Справа № 2-141/11
08 грудня 2011 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі
головуючої: судді Янжули О.С.
при секретарі: Щочка Н.В.
з участю позивача ОСОБА_1
представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3
представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
представника третьої особи ОСОБА_7
розглянувши у відкритому у відкритому судовому засіданні в м. Марганець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», третя особа: ОСОБА_8 виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганець про визнання нещасного випадку пов'язаного з виробництвом та зобов'язання скласти акт про нещасний випадок, визнання бездіяльності правових осіб неправомірними та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», третя особа: ОСОБА_8 виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганець про визнання нещасного випадку пов'язаного з виробництвом та зобов'язання скласти акт про нещасний випадок, визнання бездіяльності правових осіб неправомірними та стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 28.01.2003 року він працюючи на ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» виконував трудові обов'язки підземного крипільщика 4 розряду шахти № 3-5, під час роботи з кровлі видобутку відбулося вивалення горної маси і шматком породи він опинився притиснутим до верхнього сегменту металокріплення. Внаслідок нещасного випадку він тривалий час перебував у лікарні.
Він звернувся до відповідача з метою складення акту Н-1, але отримав відмову.
Крім того 20 грудня 2010 року він в черговий раз звернувся з заявою до ВАТ МГЗК, в якій вказував, що 28.01.2003 року з ним стався нещасний випадок на виробництві, також повідомляв, що звертався до адміністрації неодноразово, просив провести розслідування та надати акт по формі Н-1, але в порушення постанови від 25.08.2004 року №1112 розслідування нещасного випадку на виробництві, який з ним стався 28.01.2003 року не проведено, акта по формі Н-1, не складено, та в загалі не надано відповіді по теперішній час.
02.02.2011 року він черговий раз звернувся до ВАТ «МГЗК»з проханням провести розслідування, але відповіді не одержав по теперішній час. Своїми діями відповідач завдав йому та продовжує завдавати моральну шкоду. Його фактично позбавили Конституційного права на працю, на життя. Він змушений якось виживати без грошових засобів існування.
Позивач просить визнати нещасний випадок пов'язаного з виробництвом та зобов'язати відповідача скласти акт про нещасний випадок, визнати бездіяльність правових осіб неправомірними та стягнути моральну шкоду у розмірі 3000 грн.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.
Представники відповідача ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»та третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_8 виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганець, позов не визнали і просять суд відмовити в задоволенні позову, вказуючи на те, що у разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця, дане рішення може бути оскаржено у судовому порядку.
Вислухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню зі слідуючих підстав.
Поясненнями позивача, свідків, матеріалами справи встановлено, 28.01.2003 року позивач працюючи на ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» виконував трудові обов'язки підземного крипільщика 4 розряду шахти № 3-5, під час роботи з кровлі видобутку відбулося вивалення горної маси і шматком породи він опинився притиснутим до верхнього сегменту металокріплення. Внаслідок нещасного випадку позивач тривалий час перебував у лікарні, що підтверджується листом непрацездатності №815745.
Позивач звернувся до відповідача з метою складення акту Н-1, але отримав відмову, за результатами перевірки відповідачем було складено акти Н-5 та НПВ.
Копією трудової книжки серії АН №121245, дата заповнення якої 01 червня 1997 року, підтверджується, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, під час зазначеного нещасного випадку на виробництві перебував у трудових відносинах з ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (а.с.145-147).
За результатами розслідування нещасного випадку з ОСОБА_1 комісією ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» складено акт про нещасний випадок невиробничого характеру (НПВ), від реєстрації нещасного випадку на виробництві -відмовлено й акт за формою Н-1 не складено.
Відповідно до п.8 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112:
Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа -свідок нещасного випадку, повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому.
У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов'язаний:
терміново організувати подання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;
повідомити про те, що сталося, роботодавця, керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;
зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.
Згідно п.14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року за №1112, визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі, протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні.
Ствердження представників відповідача відносно того, що у разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця, дане рішення може бути оскаржено у судовому порядку, не може бути взятим судом до уваги, оскільки згідно Конституції України громадянин має право на звернення з вимогою безпосередньо до судового органу.
Інші аргументи та докази представників відповідача щодо невизнання факту травмування позивача на виробництві також нікчемні, оскільки пояснення представників відповідача є неповними, належних доказів не надано, так як в судовому засіданні зі слів допитаних свідків та інших доказів наданих позивачем (копія трудової книжки, копія листа непрацездатності, акти НВП та Н-5) підтверджено факт отримання ОСОБА_1 травми на виробництві під час проведення робіт, а також те, що керівництво просило не реєструвати травму як виробничу, також факт отримання травми позивачем підтверджується актами від 28.01.2003 р. про отримання травми позивачем (а.с. 61,62)
З урахуванням викладеного, суд вважає доведеним факт того, що травма сталася з ОСОБА_1 на виробництві та її механізм може відповідати такому, що стався з ним під час виконання ним своїх виробничих обов'язків, зазначених у позові.
З врахуванням викладеного суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання нещасного випадку пов'язаного з виробництвом та зобов'язання скласти акт про нещасний випадок є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
В задоволенні позовних вимог в частині визнання бездіяльності правових осіб неправомірними та стягнення моральної шкоди суд вважає за необхідне відмовити, оскільки аргументи позивача про те, що 20 грудня 2010 року він в черговий раз звернувся з заявою до ВАТ МГЗК, в якій вказував, що 28.01.2003 року з ним стався нещасний випадок на виробництві, також повідомляв, що звертався до адміністрації неодноразово, просив провести розслідування та надати акт по формі Н-1 та 02.02.2011 року він черговий раз звернувся до ПАТ «МГЗК»з проханням провести розслідування, але відповіді не одержав по теперішній час, спростовуються доказами наданими відповідачем а саме: списком вихідної кореспонденції ПАТ «МГЗК» від 04.02.2011 року, яким підтверджено, що відповідь ОСОБА_1 було направлено поштою, також оригіналами актів НВП та Н-5, оглянутих у судовому засіданні, де ОСОБА_1 власноруч зробив відмітку про їх отримання 17.02.2011 року.
Суд вважає, що на підставі ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 94 гривні 10 копійок.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.171, 233, 234 КЗпП України, Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, - суд
Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», третя особа: ОСОБА_8 виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганець про визнання нещасного випадку пов'язаного з виробництвом та зобов'язання скласти акт про нещасний випадок, визнання бездіяльності правових осіб неправомірними та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Зобов'язати публічне акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»скласти акт про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 про травмування ОСОБА_1 при слідуючих обставинах:
- 28 січня 2003 року, приблизно об 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 виконував трудові обов'язки підземного крипільщика 4 розряду шахти № 3-5 ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», під час роботи з кровлі видобутку відбулося вивалення горної маси і шматком породи ОСОБА_1 опинився притиснутим до верхнього сегменту металокріплення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»судовий збір на користь держави в розмірі 94 грн. 10 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О. С. Янжула