83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
10.11.11 р. Справа № 11/215
за позовом Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 33760279,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплексстрой”,
с.Лисиче Амвросіївського району Донецької області,
ЄДРПОУ 33012458,
про стягнення 2 221,05 грн.
Суддя Соболєва С.М.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
В засіданні суду брали участь:
Позивач, Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплексстрой”, с.Лисиче Амвросіївського району Донецької області, про стягнення 2 114,10 грн. основного боргу, 83,49 грн. пені, 40,87 грн. інфляційних витрат та 18,59 грн. 3% річних, що як встановлено разом становить 2 257,05 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок суми позовних вимог, договір про відпуск теплової енергії №222 від 01.10.2007р. разом із додатками та додатковою угодою до нього, акт на включення центрального опалення від 10.10.2010р., рахунок-фактуру №04-10053/01 від 27.04.2011р., реєстр поштових відправлень, фіскальний чек №6144 від 05.05.2011р, акт зняття теплового вузла обліку з комерційного обліку від 01.08.2008р. та рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради №89 від 12.03.2009р.
29.09.2011р. представником Позивача суду представлені: витяг та довідку з єдиного державного реєстру юридичної особи останнього (копії), а також копію розгорнутого акту звірки із підтвердженням його відправлення Відповідачу. Одночасно, листом №651/01 від 26.09.2011р. повідомлено про відсутність на розгляді у іншому суді даних позовних вимог.
Відповідач витребувані судом документи не представив, у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.
Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
01.10.2007р. між Комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Комплексстрой” (Споживач) був підписаний договір про відпуск теплової енергії №222, згідно з умовами якого Позивач прийняв на себе зобов'язання подавати теплову енергію для об'єктів Споживача, переличених у додатку до цієї угоди.
За змістом дислокації до договору №222 від 01.10.2007р. теплова енергія має постачатись Позивачем за адресою: приміщення, пр.Леніна, 45, опалення 165,50 кв.м.
Згідно з умовами вказаного договору Позивачем у період за квітень 2011р. було поставлено Відповідачу теплову енергію на суму загальну суму 2 114,10 грн.
Початок опалювального періоду означеного приміщення підтверджується наявним у матеріалих справи актом на включення опалення від 10.10.2010р., а також означений період вбачається з рахунку-фактури, зазначеного вище.
Факт постачання Позивачем обсягів теплової енергії на вказану суму з боку Відповідача не спростований.
Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до п.4.1 спірного правочину, Споживач, за отриману теплову енергію, здійснює оплату за фіксованими тарифами, затвердженими Маріупольським виконавчим комітетом міської ради, згідно виставлених рахунків, у строк до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, які встановлені із розрахунку споживання теплової енергії протягом усього опалювального періоду.
Додаткова угода №1 від 18.08.2008р. до означеного договору №222 від 01.10.2007р. до уваги судом не прийнята, оскільки не містить підписів та печаток сторін, а отже є неукладеною у розумінні приписів ст.207 Цивільного кодексу України.
Рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради №89 від 12.03.2009р. тариф на послуги опалення та гарячого водопостачання, що надаються бюджетним організаціям та іншим споживачам (крім населення) за відсутності приладів обліку встановлений у розмірі 21,29 грн. за 1кв.м. (інші споживачі).
Факт надання рахунку на оплату теплової енергії за спірний період Відповідачу підтверджений наявними у матеріалах справи реєстром поштових відправлдень та фіскальним чеком №6144 від 05.05.2011р.
Проте, свої зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 2 114,10 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та п.4.1 договору Відповідач не виконав, як і на час винесення рішення.
Доказів, що свідчать про сплату заборгованості в повному обсязі у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу у повному обсязі.
Одночасно, Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 83,49 грн. При нарахуванні даних штрафних санкцій Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа” посилається на п.4.3 договору №222 від 01.10.2007р., Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, Закон України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” №686-ХІV від 20.05.1999р.
Преамбулою Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.
Статтею 1 даного Закону визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за просрочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Отже, неустойка, мова про яку йдеться у наведеному Законі, є договірною, тобто такою, що визначається сторонами та повинна бути ними передбачена в укладеному правочині.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено обмеження щодо нарахування пені: розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, наведені положення Закону не передбачають встановлений розмір неустойки, та у разі якщо договором не обумовлена відповідальність сторін, не можуть бути застосовані.
Як слідує зі змісту укладеного між сторонами правочину, сторони за договором на відпуск теплової енергії №222 від 01.10.2007р. домовились про відповідальність у разі неоплати рахунку у зазначений строк у вигляді пені, яка нараховується згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” у розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. При цьому, для споживача - суб'єкта підприємницької діяльності встановили нарахування пені у відповідності до Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” № 686-ХІV від 20.05.1999р. у розмірі 1% за кожний день прострочення.
За приписами положень Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” № 686-ХІV від 20.05.1999 р. в частині того, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченного платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Відповідач за організаційно-правовою формою є Товариством з обмеженою відповідальністю та відноситься до суб'єктів підприємницької діяльності.
На виконання договору на відпуск теплової енергії договору №222 від 01.10.2007р. Позивач поставляв теплову енергію Відповідачу для опалення нежитлового приміщення, розташованого у будівлі по пр.Леніна, 45.
Централізоване опалення є житлово-комунальною послугою згідно ст. 13 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”.
Обов'язковою умовою договорів про надання комунальних послуг згідно ч. 4 ст. 1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” є забезпечення виконання зобов'язань відповідно до чинного законодавства. Вказаний Закон є спеціальним законом, що регулює правовідносини виключно суб'єктів підприємницької діяльності щодо розрахунків за комунальні послуги, тому застосування відповідальності саме в такому розмірі є пріоритетним в порівнянні із застосуванням загальних норм, які містяться в Законі України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р.
Проте, Позивач, застосував подвійну облікову ставку Національного банку України, що є меншою ніж 1% від суми боргу за кожен день прострочення та не перевищує 100% загальної суми боргу.
Тому, суд не вбачає підстав неправомірності застосування означеного вище нарахування, враховуючи також ті обставини, що договором передбачено нарахування господарських санкцій у вигляді пені.
Перевіривши підстави застосування цих штрафних санкцій, їх арифметичний розрахунок та період нарахування, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у цій частині у розмірі визначеному Позивачем, а саме у сумі 83,49 грн.
Також, Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення 3% річних в сумі 18,59 грн. та інфляційні витрати в сумі 40,87 грн. (період згідно розрахунку долученого до позову з 27.04.2011р. до 11.08.2011р.).
Проте, визначений період прострочення не є вірним.
Як було визначено, відповідно до п.4.1 договру Споживач, за отриману теплову енергію, здійснює оплату в строк до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, які встановлені із розрахунку спожитої теплової енергії протягом всього оплювального періоду.
Приймаючи до уваги дані, не спростовані у порядку господарського процесуального законодавства, що містить рахунок №04-10053/01 від 27.04.2011р., заборгованість виникла у зв'язку з несплатою вартості теплової енергії, що спожита Відповідачем у квітні місяці.
Отже, враховуючи приписи п.4.1 договору №222 від 01.10.2007р., початком періоду прострочення сплати суми у розмірі 2 114,10 грн. є 11.05.2011р.
З урахуванням визначеного, зважаючи на остаточну дату нарахування 3% річних та інфляційних витрат встановлену Позивачем, належним періодом прострочення у цьому випадку є термін з 11.05.2011р. по 11.08.2011р.
Таким чином, розмір 3% річних нарахований на суму 2 114,10 грн., що підлягає задоволенню становить 16,16 грн., інфляційного збільшення у цей період не відбулось (розрахунок здійснений за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”).
Судові витрати підлягають віднесенню на Відповідача повністю відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь Донецької області, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплексстрой”, с.Лисиче Амвросіївського району Донецької області, про стягнення 2 114,10 грн. основного боргу, 83,49 грн. пені, 40,87 грн. інфляційних витрат та 18,59 грн. 3% річних, що разом становить 2 257,05 грн., задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплексстрой” (87370, Донецька область, Амвросіївський район, с.Лисиче, вул.40 років Перемоги, б.71, ЄДРПОУ 33012458, р/р26002480343000 в ПАТ „Донгорбанк”, МФО 334970) на користь Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа” (87518, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Грізодубової, 1, ЄДРПОУ 33760279, р/р26033480234100 у філії ПАТ „Донгорбанк”, МФО 335786) 2 213,75 грн., у тому числі 2 114,10 грн. основного боргу, 83,49 грн. пені та 16,16 грн. 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 100,04 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 231,47 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні 10.11.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 14.11.2011р.
Суддя Соболєва С.М.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >