83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.11.11 р. Справа № 19/101
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.
При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросервіс”, м. Донецьк
про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 117 805,50грн., в тому числі: суми кредиту в розмірі 1 800 000,00 грн., відсотків за користування кредитними коштами за період з 27.02.2009р. по 20.09.2011р. включно в розмірі 312 805,50 грн., комісійної винагороди в розмірі 5 000,00 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю.
Суд перебував в нарадчій кімнаті
22.11.2011р. з 14.00 год. по 14.10 год.
Суть справи:
Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросервіс”, м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 117 805,50грн., в тому числі: суми кредиту в розмірі 1 800 000,00 грн., відсотків за користування кредитними коштами за період з 27.02.2009р. по 20.09.2011р. включно в розмірі 312 805,50 грн., комісійної винагороди в розмірі 5 000,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/17-8/09 від 26.02.2009р. в частині повернення кредиту, сплати відсотків за його користування та комісійної винагороди.
Ухвалою від 22.09.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №19/101.
Разом з позовом 21.09.2011р. позивачем було надано заяву про його забезпечення шляхом накладення арешту на майно відповідача на суму 2 117 805,50 грн.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Оскільки позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, заява щодо забезпечення позову у справі №19/101 шляхом накладання арешту на майно відповідача не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтовано заявленою.
За клопотанням відповідача розгляд справи неодноразово відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
В судовому засіданні 22.11.2011р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог в частині комісійної винагороди, оскільки вона не є предметом договору, та підтвердив отримання кредиту та визнав його неповернення в розмірі, визначеному позивачем. Передбаченим ст. 59 ГПК України правом надати обґрунтований відзив на позов не скористався.
Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -
Встановив:
26 лютого 2009р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), далі - банк, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агросервіс” був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/17-8/09 (далі - кредитний договір).
Відповідно до п.1.1, банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає позичальнику фінансовий кредит шляхом відкриття кредитної лінії з можливістю кредитування в гривні, яка не може перевищувати згідно з умовами цього договору 1 800 000,00 грн., на умовах, передбачених цим договором.
Пунктом 1.2 кредитного договору визначено дату остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 19.02.2010р., або не пізніше 10 днів з моменту отримання позичальником письмової вимоги банку про повернення кредиту та сплату відсотків у випадках, вказаних в п.3.3.4 договору.
Згідно з п.2.1, кредит надається банком позичальнику шляхом оплати в межах суми, визначеної в п.1.1 цього договору, розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку, відкритого у філії „Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області”, код банку 334635, та/або шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника та/або іншими шляхами, не забороненими чинним законодавством, відповідно до цільового призначення кредиту. Підтвердженням переходу права власності на кредиті кошти є сплачені розрахункові документи позичальника, в яких вказано дебет позичкового рахунку з кодом контрагента №755090.
За умовами п.2.2 кредитного договору, відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи зі встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 25% річних. Цим же пунктом договору визначений порядок нарахування відсотків за користування кредитними коштами.
Відповідно до п.2.5, у випадку порушення позичальником встановленого п.1.2 цього договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки у розмірі 28% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно з п.2.3 цього договору.
За управління фінансовим кредитом у формі кредитної лінії позичальник щомісячно, починаючи з березня 2009р., сплачує банку комісійну винагороду у розмірі 500,00 грн. без ПДВ, порядок нарахування та сплати якої визначений п.2.4 кредитного договору.
За умовами п.3.2.2, позичальник зобов'язується своєчасно сплачувати плату за кредит, відсотки за неправомірне користування кредитом, комісійну винагороду на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.
Згідно з п.п.5.1, 5.5 кредитного договору, він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п.5.6, всі зміни та доповнення до кредитного договору вносяться за згодою сторін у письмовій формі та є невід'ємними частинами цього договору.
З урахуванням викладеного, протягом дії кредитного договору, сторонами неодноразово укладались договори про внесення змін до нього (а.с.а.с.18-27). Зокрема, 07.12.2010р. сторонами укладено договір про внесення змін №8, відповідно до якого викладено в новій редакції п.п.2.2, 2.5 кредитного договору, а саме: зменшено розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами, починаючи з 01.11.2010р., до 19% річних та зменшено розмір відсоткової ставки за неправомірне користування кредитом до 22% річних. За умовами договору про внесення змін №10 від 31.05.2011р. викладено в новій редакції п.1.2 кредитного договору та визначено, що датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту є 01.09.2011р. (далі - за текстом).
Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.
Як вбачається зі змісту кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/17-8/09 від 26.02.2009р. (зі змінами), сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний кредитний договір наразі є чинним, дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п.1 ст.1 Статуту ПАТ Промінвестбанк, затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ Промінвестбанк 23.04.2010р., протокол №28, (дата реєстрації 08.06.2010р.), Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” є правонаступником прав та зобов'язань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства), створеного рішенням установчих зборів засновників від 28.04.1992р. та зареєстрованого Національним Банком України 26.08.1992р. за реєстраційним №125.
З огляду на вищевикладене, кредитором за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/17-8/09 від 26.02.2009р. наразі виступає Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
На підставі кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/17-8/09 від 26.02.2009р., відповідачем грошовими коштами з позичкового рахунку оплачено платіжне доручення №61 від 27.02.2009р. на суму 1 800 000,00 грн., що з огляду на п.2.1 кредитного договору свідчить про виконання банком обов'язку з надання позичальнику кредитних коштів у зазначеній сумі. Водночас, протягом дії кредитного договору позивачем на підставі п.п.2.3, 2.4 нараховувались до сплати відсотки за користування кредитними коштами та комісійна винагорода за управління фінансовим кредитом у формі кредитної лінії.
Позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, отримані в межах кредитної лінії грошові кошти у встановлений строк не повернув, відсотки за користування кредитом та комісійну винагороду в порядку та розмірі, визначених договором, не сплатив.
Як зазначає позивач, наразі у відповідача наявна заборгованість за кредитом в сумі 1 800 000,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 312 805,50 грн. та заборгованість з комісійної винагороди в сумі 5 000,00 грн.
На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №19/101 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підтверджують наявність у відповідача заборгованості у зазначених сумах. Разом з цим, як зазначалось вище, в судовому засіданні 22.11.2011р. відповідачем підтверджено факт невиконання ним зобов'язань з повернення кредитних коштів.
Водночас суд відхиляє заперечення відповідача проти нарахування комісійної винагороди, оскільки порядок її сплати та розмір узгоджений сторонами в п.2.4 кредитного договору, відтак вимоги банку про виконання позичальником обов'язку з її сплати її законними.
З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 1 800 000,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 312 805,50 грн. та заборгованості з комісійної винагороди в сумі 5 000,00 грн. правомірними, доведеними належним чином, тому такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 611, 612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, ст.ст.1, 4, 22, 24, 33-34, 43, 44, 49, 59, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросервіс”, м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 117 805,50грн., в тому числі: суми кредиту в розмірі 1 800 000,00 грн., відсотків за користування кредитними коштами за період з 27.02.2009р. по 20.09.2011р. включно в розмірі 312 805,50 грн., комісійної винагороди в розмірі 5 000,00 грн. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросервіс” (83122, м. Донецьк, вул. Артема, 206, ЄДРПОУ 25110669) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (01001, м.Київ, пров. Шевченка, 12, ЄДРПОУ 00039002) заборгованість за кредитним договором, в тому числі: заборгованість за кредитом в розмірі 1 800 000,00 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 312 805,50 грн., заборгованість з комісійної винагороди в розмірі 5 000,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 21 178,06 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішення законної сили
У судовому засіданні 22.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя Демідова П.В.
Повний текст рішення за правилами
ст.ст.84-85 ГПК України підписано 28.11.2011р.
< Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >