83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.11.11 р. Справа № 20/86
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.
при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу
за позовом: Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м.Київ
до відповідача: Комунального підприємства „Макіївтепломережа” м. Макіївка
про стягнення заборгованості за спожитий природній газ у сумі 11 864 620,39грн., пені у розмірі 1 983 619,40грн., 3% річних у розмірі 863 592,85грн., інфляційних у розмірі 4 504 370,83грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за дов. № 8/10 від 11.01.2011р.
від відповідача: ОСОБА_2- за дов. № 2612 від 21.03.2011р.
Суть спору:
Позивач, Дочірня компанія „Газ України” НАК „Нафтогаз України” м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом до Комунального підприємства „Макіївтепломережа” м.Макіївка про стягнення боргу у розмірі 11 864 620,39грн., пені у розмірі 1 983 619,40грн., 3% річних у розмірі 738 258,91грн., інфляційних у розмірі 4 319 706,99грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на постачання природного газу для надання населення послуг з опалення та гарячого водопостачання у №06/07-1355 ТЕ-8 від 01.10.2007р. з додатковими угодами, розрахунок суми боргу, акти передачі-приймання природного газу від 31.10.2007р., від 30.11.2007р., від 31.12.2007р., від 24.03.2008р., від 31.03.2008р., від 30.04.2008р. на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, та на представлені суду документи, які містяться у матеріалах справи.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.07.2009р. провадження у справі №20/86 було зупинено, у зв'язку з призначенням по справі судової бухгалтерської експертизи, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз м.Донецьк.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.12.2009р. проведення призначеної ухвалою суду від 20.07.2009р. судової бухгалтерської експертизи доручено судовому експерту Машиніченко Олександру Анатолійовичу м.Донецьк.
10.02.2010р. від позивача на адресу суду надійшла заява про збільшення позовних вимог №31/10-939 від 04.02.2010р., в якій зазначив, що 26.08.2008р. відповідачам в повному обсязі сплачена сума основного боргу в розмірі 11 864 620,39грн. та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 983 619,40грн., інфляційні у розмірі 4 504 370,83грн., 3% річних у розмірі 863 592,85грн. Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 28.04.2011р. у зв'язку з обранням судді Донця О.Є. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду, справу №20/86передано на повторний автоматичний розподіл.
В результаті автоматичного розподілу, справа №20/86 передана на розгляд судді Лейбі М.О.
17.10.2011р. на адресу господарського суду від Комунального підприємства „Макіївтепломережа”, м.Макіївка надійшла заява №08-13229 від 17.10.2011р., в якій останній просить суд поновити провадження у справі №20/86 та прийняти визнання відповідачем позовних вимог про стягнення пені у сумі 1 983 619,40грн., інфляційних у розмірі 4 504 370,83грн., 3% річних у розмірі 863 592,85грн., 25 500,00грн. держаного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Заява судом розглянута та залучена до матеріалів справи.
На адресу господарського суду Донецької області від судового експерта Машиніченка О.А. повернулись матеріали справи №20/86.
Ухвалою господарського суду від 03.11.2011р. провадження у справі №20/86 було поновлено та розгляд справи призначено на 22.11.2011р.
Позивач у судове засідання 22.11.2011р. з'явився, підтримав заяву про збільшення позовних вимог №31/10-939 від 04.02.2010р. та просить суд її задовольнити.
Відповідач у судове засідання 22.11.2011р. з'явився, позовні вимоги визнає.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
01 жовтня 2007 року між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (Постачальник) та Комунальним підприємством “Макіївтепломережа” (Покупець) був укладений договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/07-1355 ТЕ-8 (далі-Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність покупцю природний газ за наявності його обсягів, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у ст. 2 цього договору.
Постачальник передає покупцю в період з 01 жовтня 2007р. по 31.10.2007р. природний газ в обсязі до 4900,00 тис.куб.м. (п.2.1 договору).
Розділом 3 договору сторони визначили порядок та умови постачання, приймання газу.
Так, пунктом 3.3 приймання-передачі газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого та протранспортованого газу.
Не пізніше 5 числа місяця наступного за місцем поставки газу, покупець зобов'язується надати постачальнику 2 примірника акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газорозподільною або газотранспортною організацією (п.3.4)
Розділом 5 договору сторони зазначили ціну договору.
Так, пунктом 5.1 договору сторони визначили ціну за 1000 кубічних метрів газу без врахування вартості транспортування газу територією України на момент укладення договору становить 466,045грн., крім того: - цільова надбавка до тарифу на газ -2%; крім того ПДВ за ставкою 20%; вартість транспортування газу територією України становить 96,30грн., крім того ПДВ за ставкою 20%. Разом до сплати за 1000куб.м газу - 686,00грн.з врахуванням ПДВ.
Шостим розділом договору зазначений порядок та умови проведення розрахунків.
Згідно із п.6.1 Договору, оплата за газ згідно п.5.1 проводиться грошовими коштами у такому порядку:
- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;
- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
У платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості покупця за цим договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця як погашення заборгованості за газ, поставлений у минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного у платіжному дорученні і призначення платежу (п.6.4).
Відповідно до розділу 7 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором та чинним законодавством України.
Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п.6.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п.7.5 договору неустойка нараховується постачальником протягом 6 місяців, що передують моменту звернення з позовом.
Договір набирає чинності з 01.10.2007р. і діє в частині поставки газу до 31.10.2007р., а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення (п.11.1).
Додатковими угодами №1 від 29.10.2007р., №2 від 27.11.2007р., №3 від 24.03.20078р. сторони вносили зміни до умов договору.
Додатковою угодою №4 від 27.03.2008р. сторони доповнили п.2.1 договору підпунктом 2.1.4 та виклали його у наступній редакції: Постачальник передає покупцю в період з 01 квітня 2008р. по 30 квітня 2008р. природний газ в обсязі до 5000,0тис.куб.м., виклали пункт 11.1 договору в наступній редакції: Договір набирає чинності з 01.10.2007р. і діє в частині поставки газу до 30.04.2008р., а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення. Строк дії договору може бути продовжений шляхом укладення додаткових угод.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 57 532 053,73грн., що підтверджується, наявним у матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу від 31.10.2007р., від 30.11.2007р., від 31.12.2007р., від 24.03.2008р., від 31.03.2008р. та від 30.04.2008р., що підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
Відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки природного газу №06/07-1355ТЕ-8 від 01.10.2007р. в розмірі 11 864 620,39грн., пеню у розмірі 1 983 619,40грн., інфляційні у розмірі 4 504 370,83грн., 3% річних у розмірі 863 592,85грн.
Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Розглянув матеріали справи, представлені документи, заслухав пояснення позивача, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В порушення умов договору №06/07-1355-ТЕ-8 від 01.10.2007р., вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобов'язання щодо повної оплати поставленого природного газу належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.
Загальна сума заборгованості за поставлений природний газ становить 11 864 620,39грн.
10.02.2010р. від позивача на адресу суду надійшла заява про збільшення позовних вимог №31/10-939 від 04.02.2010р., в якій останній повідомив суду, що 26.08.2009р. відповідачем було повністю сплачено суму основного боргу у розмірі 11 864 620,39грн.
Розглянув матеріали справи, додатково представлені позивачем документи, суд встановив, що КП “Макіївтепломережа” здійснена оплата заборгованості за спожитий природний газ згідно договору від 01.10.2007р. №06/07-1355-ТЕ в сумі 11 864 620,39грн.
Положеннями пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадку відсутності предмету спору, господарський суд повинен припинити провадження по справі.
За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 11 864 620,39грн., підлягає припиненню.
Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пунктом 7.2 Договору передбачена відповідальність сторін, а саме: у разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п.6.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п.7.5 договору неустойка нараховується постачальником за 6 місяців, що передують моменту звернення з позовом.
Позивач з посиланням на п. 7.2 та п.7.5 Договору просить стягнути з відповідача пеню за період з 27.09.2008р. по 27.03.2009р. в сумі 1 983 619,40грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.
Нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” тому сума пені 1 983 619,40грн. підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, 3% річних в сумі 863 592,85грн. та інфляційні нарахування в сумі 4 504 370,83грн.
Перевіривши розрахунок щодо нарахованих 3% річних та інфляційні суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги щодо стягнення пені інфляційних та 3% річних визнав в повному обсязі.
Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача від 27.05.2009р. про зменшення розміру пені, оскільки на момент прийняття рішення по справі відповідач не представив суду доказів тяжкого фінансового становища підприємства та наявності інших виключних обставин, які позбавляють відповідача виконати судове рішення.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.193, 216-218 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 78, п.1-1 ст.80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м.Київ до Комунального підприємства „Макіївтепломережа” м. Макіївка про стягнення боргу у розмірі 11 864 620,39грн., пені у розмірі 1 983 619,40грн., 3% річних у розмірі 863 592,85грн., інфляційних у розмірі 4 504 370,83грн., задовольнити частково.
Припинити провадження по справі №20/86 в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 11 864 620,39грн., у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Стягнути з Комунального підприємства „Макіївтепломережа” м.Макіївка (86156, Донецька область, м.Макіївка, вул.Лебедева, Госпблок, код ЄДРПОУ 31534547) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка,1, код ЄДРПОУ 31301827) пеню у розмірі 1 983 619,40грн., інфляційні у розмірі 4 504 370,83грн., 3% річних у розмірі 863 592,85грн., 25 550,00грн. - державного мита, 118,00грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 22.11.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 22.11.2011р.
Суддя Лейба М.О.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >