83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
16.11.11 р. Справа № 24/55
Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:
Головуючий суддя: Величко Н.В.,
Судді: Лейба М.Ю., Сгара Е.В.
при секретарі Смірновій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовною заявою: Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ, в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ „Донбастрансгаз”, м. Краматорськ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Слов'янськ
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», м. Донецьк; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Інгаз», м. Київ; 3) Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго», м. Київ.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України”, м. Київ
про: стягнення 12 154,02 грн.
в засіданні брали участь представники сторін:
від позивача: ОСОБА_4 з за довір. від 04.01.2011р.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи 1: не з'явився
від третьої особи 2: не з'явився
від третьої особи 3: не з'явився
від третьої особи 4: не з'явився
Дочірня компанія „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ „Донбастрансгаз” звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 12 154,02 грн. боргу за транспортування природного газу у квітні 2008 року.
Мотивуючи позов Дочірня компанія „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ „Донбастрансгаз” стверджує, що починаючи з 1 березня 2008 року єдиним власником ресурсів імпортованого природного газу на території України є НАК «Нафтогаз України», яка реалізує цей газ споживачам особисто або через ДК «Газ України». Також позивач зазначив, що про фактичне отримання НАК «Нафтогаз України» імпортованого природного газу на кордоні з Росією у квітні 2008р. свідчить акт №4 від 19.05.2008р. приймання-передачі природного газу, складений між ВАТ «Газпромом» та НАК «Нафтогаз України», а також акт №4 від 19.05.2008р. технічного приймання газу за квітень 2008р. підписаний компанією «РосУкренерго АГ», НАК «Нафтогаз України» та ДК «Укртрансгаз». Позивач також зазначає, що умовами укладеного з відповідачем договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами було встановлено, що виконавець (позивач) здійснює транспортування імпортованого природного газу (не з ресурсів ЗАТ „Укргаз-Енерго”), газу, видобутого на території України, газу відібраного із підземних сховищ газу з ресурсів постачальників, які не мають з ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” договорів на транспортування газу. Позивач посилається також на те, що відповідачу у квітні 2008 р. було протранспортовано 206,280 тис м.куб газу, вартість послуг позивача складає 12 154,02грн. Доказом відбору природного газу в названому обсязі позивач вважає Реєстр поставки природного газу по Слов'янському УГГ у квітні 2008р. Позивач також посилається на те, що він направляв відповідачу супровідним листом акти надання послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за квітень 2008р. та відповідний рахунок на суму 12 154,02 грн., але відповідач зазначені акти не підписав та рахунок не сплатив. Зазначені обставини зумовили звернення до суду з цим позовом.
21.06.2011р. від позивача надійшли пояснення від 17.06.2011р. №3779а (а.с.71) зі змісту яких вбачається, що відсутність ресурсів обсягів імпортованого природного газу у ЗАТ «Укргаз-Енерго» вбачається з прогнозного балансу надходження та розподілу природного газу на 2008р., розрахункового балансу надходження та розподілу природного газу по Україні на квітень 2008р., затвердженого НАК «Нафтогаз України». Також позивач пояснив, що вказані баланси свідчать про наявність ресурсів природного газу для постачання в Україну у НАК «Нафтогаз України». Про фактичне підтвердження того, що ЗАТ «Укргаз-Енерго» у квітні 2008р. не отримувало імпортований природний газ від ВАТ «Газпром» та компанії «РосУкрЕнерго» свідчать, на його думку, акт приймання-передачі та транспортування природного газу №4 від 19.05.2008р., згідно з яким імпортований газ був переданий саме НАК «Нафтогаз України». Також зазначив, що станом на квітень 2008р ЗАТ «Укргаз-Енерго» згідно з ліцензійними умовами вже не мало права здійснювати ліцензійну діяльність з постачання природного газу на території України за нерегульованим тарифом.
На підтвердження позовних вимог позивач надав договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, реєстр поставки природного газу по Слов'янському УГГ у квітні 2008 р., копію супровідного листа №21-314 від 16.03.2011р., проект акту надання послуг з транспортування природного газу магістральним трубопроводом від 30.04.2008р., лист-вимогу від 22.04.2011р. №21-528 на суму 12 154,02 грн., копію рахунку №26 від 30.04.2008р. на суму 12 154,02 грн., договір на транспортування природного газу №117-36 від 28.02.2007р. з ЗАТ «Укргаз-Енерго», копію розрахункового балансу надходження та розподілу природного газу на квітень 2008 р., акт №4 від 19.05.2008р. між ВАТ „Газпром” та НАК „Нафтогаз України”, копію прогнозованого балансу надходження та розподілу природного газу на 2008р. із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №41 від 06.02.2008р.
Відповідач заперечив проти доводів викладених у позові, про що надав відзив № 21 від 27.05.2011р. (а.с.43). Відповідач посилався на те, що на підставі укладеного договору на поставку природного газу, укладеного з ВАТ „Донецькоблгаз”, перерахував вартість послуг з транспортування саме ВАТ «Донецькоблгаз» в ціні газу, оскільки умовами договору на поставку газу було передбачено, що до складової послуг з постачання газу входить у тому числі тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами. Отже, відповідач вважає, що заборгованість перед позивачем за транспортування газу у квітні 2008 року відсутня.
На підтвердження таких обставин відповідач надав копію додаткової угоди до договору на постачання природного газу №09-49/1(2007)-Пр від 29.12.2006р., копію розширених актів звірки станом на 01.11.2009р. та №1 від 01.11.2010р. між Краматорським ЛВУМГ ДК «Укртрансгаз» та ФОП ОСОБА_2, лист Слов'янського УГГ ВАТ «Донецькоблгаз» від 25.05.2011р. №595/06, акт-рахунок Слов'янського УГГ від 30.04.2008р., акт звірки розрахунків між Слов'янським УГГ та ФОП ОСОБА_2
Ухвалою від 02.06.2011р. по справі №24/55 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (а.с.57).
ПАТ „Донецькоблгаз” з приводу спору повідомив, що у спірний період він мав договірні відносини щодо постачання та транспортування природного газу з ТОВ „Альфа-Інгаз”, яке отримувало газ з ресурсів ЗАТ „Укргаз-Енерго”. ПАТ ”Донецькоблгаз” отримало від кінцевих споживачів, у тому числі й від відповідача, сплату за поставлений у квітні 2008р. природний газ та розрахувався зі своїм постачальником - ТОВ „Альфа-Інгаз”. Таким чином, тариф транспортування магістральними газопроводами УМГ „Донбастрансгаз” ДК „Укртрансгаз” було перераховано на рахунок ТОВ „Альфа-Інгаз” у складі ціни газу.
На підтвердження таких обставин третьою особою-1 надано копію реєстру фактично про транспортованих обсягів газу через ТОВ «Альфа-Інгаз».
Ухвалою від 21.06.2011р. судом залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору по стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Альфа-Інгаз” та Закрите акціонерне товариство „Укргаз-Енерго” (а.с.101)
Товариство з обмеженою відповідальністю „Альфа-Інгаз” та Закрите акціонерне товариство „Укргаз-Енерго” своїх представників у жодне судове засідання не направили, письмового відзиву по суті спору не надали, вимоги ухвал суду не виконали.
Ухвалою від 13.09.2011р. судом залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору по стороні позивача Національну акціонерну компанію „Нафтогаз України” (а.с.132)
18.10.2011р. від третьої особи НАК «Нафтогаз України» надійшли пояснення б/н б/д (а.с.140), в яких останній пояснив, що у квітні 2008 р. ФОП ОСОБА_2 отримав 206,280 тис.м.куб. газу відповідно до реєстру фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами ВАТ „Донецькоблгаз” з ресурсу ЗАТ „Украгаз-Енерго”. Цей реєстр підписано та скріплено печатками ВАТ „Донецькоблгаз”, ТОВ „Альфа-Інгаз” та ЗАТ „Укргаз-Енерго”. Факт передачі природного газу у квітні 2008 р. ЗАТ „Укргаз-Енерго” Товариству з обмеженою відповідальністю „Альфа-Інгаз”, підтверджується актом приймання-передачі природного газу в обсязі 14409,662 тис.м.куб., підписаного вказаними підприємствами 30.04.2008р.
На підтвердження своїх пояснень НАК «Нафтогаз України» надав копію акту прийому-передачі природного газу від 30.04.2008р., копію реєстру фактично протранспортованих обсягів природного газу газовим мережам ВАТ „Донецькоблгаз” підприємствам, що уклали договори на постачання природного газу з ВАТ Донецькоблгаз” з ресурсу імпортованого газу через ТОВ „Альфа-Інгаз” в квітні 2008 р.
Розгляд справи неодноразово відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
В судове засіданні, що відбулось 16.11.2011р., позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідач та треті особи свої представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
29.12.2007 р. між Дочірньої компанією „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Краматорського лінійного виробничого Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз» (виконавець) та ФОП ОСОБА_2 (замовник) укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №320-Сл (а.с.5), предметом якого є надання оплачуваних послуг з транспортування природного газу замовника магістральними трубопроводами в обсягах, визначених цим договором.
Пункт 1.4. договору визначає, що виконавець здійснює транспортування імпортованого газу (не із ресурсів ЗАТ Укргаз-Енерго), газу, видобутого на території України, газу, відібраного із підземних сховищ, газу, з ресурсів постачальників, які не мають з ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» договорів на транспортування газу.
За умовами п.4.1 договору, тариф на транспортування газу встановлюється згідно Постанови НКРЕ України №775 від 21.06.07р. „Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу” та складає 58,92грн. з ПДВ. за 1000м.куб. Тариф на транспортування газу може змінюватись НКРЕ України. У разі зміни новий тариф є обов'язковим для сторін за цим договором з моменту введення його в дію постановою НКРЕ без укладення додаткової угоди (п.4.2. договору).
За умовами п.5.2 - п.5.3 договору, замовник здійснює оплату виконавцю за послуги з транспортування природного газу до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим згідно рахунку виконавця. Якщо до 15 числа місяця, у якому повинна здійснюватись оплата замовник з будь-яких причин не отримав рахунок від виконавця, він зобов'язаний прийняти всі заходи для його отримання. Неотримання замовником рахунку не є підставою для несплати або затримки оплати послуг виконавця.
Надання послуг з транспортування газу щомісячно оформлюються актами надання послуг з транспортування газу. (п.5.4 договору).
За п.5.6 договору, підставою для нарахування суми, яка підлягає оплаті за послуги з транспортування природного газу є реєстри обсягів реалізації газу за відповідний період, надані Виконавцю міськгазом (газорозподільним підприємством), а також акти надання послуг з транспортування природного газу, складені замовником та виконавцем.
Пунктами 9.1, 9.2 договору сторони встановили термін його дії - до 31.12.2008р з можливістю подальшої пролонгації цього договору.
Договір про транспортування природного газу підписаний обома сторонами без розбіжностей.
Згідно статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
Отже, умовою для настання права позивача вимагати плати від відповідача за протранспортований у квітні 2008 року обсяг природного газу виникає лише у випадку, якщо цей обсяг газу не належить ЗАТ „Укргаз-Енерго”.
Як вбачається з Реєстру поставки природного газу по Слов'янському УГГ у квітні 2008 року (а.с.8 зворотній бік), відповідач спожив 206,208 тис.куб.м. газу.
16.03.2011р. позивач направив відповідачу листа №21-314, в якому було зазначено, що починаючи з 01.03.2011р. єдиним власником ресурсів імпортованого газу на території України є НАК „Нафтогаз України”, яка реалізує цей газ споживачам особисто або через ДК «Газ України», а також повідомив відповідача, що отриманий споживачем у квітні 2008р. природний газ був не із ресурсів ЗАТ «Укргаз-Енерго», а з ресурсів НАК «Нафтогаз України» і що послуги з транспортування магістральними трубопроводами цього газу надавались ДК «Укртрансгаз» в особі філії УМГ «Донбастрансгаз» згідно з договором №320-Сл від 29.12.2007р.
Також у цьому листі позивач зазначив, що споживачу слід оформити акт надання послуг з транспортування природного газу за квітень 2008р. та направив листом від 22.04.2011 №21-528 відповідний рахунок на суму 12 154,02 грн. (а.с.9-12).
В матеріалах справи відсутні докази підписання з боку відповідача акту надання послуг з транспортування природного газу у квітні 2008 року з Дочірньою компанією „Укртрансгаз” Національної акціонерної кампанії „Нафтогаз України” в особі Краматорського лінійного виробничого Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз».
Матеріали справи свідчать, що 01.04.2008 р. між ВАТ „Донецькоблгаз” (постачальник, третя особа-1) та відповідачем (покупцем) укладено додаткову угоду до договору на постачання природного газу № 09-49/1(2007)-Пр (а.с.46), якою сторони змінили п.4.1 цього договору та встановили, що у ціну природного газу включається у тому числі й тариф транспортування Трансгаза - 49,10 грн., ПДВ - 9,82 грн. Разом 58,92 грн. (а.с.46)
30.04.2008 р. між ВАТ „Донецькоблгаз” та відповідачем підписано акт-рахунок (а.с.51), згідно якого відповідач прийняв у квітні 2008 року природний газ в обсязі 206,28 тис.куб.м.
Згідно акту звірки розрахунків по постачанню газу (а.с.52), заборгованість ФОП ОСОБА_2 перед ВАТ «Донецькоблгаз» відсутня, більш того, має місце переплата у сумі 23 275,78 грн.
У листі від 25.05.2011р. №595/06 Слов'янське УГГ ВАТ «Донецькоблгаз» підтвердило, що у квітні 2008 року оплата в сумі 12 154,02 грн. або 206,280 тис.куб.м. за транспортування природного газу магістральними газопроводами була здійснена на розрахунковий рахунок саме Слов'янського УГГ (а.с.50).
Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача вартості послуг з транспортування магістральними трубопроводами природного газу у квітні 2008 року на суму 12 154,02 грн.
Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 27.02.2008р. №112 “Деякі питання забезпечення проведення розрахунків споживачів за природний газ у 2008 році”, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2008р. № 163 “Про реалізацію імпортованого природного газу на території України” (в редакції, чинній станом на квітень 2008 р.), постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1729 “Про забезпечення споживачів природним газом”, якими встановлено обов'язок з укладання договорів на постачання природного газу суб'єктам господарювання у межах узгоджених обсягів природного газу на 2008 рік на НАК “Нафтогаз України” і її Дочірню компанію “Газ України”; що реалізація з 01.03.2008 р. імпортованого природного газу в Україні здійснюється НАК “Нафтогаз України” і ДК “Газ України” НАК „Нафтогаз України” за Прогнозним балансом надходження та розподілу природного газу на 2008 рік та зазначає, що про фактичне отримання НАК «Нафтогаз України» імпортованого природного газу на кордоні з Росією у квітні 2008р. свідчить акт №4 від 19.05.2008р. приймання-передачі природного газу, складений між ВАТ «Газпром» та НАК «Нафтогаз України».
У той же час, позивач не підтверджує доказами (первинними документами), що обсяг газу, який було протранспортовано конкретному відповідачу у квітні 2008р. саме з ресурсів НАК „Нафтогаз України” і як наслідок своє право вимоги на отримання плати від відповідача за транспортування газу у цей період.
Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2007р. №31 „Про внесення змін в постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1729” передбачено, що імпортер газу в Україні - ЗАТ „Укргаз-Енерго” мав укласти прямий договір на транспортування природного газу з ДК „Укртрансгаз” без посередників, при цьому оплата вартості транспортування природного газу магістральними та газорозподільними трубопроводами повинна здійснюватись „Укргаз-Енерго”.
З матеріалів справи вбачається, що 28.02.2007р. між позивачем (виконавець) та ЗАТ „Укргаз-Енерго” (замовник) укладено договір №117-36 (а.с.74-77), за умовами якого позивач зобов'язався надати послуги замовнику з транспортування трубопровідним транспортом природного газу замовника від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов'язався сплатити ці послуги.
Тобто, у випадку постачання природного газу з ресурсів ЗАТ „Укргаз-Енерго”, саме ЗАТ „Укргаз-Енерго” зобов'язано сплачувати позивачу за послуги з транспортування природного газу.
З наявного в матеріалах справи Реєстру фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами ВАТ „Донецькоблгаз” підприємствам, що уклали договори на постачання природного газу з ВАТ „Донецькоблгаз” з ресурсу імпортованого газу через ТОВ „Альфа-Інгаз” в квітні 2008 року вбачається, що в цьому реєстрі під номером 139 значиться відповідач - ПП ОСОБА_2 Зазначений реєстр підписано ВАТ „Донецькоблгаз” та ТОВ „Альфа-Інгаз” (а.с.144).
Згідно пояснень НАК „Нафтогаз України” (а.с.140), у квітні 2008 р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 отримав 206,280 тис.м.куб. природного газу відповідно до реєстру фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами ВАТ „Донецькоблгаз” з ресурсу саме ЗАТ „Украгаз-Енерго”. Цей реєстр підписано та скріплено печатками ВАТ „Донецькоблгаз”, ТОВ „Альфа-Інгаз” та ЗАТ „Укргаз-Енерго”. Факт передачі природного газу у квітні 2008 р. ЗАТ „Укргаз-Енерго” Товариству з обмеженою відповідальністю „Альфа-Інгаз”, підтверджується актом приймання-передачі природного газу в обсязі 14409,662 тис.м.куб., підписаного вказаними підприємствами 30.04.2008р. (а.с.143).
Зазначені пояснення НАК „Нафтогаз України” спростовують доводи позивача про наявність у нього права на отримання плати від відповідача за транспортування газу магістральними трубопроводами у квітні 2008 року в сумі 12 154,02 грн.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Згідно із статтями 4-3, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, а господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Господарський суд оцінює кожний доказ окремо та всі докази в сукупності, що відображуються в судовому рішенні. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено своє право вимагати від відповідача оплати послуг з транспортування природного газу у квітні 2008р. на суму 12 154,02 грн., тому суд відмовляє у задоволенні позову.
Судові витрати покладаються на позивача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р I Ш И В :
В задоволенні позовних вимог Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ, в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ „Донбастрансгаз”, м. Краматорськ, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Слов'янськ, про стягнення 12 154,02 грн. боргу за транспортування природного газу у квітні 2008 року - відмовити.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 21.11.2011р.
Головуючий суддя Величко Н.В.
Суддя Лейба М.О.
Суддя Сгара Е.В.
< Текст >