83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
17.11.11 р. Справа № 38/99
Господарський суд Донецької області у складі
головуючого судді М.О. Лейби, суддів Е.В. Сгара, Н.В. Величко,
при секретарі судового засідання М.А. Цакадзе
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Дочірньої компанії „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” м.Київ
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Концерн Стірол”, м. Горлівка
Третя особа 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз”, м. Донецьк
Третя особа 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Альфа-Інгаз”, м. Київ
Третя особа 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Закрите акціонерне товариство „Укргаз-Енерго”, м. Київ
Третя особа 4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України”, м. Київ
Предмет спору: стягнення суми основного боргу у розмірі 14 975 783,78грн., інфляційних витрат у розмірі 5 301 427,44грн., 3% річних у розмірі 1 347 820,54грн., пені у розмірі 1 811 864,69грн. та 7% штрафу у розмірі 1 048 304,86грн.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - довір.
від відповідача: ОСОБА_2 - довір.
від третіх осіб - 1, 2, 3, 4: не прибули
Дочірня компанія „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”, м.Київ звернулася до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Концерн Стірол”, м. Горлівка про стягнення суми основного боргу у розмірі 14 975 783,78грн., інфляційних витрат у розмірі 5 301 427,44грн., 3% річних у розмірі 1 347 820,54грн., пені у розмірі 1 811 864,69грн. та 7% штрафу у розмірі 1 048 304,86грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору №116-713 від 30.11.2006р. в частині сплати вартості транспортування природного газу, отриманого відповідачем у квітні 2008р.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на той факт, що позивачем не доведено факт постачання природного газу у квітні 2008р.
05.07.2011р. відповідач надав суду заяву про застосування строку позовної давності до заявлених позовних вимог.
Ухвалою суду від 23.08.2011р., в порядку ст.27 ГПК України, у справу залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - НАК „Нафтогаз Україна”.
Третя особа - НАК „Нафтогаз Україна” представника у судове засідання не направила, в письмових поясненнях б/н зазначила, що у квітні 2008р. в плановому розподілі природного газу не було передбачено поставку газу для ВАТ „Концерн Стирол”. В зазначений період ВАТ „Концерн Стирол” не мав укладених договорів поставки природного газу ні з Компанією, ні з Дочірньою компанією „Газ України” НАК „Нафтогаз України”.
Також в матеріалах справи наявна відповідь Міністерства палива та енергетики України від 09.08.2011р., згідно якої у квітні 2008р. поставки природного газу підприємствам Донецької області НАК „Нафтогаз Україна” не здійснювалось, а ЗАТ „Укргаз-Енерго” в цей період не імпортувало газ в Україну.
Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст. 69 ГПК України.
Склад господарського суду під час розгляду даної справи неодноразово змінювався. Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 01.11.2011р. призначено колегіальний розгляд даної справи у складі: головуючий суддя М.О.Лейба, судді Е.В.Сгара, Н.В.Величко.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд
Між позивачем та відповідачем укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №116-713 від 30.11.2006р. (далі по тексту Договір). Строк дії Договору, відповідно до додаткової угоди №3 від 10.12.2007р., встановлено до 31.12.2008р.
Відповідно до р.1 Договору, предметом договору є надання оплачуваних послуг з транспортування трубопровідним транспортом природного газу, замовника від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пункту призначення - газорозподільної станції в обсягах, визначених цим договором.
Пункт 1.2. Договору в редакції додаткової угоди №2 від 14.05.2007р. визначає, що виконавець здійснює транспортування імпортованого газу (не із ресурсів ЗАТ Укргаз-Енерго), газу, видобутого на території України, газу, відібраного із підземних сховищ, газу, з ресурсів постачальників, які не мають з ДК “Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” договорів на транспортування газу.
Пункт 3.1. Договору визначає, що замовник передає газ газотранспортному підприємству в загальному потоці в обсягах зазначених в п.2.1 та 2.2 даного договору, на пунктах прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи газотранспортного підприємства, а саме: на газовимірювальних станціях на кордоні України; на пунктах виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України; на пунктах виміру витрат газу підземних сховищ газу.
Згідно п.4.1 договору, послуги по транспортуванню газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу.
Газотранспортне підприємство до 10-го числа, наступного за звітним місяця, направляє замовнику два примірника акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газотранспортного підприємства (п.4.2).
Акт здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством (п.4.4).
За умовами п.5.1 Договору в редакції додаткової угоди №1 від 09.01.2007р., тариф на транспортування газу встановлюється згідно Постанови НКРЕ України №1682 від 19.12.2006р. „Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу” та складає 89,64грн. з ПДВ. за 1000 м.куб.
За умовами п. 6.2 Договору в редакції протоколу розбіжностей від 09.01.2007р. до Договору, оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється замовником щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства в розмірі вартості послуг, що були фактично надані замовнику газотранспортним підприємством у звітному місяці транспортування газу на підставі акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу, до 10 числа, наступного за звітним місяця.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2008р. №112 “Деякі питання забезпечення проведення розрахунків споживачів за природний газ у 2008 році”, обов'язок з укладання договорів на постачання природного газу суб'єктам господарювання у межах узгоджених обсягів природного газу на 2008 рік покладено на НАК “Нафтогаз України” і її Дочірню компанію “Газ України”.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2008р. №163 “Про реалізацію імпортованого природного газу на території України” (в редакції, чинній станом на квітень 2008 р.) також було передбачено, що з 01 січня 2008 року центрально- та середньоазіатський природний газ, який надходить в газотранспортну систему України від компанії “РосУкрЕнерго АГ”, використовується виключно для задоволення потреб споживачів України в обсягах відповідно до балансу надходження та розподілу природного газу на 2008 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.01.2008 року №57, а реалізація з 01.03.2008 р. імпортованого природного газу в Україні здійснюється НАК “Нафтогаз України” і ДК “Газ України” НАК „Нафтогаз України”.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1729 “Про забезпечення споживачів природним газом” та “Порядку забезпечення споживачів природним газом”, затвердженого цією постановою, надходження та розподіл природного газу в Україні здійснюється за балансом, який щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. За Прогнозним балансом надходження та розподілу природного газу на 2008 рік, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.01.2008 р. № 57-р (в останній редакції від 06.02.2008 р.).
Разом з цим, в матеріалах справи відсутні належні докази (первинні документи) в підтвердження факту транспортування позивачем у квітні 2008р. природного газу відповідачу по даній справі саме з ресурсів НАК „Нафтогаз України”.
З урахуванням вищевикладених обставин, при розгляді вимог про стягнення з відповідача вартості протранспортованого газу у квітні 2008р., господарському суду необхідно з'ясувати наявність чи відсутність підстав для сплати відповідачем послуг по Договору на користь позивача, тобто встановити походження природного газу, який було поставлено (протранспортовано) відповідачу по справі у квітні 2008р.
Існування права позивача на отримання стягуваної суми заборгованості передбачає обов'язкову доведеність факту транспортування газу відповідачу саме у виконання умов Договору.
При цьому, згідно умов Договору у позивача виникає право на отримання від відповідача сплати за транспортування природного газу лише у випадку, якщо цей газ - з ресурсів НАК „Нафтогаз України”.
Згідно наявних в матеріалах справи відповідей Міністерства палива та енергетики України від 21.07.2011р. та від 09.08.2011р. у квітні 2008р. поставки природного газу підприємствам Донецької області НАК „Нафтогаз Україна” не здійснювалось.
Відповідно до письмових пояснень НАК „Нафтогаз Україна” б/н, у квітні 2008р. в плановому розподілі природного газу не було передбачено поставку газу для ВАТ „Концерн Стирол”. В зазначений період ВАТ „Концерн Стирол” не мав укладених договорів поставки природного газу ні з Компанією, ні з Дочірньою компанією „Газ України” НАК „Нафтогаз України”.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на всі наявні у справі документи, заслухавши учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами той факт, що у спірний період відповідачу було поставлено (про транспортовано) природний газ саме з ресурсів НАК „Нафтогаз України”, тобто не довів виникнення у відповідача зобов'язання по сплаті послуг з транспортування природного газу саме на користь позивача по справі.
Враховуючи висновок суду про недоведеність позивачем наявності у відповідача заборгованості за послуги з транспортування природного газу у квітні 2008р., суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних витрат у розмірі 5 301 427,44грн., 3% річних у розмірі 1 347 820,54грн., пені у розмірі 1 811 864,69грн. та 7% штрафу у розмірі 1 048 304,86грн.
Розглянувши заяву відповідача про застосування строку позовної давності до заявлених позовних вимог суд вважає її безпідставною, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся із позовом в межах строку позовної давності.
За наведених вище обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з їх недоведеністю.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.67, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 1, 2-1, 4-2, 4-3, 4-6, 22, 27, 33, 34, 43, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
У задоволенні позовних вимог Дочірньої компанії „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”, м.Київ до Відкритого акціонерного товариства „Концерн Стірол”, м. Горлівка про стягнення суми основного боргу у розмірі 14 975 783,78грн., інфляційних витрат у розмірі 5 301 427,44грн., 3% річних у розмірі 1 347 820,54грн., пені у розмірі 1 811 864,69грн. та 7% штрафу у розмірі 1 048 304,86грн., відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 17.11.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 22.11.2011р.
Головуючий суддя Лейба М.О.
Суддя Величко Н.В.
Суддя Сгара Е.В.
< Текст >