83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
17.11.11 р. Справа № 44/62пн
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара
При секретарі судового засідання О.В. Журило
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „М-ТРАНС” м.Одеса
До відповідача: Донецької міської ради м.Донецьк
Предмет спору:
- виділення в натурі із всього комплексу об'єктів, розташованих по вул. Таманський, 18 в Київському районі м.Донецька будівлю контори літ.А-2, загальною площею 353,8 м2 для її подальшого використання в якості самостійного об'єкту нерухомого майна;
- виділення в натурі із всього комплексу об'єктів, розташованих по вул. Таманський, 18 в Київському районі м.Донецька будівлю кафе літ.Б-3, загальною площею 1054,2 м2 для її подальшого використання в якості самостійного об'єкту нерухомого майна;
- виділення в натурі приміщення з прибудовою літ.Д1-1 загальною площею 715,1 м2, яке розташовано в будівлі головного корпусу літ.Д-1 по вул.Таманський, 18 в Київському районі м.Донецька;
- визнання за ТОВ „М-Транс” права власності на будівлю контори літ.А-2 загальною площею 353,8 м2, будівлю кафе літ.Б-3, загальною площею 1054,2 м2, приміщення з прибудовою літ.Д1-1 загальною площею 715,1 м2, які розташовані в будівлі головного корпусу літ.Д-1 по вул.Таманський, 18 в Київському районі м.Донецька як на самостійні об'єкти нерухомого майна.
За участю представників:
Від позивача: ОСОБА_1. - довір.;
Від відповідача: не з'явився.
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.04.2011р. у справі № 44/62пн задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ТРАНС", м.Одеса до Донецької міської ради, м. Донецьк, виділено в натурі із всього комплексу будівель та споруд, розташованих по вулиці Таманській 18 в Київському районі міста Донецька, будівлю контори літ.А-2, загальною площею 353,8 м2, та будівлю кафе літ.Б-3, загальною площею 1'054,2 м2, для їх подальшого використання у якості самостійних об'єктів нерухомого майна, виділено в натурі приміщення з прибудовою літ.Д1-1, загальною площею 715,1 м2, які розташовано в будівлі головного корпусу літ.Д-1 по вулиці Таманській 18 в Київському районі міста Донецька, а також визнано право власності Підприємства самостійні об'єкти нерухомого майна, що розташовані по вулиці Таманській 18 в Київському районі міста Донецька, зокрема:
будівлю контори літ.А-2, загальною площею 353,8 м2;
будівлю кафе літ.Б-3, загальною площею 1'054,2 м2;
приміщення з прибудовою літ.Д1-1, загальною площею 715,1 м2, які розташовано в будівлі головного корпусу літ.Д-1.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.06.2011р. рішення господарського суду Донецької області від 15.04.2011р. у справі № 44/62пн залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2011р. рішення господарського суду Донецької області від 15.04.2011р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 01.06.2011р. у справі № 44/62пн скасовані, справа направлена на новий розгляд до господарського суду Донецької області в іншому складі.
Склад суду змінювався та відповідно до розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 22.09.2011р., справу передано на розгляд судді Е.В.Сгара.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю „М-ТРАНС” м.Одеса звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Донецької міської ради м.Донецьк про виділення в натурі із всього комплексу об'єктів, розташованих по вул. Таманський, 18 в Київському районі м.Донецька будівлю контори літ.А-2, загальною площею 353,8 м2 для її подальшого використання в якості самостійного об'єкту нерухомого майна; виділення в натурі із всього комплексу об'єктів, розташованих по вул. Таманський, 18 в Київському районі м.Донецька будівлю кафе літ.Б-3, загальною площею 1054,2 м2 для її подальшого використання в якості самостійного об'єкту нерухомого майна; виділення в натурі приміщення з прибудовою літ.Д1-1 загальною площею 715,1 м2, яке розташовано в будівлі головного корпусу літ.Д-1 по вул.Таманський, 18 в Київському районі м.Донецька; визнання за ТОВ „М-Транс” права власності на будівлю контори літ.А-2 загальною площею 353,8 м2, будівлю кафе літ.Б-3, загальною площею 1054,2 м2, приміщення з прибудовою літ.Д1-1 загальною площею 715,1 м2, які розташовані в будівлі головного корпусу літ.Д-1 по вул.Таманський, 18 в Київському районі м.Донецька як на самостійні об'єкти нерухомого майна.
Позивач в порядку статті 22 ГПК України, заявою від 15.04.2011р. зменшив позовні вимоги, просить лише виділити Приміщення в натурі та визнати право власності на цю нерухомість, під час розгляду спору на новому розгляді, підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням даної заяви, дав пояснення, аналогічні тим, які були викладені в позовній заяві.
Позовні вимоги Підприємства ґрунтуються на необхідності легалізації нерухомого майна, що було збудовано на земельній ділянці, що передана Радою у користування, без отримання дозвільної документації на будівництво, та згодом було придбане Підприємством з прилюдних торгів, проведених органами державної виконавчої служби. Через відсутність законодавчого регулювання порядку приймання до експлуатації об'єктів самочинного будівництва та неможливість реалізувати свої права щодо вказаного майна, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.
В заяві б/н від 17.11.2011р. позивач зазначив (на зауваження викладені в постанові Вищого господарського суду України від 13.07.2011р. по цій справі), що законність набуття права власності позивачем на спірні об'єкти підтверджена в судовому порядку, а відсутність у позивача затвердженої проектної документації та дозвільних документів згідно чинного законодавства не є перешкодою для набуття права власності на перероблену річ в контексті. Стосовно виникнення права власності на спірний об'єкт, позивач пояснив, що 24.09.2010р. спірна будівля була ним придбана у власність за результатами проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна. В період володіння таким майном та здійснення своєї господарської діяльності у позивача виникла необхідність у проведенні комплексних будівельних робіт з реконструкції та ремонту спірного об'єкту, які були здійснені позивачем за власні кошти. Зазначені роботи були здійснені позивачем без оформлення відповідної документації, внаслідок чого спірний об'єкт набув ознаки самочинно збудованого майна.
Відповідач у жодне судове засідання не прибув, причин неявки не повідомив, хоча про дати та час судових засідань був повідомлений належним чином.
У зв'язку з вищенаведеним, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:
24.09.2010р. року підрозділом примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, із залученням торгівельної організації Донецької філії 05 приватного підприємства „Нива -В.Ш.” проведено в порядку статей 5, 61-62, 66 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції на момент вчинення продажу) прилюдні торги з реалізації належного боржникові товариству з обмеженою відповідальністю „Донбас-Авто” нерухомого майна -нежитлової будівлі літ.А-2, загальною площею 353,7 м2, будівлі кафе літ.Б-3, загальною площею 1'055,3 м2 та нежитлового приміщення, загальною площею 715,1 м2 (далі -Об'єкт). Процедура реалізації арештованого майна достовірно відображена у протоколах від 24.09.10 року №№ 0510546-1, 0510546-2 та 0510546-3.
Згідно матеріалів справи, відповідачем по даній справі було оскаржено в судовому порядку такі торги в рамках справи №44/61пн про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, які проведені 24.09.2010р. Рішенням №44/61пн від 07.06.2011р. у задоволенні позовних вимог ТОВ „Донбас-авто” відмовлено. Зазначене рішення залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду №44/61пн від 20.07.2011р. та постановою Вищого господарського суду України №44/61пн від 20.09.2011р. Тобто, вищевказані торги не визнані в установленому законом порядку недійсними.
В порядку частини 3 статті 66 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції на момент вчинення продажу), начальником органу ДВС Шерстньовим Р.О. 06.10.2010 року видано три відповідні акти прилюдних торгів, які в силу означеної норми права стали підставою для видачі Підприємству свідоцтв про право власності №№ 401, 405 та 409 від 03.03.11 року на вказану нерухомість та витягу про реєстрацію права власності від 23.03.2011 року № 29399688.
Згідно імперативних приписів частини 2 статті 62 та частини 4 статті 66 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції на момент вчинення продажу) -придбання Підприємством нерухомості через органи державної виконавчої служби є підставою для переходу до Підприємства речових прав боржника на земельну ділянку, на якій розташовано цю нерухомість, причому акти прилюдних торгів від 06.10.10 року є передбаченою законом підставою для реєстрації зазначених речових прав.
Докази оскарження дій державного виконавця щодо реалізації Об'єкту в порядку статті 85 Закону України „Про виконавче провадження” -суду не подавалися. Водночас, за приписами частини 2 статті 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, таким чином, придбаний 24.09.2010 року Підприємством з прилюдних торгів Об'єкт не може бути витребуваний попереднім власником у будь-якому випадку.
Враховуючи означене, виходячи зі змісту норм статей 204, 316-317, 328 ЦК України, а також в силу презумпції правомірності правочину - Підприємство є добросовісним набувачем та власником Об'єкту, отриманого на підставах, що передбачені правочином продажу на прилюдних торгах та не заборонені законом.
За власних суб'єктивних підстав, через тривалий час оформлення необхідної технічної документації, позивач приступив к проведенню будівельних робіт з реконструкції Об'єкту у Приміщення, без отримання дозволу на початок проведення будівельних робіт. Всі вказані роботи були проведені позивачем господарським способом та за власні кошти у відповідності з вимогами чинних державних будівельних норм, правил протипожежної безпеки, охорони праці, санітарних норм, тощо.
По закінченню будівельних робіт з утворення Приміщення позивач звернувся до КП “Бюро технічної інвентаризації міста Донецька” для проведення технічної інвентаризації збудованого майна. Означений орган провів технічну інвентаризацію об'єкту нерухомого майна та виготовив технічний паспорт на нього №2/23438 з відміткою про самовільне пере облаштування -спорудження прибудови літ.Д1-1, зміни площі будівлі Д-1, зведення прибудови літ.А1 та антресолі до будівлі контори літ.А-2. За наведених фактичних обставин, керуючись чинним законодавством України щодо правових наслідків самочинного будівництва та за відсутності іншої можливості набути право власності на вказані об'єкти нерухомого майна, позивач був змушений звернутися до суду з цим позовом до Донецької міської ради, як до органу, до чиїх повноважень належить розпорядження землями в межах міста Донецька та надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок.
Відповідно до приписів статей 317, 320 ЦК України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження майном, зокрема він має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Оскільки будівельні роботи були проведені позивачем господарським способом без додержання приписів чинного законодавства щодо отримання дозвільної документації на проведення вказаних робіт, реконструйований об'єкт нерухомого майна вважається таким, що побудований самочинно, тобто без достатніх правових підстав. Правовідносини, пов'язані з самочинним будівництвом об'єктів нерухомого майна регулюються в Україні зокрема статтею 376 ЦК України.
Відповідно до приписів зазначеної статті, будівля, споруда та інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за власником (користувачем) земельної ділянки чи за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майно.
Тобто, законодавчо передбачена можливість легалізації самочинно збудованого та самочинно реконструйованого нерухомого майна шляхом визнання права власності на нього в судовому порядку. Чинне законодавство встановлює, що для визнання права власності на самочинно збудоване майно, необхідно з'ясувати ряд обставин, що мають суттєве значення для розв'язання справи, а саме - встановити особу, яка є фактичним власником спірного майна, відсутність порушень прав третіх осіб, відповідність самочинно збудованих об'єктів приписам основних державних будівельних норм та питання щодо можливості їх подальшого безпечного використання, наявність наданої у встановленому законом порядку земельної ділянки.
Інформації стосовно претензій майнового чи немайнового характеру з боку третіх осіб до позивача сторонами надано не було.
Спірне нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, що перейшла у користування позивача в силу закону - статей 62 та 66 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції на момент вчинення продажу) на підставі актів прилюдних торгів від 06.10.10 року.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається в якості обґрунтування своїх вимог та заперечень. Відповідачем не було доведено, що спірне майно порушує законні права відповідача чи третіх осіб.
Чинне законодавство передбачає декілька шляхів набуття права власності на об'єкти нерухомого майна. Положення Цивільного кодексу України щодо регулювання правових наслідків самочинного будівництва передбачають в якості способу набуття права власності на нього лише його визнання в судовому порядку. Обов'язок власника чи іншої зацікавленої особи, а також сама необхідність прийняття в експлуатацію об'єктів самочинного будівництва не передбачена в чинному законодавстві, а порядок прийняття в експлуатацію об'єктів самочинного будівництва не врегульовано жодним нормативним актом.
До моменту розгляду справи Донецька міська рада, до компетенції якої відносяться повноваження щодо розпорядження землями в межах території міста, та її виконавчі органи, до повноважень яких належить здійснення контролю за дотриманням місцевих правил забудови, та зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу, не здійснювала жодних дій та не приймала жодних рішень, спрямованих на ліквідацію вказаного об'єкту самочинного будівництва, та не інформувала його власників щодо неможливості подальшого існування спірного майна.
В матеріалах справи міститься висновок Донецького обласного бюро експертиз від 14.04.11 року № 30/1, відповідно до якого конструкції будівель Приміщення, розташовані по вулиці Таманській 18 в Київському районі міста Донецька, знаходяться в задовільному технічному стані, відповідають вимогам чинної нормативно-технічної документації та не мають обмежень щодо їх використання. На думку експертів, обстежені будівлі Приміщень придатні до подальшого використання за цільовим призначенням та можуть бути технічно виділені в натурі у відокремлені об'єкти нерухомості, які мають самостійні входи, без порушення конструктивних елементів цих будівель.
З урахуванням наведеного висновку, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про виділення Приміщень в натурі із усього комплексу будівель та споруд по вулиці Таманській 18 в місті Донецьку в контексті приписів статі 364 ЦК України.
Зазначені висновки з урахуванням статей 32, 34, 43 ГПК України, можуть свідчити про відсутність порушень основних державних будівельних норм та можливість подальшого безпечного користування будівлею за її функціональним призначенням за умови додержання положень чинного законодавства.
При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основних свобод людини, якою встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецендентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.
Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. В даному випадку, набуття права власності на самочинно збудоване та самочинно реконструйоване майно можливе лише в судовому порядку за умови додержання низки умов.
Відповідно до статті 316 ЦК України, правом власності особи є право особи на певну річ, яке вона здійсню відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Статтею 319 ЦК України, встановлюється, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, та має право вчиняти до свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Статтею 320 ЦК України передбачено право власника використовувати своє майно для підприємницької діяльності. Наразі, стаття 321 ЦК України гарантує, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише в випадках, прямо передбачених законом.
На час розгляду справи позивач відкрито володіє майном, що утворилося в результаті реконструкції архітектурного об'єкту, який розташовано по вулиці Таманській 18 в Київському районі міста Донецька. Право позивача на вказане майно не спростовується жодною особою, але не може бути визнано та зареєстровано з огляду на порушення встановленої процедури отримання дозвільної документації для проведених будівельних робіт.
Відсутність альтернативної можливості вирішити подальшу долю об'єктів самочинного будівництва та належним чином оформити правовстановлюючі документи на належне позивачу майно, заважає йому вільно володіти та користуватись зазначеним об'єктом нерухомості та унеможливлює розпорядження їм. Чинне законодавство України передбачає необхідність вирішення подальшої долі самочинно збудованого нерухомого майна саме в судовому порядку на підставі статті 376 ЦК України.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що причиною виникнення спору є самовільна, без відповідних дозвільних документів реконструкція Підприємством Приміщення, а також протиправне невизнання відповідачем права власності Підприємства на цю нерухомість.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача, оскільки первинним підґрунтям спору є вина позивача у неповному проведенні дій щодо отримання відповідних дозволів на реконструкцію нерухомості.
На підставі ст. 41, 129 Конституції України, ст.ст. 204, 316, 317, 319, 320, 321, 328, 364, 376, 388 Цивільного кодексу України, Закону України „Про електроенергетику”, Конвенції про захист прав та основних свобод людини, Закону України „Про виконавче провадження”, керуючись ст.ст. 1, 2, 2-1, 4-2, 4-3, 4-6, 33, 34, 43, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „М-ТРАНС” м.Одеса задовольнити.
Виділити в натурі із всього комплексу об'єктів, розташованих по вул. Таманський, 18 в Київському районі м.Донецька будівлю контори літ.А-2, загальною площею 353,8 м2 для її подальшого використання в якості самостійного об'єкту нерухомого майна.
Виділити в натурі із всього комплексу об'єктів, розташованих по вул. Таманський, 18 в Київському районі м.Донецька будівлю кафе літ.Б-3, загальною площею 1054,2 м2 для її подальшого використання в якості самостійного об'єкту нерухомого майна.
Виділити в натурі приміщення з прибудовою літ.Д1-1 загальною площею 715,1 м2, яке розташовано в будівлі головного корпусу літ.Д-1 по вул.Таманський, 18 в Київському районі м.Донецька.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „М-Транс” м.Одеса (ЄДРПОУ 32896416) право власності на будівлю контори літ.А-2 загальною площею 353,8 м2, будівлю кафе літ.Б-3, загальною площею 1054,2 м2, приміщення з прибудовою літ.Д1-1 загальною площею 715,1 м2, які розташовані в будівлі головного корпусу літ.Д-1 по вул.Таманський, 18 в Київському районі м.Донецька як на самостійні об'єкти нерухомого майна.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписаний 18.11.2011р.
Суддя Сгара Е.В.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >