Рішення від 15.11.2011 по справі 30/135пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

РІШЕННЯ

іменем України

15.11.11 р. Справа № 30/135пд

Господарський суд Донецької області у складі судді Е.В. Сгара

при помічнику судді В.Ю.Косицькій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ

До відповідача: Фермерського господарства "Максімус - 1", с. Роздолівка, Артемівський район, Донецька область

Про: зобов'язання укласти договір страхування предмету лізингу та стягнення штрафу у сумі 13613 грн.

За участю представників:

прокурор: Кулікова Ю.В. - посв. № 3358

від позивача: не з'явився.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Донецька в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фермерського господарства "Максімус-1", с. Роздолівка, Артемівський район, Донецька область про зобов'язання укласти договір страхування предмету лізингу та стягнення штрафу у сумі 13613 грн.

В обґрунтування своїх вимог прокурор та позивач посилаються на невиконання відповідачем умов Договору фінансового лізингу №5-09/328бфл/519 від 18.08.2009р. в часничині обов'язкового страхування предмету лізингу на умовах передбачених розділом 6 договору №5-09/328бфл/519.

Заявою №6563вих-1 від 31.10.2011р. прокурор відмовився від позовних вимог про стягнення штрафу у сумі 13613 грн.

В письмових та усних поясненнях позивач та прокурор вимоги підтримали.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, письмовий відзив на позов не надав, вимоги ухвал суду не виконав, хоча про дату та час судових засідань був повідомлений належним чином.

Згідно витягу з ЄДРПОУ №11145063 від 16.09.2011р., місцезнаходженням відповідача є: 84528, Донецька обл.., Артемівський район, с.Званівка, вул.Миру, 32.

У зв'язку з наведеним, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 30.09.2011р., у зв'язку зі знаходженням судді Довгалюк В.О. у декретній відпустці, справу передано на повторний автоматичний розподіл. У відповідності до статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України, для розгляду даної справи призначено суддю Сгара Е.В.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між сторонами по справі укладено договір фінансового лізингу №5-09-328бфл/519 від 18.08.2009р. (далі по тексту Договір).

Пунктом 8.1 Догвооору передбачено, що він набуває чинності від дати надходження суми попереднього платежу на рахунок лізингодавця (позивача) та діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку №10 до Договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмету лізингу”, але не довше 10 років.

Таким чином, у спірний період та на час розгляду спору по суті сторони перебували (перебувають) у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, лізингодавець (позивач) передає лізингоодержувачу (відповідачу) на визначений Договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений в додатку до Договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмету лізингу”, що є специфікацією предмету лізингу, а останній й сплачує за це лізингові платежі на умовах Договору.

Пунктом 3.4.9 Договору передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний застрахувати предмет лізингу на умовах, передбачених розділом 6 Договору.

Предмет лізингу та страхові ризики, пов'язані з експлуатацією предмета лізингу, підлягають страхуванню протягом 10 календарних днів з дати підписання акта з обов'язковим попереднім погодженням умов договору страхування та компанії страховикаа з лізингодавцем. (п.6.1 Договору).

Згідно п.6.2 Договору, лізингоодержувач з підписанням договору лізингу здійснює страхування Предмета лізингу та страхових ризиків, пов'язаних з володінням і користуванням Предметом лізингу, при цьому вигодонабувачем за Договором страхування є лізингодавець. Договір страхування укладається на весь строк дії Договору.

Відповідно до п.п.6.3-6.6 Договору, за договором страхування предмет лізингу має бути застрахований від фізичного чищення або пошкодження, включаючи випадки пожежі, удар блискавки, вибух, падіння літальних апаратів, їх частин і багажу з них, стихійні явища - буря, град, повінь, землетрус, осідання гранту, зсув, обвал, та інших протиправних дій третіх осіб умисне пошкодження, грабіж, розбій, аварії. Страховий поліс (його копія) має бути переданий лізингодавцю протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту його отримання. У разі настання страхового випадку лізингоодержувач зобов'язаний протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту настання страхового випадку надіслати лізингодавцеві телеграму, факс або інше електронне повідомлення про настання страхового випадку. У разі відмови страховика сплатити страхове відшкодування вирішення спору здійснюється відповідно чинного законодавства України. Лізинготодержувач несе майнову відповідальність за будь-які додаткові пошкодження предмету лізингу, які можуть виникнути в результаті його використання до початку відшкодування збитків відповідно до розпоряджень компанії страховика або за рішенням суду.

Посилаючись на невиконання відповідачем умов Договору, позивач звернувся до суду просить зобов'язати відповідача укласти договір страхування предмету лізингу та пов'язаних з виконанням договору ризиків упродовж 10 днів з моменту набрання рішенням чинності.

При розгляді даних вимог суд виходить з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про фінансовий лізинг” та умовами укладеного договору фінансового лізингу.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 2 ст. 13 Закону України „Про фінансовий лізинг” предмет лізингу підлягає страхуванню у разі, якщо обов'язковість страхування встановлена законом або договором. При цьому, якщо інше не встановлене договором лізингу, витрати на страхування несе Лізингоодержувач.

Отже, в контексті зазначених норм та змісту п. 3.4.9 Договору фінансового лізингу, укладеного між Позивачем та Відповідачем, такий Договір є належною підставою для виникнення у останнього зобов'язань із укладання договору майнового страхування предмету лізингу на визначених умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Виходячи із змісту п. 3.4.9 Договору фінансового лізингу, Лізингоодержувач зобов'язаний забезпечити страхування предмету лізингу на визначених в р.6 Договору фінансового лізингу умовах.

В свою чергу, збереження правовідносин страхування за змістом п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України „Про страхування” зумовлює необхідність своєчасного виконання зобов'язань із внесення страхових платежів.

Таким чином, відповідач не має правових підстав ухилятися від виконання обов'язку із укладення відповідного договору страхування предмету лізингу на визначених в п. 3.4.9 та розділі 6 Договору фінансового лізингу умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи предмет лізингу є незастрахованим, що зумовлює необхідність укладання відповідачем договору страхування задля забезпечення належного виконання відповідачем зобов'язання за п. 3.4.9 Договору фінансового лізингу перед позивачем щодо безперервності страхування протягом визначеного періоду.

Відповідного договору страхування, як належного у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказу, відповідачем всупереч ст.ст.4-3, 33 цього ж Кодексу, до справи не надано, тобто фактично у справі відсутні докази виконання відповідачем обов'язку, передбаченого п. 3.4.9 Договору фінансового лізингу.

Таке невиконання зобов'язань із забезпечення страхування предмету лізингу на визначених умовах Договором фінансово лізингу періоду страхування є їх (зобов'язань) порушенням у розмінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Оскільки положення Договору фінансового лізингу та діючого законодавства не містять приписів, які б звільняли відповідача у розглядуваному випадку від виконання обв'язку із укладення договору страхування предмету лізингу, тобто фактичного виконання умов Договору, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов'язання відповідача укласти договір страхування предмету лізингу та пов'язаних з виконанням договору ризиків є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивач також заявляв вимоги про стягнення штрафу у сумі 13613 грн.

Заявою №6563вих-1 від 31.10.2011р. прокурор відмовився від позовних вимог про стягнення штрафу у сумі 13613 грн.

Повноважність особи, яка підписала вищевказану заяву про відмову від позову, перевірена судом.

Наслідки відмови судом роз'яснені.

Розглянувши заяву прокурора, суд з'ясував, що відмова від позову не суперечить чинному законодавству України й не порушує прав і охоронюваних законом інтересів сторін, у зв'язку з чим відмова судом приймається.

Таким чином, провадження у справі в частині вимог про стягнення штрафу у сумі 13613 грн. підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст.ст. 67, 193, 202 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526, 527, 599, 610, 629, 806 Цивільного кодексу України, Закону України „Про фінансовий лізинг”, керуючись ст.ст. 2-1, 4-2, 4-3, 4-6, 30, 33, 34, 43, 49, 75, п.4 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ до Фермерського господарства "Максімус-1", с. Роздолівка, Артемівський район, Донецька область про зобов'язання укласти договір страхування предмету лізингу та пов'язаних з виконанням договору ризиків задовольнити.

Зобов'язати Фермерське господарство "Максімус - 1" (юр.адреса: 84528, Донецька обл.., Артемівський район, с.Званівка, вул.Миру, 32, пошт.адреса: 85540, Донецька обл., Артемівський р-н, с.Роздолівка, вул.Сосюри, 8, ЄДРПОУ 34433392) укласти договір страхування предмету лізингу та пов'язаних з виконанням договору ризиків впродовж 10 днів з моменту набрання рішенням чинності.

Стягнути з Фермерського господарства "Максімус - 1" (адреса: 84528, Донецька обл.., Артемівський район, с.Званівка, вул.Миру, 32, пошт.адреса: 85540, Донецька обл., Артемівський р-н, с.Роздолівка, вул.Сосюри, 8, ЄДРПОУ 34433392, п/р 260016281 у ВАТ „Ерсте Банк” м.Київ, МФО 380009) на користь Державного бюджету України державне мито у сумі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням чинності.

Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення 13613 грн. штрафу.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 18.11.2011р.

Суддя Сгара Е.В.

< Список > < Довідник >

< Список > < Довідник >

< Текст >

Попередній документ
19874365
Наступний документ
19874367
Інформація про рішення:
№ рішення: 19874366
№ справи: 30/135пд
Дата рішення: 15.11.2011
Дата публікації: 21.12.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи: