"28" листопада 2011 р.
Справа № 5004/2200/11
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області
до товариства з додатковою відповідальністю "Волиньдеревпром"
про визнання договору зберігання державного майна укладеним в редакції регіонального відділення
Суддя Слупко В.Л.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довір. №6 від 21.01.11р.,
ОСОБА_2, довір. №17 від 25.10.11р.
від відповідача: ОСОБА_3, довір. від 25.11.11р.
Суть спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області (далі - Регіональне відділення) просить визнати укладеним з ТзДВ "Волиньдеревпром" (в редакції Регіонального відділення) договір зберігання державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства у процесі приватизації (обладнання цивільної оборони -ДП-5В, ДП-24, ІД-1, двері цивільної оборони для ПРУ), що перебувають на балансі ТзДВ "Волиньдеревпром".
Позовні вимоги Регіональне відділення обгрунтовує тим, що наказом Регвідділення №139 від 30.06.11р. визначено спосіб управління вищевказаним державним майном шляхом його передачі ТзДВ "Волиньдеревпром" на умовах договору зберігання. Зазначений наказ було прийнято на виконання п. 2.4 наказу Фонду державного майна України від 29.01.11р. №678. яким було зобов'язано керівників Регіональних відділень Фонду державного майна України вжити всіх можливих заходів щодо укладення договорів зберігання позастатутного державного майна.
Позивач зазначає, що 05.09.11р. відповідачу було надано наручно із супровідним листом №11-03-1447 від 31.08.11р. для підписання два примірники договору зберігання вищезазначеного державного майна разом із актом приймання-передачі, проте відповідач по справі проігнорував звернення Регіонального відділення та вимоги ст. 181 ГК України та у 20-денний термін не повернув ні підписаного договору, ні протоколу розбіжностей, не надіслав листа-відповіді.
ТзДВ "Волиньдеревпром" у відзиві на позов та представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнають, посилаючись на слідуюче:
- чинне законодавство не передбачає такого способу захисту як визнання договору укладеним;
- свобода договору передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору;
- товариство не бажає укладати з позивачем договір зберігання, оскільки в товариства відсутні умови для зберігання та працівники, які б забезпечили схоронність державного майна;
- чинне законодавство України не передбачає обов'язку господарських товариств укладати з органом приватизації договори безоплатного зберігання державного майна.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовна вимога Регіонального відділення про визнання укладеним договору зберігання державного майна в редакції позивача задоволенню не підлягає з нижченаведених підстав:
Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно з ч.2 ст.20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
визнання наявності або відсутності прав;
визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
присудження до виконання обов'язку в натурі;
відшкодування збитків;
застосування штрафних санкцій;
застосування оперативно-господарських санкцій;
застосування адміністративно-господарських санкцій;
установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
іншими способами, передбаченими законом.
Отже, чинне законодавство не передбачає такого способу захисту цивільних прав, як визнання договору (правочину) укладеним чи неукладеним за результатами розгляду відповідних позовних вимог.
Визнання договору (правочину) укладеним чи неукладеним по суті є встановленням факту, що має юридичне значення, та може мати місце лише при розгляді спору про право цивільне.
В постанові № 9 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»зазначено, що не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).
Таким чином, встановлення судом факту укладення договору може мати місце лише при розгляді іншого господарського спору, проте, цей договір не може бути визнано укладеним в судовому порядку шляхом задоволення відповідних позовних вимог, оскільки це суперечить ч.2 ст.16 ЦК України.
В зв'язку з цим в разі ухилення однієї із сторін від підписання договору, всі істотні умови якого погоджено сторонами, заінтересована сторона може звернутися з позовом про спонукання іншої сторони до укладення договору на умовах проекту, запропонованого позивачем, а тому пред'явлений Регіональним відділенням позов про визнання укладеним непідписаного відповідачем договору зберігання державного майна не відповідає встановленим способам захисту цивільних прав.
Господарський суд враховує, що наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про визнання договорів недійсними (постанови ВСУ від 14.01.2002 у справі №15108/4-20 та від 04.04.2006 у справі №40/270пд) та Вищий господарський суд України в постанові від 15.04.08р. № 16/187-07-5319.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
вирішив:
В позові відмовити.
Суддя В.Л.Слупко
Дата виготовлення повного
тексту рішення 05.12.11р.
від 27.09.11 по справі №5004/1474/11
Зал судового засідання №__104_
Склад суддів господарського суду Волинської області:
Головуючий суддя Слупко Валентина Леонтіївна
Помічник судді Ковальчук Валентин Олександрович
Представники сторін:
від позивача: Хомич А.В., довір. №298 від 30.06.11р.
від відповідача: не з'явився
Розглядається справа :
за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії
до товариства з обмеженою відповідальністю "ПМ Брокер"
про стягнення 384грн.18коп.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.
Час початку судового засідання - 11:30
Оголошується склад суду. Суддя роз'яснює право відводу відповідно до ст. 20 ГПК України. Відводу судді не заявлено. Суддя роз'яснює на підставі ст. 22 ГПК України права і обов'язки учасників судового процесу.
Виступ представника позивача: просить стягнути з ТзОВ "ПМ Брокер" 384грн.18коп., в т.ч. 341грн.64коп. основного боргу за надані телекомунікаційні послуги по договору про надання послуг бізнес-мережі №55-6-05/904 від 29.07.10р., 8грн.83коп. пені, 7грн.60коп. - 3% річних та 26грн.11коп. інфляційних втрат нарахованих в зв'язку з неналежним виконанням умов договору.
Суд вирішив: Позов задоволити .
Час закінчення судового засідання -12:00
Головуючий суддя В.Л.Слупко
Помічник судді В.О. Ковальчук
10.10.2011р. №5004/1474/11-1
про примусове виконання рішення
На виконання рішення господарського суду Волинської області від 27.09.2011р. по справі №5004/1474/11, яке набрало законної сили 10.10.2011р.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПМ Брокер" (с.Зміїнець, вул.Лісова, 11, код 37018914) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії (м. Луцьк, вул. Кривий Вал , 28, код 23251963) 384грн.18коп., в т.ч. 341грн.64коп. основного боргу, 8грн.83коп. пені, 7грн.60коп. - 3% річних та 26грн.11коп. інфляційних втрат, а також 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Наказ дійсний для пред'явлення до 11.10.2012р.
Суддя В.Л.Слупко