"05" грудня 2011 р.
Справа № 5004/2263/11
за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", м. Київ
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Трейд", м. Луцьк
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: фізична особа ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про звернення стягнення в сумі 145323,50 дол. США та 94193,20 грн. на предмет іпотеки
Суддя: Войціховський В.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -головний юрист юридичного відділу по Волинському обласному управлінню юридичного управління Волинської регіональної дирекції АБ "Укргазбанк" (дов. №371 від 22.06.2010р.)
від відповідача: не з'явились
від третьої особи на стороні відповідача: не з'явились
Суть спору: публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Трейд" про звернення стягнення в сумі 145323,50 дол. США та 94193,20 грн. на предмет іпотеки згідно договору іпотеки без оформлення заставної №76-08/02 від 27.05.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №2835, а саме на земельну ділянку площею 0,10 га, котра знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, та належить ТзОВ "Буд-Трейд" на праві власності згідно державного Акта про право власності на земельну ділянку серії ЯД №305594, виданого Луцькою міською радою 13.12.2007р. та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №020707700193.
Ухвалою господарського суду від 01.11.2011р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні, в порядку, визначеному ст. 27 ГПК України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, фізичну особу ОСОБА_2, АДРЕСА_1.
Ухвалою господарського суду від 21.11.2011р. у зв'язку з невиконанням відповідачем та третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, вимог суду (неподання витребуваних документів та ненаправлення в судове засідання представників) розгляд справи відкладався.
В судовому засіданні представник позивача, надавши суду витребувані документи, пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити останні в повному об'ємі поклавши при цьому на ТзОВ "Буд-Трейд" обов'язок відшкодування ПАТ АБ "Укргазбанк" понесених у зв'язку з поданням позову до суду витрат (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу).
При цьому позивачем в обґрунтування пред'явлених позовних вимог засвідчується на укладенні 27.05.2008р. між відкритим (на даний час публічним) акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" та ОСОБА_2 кредитного договору №76/08-І/02, надання банком позичальнику в кредит грошових коштів в загальному розмірі 150000 дол. США та їх неповернення боржником, існування у останнього станом на 08.08.2011р. заборгованості за кредитним договором в розмірі 145323,50 дол. США та 94193,20 грн., з котрих 102500 дол. США заборгованості по строковому кредиту, 2033,72 дол. США заборгованості по сплаті строкових процентів, 28624,46 дол. США простроченого кредиту, 12165,32 дол. США прострочених процентів, 94193,20 грн. пені за простроченими кредитом та процентами. Зауважується позивачем і на укладенні 27.05.2008р. між кредитною установою та товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Трейд" договору іпотеки без оформлення заставної за №76-08/02, передачу зазначеним товариством, як майновим поручителем ОСОБА_2, з метою забезпечення належного виконання зобов'язань останньої, що виникають з кредитного договору №76/08-І/02 від 27.05.2008р., в іпотеку належної ТзОВ "Буд-Трейд" на праві власності згідно Державного акта про право власності на земельну ділянку, виданого 13.12.2007р. Луцькою міською радою та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №020707700193, земельної ділянки площею 0,10 га, що знаходиться в АДРЕСА_5.
Відповідачем, а також третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, всупереч вимогам ухвали суду від 21.11.2011р. про відкладення розгляду справи не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, компетентних представників в судове засідання товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Трейд", а також ОСОБА_2 не направили, третя особа на стороні відповідача особисто в засідання суду не з'явилась.
Ухвала суду про відкладення розгляду справи направлялась на визначену позивачем у позовній заяві та відображену у наданому на запит господарського суду від 02.11.2011р. №11600867 Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 33-35) юридичну: м. Луцьк, вул. Коновальця, 1а/58, адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією та на час розгляду справи в суді до суду без вручення адресату повернута не була.
Одночасно з цим ухвала про відкладення розгляду справи направлялась також на визначені у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адреси засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Трейд": ОСОБА_4 (АДРЕСА_3) та ОСОБА_5 (АДРЕСА_4).
Направлені за визначеною у кредитному договорі №76/08-І/02 від 27.05.2008р. та додатку і додатковій угоді №1 від 27.05.2008р. до нього адресою третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи також були повернуті до суду без вручення адресату з підстав "за зазначеною адресою не проживає" - конверти з відмітками поштового відділення зв'язку а.с. 36-39, 55-57).
Поруч з цим примірник ухвали про відкладення розгляду справи було направлено господарським судом рекомендованою кореспонденцією на визначену адресно-довідковим відділом УГІРФО УМВС України у Волинській області (запит суду від 18.11.2011р. №5004/2263/11/2272/11 - а.с. 46 та відповідь на запит - а.с. 46 на звороті) адресу прописки фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_2). Зазначена ухвала була вручена адресату 28.11.2011р. про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції (а.с. 54).
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому направлення ухвали про порушення провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на юридичну та фактичну адреси відповідача з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення відносно нього цим судом певних процесуальних дій.
У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Водночас, законодавство України, в т.ч. ГПК України, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675).
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оскільки обставини щодо неможливості вирішення спору по суті в судовому засіданні 05.12.2011р. відсутні, суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.
Водночас згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").
Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що відповідач та третя особа на стороні відповідача належним чином повідомлялись про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направили в судове засідання своїх представників, не подали заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними у ній матеріалами. Представник позивача в судовому засіданні з приводу розгляду справи за відсутності представника ТзОВ "Буд-Трейд" та фізичної особи ОСОБА_2 не заперечив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-
27 травня 2008 року між відкритим (на даний час публічним) акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" в особі начальника відділення №2 Рівненської філії ВАТ АБ "Укргазбанк" Мартинюка Анатолія Васильовича та фізичною особою ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий 28.08.1996р. Луцьким МУ УМВС України у Волинській області, ідентифікаційний код НОМЕР_2) було укладено кредитний договір за №76/08-І/02 з додатком №1 та додатковим договором №1 від 27.05.2008р. (а.с. 13-18), відповідно до умов якого банк з метою задоволення споживчих потреб ОСОБА_2 зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 150000 доларів США на строк з 27.05.2008р. по 25.05.2018р. зі сплатою 14,3% річних за його користування. Одночасно з цим зазначеною угодою було визначено обов'язок позичальника - ОСОБА_2 здійснювати повернення кредиту та сплачувати проценти за його використання у передбачені договором строки. Повернення кредитних коштів позичальник зобов'язувалась здійснювати помісячно з 1-го по 10-е число кожного місяця починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/120 від суми отриманого кредиту. Сплачувати відсотки за користування кредитними коштами позичальник зобов'язувалась щомісячно один раз на місяць, не пізніше 10-го числа наступного місяця та в день закінчення строку, на який надано кредит. У разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом позичальник зобов'язувалась сплачувати проценти за користування кредитом виходячи із 15,3% річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом, та пеню в розмірі 0,1% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.
Одержання кредиту позичальником у визначеному договірними сторонами розмірі за кредитним договором №76/08-І/02 від 27.05.2008р. з додатком №1 та додатковим договором №1 від 27.05.2008р. відбулось шляхом перерахування суми кредиту на поточний рахунок ОСОБА_2, що підтверджується відповідним меморіальним ордером №TR.4983.1.113 від 27.05.2008р. (а.с. 25).
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
З моменту укладення кредитної угоди між сторонами за договором виникли цивільно-правові відносини, які врегульовані як загальними положеннями про зобов'язання, так і окремими зобов'язаннями щодо кредиту.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Укладена між договірними сторонами угода №76/08-І/02 від 27.05.2008р. з додатком №1 та додатковим договором №1 від 27.05.2008р. за своєю правовою природою виступає кредитним договором.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України ).
Кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Овердрафт - короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку.
Згідно з ч. 1 ст. 1056№ Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.
Судом встановлено, що в даному випадку відносини між договірними сторонами (ПАТ АТ "Укргазбанк" та фізичною особою ОСОБА_2) носять договірний характер, укладений між останніми кредитний договір №76/08-І/02 від 27.05.2008р. з додатком №1 та додатковим договором №1 від 27.05.2008р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.
Пунктом 2.1 кредитного договору №76/08-І/02 від 27.05.2008р. було визначено, що згідно договору іпотеки №76-08/02 від 27.05.2008р. укладеного одночасно з цим договором між Банком та ТзОВ "Буд-Трейд", в забезпечення зобов'язань за дійсним договором Банком приймається в іпотеку земельна ділянка площею 0,1 га, що знаходиться в АДРЕСА_5.
Підпунктами 3.2.6, 3.2.8 пункту 3.2 кредитного договору №76/08-І/02 від 27.05.2008р. було визначено право кредитної установи вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язання за цим договором , забезпеченого іпотекою, а якщо вимога банку не буде задоволена, звернути стягнення на предмет іпотеки: - у разі порушення іпотекодавцем правил про наступну іпотеку; - у разі порушення іпотекодавцем правил про розпорядження предметом іпотеки; - у разі невиконання письмової вимоги банку щодо часткового погашення кредиту. У разі невиконання позичальником зобов'язань, передбачених дійсним договором, відшкодування заборгованості за дійсним договором здійснюється банком шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки, у порядку, визначеному чинним законодавством.
27 травня 2008 року між відкритим (на даний час публічним) акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" в особі начальника відділення №2 Рівненської філії ВАТ АБ "Укргазбанк" Мартинюка А.В. та товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Трейд" в особі директора Севастьянова О.В. було укладено договір іпотеки без оформлення заставної за №76-08/02 (а.с. 19-22).
27 травня 2008 року між цими ж сторонами було підписано акт опису майна, що передається в іпотеку по кредитному договору №76/08-І/02 від 27.05.2008р. згідно договору іпотеки без оформлення заставної №76-08/02 від 27.05.2008р. (а.с. 22).
Вказаний договір у встановленому порядку було посвідчено приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за №2835.
Судом встановлено, що договір іпотеки без оформлення заставної від 27.05.2008р. №76-08/02 предметом судових розглядів не виступав, недійсним чи неукладеним не визнавався, сторонами розірваний не був.
У відповідності до умов зазначеного договору товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Трейд", як майновим поручителем фізичної особи ОСОБА_2, з метою забезпечення належного виконання зобов'язань останньої, що виникли з кредитного договору №76/08-І/02 від 27.05.2008р., було передано в іпотеку, а відкритим (публічним) акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" прийнято в іпотеку в порядку і на умовах, визначених договором іпотеки №76-08/02 від 27.05.2008р., предмет іпотеки, а саме земельну ділянку площею 0,10 га, котра знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, та належить ТзОВ "Буд-Трейд" на праві власності згідно державного Акта про право власності на земельну ділянку серії ЯД №305594, виданого Луцькою міською радою 13.12.2007р. та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №020707700193.
Пунктами 2.1 та 2.3 договору іпотеки від 27.05.2008р. сторонами було визначено ринкову вартість земельної ділянки в розмірі 1541520 грн. (згідно висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки, виданого 16.05.2008р. ТзОВ "Волинь-експерт"), а також заставну вартість предмету іпотеки в розмірі 1332600 грн.
Пунктом 3.1.6 договору іпотеки від 27.05.2008р. сторонами було визначено право іпотекодержателя (кредитної установи) звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразової або неодноразових прострочень позичальником (ОСОБА_2) сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту іпотекодержателя, використання кредиту не за цільовим призначенням або порушення інших умов кредитного договору, а також у випадку порушення іпотекодавцем умов зберігання та експлуатації чи страхування предмета іпотеки, порушення умов договору іпотеки щодо розпорядження предметом іпотеки - незалежно від настання строку виконання по кредитному договору.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтями 572, 574, 576, 583, 585 Цивільного кодексу України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення.
У відповідності до статей 589-591 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, право чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Статтею 7 Закону України "Про іпотеку" обумовлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до положень ст. 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Вказані положення, відповідно до ч. 2 ст. 35 цього Закону, не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Матеріалами справи (а.с. 26-28) підтверджується направлення позивачем на адреси позичальника - ОСОБА_2 та іпотекодавця - ТзОВ "Буд-Трейд" відповідних вимог про усунення порушень та вжиття заходів, спрямованих на погашення простроченої кредитної заборгованості, а також попереджень щодо можливого звернення стягнення заборгованості на передане в іпотеку майно.
Зазначені вимоги та попередження були залишені позичальником та іпотекодавцем без відповідей та належного реагування.
Згідно наданих в судовому засіданні представником позивача пояснень, на момент звернення кредитної установи до суду з відповідним позовом, на час порушення судом провадження у справі та на час судового розгляду справи заборгованість фізичної особи ОСОБА_2, як боржника (позичальника) за кредитним договором №76/08-І/02 від 27.05.2008р. з додатком №1 та додатковим договором №1 від 27.05.2008р., згідно зазначеної кредитної угоди станом на 08.08.2011р. склала 145323,50 дол. США та 94193,20 грн., з котрих: строковий кредит 102500 дол. США, строкові проценти 2033,72 дол. США, прострочений кредит 28624,46 дол. США, прострочені проценти 12165,32 дол. США, пеня за простроченими кредитом та процентами 94193,20 грн.
Зазначені суми ні позичальником, ні іпотекодавцем оспорені та спростовані у встановленому порядку не були.
Зважаючи на те, що заборгованість за кредитним договором №76/08-І/02 від 27.05.2008р. до цього часу позичальником не погашена, відповідно до приписів ст.ст. 589, 590 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку", умов договору іпотеки без оформлення заставної від 27.05.2008р. №76-08/02, суд вважає, що позивач набув право звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить відповідачеві, для задоволення відповідних вимог кредитної установи.
При цьому судом взято до уваги, що позивач просить звернути стягнення на заставне майно відповідача в сумі 145323,50 дол. США та 94193,20 грн. Вимоги є підставними згідно ст. 7 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 543, 589, 590, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, положень кредитного договору №76/08-І/02 від 27.05.2008р. з додатком №1 та додатковим договором №1 від 27.05.2008р. та договору іпотеки без оформлення заставної від 27.05.2008р. №76-08/02.
Відповідно до ст. 192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Однак, ч. 2 вказаної норми визначає, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Також, в силу ч. 1 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Разом з тим, згідно ч. 3 вказаної норми, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Статтею 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (нормами якого визначаються, зокрема, правові засади діяльності банків) передбачено, що банки на підставі банківської ліцензії мають право здійснювати таку банківську операцію як розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, яка є кредитною операцією в силу ч.1 ст. 49 Закону.
При цьому, за змістом ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність", термін "кошти" вжитий у значенні гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
Згідно ч. 1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.
Водночас, у відповідності з ч. 4 вказаної норми, індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.
Вказаною нормою також визначено, що режиму індивідуального ліцензування потребує, зокрема, така операція як надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, однак, лише, у випадку, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Між тим, відповідні межі чинним законодавством для кредитних операцій в іноземній валюті не визначені.
Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).
Отже, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що укладення фізичною особою ОСОБА_2 кредитного договору №76/08-І/02 від 27.05.2008р. з позивачем в іноземній валюті не суперечить вимогам діючого законодавства; сторони були вільними у визначенні умов договору, зокрема, щодо валюти кредиту.
Відповідність чинному законодавству кредитних договорів, в яких використовувалась іноземна валюта в якості валюти кредиту вбачається із аналізу постанов Вищого господарського суду України від 31.08.2011р. у справі №10/5009/890/11, від 25.08.2011р. у справі №17/93, від 23.08.2011р. у справі №48/61 тощо.
Приймаючи рішення у справі судом також враховано абз. 3 пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №14 "Про судове рішення у цивільній справі", в якому визначено, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").
Також при цьому суд приймає до уваги п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. №01-08/369 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" в якому визначено, що господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.93 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"). При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях. Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.
Розглянувши вимоги позивача в частині нарахованих штрафних санкцій 11816,69 дол. США (еквівалент 94193,20 грн. з розрахунку 1 дол. США = 7,9712 грн. по курсу НБУ станом на 08.08.2011р.) пені за простроченими процентами та кредитом суд дійшов наступних висновків.
Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У п.3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вже зазначалось вище, відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно пунктів 3.3.4, 5.3 кредитного договору №76/08-І/02 від 27.05.2008р. за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, у випадку виникнення простроченої заборгованості за кредитом позичальник зобов'язувався сплатити кредитній установі пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості.
Таким чином вимоги позивача, що стосуються нарахованих штрафних санкцій (пені) за простроченими процентами та кредитом, є правомірними та обґрунтованими, оскільки відповідають чинному законодавству та умовам укладеного кредитного договору.
Перевіркою правильності наданого позивачем розрахунку боргу, в тому числі заборгованості по строковому кредиту в сумі 102500 дол. США, строкових процентів в сумі 2033,72 дол. США, простроченого кредиту 28624,46 дол. США та прострочених процентів 12165,32 дол. США, а всього 145323,50 дол. США судом не виявлено помилок з врахуванням чого заявлений позов підлягає задоволенню в розмірах заявлених в позовній заяві.
Щодо розрахунків та вимог позивача, котрі стосуються стягнення з відповідача загальної суми пені за простроченими кредитом та процентами 94193,20 грн. (11816,69 дол. США х 7,9712 грн., що становить встановлений на 08.08.2011р. Національним банком України офіційний курс гривні до долара США = 94193,20 грн.) суд вважає, що останні підставні частково та підлягають до задоволення на загальну суму 41697,66 грн. (5231,04 дол. США х 7,9712 грн., що становить встановлений на 08.08.2011р. Національним банком України офіційний курс гривні до долара США = 41697,66 грн.), а в частині стягнення 52495,54 грн. (6585,65 дол. США) пені позивачу в позові слід відмовити.
Викладені обставини пов'язані з тим, що пеню на загальну суму 94193,20 грн. (11816,69 дол. США) позивачем було нараховано за період прострочки платежів з 11.03.2009р. по 08.08.2011р. в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Зазначений розмір пені суперечить положенням статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" так як значно перевищує розмір пені, котрий нараховується за цей же період з врахуванням подвійної облікової ставки, встановленої на той чи інший період Національним банком України.
Враховуючи положення зазначеного нормативного акту та фактичні обставини справи підставною та такою, що підлягатиме до задоволення є пеня загальним розміром 41697,66 грн. (5231,04 дол. США), нарахована із тієї чи іншої суми заборгованості за період з 11.03.2009р. по 08.08.2011р. з врахуванням встановлених у цей період облікових ставок НБУ.
При цьому судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".
Згідно із ст. 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рішенні суду зазначаються:
- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;
- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;
- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;
- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;
- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;
- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Згідно ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку", початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Трейд" (пропорційно розміру підставних та задоволених судом позовних вимог).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 3, 7, 33, 35, 39, 43 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 144, 173, 193, 202 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525-527, 530, 572-576, 583,585, 589-591, 599, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнення заборгованості в сумі 145323,50 доларів США та 41697,66 грн. звернути на майно товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Трейд" (м. Луцьк, вул. Коновальця, 1а/58, код ЄДРПОУ 35494896) згідно договору іпотеки №76-08/02 від 27.05.2008р. без оформлення заставної, а саме на земельну ділянку площею 0,10 га, котра знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, належить ТзОВ "Буд-Трейд" на праві власності згідно Державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯД №305594, виданого Луцькою міською радою 13.12.2007р. та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №020707700193, та виступає предметом іпотеки за договором іпотеки №76-08/02 від 27.05.2008р. без оформлення заставної, укладеного між відкритим (публічним) акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Трейд", як майновим поручителем фізичної особи ОСОБА_2 (договірна адреса: АДРЕСА_1, адреса прописки: АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий 28.08.1996р. Луцьким МУ УМВС України у Волинській області, ідентифікаційний код НОМЕР_2), з метою забезпечення належного виконання зобов'язання ОСОБА_2 перед публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк", що виникло з кредитного договору №76/08-І/02 від 27.05.2008р. з додатком №1 та додатковим договором №1 від 27.05.2008р.
3. Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження згідно Закону України "Про виконавче провадження" за початковою ціною реалізації предмета іпотеки, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на дату проведення прилюдних торгів.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Трейд" (м. Луцьк, вул. Коновальця, 1а/58, код ЄДРПОУ 35494896) на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) 12001 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 226,11 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
5. В частині позовних вимог щодо звернення стягнення в сумі 52495,54 грн. пені на предмет іпотеки в позові відмовити.
Суддя В. А. Войціховський
Повний текст рішення
складено та підписано
05.12.11