"02" грудня 2011 р. Справа № 9/99-42
Суддя господарського суду Волинської області Бондарєв С.В., розглянувши заяву Відкритого акціонерного товариства “Оснастка”, м. Нововолинськ
про відстрочку виконання рішення
по справі №9/99-42
за позовом Комерційного центру “Діалог”, м. Нововолинськ
до Відкритого акціонерного товариства “Оснастка”, м. Нововолинськ
про стягнення 80 097,60 грн. витрат по відшкодуванню поліпшень нежитлового приміщення, переданого в найм
За участю представників сторін:
від заявника: ОСОБА_1 - довіреність №01/719 від 26.10.2011р.
від стягувача: Кондрат С.М. - директор.
Встановив: 21.11.2011р. на адресу господарського суду надійшла заява Відкритого акціонерного товариства “Оснастка”, в якій заявник просить відстрочити виконання постанови Львівського апеляційного суду від 17.11.2010р. по справі №9/99-42 до припинення процедури санації.
Ухвалою суду від 23.11.2011р. розгляд даної заяви призначено на 02.12.2011р. на 10 год. 00 хв.
Заявник в судовому засіданні, в заяві від №10/752 від 17.11.2011р., зазначив, що на даний час триває процедура санації ВАТ «Оснастка». Строк санації було продовжено до 01.07.2011 року, що підтверджується ухвалою господарського суду Волинської області № 1/69-Б від 28.12.2010р., а згідно ухвали господарського суду Волинської області від 13.09ю.2011р. - до 29.02.2012р.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" санація - де система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації , спрямована на оздоровлення фінансово - господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно - правової форми та виробничої структури боржника.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 зазначеного Закону з дня винесення ухвали про санацію арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконання плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.
З аналізу зазначених норм випливає, що при проведенні санації підприємства, арешт чи інші забезпечувальні заходи можуть застосовуватись лише тоді, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації. Іншими словами, активи боржника при проведенні санації мають бути вільними від будь - яких обмежень.
Оскільки на даний час здійснюються заходи з оздоровлення фінансово - господарської діяльності ВАТ «Оснастка», перелік яких чітко встановлено у плані санації, схваленому комітетом кредиторів, погодженому Державним департаментом з питань банкрутства та Фондом державного майна України та затвердженому ухвалою суду, то задоволення зазначених вище вимог стягувача призведе не лише до порушення прав інших кредиторів, а і до неможливості виконання плану санації та неминучого банкрутства боржника.
Таким чином, завершити процедуру санації ВАТ «Оснастка», та відповідно, задовольнити вимоги кредиторів , розрахувавшись з усіма боргами ВАТ «Оснастка»можливо лише при відстрочці виконання рішення суду.
Стягувач в судовому засіданні, в запереченні від 02.12.2011р. зазначив, що згідно п. 5.4. рекомендацій Президії Вищого Господарського суду України від 04.06.2004р. N 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дія мораторію не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів, та виплату (стягнення) заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди.
У пункті 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 р. «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України»підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний термін звільнення приміщення, повернення майна тощо.
Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Відстрочка виконання рішення до припинення процедури санації боржника повністю суперечить його інтересам, так на даний час не має можливості проводити свою діяльність через те, що кошти які вкладали в розвиток виробництва, а саме оснащення орендованого приміщення для виробництва, залишилось у боржника через безпідставне підвищення орендної плати, що підтверджується постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2010 року. Відповідно у сумі, що підлягає стягненню з боржника, відображена вартість матеріалів, яка була невіддільною від приміщення та залишилась в його користуванні.
Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.
Тому, процедура санації не є обставиною, яка ускладнює виконання рішення, навпаки відповідно до п. 6 ст. 17 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»в межах процедури санації, на стадії якої знаходиться боржник, розглядаються вимоги кредиторів, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Крім того, справа про банкрутство боржника розпочалася в 2005 році і розглядається вже 6 років, в процедурі санації заявник знаходиться також не перший рік. Таким чином, порушення провадження у справі про банкрутство не пов'язується з завершенням підприємницької діяльності боржника і він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах, в тому числі, і заходами державного примусу, яким є рішення суду.
Судом встановлено, що рішенням господарського суду Волинської області від 31.05.2010р. у справі №9/99-42 за позовом Комерційного центру “Діалог” до Відкритого акціонерного товариства “Оснастка” про стягнення 80 097,60 грн. витрат по відшкодуванню поліпшень нежитлового приміщення, переданого в найм було вирішено в позові відмовити.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду 17.11.2010р. було постановлено рішення господарського суду Волинської області від 31.05.2010р. у справі №9/99-42 скасувати частково та стягнути з ВАТ “Оснастка”, м.Нововолинськ на користь КЦ “Діалог”, м.Нововолинськ 72 303, 60 грн. витрат в якості відшкодування вартості поліпшень нежитлового приміщення за адресою: м.Нововолинськ, вул. Луцька, 25, переданого в найм та 1 514,50грн. понесених судових витрат.
Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення представників сторін суд вирішив відмовити в задоволенні заяви про відстрочку виконання постанови, при цьому суд виходив з наступного:
Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд може у виняткових випадках відстрочити виконання рішення.
В якості доказів в обґрунтування заяви, заявником до суду подано звіт про фінансові результати за 3 квартал 2011р., довідку про наявність рахунку і залишку коштів, план санації.
Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року N 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»встановлено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Заборгованість боржника перед іншими суб'єктами, його тяжкий фінансовий стан за змістом ст. 121 ГПК України не є винятковими обставинами та підставами для відстрочення виконання рішення суду.
Крім того, відповідно до п. 5.4 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України №04-5/1193 від 04.06.2004р. " Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів (яким є стягувач) та виплату (стягнення) заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди. Як вбачається із постанови по справі позовні вимоги щодо стягнення грошових коштів задоволені після введення процедури санації.
Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.
Обставини, на які посилається заявник не є винятковими та такими, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у строк.
Судом враховано, що обидві сторони є окремими господарюючими суб'єктами та неналежне виконання зобов'язання може негативно відобразитись на результатах фінансової діяльності обох юридичних осіб.
Відповідно до п. 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 № 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України” вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Згідно з поясненнями представника стягувача, матеріалами справи, боржник не вжив жодних заходів для зменшення суми боргу., виконання рішення суду, а відповідно довідки ПАТ КБ "Приватбанк" №08.7.0.0.0/111130143130 від 30.11.2011р. залишок коштів на рахунку боржника становить 6 551,71 грн.
Враховуючи, що заявник не надав суду безспірних доказів про фінансовий стан підприємства, про відсутність коштів на рахунку, негативні наслідки для стягувача при затримці виконання рішення суду та його фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникнення спору, строку протягом якого боржник не виконує рішення суду, суд приходить до висновку, що заява про відстрочку виконання постанови задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.121 ГПК України, господарський суд,-
Відмовити в задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства “Оснастка” про відстрочку виконання постанови Львівського апеляційного суду від 17.11.2010р. по справі №9/99-42.
Суддя С. В. Бондарєв