Україна
22ц-8538/11 Головуючий у 1 й інстанції - Дігтярь Н.В.
Категорія 44 Доповідач - Чубуков О.П.
23 серпня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
Головуючого судді: Чубукова О.П.
Суддів: Каратаєвої Л.О., Михайловської С.Ю.
при секретарі судового засідання: Куць О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2011 року по справі за позовом прокурора Верхньодніпровського району в інтересах ОСОБА_3 до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, третя особа відділ Держкомзему у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -
До суду першої інстанції звернувся прокурор Верхньодніпровського району в інтересах ОСОБА_3 з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки реєстраційний номер 041011901505 від 6 жовтня 2010року, укладеного між ОСОБА_3 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 посилаючись на те, що до прокуратури Верхньодніпровського району звернулася ОСОБА_3 , з заявою про те, що вона на підставі державного акту на право власності на землю виданого 6 грудня 2001р серія IV-ДП №010003 на праві приватної власності має земельну ділянку площею 21,880га, розташовану на території Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району . В жовтні 2010 році був укладений вищезазначений договір оренди земельної ділянки , проте вона не укладала та не підписувала цей договір. Факт того , що позивач не підписувала договір оренди земельної ділянки підтверджується висновком спеціаліста при дослідчій перевірці заяви ОСОБА_3 Таким чином, підтверджуються вимоги позивачки, що вона не укладала договір оренди належної їй земельної ділянки і наміру укласти такий не мала в зв'язку з чим договір оренди земельної ділянки має бути визнаний недійсним.
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2011 року позов задоволений, а саме визнано недійсним договір оренди земельної ділянки реєстраційний номер 041011901505 від 6 жовтня 2010 року, укладеного між ОСОБА_3 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та відмовити у позові, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема справа розглянута у відсутність відповідача, що перешкоджало останньому надати суду докази по справі, лише не підписання договору безпосередньо ОСОБА_3 не свідчить про відсутність її волевиявлення щодо укладення договору, судом першої інстанції не дано належної оцінки доказам по справі.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того,що позивач є власником земельної ділянки площею 21,880га, розташованою на території Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серія IV-ДП №010003, виданого 06 грудня 2001р. (а.с. 7-8). 15 вересня 2010 р. (за договором оренди, наданим відділом Держкомзему у Верхньодніпровському районі) між ОСОБА_3 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди змеленої ділянки, строком на 5 років, починаючи з дати його реєстрації, який був зареєстрований у Верхньодніпровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру 6 жовтня 2010р . реєстраційний номер 041011901505 та оскільки знайшов факт того, що позивачка не підписувала оспорюваний договір оренди, що підтверджується висновком спеціаліста Науково-дослідного експертно - криміналістичного центру ГУ МВС України в Дніпропетровській області №44/04-15 від 09 лютого 2011року(відмовний матеріал № 1883/2010 Верхньодніпровського РВ ГУМВС України за заявою ОСОБА_3, а.с. 61- 63), відповідно до якого підписи від її імені в графі «орендодавець»в договорі оренди земельної ділянки з реєстраційним номером 041011901505 від 06.10.2010р, та в строчці «ОСОБА_3» акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 і землевласником «ОСОБА_3» виконані не ОСОБА_3 з урахуванням й того, що
видатковий касовий ордер від 8 жовтня 2010 р. не свідчить про отримання ОСОБА_3 суми 7500 грн. як плати за оренду земельної ділянки саме за оспорюваним договором , оскільки в ордері не вказано за яким саме договором здійснено сплату та крім того орендна плата за оспорюваним договором становить 7200грн , у зв'язку з тим , що в ході судового розгляду справи достовірно встановлено та підтверджено доказами, що ОСОБА_3 наміру та волі укладати договір оренди належної їй на праві власності земельної ділянки з відповідачем не мала, і оспорюваний договір не укладала, то суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив .
З таким висновками погоджується апеляційний суд оскільки вони ґрунтуються на дійсних і правильно встановлених обставинах справи , вимог закону.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у судовому засіданні відповідача і таким чином неможливості останнім надати суду докази спростовуються тією обставиною, що у судовому засіданні брав участь його представник.
Доводи апеляційної скарги щодо того,що висновок суду ґрунтується лише на висновку спеціаліста й не враховано, що ОСОБА_3 отримала кошти як орендну плату, що доказує її волевиявлення на укладення договору є такими, що не ґрунтуються на законі оскільки відповідно до частини 4 статті 203, частини 2 статті 207 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Обов'язковість письмової форми договору оренди землі визначена законом (стаття 14 Закону України «Про оренду землі»). Згідно статті 18 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Підписання договору безпосередньо сторонами є основною і обов'язковою умовою його укладення, натомість ОСОБА_3 договору не підписувала, відсутні належні докази на підтвердження фактичного укладення оспорюваного договору та його виконання сторонами, оскільки відсутні підстави вважати кошти, на які посилається апелянт, орендною платою по оспорюваному договору.
Інші доводи , приведені в апеляційній скарзі, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до іншої оцінки фактичних обставин справи, яка відрізняється від зробленої судом першої інстанції оцінки і висновків суду не спростовують.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя:
Судді: