"24" листопада 2011 р.
Справа № 5004/2012/11
Колегія судді господарського суду Волинської області у складі головуючої судді Дем'як В.М., суддів Пахолюк В.А., Сур'як О.Г., розглянувши справу
за позовом Прокурора м. Луцька в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
до відповідача: Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму і екскурсіях "Волиньтурист"
Виконавчого комітету Луцької міської Ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації"
про визнання недійсним та скасування рішення; визнання права власності на майно; витребування майна з чужого незаконного володіння; повернення безпідставно набутого майна
представники сторін:
від позивача:ОСОБА_1 - за дов. №362 від 06.10.2011р.
від відповідача 1)ОСОБА_2 - за дов. від 10.09.2011р., ОСОБА_3 - за дов. від 10.09.2011р.
від відповідача 2): не прибув
від третьої особи : не прибув
В судовому засіданні взяв участь ст. прокурор відділу представництва інтересів держави та громадян в судах ОСОБА_5 та пом.прокуора м.Луцька ОСОБА_4 - за дов. №67-261 ц від 21.04.2011р.
Суть спору: Прокурор звертаючись із позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до відповідачів: Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму і екскурсіях "Волиньтурист" ; Виконавчого комітету Луцької міської Ради ; третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунального підприємства "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" просить визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Луцької міської ради народних депутатів №560 від 21.12.1995 року та №95 від 13.02.2001 «Про оформлення права власності на нерухоме майно»; визнати право власності за державою Україна в особі Фонду державного і майна України на будівлю вбудовано-прибудованого приміщення загальною площею 657,8 кв.м., розташованого по вул.. Грушевського, 33 в м. Луцьку; зобов'язати Волинське обласне закрите акціонерне товариство «Волиньтурист» повернути державі в особі Фонду державного майна України безпідставно набуте майно - вбудовано-прибудоване приміщення загальною площею 657,8 кв.м., розташоване в м. Луцьку по вул.Грушеського, 33.
В судове засідання прокурор м.Луцька подав клопотання про уточнення позовних вимог, що не суперечить змісту ст.22 Господарського процесуального кодексу України та просить:
1.Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Луцької міської ради народних депутатів №560 від 21.12.1995 року та №95 від 23.02.2001 року «Про оформлення права власності на нерухоме майно» в частині оформлення Волинському обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях «Волиньтурист» свідоцтва про право колективної власності на об'єкт нерухомого майна: вбудовано-прибудоване приміщення на пр.-ті Грушевського, 33 загальною площею 657,8 кв.м. згідно з додатком 1.
2.Визнати право власності за державною Україна в особі Фонду державного майна України на будівлю вбудовано-прибудованого приміщення загальною площею 657,8 кв.м., розташованого по вул. Грушевського, 33 в м. Луцьку.
3.Зобов'язати Волинське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях «Волиньтурист» повернути державі в особі Фонду державного майна України безпідставно набуте майно - вбудовано-прибудоване приміщення загальною площею657,8 кв.м, розташоване в м. Луцьку по пр-ту Грушевського, 33.
Подаючи позов до суду прокурор та позивач - Фонд державного майна України доводять про те, що спірний об'єкт нерухомого майна є об'єктом загальнодержавної власності , а тому прийняті рішення виконавчого комітету Луцької міської ради щодо визнання на них права власності за Волинським обласним ЗАТ "Волиньтурист" є неправомірними. В обґрунтування позову подали такі докази : копію установчого договору Волинського обласного ЗАТ по туризму та екскурсіях «Волиньтурист»; копію свідоцтва про державну реєстрацію ПАТ «Укрпрофтур»; копію рішення правління Волинського обласного ДП «Волиньтурист» від 27.121994 протокол № 5; копію листа РВ ФДМУ по Волинській області № 10-06-1660 від 03.10.2011;копію інструктивного листа ФДМ України від 11.06.2007 № 10-16-9049; копію переліку підприємств і товариств, створених (заснованих) за участю ЗАТ «Укрпрофтур»; копію листа Федерації профспілок Волинської області № 01-12-227 від 19.06.2007; копію листа Федерації профспілок України № 11/01-29/1077 від 18.06.2007; копію листа РВ ФДМ України по Волинській області № 1246-1011 -2.2 від 18.06.2007; копію листа Волинського обласного ЗАТ по туризму та екскурсіях «Волиньтурист» № 215/1.6а від 21.12.2007; копію листа РВ ФДМ України по Волинській області № 2539-2.8 від 21.12.2007 «Про проведення інвентаризації майна профспілок»; копію переліку підприємств, установ і організацій по Волинській області, які за результатами інвентаризації, проведеної у 1996 році, перебували у володінні Федерації профспілок України; копію переліку установ, організацій і підприємств, які за станом на 24.09.1991 знаходились у віданні Української республіканської ради по туризму та екскурсіях Федерації профспілок України Загальносоюзної конфедерації профспілок (колишнього ВЦРПС); копію свідоцтва про державну реєстрацію Волинського обласного ЗАТ по туризму та екскурсіях «Волиньтурист»; копію листа про реорганізацію ЗАТ «Волиньтурист» № 25 від 10.03.1999; копію витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно ВОБТІ № 3118098 від 19.03.2004; копію висновку про вартість майна - адмінбудинку; копію свідоцтва про право власності Волинського обласного ЗАТ по туризму та екскурсіях «Волиньтурист» на вбудовано-прибудоване приміщення площею 657,8 кв.м. від 15.03.2000; копію рішення виконкому Луцької міської ради № 95 від 23.02.2001 «Про оформлення права власності на нерухоме майно»; копію реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам на вбудовано-прибудоване приміщення площею 659,2 кв.м., копію рішення виконкому Луцької міської ради народних депутатів № 560 від 21.12.1995 «Про розгляд клопотання Ради Федерації профспілок Волинської області про визнання права власності», копію статуту Волинського обласного ДП «Волиньтурист» Українського ЗАТ по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур» (нова редакція); копію статуту Волинського обласного ДП «Волиньтурист» Українського АТ по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур» (1994р.) зі змінами.
Додатково в обґрунтування заявленого позову прокурор м.Луцька подав копію матеріалів прокурорської перевірки додержання вимог чинного законодавства щодо використання державного майна, яке перебуває у володінні Федерації профспілок України та створених нею суб'єктів господарювання; оригінал інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомого майна; довідку про балансову вартість спірного майна станом на 01.11.2011р.
Відповідач 1) - виконавчий комітет Луцької міської ради у поданому на адресу суду поясненні №1.1-8/5989 від 23.11.2011р. проти заявленого позову заперечує. Вважає, що оскаржувані рішення прийняті в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" , у відповідності до чинного законодавства та просить справу розглядати без участі його представника.
Відповідач 2) ЗАТ "Волиньтурист" заявив клопотання про призначення колегіального розгляду даної справи.
Дане клопотання вирішено головою господарського суду відповідно до Закону України "Про судоустрій" та приписів Господарського процесуального кодексу України.
У поданому на адресу суду відзиву та представники в судовому засіданні проти позову заперечують, посилаючись на те, що спірний об'єкт нерухомого майна не належить до державної власності. За доводами відповідача такий висновок є хибним та не підтвердженим достатніми доказами.
При цьому зазначає, що рішенням Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997р. у справі №138/7 за позовом Фонду державного майна України до Федерації профспілок України, Фонду соціального страхування України та ЗАТ «Укрпрофтур» про визнання недійсними установчих документів підтверджено факт законності створення ЗАТ «Укрпрофтур» та правомірності набуття ним права власності на майно, передане до статутного фонду. Крім того, Вищим арбітражним судом України у даній справі встановлено ряд обставин, а саме: Фондом державного майна України не доведено наявності у нього прав на управління профспілковим майном та передачі Федерацією профспілок Украйни до статутного фонду ЗАТ «Укрпрофтур» державного майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, за доводами відповідача Вищим арбітражним судом України в іншій справі встановлено преюдиційні обставини відсутності державного майна у статутному фонді ЗАТ «Укрпрофтур» і відповідно у статутному фонді ЗАТ «Волиньтурист».
Відповідач вважає, що прокурор безпідставно покликається на Постанови Верховної Ради України від 10.04.1992р. «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР» та від 04.02.1994р. «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР», відповідно до яких тимчасово до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю, однак дія даних нормативних актів не може поширюватися на майно, передане до статутного фонду ЗАТ «Укрпрофтур» (і відповідно ЗАТ «Волиньтурист»), оскільки на момент набрання чинності даними постановами спірне майно вже було передано до статутного фонду ЗАТ «Укрпрофтур» і перебувало у власності останнього. Зазначені постанови не мають зворотної дії в часі. Крім того, згідно п. 7 ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, а тому зазначені постанови не підлягають застосуванню судом в якості самостійних підстав для зміни власників і правового режиму власності. А спеціальний закон, який би регулював правовий режим майна загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР, не прийнятий. Рада Федерацій незалежних профспілок (і правонаступник - Федерація незалежних профспілок України), яка формувала статутний фонд ЗАТ «Укрпрофтур», не є і ніколи не мала статусу загальносоюзної громадської організації колишнього Союзу РСР. Профспілки УРСР мали республіканський статус та не відносились до загальносоюзних громадських організацій. Доказів в обґрунтування своєї протилежної позиції прокурор не подав, хоча саме на ньому лежить обов'язок доказування цієї обставини (ч. і ст. 33 ГПК України).
Крім того, відповідач 2) заявив клопотання :
- про застосування у даному спорі строку позовної давності який визначений ст. 257 ЦК України та у зв'язку з цим відмовити в позові.
Суд розглянувши заявлене клопотання дійшов висновку про відмову у його задоволенні на підставі п.4 ст.268 Цивільного кодексу України , відповідно до змісту якої позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконними правового акта органу державної влади, органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.
- про залучення Закритого акціонерного товариства "Укрпрофур" відповідачем по справі. В обґрунтування посилається на те, що останнє брало участь у всьому ланцюгу правочинів щодо спірного нерухомого майна.
Дане клопотання також судом відхилено як необґрунтоване відповідними доказами відповідно до ст.24 ГПК України.
Посилаючись на такі ж обставини, відповідач подав клопотання про залучення Закритого акціонерного товариства "Укрпрофур" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Заявлене клопотання судом відхилено з посиланням на відсутність підстав для його задоволення згідно ст.27 ГПК України.
Відповідачем заявлялись клопотання про витребування доказів :
-від ЗАТ "Укрпрофтур" установчих документів, в тому числі статут зі всіма змінами та невід'ємними додатками, установчий договір на його створення, акт приймання-передачі спірного майна від ради Федерації незалежних профспілок України до ЗАТ "Укрпрофтур";
-від Луцької міської ради документів, які слугували підставою для прийняття рішень №560 від 21.12.1995р. та №95 від 23.02.2011р.
Суд відмовив у задоволенні останніх, оскільки згідно приписів ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача, відповідача, господарський суд,-
Керівництво роботою в галузі туризму постановою ЦВК СРСР від 17.04.1936 «Про ліквідацію Всесоюзного товариства пролетарського туризму та екскурсій» було покладено на ВЦРПС та його організації, що стало підставою для створення мережі туристсько-екскурсійних закладів профспілок, які в Українській РСР перебували в складі Української республіканської ради по туризму і екскурсіях, підпорядкованої Укрпрофраді згідно постанови президії ВЦРПС від 27.11.1959 «Про поліпшення керівництва розвитком туризму у профспілках».
Постановою Президії Ради Федерацій незалежних профспілок України (колишнього ВЦРПС) № ІІ-7-7 від 23 серпня 1991 року зі змінами від 09 жовтня 1991 року перетворено Українську республіканську раду по туризму та екскурсіях в Акціонерне товариство «Укрпрофтур».
04 жовтня 1991 року Рада Федерацій незалежних профспілок України та Фонд соціального страхування України уклали установчий договір про створення на базі туристсько-екскурсійних підприємств і організацій Української республіканської ради по туризму і екскурсіях акціонерного товариства «Укрпрофтур» та затвердили його статут.
На час створення, Рада Федерацій незалежних профспілок, передала до статутного фонду ЗАТ «Укрпрофтур» основні фонди і оборотні засоби туристсько-екскурсійних підприємств, об'єднань та організацій профспілок України на суму 381206 тис. руб., Фонд соціального врахування - 10 млн. руб.
Як встановлено судом у вересні 1965 року було створено Волинську обласну раду по туризму та екскурсіях. Постановою колегії Центральної ради по туризму і екскурсіях №13-17 від 9 серпня 1988 року «Про створення Волинського обласного туристсько-екскурсійного виробничого об'єднання «Волиньтурист»» та постановою Української республіканської ради по туризму та екскурсіях № 9 від 11 серпня 1988 року «Про організаційні заходи по створенню туристсько-екскурсійного об'єднання». Волинська обласна рада по туризму і екскурсіях ліквідована і на її базі було створено Волинське обласне виробниче об'єднання «Волиньтурист».
Рішенням правління Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях Укрпрофтур» (протокол № 9 від 30 березня 1992 року) Волинське обласне виробниче об'єднання «Волиньтурист» було реорганізовано у Волинське обласне туристсько-екскурсійне об'єднання «Волиньтурист», яке є правонаступником виробничого об'єднання «Волиньтурист».
11 жовтня 1994 року рішенням правління AT «Укрпрофтур» (протокол №8) Волинське обласне туристсько-екскурсійне об'єднання «Волиньтурист» було реорганізоване у Волинське обласне дочірнє підприємство «Волиньтурист» акціонерного товариства «Укрпрофтур».
24 червня 1998 року постановою ради закритого акціонерного товариства по туризму і екскурсіях «Укрпрофтур» (протокол №30/3) Волинське обласне дочірнє підприємство «Волиньтурист» було реорганізоване у Волинське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях «Волиньтурист».
Відповідно до статуту Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Волиньтурист" (нова редакція) товариство створене відповідно до установчого договору від 01.10.1998 року та є правонаступником Волинського обласного дочірнього підприємства "Волиньтурист" Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур".
Вбудоване-прибудоване приміщення по пр. Грушевського,33 в м.Луцьку з липня 1985 року перебувало на балансі підриємства "Волиньтурист".Дане приміщення є вбудованим у 32-квартирному будинку за вказаною адресою. Будівництво даного об'єкта здійснювалось за рахунок коштів, переданих Волинською облпрофрадою облвиконкому в 1985 році ( лист управління економіки та ринку облдержадміністрації від 11.06.1995р. № 05-430/3.
21 грудня 1995 року рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради за №560 "Про розгляд клопотання Ради Федерації профспілок Волинської області про визнання права власності" право власності на вбудоване приміщення по пр. Грушевського, 33 в м.Луцьку визнано за Волинським обласним дочірнім підприємством "Волиньтурист" .
Згідно з реєстраційним посвідченням на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам від 19.02.1998 року вбудовано-прибудоване приміщення площею 659,2 кв.м. по вул. Грушевського, 33 в м. Луцьку на праві власності належить Волинському обласному дочірньому підприємству . «Волиньтурист» Українського акціонерного товариства «Укрпрофтур».
Згідно з рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради №95 від 23.02.2001 року Волинському обласному закритому акціонерному оформлено свідоцтво про право колективної власності на вбудовано- прибудоване приміщення загальною площею 657,8 кв.м. по пр.. Президента Грушевського, 33 в м. Луцьку та видано свідоцтво на право власності ( а.с.51).
Згідно ст. 86 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, чинного на момент створення ЗАТ «Волиньтурист») передача майна у відання передбачає право лише на володіння та користування державним майном.
Конституцією Української РСР від 30 січня 1937 року встановлено, що власність розподіляється на соціалістичну та дрібну приватну (статті 5 і 9). У свою чергу соціалістична власність має форму, або державної власності (всенародне добро), або форму кооперативно-колгоспної власності (власність окремих колгоспів, власність кооперативних об'єднань). Статтею 7 визначалося, що громадські підприємства в колгоспах і кооперативах з їх майном становлять громадську, соціалістичну власність колгоспів і кооперативних організацій.
Конституція Української РСР в редакції 1978 року було встановлено, що майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань є соціалістичною власністю. Соціалістична власність на засоби виробництва є у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності.
Цивільний кодекс Української РСР дублюючи положення Конституції визначив, що власність профспілкових та інших громадських організацій є соціалістичною та передбачав можливість передачі профспілкам майна державних організацій (ст. 91). Профспілкові та інші громадські організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів (положень) (ст. 97).
Відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 року № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна, яка діяла до затвердження Верховною Радою України Державної програми приватизації на підставі Постанови ВР № 2164-ХІІ від 04 березня 1992 року.
Указом Президії Верховної Ради України від 30 серпня 1991 року №1452-ХІІ «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави» та Законом України від 10 вересня 1991 року № 1540-ХП «Про підприємства, установи та організації союзного впорядкування, розташовані на території країни» майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території нашої країни, є державною власністю України, а укладені після 29 листопада 1990 року майнові договори, якими змінено форму власності, визнаються недійсними.
Постановою Верховної Ради України від 10 квітня 1992 року №2268-ХП «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України» визначено, що майно та фінансові ресурси розташовані на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР вирішено передати Фонду державного майна України.
Пунктами 1, 3 Постанови Верховної Ради України від 04 лютого 1994року №3943-ХП «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, це майно є загальнодержавною власністю. Також постановою передбачено, що до законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів).
Згідно із висновком Міністерства юстиції України від 19 серпня 2005 року №19-37-254, майно колишніх профспілкових організацій після 24 серпня 1991 року і на даний час було і залишається державною власністю, оскільки питання щодо суб'єктів права власності цього майна на законодавчому рівні не було врегульовано.
Таким чином, суд аналізуючи зазначені законодавчі акти, вважає, що майно загальносоюзних громадських організацій, до яких відносяться профспілки, було та на даний час є державною власністю.
Належність профспілок до загальносоюзних громадських організацій підтверджується їх Статутом.
Так, згідно Статуту професійних спілок СРСР, який затверджено постановою XVIII з'їзду профспілок СРСР від 01 січня 1987 року професійні союзи СРСР складали масову громадську непартійну організацію, цілями діяльності якої у тому числі було управління соціальним врахуванням трудящих.
Після розпаду СРСР правонаступником Української республіканської Ради профспілок тала Рада Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є Федерація професійних спілок України.
Таким чином суд дійшов висновку, що майно профспілок складалося з майна, яке передане їм державою, перебувало у їхній власності, а також майна яке передано у безоплатне користування.
Разом з тим на даний час залишається не врегульований статус майна, яке передано профспілкам державою та державними підприємствами, установами і організаціями та не визначено, яке саме майно набуто профспілками за участі держави та державних підприємств.
Факт володіння Федерацією професійних спілок України державним майном констатовано і Законом України «Про мораторій на відчуження майна, яке перебуває у володінні Федерації професійних спілок України».
Підтвердженням того, що майно передане Федерації профспілок та їй підпорядкованим організаціям є державною власністю встановлено і судовими рішеннями.
Проаналізувавши приписи законодавства в їх сукупності та дослідження матеріали справи суд дійшов висновку, що будь-яке майно, яке за час існування Союзу РСР було передано зокрема профспілковим організаціям, належало до державної власності та передавалось останнім виключно у відання. Передача майна у відання ніяким чином не є передачею майна у власність з огляду на різне правове значення даних форм управління майном, так і на юридичні наслідки реалізації прав на це майно. Викладені обставини свідчать, що вбудовано-прибудоване приміщення , яке перебувало у Федерацій профспілок України та в подальшому було передано Волинському обласному ЗАТ "Волиньтурист", також є державною власністю. Повноваження щодо управління майном державної власності, в тому числі і спірним майном з урахуванням наведеного, було покладено саме на Фонд державного майна України.
В силу положень ст. 4, пп. ї п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про управління об'єктами державної власності" встановлено, що Фонд державного майна України є об'єктом управління державної власності та здійснює відповідно до законодавства право упорядження нерухомим та іншим окремим індивідуально визначеним майном, що перебуває на балансі громадських організацій колишнього СРСР, яке має статус державного.
Як вбачається із тексту оспорюваного рішення виконавчого комітету Луцької міської ради №560 від 21.12.195р. спірний об'єкт нерухомого майна - вбудовано-прибудоване приміщення в 32-квартирному будинку за адресою м.Луцьк, пр-т Грушевського,33 побудований за рахунок коштів, переданих Волинською облпрофрадою облвиконкому в 1985 році та перебував на балансі відповідача 1).
Разом з тим, перебування майна на балансі та користування ним не означає набуття права власності на нього. Право вільного володіння, користування і розпорядження майном передбачалося ст. 20 Закону СРСР «Про професійні спілки, права та гарантії їхньої діяльності».
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Заперечуючи позовні вимоги відповідачем - ЗАТ "Волиньтурист" не подано належних та допустимих доказів, які дають підстави стверджувати про те, що товариство правомірно набуло право власності на спірний об'єкт нерухомого майна.
Отже, з врахуванням викладеного, доводи прокурора та позивача - Фонду державного майна України про те, що вбудовано-прибудоване приміщення по пр-ту Грушевського,33 належить до державної власності є правомірними.
Згідно зі ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до п. 1 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з визнанням недійсним актів державних чи інших органів” (з наступними змінами і доповненями) акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Як встановлено в процесі розгляду справи при прийнятті рішень про визнання та оформлення права власності на вбудовано-прибудоване приміщення по пр-ту Грушевського,33 в м.Луцьку за Волинським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях «Волиньтурист» виконком Луцької міської ради вийшов за межі наданих законом повноважень, оскільки вирішення таких питань було віднесено до виключної компетенції Фонду державного майна України.
Також наведені обставини спростовують заперечення викладені у відзиві Волинського обласного ЗАТ по туризму та екскурсіях «Волиньтурист».
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що прокурор та позивач довели суду ті обставини, на які посилалися, а тому позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Луцької міської ради народних депутатів №560 від 21.12.1995р. та №95 від 23.02.2001р. "Про оформлення права власності на нерухоме майно" в частині оформлення Волинському обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях «Волиньтурист» свідоцтва про право колективної власності на об'єкт нерухомого майна: вбудовано-прибудоване приміщення на пр.-ті Грушевського, 33 в м.Луцьку загальною площею 657,8 кв.м. згідно з додатком є підставними та обґрунтованими.
В силу ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами.
Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Стаття 1212 ЦК України визначає, що особа, яка набула майно без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Обов'язковою умовою для застосування наслідків ст. 1212 ЦК України є відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мова іде, зокрема, про помилку, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до виникнення цивільних прав та обов'язків в розумінні ст.11 ЦК України.
За змістом ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.
Наслідки безпідставно набутого майна є обов'язок повернути безпідставно набуте майно в натурі (ст. 1213 ЦК України).
Положення глави 83 ЦК України у відповідності з п. 2 ч.3 ст.1212 ЦК України застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.
Відповідно до ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГП України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, і визнання права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи викладене, вимога прокурора про визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на об'єкт нерухомого майна: вбудовано-прибудоване приміщення на пр.-ті Грушевського, 33 в м.Луцьку загальною площею 657,8 кв.м. та зобов'язання Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Волиньтурист» повернути державі в особі Фонду державного майна України безпідставно набуте майно - : вбудовано-прибудоване приміщення на пр.-ті Грушевського, 33 в м.Луцьку загальною площею 657,8 кв.м. є обгрунтованою і підлягає до задоволення.
Посилання Волинського обласного ЗАТ по туризму та екскурсіях «Волиньтурист» в обґрунтування доводів щодо належності спірного майна на праві власності та правомірності розпорядження ним на постанову Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997р. № 137/7 судом оцінюються з врахуванням правової позиції Верховного Суду України від 25.09.2007р. у справі за позовом першого заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України до ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та ТзОВ "Кварта", третя особа Фонд державного майна України про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідачів, згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на них слід покласти сплату судового збору по справі. При цьому суд, виходив із положень Закону України "Про судовий збір" та з врахуванням довідки ЗАТ "Волиньтурист" №382/1.6а від 16.11.2011р. про балансову вартість будівлі вбудовано-прибудованого приміщення, розташованого по пр-ту Грушевського,33 в м.Луцьку станом на 01.11.2011р. в сумі 273 62,95 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.16,21,268,328,339,387,1212 Цивільного кодексу України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Указом Президії Верховної Ради України "Про передачу підприємств, установ і організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави", ст.ст.33.34,43,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1.Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Луцької міської ради народних депутатів №560 від 21.12.1995 року та №95 від 23.02.2001 року «Про оформлення права власності на нерухоме майно» в частині оформлення Волинському обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях «Волиньтурист» (43005, м.Луцьк, пр-т Грушевського,33 код ЄДРПОУ 02593659) свідоцтва про право колективної власності на об'єкт нерухомого майна: вбудовано-прибудоване приміщення на пр.-ті Грушевського, 33 в м.Луцьку загальною площею 657,8 кв.м. згідно з додатком 1.
2.Визнати право власності за державною Україна в особі Фонду державного майна України на будівлю вбудовано-прибудованого приміщення загальною площею 657,8 кв.м., розташованого по вул.Грушевського, 33 в м. Луцьку.
3.Зобов'язати Волинське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях «Волиньтурист» (43005, м.Луцьк, пр-т Грушевського,33 код ЄДРПОУ 02593659) повернути державі в особі Фонду державного майна України безпідставно набуте майно - вбудовано-прибудоване приміщення загальною площею657,8 кв.м, розташоване в м. Луцьку по пр-ту Грушевського, 33.
7. Стягнути з Виконавчого комітету Луцької міської ради (43000, м. Луцьк, вул. Б.Хмельницького,19) 941 грн. судового збору в доход Державного бюджету м.Луцька (одержувач коштів: Державний бюджет м.Луцька 22030001, ід. код одержувача: 21741605, № рахунку: 31214206700002, банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області м. Луцьк, МФО: 803014. Призначення платежу "Судовий збір, код 03499885) .
8. Стягнути з Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Волиньтурист» (43005, м. Луцьк, пр. Президента Грушевського, 33, код 02593659) 2736,22 грн. судового збору в доход Державного бюджету м.Луцька (одержувач коштів: Державний бюджет м.Луцька 22030001, ід. код одержувача: 21741605, № рахунку: 31214206700002, банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області м. Луцьк, МФО: 803014. Призначення платежу "Судовий збір, код 03499885).
Головуюча суддя В.М.Дем'як
Судді В.А.Пахолюк О. Г. Сур'як
Повний текст рішення
складено та підписано
29.11.11