Рішення від 06.12.2011 по справі 11/143/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

06 грудня 2011 р. Справа 11/143/2011/5003

за позовом публічного акціонерного товариства «Вінницяобленерго»в особі

структурної одиниці «Вінницькі міські електричні мережі», м. Вінниця

до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Вінниця

про стягнення 1951,88 грн.

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Павловій, за участю представників:

від позивача - Ю. Іваницький за довіреністю № 1-14-2825 від 14.03.2011р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на поточний рахунок із спеціальним режимом використання структурної одиниці «Вінницькі міські електричні мережі»публічного акціонерного товариства «Вінницяобленерго»1951,88 грн. заборгованості за спожиту електроенергію.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 16.07.2010р. між сторонами укладено договір № 3664 про постачання електричної енергії за умовами якого позивач зобов'язався постачати, а відповідач використовувати та оплачувати вартість спожитої електричної енергії у строки визначені даним договором.

Відповідно до п. 2.3.5. договору відповідач зобов'язався до 15 числа кожного розрахункового місяця, направляти до Постачальника свого уповноваженого представника для надання звіту про кількість спожитої електричної енергії за розрахунковий період та проведення взаємо звірки розрахунків між сторонами.

Відповідач звіти про спожиту електричну енергію подав нерегулярно. Останній звіт про використану відповідач подав за жовтень-листопад 2010 року, яким визначено, що останнім використано 2857 кВт електричної енергії.

З наданого звіту відповідачу було здійснено нарахування за спожиту електричну енергію та надано рахунок № 3664/103598/1 від 03.11.2010р. на суму 2351,88 грн., який останнім сплачено частково в сумі 400 грн..

Таким чином, на момент звернення з позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 1951,88 грн..

Ухвалою суду від 06.12.2011р. провадження у справі в частині стягнення боргу в розмірі 200 грн. припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні визначених судом документів не скористався. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним, оскільки ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу під розписку, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 6178.

Таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

16 липня 2010 року між відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Вінницяобленерго»в особі структурної одиниці «Вінницькі міські електричні мережі»(на день розгляду справи -Публічне акціонерне товариство «Вінницяобленерго»в особі структурної одиниці «Вінницькі міські електричні мережі») (позивач, за договором Постачальник) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, за договором Споживач) укладено договір № 3664 про постачання електричної енергії.

За умовами даного договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 6,0 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно у мовами цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору розрахунковий період за даним договором прирівнюється до календарного місяця, протягом якого визначається обсяг електроенергії, що продається Споживачу за цей час протягом якого Споживач повинен здійснити розрахунки за куплену електроенергію за тарифами, що діють на кінець розрахункового періоду.

Пунктом 2.1. договору визначено, що під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не бумовлені договором, Сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Розділом 2 договору визначено зобов'язання сторін.

До 15 числа кожного розрахункового місяця, направляти до Постачальника свого уповноваженого представника для надання звіту про кількість спожитої електроенергії за розрахунковий період та проведення взаємо звірки розрахунків між сторонами (п. 2.3.5. договору).

Пунктом 2.3.3. договору встановлено, що Споживач зобов'язаний проводити оплату вартості спожитої електроенергії на протязі 5 днів з дня отримання рахунку шляхом перерахування грошових коштів на відповідний рахунок Постачальника.

Згідно з додатком № 3 до Договору № 3664 від 16.07.2010р., Відповідач зобов'язався оплачувати вартість спожитої електроенергії шляхом 100% попередньої оплати від вартості договірної величини споживання до 05 числа розрахункового місяця, та остаточний розрахунок за фактичне споживання електричної енергії в розрахунковому періоді протягом 5 днів з моменту отримання рахунку на оплату спожитої електроенергії.

Відповідно до звіту відповідача про використану електроенергію за період жовтень-листопад 2010 року, останнім використано 2857 кВт електричної енергії.

З наданого звіту позивачем було здійснено нарахування за спожиту електричну енергію та надано рахунок № 3664/103598/1 від 03.11.2010р. на суму 2351,88 грн..

Судом встановлено, що відповідачем проведено часткові розрахунки за використану електроенергію в сумі 600 грн..

Таким чином, станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в розмірі за відповідачем утворився борг у розмірі 1751,88 грн..

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу за спожиту електричну енергію згідно договору поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконувались свої зобов'язання по постачанню електричної енергії відповідачу належним чином.

Однак, відповідач не виконав свого обов'язку щодо повного розрахунку з позивачем за спожиту електричну енергію у встановлені договором строки.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зважаючи, що матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в повному обсязі, суд дійшов висновку що вимога позивача про стягнення боргу за спожиту електричну енергію в розмірі 1751,88 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи, що викладені вище позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням ухвали від 06.12.2011р.. При цьому судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 78, 82, 83, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (21100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Вінницяобленерго»в особі структурної одиниці «Вінницькі міські електричні мережі»(21008, м. Вінниця, вул. Пирогова, 174, код 25509880, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260333012848 у ВОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 302076) 1751 (одну тисячу сімсот п'ятдесят одну) грн. 88 коп. - заборгованості за спожиту електричну енергію.

3. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (21100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Вінницяобленерго»в особі структурної одиниці «Вінницькі міські електричні мережі»(21008, м. Вінниця, вул. Пирогова, 174, код 25509880) 102 (сто дві) грн. 00 коп. - витрат зі сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення згідно ст. 87 ГПК України направити відповідачу рекомендованим листом.

Повне рішення складено 09.12.2011р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (21100, АДРЕСА_1)

< Дата >

Попередній документ
19871490
Наступний документ
19871492
Інформація про рішення:
№ рішення: 19871491
№ справи: 11/143/2011/5003
Дата рішення: 06.12.2011
Дата публікації: 20.12.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Вінницької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги