21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
06 грудня 2011 р. Справа 12/73/2011/5003
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульв. Т.Шевченка, 18) в особі Вінницької філії ПАТ "Укртелеком" (20150, м. Вінниця, вул. Соборна, 8, код ЄДРПОУ 01182204)
до: Управління праці і соціального захисту населення Чернівецької райдержадміністрації (24100, смт. Чернівці, вул. Леніна, 101, код ЄДРПОУ 24896018)
про стягнення заборгованості 2 672,55 грн.
Головуючий суддя Кожухар М.С.
Cекретар судового засідання Матущак О.В.
Представники :
позивача : ОСОБА_1 - за дорученням
відповідача : не з"явився
Подано позов, в якому позивач просить суд стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Чернівецької райдержадміністрації 2 232,46 грн. боргу за надані послуги електрозв"язку, 28,85 грн. пені, 290,33 грн. інфляційних нарахувань, 120,91 грн. - три відсотки річних.
Ухвалою суду від 13.10.2011р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 10.11.2011р.
У відзиві, що надійшов до суду 03.11.2011 р., відповідач зокрема просив відмовити в задоволенні позову в частині стягнення інфляційних та 3%-річних, які договором не передбачені, та розстрочити суму заборгованості на 12 місяців.
В судовому засіданні 10.11.2011р. оголошено перерву до 15.11.2011р.
Ухвалою суду від 15.11.2011р. розгляд справи відкладено на 06.12.2011р. для надання сторонами додаткових документів по справі.
В судове засідання 06.12.2011р. з"явився представник позивача. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався.
Натомість від нього надійшов лист № 2408 від 23.11.2011р., в якому він зазначає, що проти позову не заперечує та просить суд розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.
За таких обставин, з урахуванням приписів ч.1 ст. 69 ГПК України щодо строків вирішення спору, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
21.01.2005р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Вінницької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", правонаступником якого є позивач, (Підприємство зв"язку) та Управлінням праці і соціального захисту населення Чернівецької райдержадміністрації (Споживач) укладено типовий договір про надання послуг електозв"язку № 16, відповідно до якого, Підприємство зв"язку надає послуги електрозв"язку, перераховані в додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2.
Відповідно до п. 2.1.1. Договору, Підприємство зв"язку зобов"язане забезпечувати безперебійне та якісне надання послуг телефонного зв'язку.
Згідно з п.3.2.8. Договору Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
Послуги, які надаються Підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (п. 4.1. Договору).
Споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою системою оплати (п. 4.2. Договору).
Відповідно до п. 4.3. Договору Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.
Відповідно до п.4.6. Договору у разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно до 20 числа поточного місяця попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг.
Нарахування плати за користування телефону та іншими абонентськими пристроями здійснюється з дня їх включення (п.4.9. Договору).
Пунктом 5.8. Договору встановлено, що у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад встановлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Цей Договір набирає чинності з дня підписання і діє п'ять років (п.7.1. Договору).
Згідно з п.7.2. Договору, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із Сторін не повідомила про його припинення, то Договір вважається дійсним на той же термін.
Після підписання Договору всі попередні переговори і раніше діючий Договір втрачають силу. (п. 7.4. Договору).
Додатки, оформлені в письмовій формі та підписані Сторонами з метою належного виконання цього Договору, а також додаткові угоди, укладені в період цього Договору, є невід'ємними частинами цього Договору (п.7.5. Договору).
В Додатку 1 до Типового договору про надання послуг електрозв'язку Сторони визначили перелік послуг електрозв'язку, які надаються Споживачеві.
В Додатку 2 до Типового договору про надання послуг електрозв'язку встановлено перелік послуг електрозв'язку, які надаються безкоштовно.
Позивач виконав свої зобов'язання, забезпечив Відповідача послугами електрозв'язку та надав рахунки для оплати згідно додатків до договорів.
Відповідно до наданих позивачем рахунків за телекомунікаційні послуги з квітня 2009 р. по 01.10.2011 р., борг відповідача за типовим договором № 16 про надання послуг електрозв'язку від 21.01.2005р. становить 1 633,66 грн.
Наведене стверджується:
- типовим договором № 16 про надання послуг електрозв'язку від 21.01.2005р. та додатками до нього;
- рахунками за телекомунікаційні послуги;
- банківськими виписками;
- обопільно підписаним актом звірки взаєморозрахунків;
- відзивом відповідача на позов.
Заслухавши надані в судових засіданнях пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд дійшов такого висновку.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст .612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами склалися правовідносини щодо надання послуг.
Відповідно до ст. 901 за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Як свідчать матеріали справи, відповідач на заборгував позивачу за надані з квітня 2009 р. до 01.10.2011 р. послуги 1 633,66 грн.
Відповідач заявляючи позовну вимогу щодо стягнення з відповідача 2 232,46 грн. боргу, не врахував оплату в розмірі 598,80 грн., що була здійснена відповідачем 27.09.2011р., тобто до звернення позивача до суду.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 232,46 грн. боргу підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 633,66 грн.
Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань нараховано до стягнення з відповідача 28,85 грн. пені, 290,33 грн. інфляційних нарахувань, 120,91 грн. - три відсотки річних.
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором, він є боржником, що прострочив.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).
Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі ст. 3 Закону України від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону (тобто передбачений договором або законом) обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Наведений позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних відповідає вимогам законодавства та умовам договору.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення пені та річних за порушення господарських зобов'язань підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Відповідач просив розстрочити суму заборгованості на 12 місяців, в зв"язку з відсутністю фінансування та можливістю отримання його в майбутньому.
Представник позивача проти розстрочення заперечив.
Заслухавши представника позивача, дослідивши заявлене відповідачем клопотання, яке за своєю суттю є клопотанням про розстрочку виконання рішення у частині стягнення суми боргу, та матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Умови відстрочення/розстрочення виконання рішення визначені ст. 121 ГПК України, якою передбачено таке відстрочення/розстрочення лише у виняткових випадках, залежно від обставин справи.
Отже, вирішуючи питання щодо відстрочення/розстрочення виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.
На цьому зокрема наголошено у п.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" від 12.09.1996 року № 02-5/333.
В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач у своєму клопотанні не зазначив обставини, які б ускладнювали або робили неможливим виконання рішення та вказували б на їх винятковість, що потребує розстрочення виконання рішення.
Також відповідачем не надано доказів щодо відсутності фінансування на оплату послуг позивача.
З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для реалізації права на розстрочку виконання рішення у даній справи, отже клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 115,116 ГПК України, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Чернівецької райдержадміністрації (24100, смт. Чернівці, вул. Леніна, 101, код ЄДРПОУ 24896078) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Вінницької філії ПАТ “Укртелеком”(вул. Соборна, 8, м. Вінниця, 20150, код ЄДРПОУ 01182204; р/р 260077394 в ПАТ “Райффайзен банк Аваль”, МФО 302247) 1633,66 грн. (одну тисячу шістсот тридцять три грн. 66 коп.) боргу, 28,85 грн. (двадцять вісім грн. 85 коп.) пені, 290,33 грн. (двісті дев”яносто грн. 33 коп.) інфляційних, 120,91 грн. (сто двадцять грн. 91 коп.) - 3% річних, 79,15 грн. (сімдесят дев”ять грн. 15 коп.) витрат на сплату держмита та 183,12 грн. (сто вісімдесят три грн. 12 коп.) витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позову відмовити.
5. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення суми заборгованості на 12 місяців.
Суддя Кожухар М.С.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 09 грудня 2011 р.
Віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу - Управлінню праці і соціального захисту населення Чернівецької райдержадміністрації (24100, смт. Чернівці, вул. Леніна, 101)