21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
07 грудня 2011 р. Справа 2/140/2011/5003
за позовом:Міського комунального підприємства "Вінницязеленбуд" 21036, м. Вінниця, вул. Максимовича, 24
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Озон-Інтеріум" 21000, м. Вінниця, вул. Енгельса, 83
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7)
про відшкодування збитків в сумі 1 274,94 грн.
Головуючий суддя Мельник П.А.
Cекретар судового засідання Віннік О.В.
Представники
позивача, ОСОБА_1. - за довіреністю;
відповідача, не з''явився;
третя особа, не з''явився.
Заявлено позов МКП "Вінницязеленбуд" до ТОВ "Озон- Інтеріум" про відшкодування 1 274,94 грн. збитків, заподіяних завищенням вартості виконуваних підрядних робіт.
Ухвалою суду від 26.10.11 р. порушено провадження у справі № 2/140/2011/5003 та призначено засідання на 16.11.11 р. з залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області.
Ухвалою суду від 16.11.11 року розгляд справи відкладено до 07.12.11 року в зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача та 3-ї особи та ненадання останніми необхідних доказів по справі.
07.12.11 р. в судове засідання з'явилась представник позивача, яка позовні вимоги підтримала.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, незважаючи на те, що належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, підтвердженням чого є реєстр відправлення поштової кореспонденції господарського суду Вінницької області.
За таких обставин, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Разом з тим, 07.12.2011 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив №49 від 06.12.11 року в якому останній не визнає позовні вимоги МКП "Вінницязеленбуд" про стягнення 1274,94 грн. збитків та обґрунтовує свою позицію тим, що довідкою №115 від 30.11.2010 року, складеною за наслідками проведення зустрічної звірки в ТОВ "Озон -Інтеріум" не зобов'язано ТОВ "Озон-Інтеріум" здійснити виплати на рахунок МКП "Вінницязеленбуд", таким чином, вказана сума повинна бути спрямована до бюджету міста.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
01.03.2007 року між Міським комунальним підприємством "Вінницязеленбуд" (в договорі-замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Озон-Інтеріум" (в договорі - підрядник) укладено договір №11.
Відповідно до п. 2.1. договору передбачено, що підрядник зобов"язується у відповідності до кошторису виконати роботи у термін, забезпечити виконання робіт у відповідності з ремонтно - будівельними нормами та правилами в обумовлені строки.
П. 2.5. Договору встановлено, що замовник здійснює оплату згідно актів виконаних робіт. Також п. 2.7. договору передбачає, що оплату за виконані роботи замовник здійснює на підставі акту Ф-2в.
Відповідно до умов вказаного договору відповідач протягом листопада, грудня 2008 року та червня 2009 року виконав підрядні роботи, згідно актів приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в на загальну суму 46 745,56 грн., а саме: за листопад, грудень 2008 року - 12 694,06 грн. та за червень 2009 року - 34051, 50 грн.
Позивач повністю оплатив виконані роботи, що стверджується платіжними дорученнями, що знаходяться в матеріалах справи.
Між тим, позивач, звертаючись з позовом до суду, зазначає, що як з'ясувалося після виконання робіт та розрахунку за них, відповідачем було завищено їх вартість на загальну суму 1274,94 грн. За таких обставин, позивач вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача 1274,94 грн.
На переконання суду такий висновок позивача є законним та обґрунтованим з огляду на наступні міркування.
З 19.10.2010 року по 06.01.2011 року Контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області проводилась ревізія фінансово-господарської діяльності МКП "Вінницязеленбуд" за період з 01.06.2008 року по 01.10.2010 року.
Під час проведення зустрічної звірки з ТОВ "Озон-Інтеріум" було встановлено, що в акти приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за листопад, грудень 2008 року та за червень 2009 року включено витрати на перевезення робітників автомобільним транспортом на загальну суму 671,06 грн., сплату комунального податку на суму 10,88 грн. та плату (податок на землю) на суму 593,00 грн., які згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ "Озон-Інтеріум" не підтверджуються. Вказаний факт є порушенням вимог п.3.3.10.1 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1.1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 року №174, про що зазначено в Акті №06-15/4 від 06.01.2011 року ревізії фінансово-господарської діяльності МКП "Вінницязеленбуд" за період з 01.06.2008 року по 01.10.20101 року складеного за наслідками перевірки КРУ у Вінницькій області.
Таким чином, завищення витрат на оплату підрядних робіт, виконаних відповідачем призвело до нанесення позивачу збитків на суму 1274,94 грн.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Згідно п.1 ч.2 ст.1, ч.2 ст. 509 ЦК України, абз.3 ч.2 ст. 174 ГК України , укладення між сторонами договору є однією з підстав виникнення зобов'язання.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ст.ст. 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Положеннями ст. 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Згідно ст.ст. 837, 843 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи.
Окрім цього, суд звертає увагу на наступне. Відповідно до положень ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до положень ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
За приписами частини 1 статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
За змістом ст.ст.224, 225, 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, за загальними принципами цивільного та господарського права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Посилання позивача на акт КРУ як на доказ на підставі якого необхідно стягнути з відповідача кошти оцінюється судом критично, крім того відповідно до п. 6.2 роз'яснень Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визначенням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000р. №02-5/35 акти ревізії не мають обов'язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді.
Проаналізувавши подані позивачем докази суд дійшов висновку, що Акт КРУ не є належним і допустимим доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором і завдання позивачеві збитків.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З врахуванням вищенаведеного, поданих доказів в їх сукупності, наданих пояснень присутнім представником, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтвердженими належними доказами, тому у суду відсутні правові підстави для задоволення позову. За таких обставин, в позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст.11, 15, 16, 22, 623, 627, 629 Цивільного кодексу України, 224-226 ГК України, ст.ст.33,34,43,49, 75 ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Суддя Мельник П.А.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 09 грудня 2011 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу 21036, м. Вінниця, вул. Максимовича, 24
3 - відповідачу 21000, м. Вінниця, вул. Енгельса, 83
4 - третій особі - 21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7)