21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
01 грудня 2011 р. Справа 7/145/2011/5003
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", м.Київ
до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Вінниця < адреса відповідача >
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2
про стягнення 120 414,56 грн. заборгованості за кредитним договором 07/06-10-К від 04.07.2006 р.
Головуючий суддя Банасько О.О.
Cекретар судового засідання Ольхова Т.О.
Представники
позивача: ОСОБА_3 - довіреність № 1713/1 ГО від 22.06.2011 року, паспорт серія НА НОМЕР_1 виданий 12.10.1996 року.
від відповідача: ОСОБА_2 - представник, довіреність б/н від 04.10.2011 року, паспорт серія АА НОМЕР_2 виданий 21.09.1998 року.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2: ОСОБА_2 - паспорт серія АА НОМЕР_2 виданий 21.09.1998 року.
ПАТ "Універсал Банк", м.Київ заявлено позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Вінниця за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про стягнення 120 414,56 грн. заборгованості за кредитним договором 07/06-10-К від 04.07.2006 року.
Ухвалою від 11.10.2011 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/145/2011/5003 та призначено до розгляду на 20.10.2011 року.
Ухвалою суду від 20.10.2011 року розгляд справи відкладено до 02.11.2011 року.
Ухвалою суду від 02.11.2011 року з метою надання сторонами додаткових доказів розгляд справи відкладено до 17.11.2011 року.
17.11.2011 року до господарського суду від представника позивача надійшла заява про зменшення суми позовних вимог в якій останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 83 109,23 грн. з яких 40 568,93 грн. заборгованість по кредиту, 36 666,47 грн. заборгованість по відсоткам, 5 873, 83 грн. пені.
В судовому засіданні 17.11.2011 року розглянувши заяву представника відповідача суд приймає її до розгляду як таку, що не суперечить ст. 22 ГПК України.
Ухвалою суду від 17.11.2011 року розгляд справи відкладено до 01.12.2011 року.
01.12.2011 року через канцелярію суду представником відповідача подано заяву в якій останній просить суд застосувати строки позовної давності за кредитним договором № 07/06-10-К від 04.07.2006 року.
01.12.2011 року до господарського суду від представника позивача надійшла заява про зменшення суми позовних вимог в якій останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 79 706,73 грн. з яких 40 568,93 грн. заборгованість по кредиту, 39 137,80 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам. Також в заяві останній зазначає, що між сторонами заборгованість по пені в розмірі 5 873,83 грн. - є спірною та просить суд застосувати строк позовної давності щодо стягнення пені.
Суд розглянувши вказану заяву приймає її до розгляду як таку що не суперечить нормам ст. 22 ГПК України.
Під час судового розгляду справи не застосовуються технічні засоби звукозапису в зв'язку з тим, що сторонами не заявлено клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
04.07.2006 року між Відкритим акціонерним товариство "Банк Універсальний" (Банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено договір № 07/06-10-К.
Відповідно п. 1.1 Банк здійснює фінансування господарської діяльності Позичальника, на підставі шляхом її довготермінового кредитування, а саме:
- сума кредитку становить 52 160,00 грн.;
- валюта кредиту - гривня України;
- дата видачі кредиту - 04.07.2006 року;
- кінцева дата погашення кредиту - 03.072009 року;
- ціль використання кредиту - часткова оплата (80%) за автомобіль FAW CA 1041-0000011П;
- плата за користування кредитом - 20% річних.
Згідно п. 2.1 Договору для видачі кредиту та здійснення платежів за рахунок кредитних коштів Банк-кредитор відкриває Позичальнику кредитний рахунок №20636045640001. Надання кредиту здійснюється шляхом перерахування кредитних коштів з кредитного рахунку Позичальника №20636045640001 на оплату платіжних доручень Позичальника, прийнятих Банком-кредитором до оплати. Факт прийому платіжних доручень Позичальника до оплати за рахунок коштів кредиту здійснюється спеціальними відмітками Банку-кредитора на екземплярі такого доручення, що надається у Позичальника.
Повернення (погашення) кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на кредитний рахунок. Кредит повертається лише у тій валюті, в якій він був наданий. Повернення Кредиту здійснюється відповідно до узгодженого сторонами графіку, вказаного у договорі або у додатку до нього або в окремому листі Позичальника узгодженого з Банком-кредитором (п. 2.3 Договору).
Відсотки за користування Кредитом нараховуються за період з дня видачі кредиту по день його повернення за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. День надання кредиту і день повернення кредиту при нарахуванні відсотків рахуються як один день.
Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється щомісячно в останній робочий день місяця, за період з останнього робочого дня попереднього місяця, по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця. При цьому сплата відсотків проводиться не пізніше 10 числа наступного місяця за місяцем, в якому здійснено нарахування (п. 2.4 Договору).
Відповідно п. 4.1 Договору повернення кредиту та сплата відсотків за користування ним, а також сплата Позичальником штрафних санкцій, передбачених договором, та витрат Кредитора, пов'язаних з можливим неповерненням сум кредиту і відсотків, забезпечується договором застави автомобіля FAW CA 1041-0000011П.
Позичальник зобов'язаний перерахувати грошові кошти в наступному порядку, а саме:
а) в першу чергу - для оплати відсотків за кредит;
б) в другу чергу - погашення основної суми кредиту;
в) в третю чергу - оплата штрафних санкцій та пені ( п. 5.2.4 Договору).
При порушенні строків сплати відсотків за кредит Позичальник сплачує Банку-кредитору по в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплачених вчасно сум за кожен день строченого платежу (п. 8.1 Договору).
При порушенні строків погашення кредиту Позичальник додатково до встановленого розміру відсотків за користування кредитом сплачує Банку-кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплачених вчасно сум за кожен день строченого платежу (п. 8.2 Договору).
21.11.2006 року між сторонами було підписано додаткову угоду № 1, відповідно до якої встановлено новий графік щомісячного погашення кредиту в період з липня 2006 року по 03.07.2009 року.
Також в забезпечення виконання кредитного договору № 07/06-10-К від 04.07.2006 року між ВАТ "Банк Універсальний" та ОСОБА_2 укладено договір поруки.
27.08.2007 року рішенням загальних зборів учасників ВАТ "Банк Універсальний" перейменовано на Відкрите акціонерне товариство "Універсал Банк".
На виконання умов кредитного договору позивачем надано відповідачу кредитні кошти в сумі 52 160,00 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку Позичальника, меморіальним ордером (№ 20636045640001), які знаходяться в матеріалах справи.
Відповідач частково погасив заборгованість за кредитним договором у сумі 14 125,77 грн. та по відсоткам у сумі 5 095,55 грн..
Станом на 02.09.2011 року прострочена заборгованість по кредиту складає 40 568,93 грн..
Непроведення відповідачем розрахунків згідно умов кредитного договору в добровільному порядку спонукало Банк звернутись з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором до суду.
Беручи до уваги встановлені обставини суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Виходячи із встановлених обставин спору суд дійшов висновку, що між сторонами укладено кредитний договір правовідносини по якому врегульовано в главі 71 ЦК України "Позика. Кредит. Банківський вклад".
Зокрема в ст. 1054 ЦК України вказано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 2 названої статті встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог вимоги про стягнення з відповідача 40 568 грн. 93 коп. основного боргу, 39 137 грн. 80 коп. заборгованості з нарахованих відсотків за користування кредитом підлягають задоволенню як обґрунтовані та правомірні.
Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5 873 грн. 83 коп. пені за результатами чого суд дійшов висновку про необхідність відмови у вказаній частині виходячи із пропуску позивачем позовної давності по вказаній вимозі виходячи із приписів п.1 ч.2 ст.258 ЦК України та наявності відповідної заяви про застосування позовної давності відповідача.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу, відсотків за користування кредитом, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з врахуванням вищевикладених мотивів щодо часткової відмови в стягненні пені.
Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
01.12.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 21037 - (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 20011330575 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, 04114 - (код ЄДРПОУ - 21133352) - 40 568 грн. 93 коп. основного боргу, 39 137 грн. 80 коп. - заборгованості з нарахованих відсотків за користування кредитом, 797 грн. 08 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 156 грн. 22 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В стягненні 5 873 грн. 83 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту відмовити.
4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
Суддя Банасько О.О.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 06 грудня 2011 р.
віддрук. 1 прим.:
1 - до справи.