21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
06 грудня 2011 р. Справа 8/135/2011/5003
Господарський суд Вінницької області в складі
головуючого судді Грабика В.В.,
при секретарі судового засідання Хоменко С.І.,
розглянувши в приміщенні суду справу
за позовом: виконавчого комітету Вінницької міської ради (код ЄДРПОУ 03084813, 21036, м. Вінниця, вул. Соборна, 59)
до: приватної установи "Вінницький християнський реабілітаційний центр опіки і піклування "Нове життя" (код ЄДРПОУ 32899362, 21019, м. Вінниця, вул. Ілика, 136)
про визнання недійсним договору оренди будівель № 3-127 від 15.06.2004 р. із змінами до нього та зобов'язання повернути приміщення будівлі за актом прийому-передачі
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. - за довіреністю
від відповідача: ОСОБА_2. - за довіреністю
Виконавчий комітет Вінницької міської ради 17.10.2011 р. звернувся в господарський суд Вінницької області з позовом до приватної установи “Вінницький християнський реабілітаційний центр опіки і піклування “Нове життя” в якому просить суд визнати недійсним договір оренди будівель № 3-127 від 15.06.2004 р. із змінами до нього від 27.02.2008 р., 11.09.2008 р., 01.04.2011 р. та зобов'язати повернути приміщення будівлі площею 609,3 кв.м., що розташоване за адресою м.Вінниця, вул.Свердлова, 147 за актом прийому-передачі до виконкому Вінницької міськради.
Позов обґрунтовано наступним. 15.06.2004 р. на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 27.05.2004 р. № 944 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди будівель /споруд, приміщень/ № 3-127, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в користування приміщення загальною площею 609,3 кв.м., що розташоване за адресою: м.Вінниця, вул. Свердлова, 147. Відповідно до п.1.4. договору термін оренди становить 15 років. До договору оренди вносилися зміни в тому числі й у зв'язку із зміною назви орендаря. Згідно п.8.1. договору орендар зобов'язаний був провести нотаріальне посвідчення договору та державну реєстрацію. Однак відповідач зобов'язання взяті на себе за договором не виконав, договір оренди нотаріально не посвідчений, державна реєстрація не проведена. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.
Ухвалою суду від 18.10.2011 р. порушено провадження у справі № 8/135/2011/5003 з призначенням її до розгляду на 15.11.2011 р..
У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та з огляду на заявлене ним клопотання про відкладення розгляду справи в судовому засіданні 15.11.2011 р. оголошено перерву до 06.12.2011 р..
У відзиві від 02.12.2011 р. № 64 відповідач проти позову заперечив.В обгрунтування заперечення позову представник відповідача, окрім іншого, зазначив наступне.У п.8.1 договору вказано не про обов"язок орендаря провести нотаріальне посвідчення договору та державну реєстрацію , а про те, що орендар несе витарти пов"язані з державаною реєстрацією та нотаріальним посвідченням.Саме позивач ухиляється від вчинення цих дій.Спірний договір є дійсним, при його підписанні була досягнута згода за всіма істотними умовами. Відповідно до ст.12ч.1 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" договір вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і його підписання сторонами(а.с.38-40).
06.12.2011 р. представником відповідача надано суду доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких зазначене наступне. Обрані позивачем правові підстави позову є суперечливими та взаємовиключними. Матеріально-правова вимога позивача про зобов'язання повернути приміщення за актом прийому-передачі, а так само правова підстава такої вимоги не відповідають вимогам чинного законодавства. Договір є дійсним та укладеним (таким, що відбувся) (а.с.125-128).
В судовому засіданні 06.12.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав вказаних у відзиві на позов.
При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 944 від 27.05.2004 р. “Про оренду приміщень установ, що фінансуються з міського бюджету” здано в оренду та надано дозвіл управлінню комунального майна скласти договір оренди на частину приміщення дитячого навчального закладу № 25 по вул. Свердлова, 147 загальною площею 609,3 м.кв. з установою “Вінницький християнський інтернат для неповнолітніх сиріт” для розміщення сирітського притулку терміном на 15 років (а.с.16).
15.06.2004 р. між виконкомом Вінницької міської ради та установою “Вінницький християнський інтернат для неповнолітніх сиріт” було укладено договір оренди № 3-127. Договором передбачено наступне: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування будівлю /споруду, приміщення/ надалі "об'єкт", на підставі рішення виконкому № 944 від 27 травня 2004 року за адресою: м. Вінниця, вул.Свердлова, 147 загальною площею 609,3 м.кв., яке знаходиться на балансі (обслуговуванні) ДНЗ № 25, що розташована за адресою м. Вінниця, вул. Свердлова, 147 (п.1.1.); характер використання приміщень: сирітський притулок - 609,3 м.кв.;термін оренди визначається з 15.06.2004р. до 15.06.2019р.(п.1.4); договір оренди набирає чинності з моменту підписання акту про передачу будівлі (споруди, приміщення)(п.1.5); орендна плата перераховується управлінню комунального майна щомісячно, не пізніше останнього числа поточного місяця, орендна плата складає 1 грн. на рік крім того, ПДВ (розрахунок орендної плати додається до цього договору), орендна плата нараховується з моменту підписання акту прийому-передачі приміщення (п.2.1.); витрати пов'язані з державною реєстрацією та нотаріальним посвідченням договору оренди покладаються на орендаря (п.8.1.) (а.с.9-10).
На виконання умов договору, представник установи-балансоутримувача в особі завідуючої ДНЗ № 25, за погодженням представника позивача, передав, а установа “Вінницький християнський інтернат для неповнолітніх сиріт” прийняла приміщення (будівлю, споруду) за адресою вул. Свердлова, 17, загальною площею 609,3 м.кв., що стверджується актом прийому-передачі приміщення від 15.06.2004 р. (а.с.11).
27.02.2008 р. сторонами внесено зміни до договору, відповідно до яких п.1.1. договору доповнено реченням: “Вартість об'єкту, визначена незалежною (експертною) оцінкою станом на 31.12.2007 р., затверджена рішенням виконкому № 502 від 27.02.2008 р., і складає 2 601 947 грн.” та викладено розділ ІІ в новій редакції (а.с.12).
Пунктом 4 рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 11.09.2008 р. № 2205 , у зв'язку зі зміною назви орендаря, внесено зміни до пункту 1 рішення виконкому міської ради № 944 від 27.05.2004 р.: слова “з установою “Вінницький християнський інтернат для неповнолітніх сиріт” замінити на слова “з приватною установою “Вінницький християнський реабілітаційний центр опіки та піклування “Нове життя” та зобов"язано управління комунального майна підготувати відповідні зміни до договору оренди (а.с.17).
11.09.2008 р. сторонами внесено зміни до договору відповідно до яких викладено в новій редакції преамбулу та розділ ХІ договору : “Виконком Вінницької міської ради, в подальшому іменований “орендодавець”, в особі заступника голови Матусяка С.В., який діє на підставі Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, з одного боку, і приватна установа “Вінницький християнський реабілітаційний центр опіки та піклування “Нове життя”, в подальшому іменоване “орендар”, в особі директора Пахнюк Л.М., який діє на підставі статуту, з другого боку, уклали цей договір про подане нижче:” (а.с.14).
01.04.2011 р. сторони внесли зміни до договору оренди № 3-127 від 15.06.2004 р. про наступне: По тексту договору оренди: - назву "управління комунального майна міської ради" замінити на назву "департамент комунальних ресурсів міської ради" у відповідному відмінку. Викладено в новій редакції п.п. 4.2.9., п.п.9.1 договору (а.с.15).
В період з 24.10.2011 р. по 21.11.2011 р. відповідач неодноразово звертався до позивача з проханням забезпечити явку повноваженого представника орендодавця для нотаріального посвідчення договору, яке відбудеться в приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_3. за адресою: АДРЕСА_1 що стверджується заявами-повідомленнями №45 від 24.10.2011 р., № 49 від 08.11.2011 р., № 51 від 10.11.2011 р. та № 58 від 21.11.2011 р. (а.с.129-132).
Згідно ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч.6 ст.283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.5ч.1 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини,які виникли з дня набрання ними чинності.
Згідно ст.6ч.3 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодвства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов"язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Статтею 203 ЦК України передбачено наступне: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі(ч.3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним(ч.5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6).
Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ст.210 ч.1 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом.Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно ст.640ч.3 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації
Згідно ст.793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. 2. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно ст.794 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.
Згідно ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Статтею 12 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" визначено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
В пункті 8 Поставнови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" йдеться про наступне.Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.
В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши в сукупності докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Як встановлено судом на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 27.05.2004 р. № 944 між позивачем та відповідачем 15.06.2004 р. укладено договір оренди будівель /споруд, приміщень/ № 3-127, відповідно до якого виконком ВМР передав, а установа "Вінницький християнський інтернат для неповнолітніх сиріт" прийняв в користування приміщення загальною площею 609,3 кв.м., що розташоване за адресою: м.Вінниця, вул. Свердлова, 147, що стверджується актом прийому-передачі приміщення від 15.06.2004 р..Як зазначено в договорі він укладався на період з 15.06.2004р. по 15.06.2019р.. (а.с.11). Відповідно до змісту ст.793ч.2 та ст.794ч.1 ЦК України в редакції чинній на момент підписання сторонами договору (15.06.2004р.) булу передбачена обов"язкова державна реєстрація та нотаріальне посвідчення договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), який укладвся на строк не менше одного року.З огляду на вказане та з врахуванням змісту ст.5,ст.6 ЦК України твердження представника відповідача про те, що договір оренди відповідно до ст.12ч.1 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору, суперпечать вимогам чинного законодавства та судом до уваги не приймаються. На переконання суду договір оренди №3-127 від 15.06.2004р. окремої частини приміщення по вул. Свердлова,147 площею 609,3 м.кв., укладений між сторонами 15.06.2004р. , підлягав обов"язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки був укладений на строк більше одного року, як це передбачалося ЦК України в редакції чинній на час укладення договору.З оглдяу на приписи ст.210ч.1, ст.640ч.3 ЦК України зазначений договір є неукладеним, оскільки не пройшов обов"язкову державну реєстрацію.Отже, неукладений договір не може бути визнаний недісним та відповідно не можуть бути застосовані наслідки недійсності правочину. Така правова позиція викладена у постанові судової палати у господарських справах Верховного суду України від 09.09.2008р. у справі №2-3/15041-2007 за позовом ПП "Надежда-К.С." до Новосвітської селищної ради м.Судака АРК про визнання дійсним договору оренди комунального майна та зустрічним позовом про визнання недійсним договору оренди комунального майна , а також в п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними". Пропозиції відповідача провести нотаріальне посвідчення длоговору та здійснити його державну реєстрацію суд до уваги не приймає, оскільки вони адресувалися позивачеві після звернення остианнього до суду з позовом .
З огляду на вказане вище в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на позивача.
Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -
Відмовити в задоволенні позову виконавчого комітету Вінницької міської ради до приватної установи "Вінницький християнський реабілітаційний центр опіки і піклування "Нове життя" про визнання недійсним договору оренди будівель № 3-127 від 15.06.2004 р. із змінами до нього від 27.02.2008р.,11.09.2008р.,01.04.2011р. та повернення виконкому Вінницької міської ради за актом прийому-передачі приміщення будівлі площею 609,3 м.кв., яке розташоване за адресою м. Вінниця, вул. Свердлова, 147.
Суддя Грабик В.В.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 08 грудня 2011 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи