21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
05 грудня 2011 р. Справа 2/148/2011/5003
за позовом: Прокурора Вінницького району Вінницької області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" структурної одиниці "Замостянські електричні мережі" 21008, Вінницька область, Вінницький район, с.Бохоники, вул.Гніванське шосе, 2
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард - 5" юридична адреса: 21001, м.Вінниця, вул.Юності, 61; фактична адреса: 21001, м.Вінниця, вул.Стуса, 8
про стягнення 4 127,23 грн.
Головуючий суддя Мельник П.А.
Cекретар судового засідання Віннік О.В.
Представники
позивача, ОСОБА_1. - за довіреністю;
відповідача, не з'явився,
прокуратури, ОСОБА_2 - за довіреністю;
Заявлено позов Прокурора Вінницького району Вінницької області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Замостянські електричні мережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард - 5" про стягнення 4 127,23 грн. заборгованості в тому рахунку 3549,36 грн. - заборгованості за спожиту електричну енергію та 577,87 грн. - пені.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.11.11 р. порушено провадження у справі №2/148/2011/5003 та призначено засідання на 05 грудня 2011 року.
05.12.2011 року в судовому засіданні представник позивача та прокурора позов підтримали та просили суд задовольнити його в повному обсязі з урахуванням поданої заяви №б/н від 05.12.11 року про уточнення позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.11.11 року з відміткою про вручення відповідачу від 22.11.11 року та повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.11.11 року з відміткою про вручення відповідачу від 23.11.11 року, що знаходяться в матеріалах справи.
За таких обставин, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
20.07.2004 р. між ВАТ "АК Вінницяобленерго" в особі СО "Замостянські електричні мережі" (в договорі “постачальник”) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард - 5" (в договорі “споживач”) було укладено договір №201 про постачання електроенергії.
Відповідно до п. п. 1.1. - 1.2. договору постачальник електричної енергії (позивач) здійснює постачання електричної енергії споживачу, а споживач оплачує постачальнику спожиту електроенергію та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Розрахунковий період за даним договором - є календарний місяць, протягом якого визначається обсяг енергії, що продається Споживачу за цей час та протягом якого Споживач повинен здійснити розрахунки за куплену електроенергію.
Приєднана (дозволена) потужність споживача складає (630 рез + 630) кВА. (п.1.3 договору).
Відповідно до п. п. 2.1. - 2.1.1.3. Договору Постачальник зобов'язується виконувати умови Договору; постачати Споживачу електроенергію, як товарну продукцію:
- в обсягах, визначених, умовами цього договору, додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам); та "Однолінійною схемою постачання електричної енергії споживачу - Додаток №2";
- згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "№3 “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”; та Додатком №4 "Узгоджений рівень надійності електропостачання на межі балансової належності."
- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; відповідно до Додатку №5 "Узгоджені показники допустимих відхилень від стандартних умов надання електричної енергії в потужності за класами напруги живлення електроенергії на межі балансової належності".
Як встановлено п.п. 2.2, 2.2.4. договору споживач зобов'язується виконувати умови цього договору, зокрема сплачувати адресний економічний стимул за надання послуг з компенсації протікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та власними електроустановками згідно з додатком №7 "Оплата адресного економічного стимулу за надання послуг з компенсації протікання реактивної електроенергії".
Пунктом 3.1.1. Договору встановлено, що Постачальник має право одержувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені Договором.
П. 5 Договору встановлено порядок розрахунків між сторонами.
Зокрема встановлено, що споживач зобов'язується здійснювати повну оплату спожитої електроенергії шляхом внесення грошових коштів на відповідний рахунок Постачальника:
- до 5 числа розрахункового періоду 60% від договірної величини споживання електроенергії протягом розрахункового періоду;
- до 28 числа розрахункового періоду наступні 40% від договірної величини споживання електроенергії протягом розрахункового періоду.
Споживач протягом 5 днів з моменту отримання рахунку на оплати спожитої електроенергії за розрахунковий період зобов'язується здійснити остаточний розрахунок за спожиту електроенергію за розрахунковий період з урахуванням попередньої оплати.
П. 5.4. договору передбачено, що споживач зобов'язується протягом 5 днів з моменту отримання відповідного рахунку, здійснити оплату адресного економічного стимулу за надання послуг по компенсації протікання реактивної електричної енергії та потужності відповідно до умов визначених в додатку до даного договору шляхом перерахування грошових коштів на відповідний рахунок постачальника.
Додатком №7 до Договору встановлено порядок оплати за адресний економічний стимул, відповідно до якого визначено нарахування реактивної електроенергії.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу електричну енергію обсяг якої та факт поставки підтверджується звітами-рапортами споживача про кількість спожитої електроенергії, виставленими рахунками, додатками до рахунків на оплату спожитої електроенергії за період з грудня 2009 року по жовтень 2010 року.
Відповідач свої Договірні зобов'язання стосовно вчасного та повного розрахунку за спожиту електричну енергію виконав частково внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 3549,36 грн.
Як встановлено п.6.2.1 договору за несвоєчасне виконання своїх договірних зобов'язань передбачених пунктами 2.2.2.- 2.2.4. цього договору, споживач несе відповідальність перед постачальником у вигляді пені у розмірі 0,75 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості за кожний день прострочки, враховуючи день фактичної оплати.
Крім суми основного боргу за невиконання умов договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 577,87 грн. за період з 01.09.2010 року по 01.10.2011 року.
Разом з тим, 05.12.11 року через канцелярію суду від позивача та прокурора надійшла заява про уточнення позовних вимог №б/н від 05.12.11 року, якою останні просять суд задовольнити вимогу про стягнення пені в сумі 275,79 грн. за період з 01.04. 2011 року по 01.10.2011 року.
Вказану заяву про уточнення позовних вимог суд розцінює як заяву про зменшення позовних вимог.
Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Подана позивачем заява №б/н від 05.12.11 року судом приймається, оскільки в даному випадку, як вбачається із матеріалів справи та характеру відносин, які склались між сторонами, дії позивача стосовно зменшення позовних вимог не суперечать чинному законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Поряд з цим, як наголошено в п. 17 Інформаційного Листа Вищого господарського суду від 20.10.2006, №01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року", під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.
Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.
Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, в даному випадку - це є сума 3825,15 грн.
Враховуючи викладені обставини суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно зі статтею 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до п.6.1 Правил користування електроенергією розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються відповідно до умов договору.
Згідно підпункту 2 п.10.2 Правил користування електроенергією споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Враховуючи те, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 3549,36 грн. підтверджуються наявними у справі документами, та не спростовані відповідачем, суд вважає суму боргу в розмірі 3549,36 грн. доведеною позивачем.
Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати за поставлену електроенергію позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 275,79 грн. - пені за період з 01.04.2011 року по 01.10.2011 року (з урахуванням поданої заяви б/н від 05.12.11 року про уточнення позовних вимог). Розглянувши дану вимогу, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Відповідно до п. п.6.2.1 договору за несвоєчасне виконання своїх договірних зобов'язань передбачених пунктами 2.2.2.- 2.2.4 цього договору, споживач несе відповідальність перед постачальником у вигляді пені у розмірі 0,75 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості за кожний день прострочки, враховуючи день фактичної оплати.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені згідно Бази даних "Законодавство" за період з 01.04.2011 року по 01.10.11 року судом помилок не виявлено, в зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення 275,79 грн. пені підлягають задоволенню в повному обсязі, так як заявлені правомірно та нараховані згідно вимог чинного законодавства.
Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі (з урахуванням заяви №б/н від 05.12.11 року про уточнення позовних вимог) з покладенням на відповідача судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України та ЗУ "Про судовий збір".
Керуючись ч.2 ст.26 Закону України "Про електроенергетику", ст.ст. 11, 525, 526, 530, 714 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84 115 ГПК України, суд -
1. Позов задовільнити (з урахуванням заяви №б/н від 05.12.11 року про уточнення позовних вимог).
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард - 5 " (21001, м. Вінниця, Ленінський район, проспект Юності, 61, код 32719104) на користь Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Замостянські електричні мережі" (21008, с. Бохоники, Вінницького району, Вінницької області, вул. Гніванське шосе, 2 код 25512876) 3549,36 грн. - заборгованості за спожиту реактивну електроенергію, 275,79 грн. - пені.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард - 5" (21001, м. Вінниця, Ленінський район, проспект Юності, 61, код 32719104) до Державного бюджету України 1411,50 грн. - судового збору.
4. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення надіслати сторонам по справі та прокурору рекомендованим листом.
Суддя Мельник П.А.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 06 грудня 2011 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу 21008, Вінницька область, Вінницький район, с.Бохоники, вул.Гніванське шосе, 2
3,4 - відповідачу юридична адреса: 21001, м. Вінниця, вул.Юності, 61; фактична адреса: 21001, м. Вінниця, вул.Стуса, 8
5- прокурору - вул. С. Наливайка, 19, м. Вінниця, 21001)