21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
30 листопада 2011 р.
Справа 4/166-10
за позовом:Вінницької міжрайонної природоохоронної прокуратури (вул. Ватутіна, 10, м. Вінниця 21000) в інтересах держави в особі Стрижавської селищної ради Вінницького району, Вінницької області (вул. 40-річчя Перемоги, 7, с. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область)
до:Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Головуючий суддя Балтак О.О.
Cекретар судового засідання Шаравська Н.Л.
Представники
прокуратури: Федчук С.М. - помічник прокурора посвідчення № 97-2001 від 20.11.2001 р.
позивача : Яковенко В.І. - не з"явився
відповідача : ОСОБА_1 - суб"єкт підприємницької діяльності
ОСОБА_4 - представник за довіреністю
ОСОБА_5 - представник за довіреністю
Рішенням господарського суду Вінницької областв від 21 грудня 2010 р. у справі №4/166-10 відмовлено у позові Вінницької міжрайонної природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі Стрижавської селищної ради Вінницького району, Вінницької області до суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 21.09.2005р. Стрижавською селищною радою з суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 на земельну ділянку, загальною площею 0,8165 га, передану під спортивно-оздоровчий комплекс з зоною відпочинку, розташовану в межах селища Стрижавка.
Рівненський апеляційний господарський суд постановою від 02.03.2011 р. залишив в силі рішення Вінницького господарського суду. Постановою Вищого господарського суду від 19.04.2011 р. рішення Вінницького господарського суду та постанова Рівненського апеляційного господарського суду скасовані та справу передано до Вінницького господарського суду на новий розгляд.
Безпосередньо в судовому засіданні прокурор підтримав вимоги, викладені в позовній заяві. Розгляд справи по суті зупинявся та відкладався за клопотанням прокурора та представників сторін.
В судовому засіданні 30.11.2011 р. прокурором заявлено усне клопотання про залишення позову без розгляду з метою доопрацювання позову. Усне клопотання прокурора відхиляється, оскільки суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду.
Крім того, позивач просить здійснювати розгляд позовної заяви за відсутності його представника.
Розглянувши подані документи і матеріали справи № 4/166-10, заслухавши пояснення прокурора, представників відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне: 21.09.2005р. між Стрижавською селищною радою в договорі (“Орендодавець”) та суб"єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (в договорі “Орендар”) на підставі рішення 26 сесії Стрижавської селищної ради 4 скликання від 14.04.2005р. було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір, а.с.52-53), який у встановленому законом порядку був зереєстрований у Вінницькій філії Державного підприємства державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040655900016 від 17.05.2006 р.
Як вбачається, відповідно до укладеного договору, позивач передав, а відповідач отримав в оренду земельну ділянку площею 0,8165 га, в тому числі 0, 7124 га земель водного фонду (боліт) та 0,1041 га земель загального користування, яка розташована в межах селища Стрижавка. Зазначений вище договір укладено на 20 років з орендною платою 700,00 грн. в рік з урахуванням податку на землю.
Відповідно до п.п.11-12 договору земельна ділянка передана в оренду під спортивно-оздоровчий комплекс з зоною відпочинку; цільове призначення земельної ділянки - для змішаного використання (комерційного використання і громадського призначення).
При цьому, п.19 договору передбачено, що на орендовану земельну ділянку встановлюються наступні обмеження - правові: використання землі тільки за цільовим призначенням; екологічні: забезпечення безпеки землекористування шляхом дотримання вимог земельного і природоохоронного законодавства; спеціальні: використання земель в прибережній смузі та охоронній зоні лінії електропередач 10 кВ здійснювати з обмеженнями згідно правил відповідних міністерств і відомств.
З огляду на зміст і умови договору, судом досліджено, що між позивачем та відповдачем виникли правовідносини з оренди земельної ділянки, які регулюються ст.ст.93, 123, 124 Земельного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, підставами позовних вимог прокурора та причинами виникнення спору в позовній заяві зазначено: 1) порушення обмежень щодо цільового використання отриманої в оренду земельної ділянки, оскільки відповідачка до спорудження об"єктів інфраструктури спортивно-оздоровчого комплексу згідно проекту землеустрою не приступала, заходів по виявленню природних лікувальних ресурсів на орендованій земельній ділянці не проводила, організацію профілактики захворювань і лікування людей не здійснювала; 2) порушення природоохоронного законодавства та режиму використання земель в прибережній смузі -розміщенням легкозйомної будівлі для кафетерію в межах водоохоронної зани р.П.Буг, що становить 100 м., розміщенням легкозйомної тимчасової споруди в 76-ти метрах і самовільною побудовою та введенням в експлуатацію капітальної споруди -будівлі кафе в 96-ти метрах від урізу води, з порушенням ст.61 Земельного кодексу України, ст.88, 89 Водного кодексу України; 3) порушенням вимог земельного законодавства - здійснення капітального будівництва і введення в експлуатацію на орендовані земельній ділянці кафе-бару "Аля Солома" згідно акту державної приймальної комісії від 29.02.2008 р., затвердженого розпорядженням Вінницької РДА від 28.02.2008 р. № 298; зведенням цієї будівлі без отримання дозволу на виконання будівельних робіт і без письмової згоди орендодавця; самочинної, без дозволу на виконання будівельних робіт, рішення власника земельної ділянки, прибудови до існуючого закладу громадського харчування орієнтовними розмірами 9,5 м. х 6,0 м.; знищення межових знаків.
При цьому, як на підставу своїх позовних вимог прокурором надано копії акту перевірки Державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 04.08.2010р.; припису 03-05/10 від 04.08.2010р.; лист позивача від 14.09.2010р. про ненадання відповідачу дозволу на будівництво кафе; копію постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області № 151-ЦР від 26.05.2009р., припису Управління Держкомзему у Вінницькому районі від 05.08.2010р. за № 206019.
Відповідно до вимог ст. 32 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі на вимогу однієї із сторін може бути достроково розірвано за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов"язків, передбачених статтями 24, 25 названого Закону, та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об"єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до ст.25 Закону України "Про оренду землі" орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку будівлі, споруди, зобов"язаний виконувати встановлені щодо об"єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого рекреаційного та історико-культурного призначення.
Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельної ділянки є зокрема використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 04.08.2010 р.(а.с.56-57), складений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області Федоровою Ю.Ф. із залученням помічника прокурора Федчук С.М. слід визнати неналежним доказом, оскільки останній містить в собі суперечливі, взаємовиключаючі дані та суперечить в цілому іншим поданим в обгрунтування позовних вимог доказам.
Як вбачається, в названому акті вказано, що на момент перевірки на земельній ділянці побудовано заклад громадського харчування (кафе). Споруда знаходиться за межами прибережно-захисної смуги р.Південий Буг. На землях водного фонду на орендованій земельній ділянці облаштовано місце для відпочинку, встановлено гойдалки. Порушень використання земель водного фонду під час перевірки не виявлено.
При цьому, далі в названому акті вже вказується про те, що відповідно до замірів, що проведені рулеткою, відстань від урізу води до капітальної споруди (приміщення) становить 96 м., відстань від тимчасової споруди становить 76 м., що суперечить вказаному вище в акті висновку про те, що порушень використання земель водного фонду під час перевірки не виявлено.
Обгрунтовуючи свої доводи і міркування судом проаналізовано наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008р. "Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб"єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства"(далі - Порядок), яким визначено та затверджено процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів.
Пунктом 1.3 вказаного Порядку встановлено, що він поширюється, зокрема, на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції, Державної екологічної інспекції в областях та суб'єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб). Згідно з п. 2.2 Порядку для здійснення перевірки керівником відповідно органу Мінприроди або його заступником видається наказ про проведення перевірки.
Відповідно до пунктів 4.13-4.15 Порядку за результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства . При цьому, включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій, а також інформації, наданої правоохоронними органами - не допускається.
В акті перевірки зазначаються документи відповідно до п.4.16 Порядку та додаються до нього (за наявності). Крім того, в акті перевірки також зазначається інформація, пов'язана з проведенням інструментально-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об'єкті перевірки) та зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань.
Судом, критично оцінюється акт перевірки від 04.08.2010 р., оскільки правильність вказаних в ньому замірів є сумнівним з огляду на те, що в ньому не вказано, рулеткою якої довжини здійснювалися вимірювання і чи повірена дана рулетка органами держстандарту; скільки замірів, якої довжини зроблено, довжина кожного із замірів, оскільки рулетки не мають довжину 96 м. чи 76 м., відтак невірно визначати довжину в 76 і 96 м., вказану в вищезазначеному акті за одне вимірювання. При цьому, якщо вимірювання робилося декілька раз, то в протоколі вимірювання мало бути вказано, з якої конкретної точки робиться кожне вимірювання, відстань до наступної точки, результати кожного із замірювань, їх додавання, тощо.
За інформацією Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг проектна документація по визначенню меж прибережних захисних смуг річки Південий Буг в межах населеного пункту селища Стрижавка не виготовлялась і, відповідно не виносилась в натуру.
Судом не взято до уваги протокол про адміністративне правопорушення від 20.05.2009 р., складений начальником відділу управління інспекції держархбудконтролю у Вінницькій області по Центральному регіоні Шмагаловим Т.Б. (а.с. 58), оскільки в ньому вказано про здійснення відповідачкою прибудови орієнтованими розмірами 9,5 х 6,0 м. до існуючого закладу харчування «Аля Солома» без зазначення, якими вимірювальними засобами робилися заміри, їх повірки та постанову № 151-ЦР про накладення адмінстягнення від 26.05.2010 р., як похідну від названого протоколу.
Господарським судом відхиляється як доказ на підтвердження позовних вимог копії протоколу № 00003 про адміністративне порушення від 26.05.2009 р., складеного начальником відділу водних ресурсів Басейнового управління водними ресурсами річки Південний Буг, оскільки в ньому в якості складу адміністративного порушення вказано проведення відповідачкою підсипання привозним грунтом земельної ділянки в ПЗС р. П.Буг за межею орендованої території, а не на земельній ділянці, яка орендована згідно оскаржуваного договору. Окрім того, в даному протоколі не вказано на підставі чого, в який спосіб визначена підсипка грунтом за межею орендованої території.
З огляду на вищевикладене, судом не береться до уваги, як похідна від протоколу, постанова про накладення адміністративного стягнення № 00003 від 28.05.2009 р. Крім того, з тих же підстав судом не було взято до уваги акт перевірки дотримання вимог водного законодавства від 26.05.2009 р., оскільки в ньому також не вказано, як визначено перевіряючими підсипку земельної ділянки поза межами орендованої території і в який спосіб, якими вимірювальними засобами визначено приблизну площу 10 м. кв., вказану в акті.
Судом відхиляються копії актів перевірок як докази знищення відповідачкою межових знаків, оскільки територія прохідна і невідомо хто їх знищив. Як вбачається, матеріалами справи не доведено знищення межових знаків саме відповідачкою.
Крім того, судом не береться до уваги акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 10.09.2010 р. (а.с.74) як похідний від акту перевірки від 08.04.2010 р., який з огляду на вищевикладене визнаний судом неналежним доказом, а відтак і похідні від акту перевірки від 10.09.2010 р., протокол № 010892 від 10.09.2010 р., постанова від 14.09.2010 р. (а.с.75, 76).
Згідно з ч.І ст.25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.
Конкретний строк початку відповідачем освоєння орендованої земельної ділянки під спортивно - оздоровчий комплекс із зоною відпочинку, розташовану в межах селища Стрижавка договором оренди не встановлено, в зв'язку з чим передчасним слід визнати висновок прокурора про доведеність використання земельної ділянки орендарем не за цільовим призначенням.
Виходячи зі змісту п."б" ст.143 Земельного кодексу України підставою для примусового припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку може бути неусунення допущених порушень законодавства в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Тобто виходячи з системного аналізу змісту ч. І сі.32 Закону України «Про оренду землі»та п."б" ст. 143 Земельного кодексу України підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки може бути невиконання орендарем у встановлений термін вказівок (приписів) саме спеціально уповповажених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, але аж ніяк не вказівок (приписів) спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
Таким чином Державна екологічна інспекція в Вінницькій області не є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів в розумінні п."б" ст. 143 Земельного кодексу України, невиконання вказівок (приписів) якого може бути підставою для примусового припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку.
Адже, згідно з ч.І ст.188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженимими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів.
До того ж статтями 14 і 15 цього Кодексу повноваження центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та повноваження центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин врегульовані окремо.
Відповідно до п.п.3,7 Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах, затвердженого Указом Президента України від 14.08.2000 р. №970/2000, завданням Держкомзему України є, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Держкомзем України здійснює свої повноваження безпосередньо та через єдину систему державних органів земельних ресурсів.
Отже, спеціально уповноваженими органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів є саме Держкомзем України та його органи на місцях, в тому числі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області, а не державні екологічні інспекції.
Водночас з матеріалів справи не вбачається, судом не встановлено прокурором та позивачем не доведено фіксацію компетентним державним органом (Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області) фактів порушення земельного законодавства з боку суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, направлення останньому відповідних приписів та їх невиконання орендарем.
Суд визнає помилковими висновки прокурора про невиконання орендарем обов'язків, передбачених ч.2 ст.25 Закону України «Про оренду землі», з огляду на наступне.
Вказаною статтею встановлено, що орендар земельної ділянки зобов'язаний:
приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку;
виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.
Таким чином, до зазначеного переліку обов'язків орендаря не включено виконання вказівок (приписів) уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи вказівок (приписів) уповноважених органів з питань екології та природних ресурсів.
З врахуванням встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що доказом нецільового використання відповідачкою орендованої земельної ділянки мав би бути акт перевірки територіальним органом Держземінспекції, який би встановлював таке правопорушення, однак, як вбачається, в матеріалах справи такий акт відсутній.
Таким чином прокурором (позивачем) не доведено факт порушення відповідачкою використання орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням; матеріали справи належних і допустимих доказів в розумінні ст.ст.33, 34 ГПК України про це не містять.
Крім того, суд зазначає, що встановлення такого факту не відноситься згідно законодавства до компетенції суду чи прокуратури, оскільки відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи мають діяти в спосіб і порядку встановленими Конституцією і законами України.
Твердження контролюючих органів про проведення відповідачкою благоустрою орендованої земельної ділянки без дозволу, спростовується копією рішення виконавчого комітету Стрижавської селищної ради від 24.11.2009 р. № 366 (а.с.158).
Рішенням Стрижавської селищної ради №32 від 07.04.2011 р. визнано доцільним оренду земельної ділянки площею 0,8165 га під спортивно - оздоровчий комплекс із зоною відпочинку по АДРЕСА_2 згідно договору оренди земельної ділянки зареєстрованого за № 0406559000016 від 17.05.2006 р. суб"єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, в межах населеного пункту селища Стрижавка.
Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію з питань раціонального використання земельних ресурсів, охорони навколишнього середовища та агропромислового комплексу та виконавчий комітет селищної ради.
Оскільки поданими в справу доказами не доведено, які конкретно об"єкти, в які строки відповідачка мала спорудити на орендованій земельній ділянці, незведення спортивно-оздоровчого комплексу суд вважає не як нецільове використання відповідачкою земельної ділянки.
Зі змісту ст. 376, ч. 3 ст. 375 ЦК України вбачається можливість визнання судом права власності на самочинно збудовані будівлі, споруди за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних, інших норм і правил, використання земельної ділянки за цільовим призначенням.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи рішення Ленінського районного суду м.Вінниці від 02.12.2010 р. в справі № 2-8217/10 (а.с.163-164), яке набрало законної сили 13.12.2010 р. за ОСОБА_1 (відповідачкою в оскаржуваному рішенні) було визнано право власності на будівлю кафе літ.”А”, що складається з приміщень: підсобне приміщення 1-1 площею 12, 3 кв.м, туалет 1-2 площею 2.2 кв.м., кухня 1-3 площею 7, 0 кв.м., зала 1-4 площею 50, 5 кв.м., зала 1-5 площею 61, 1 кв.м, кабінет 1-6 площею 8, 0 кв.м., кімната охорони 1-7 площею 6, 0 кв.м, збудованої прибудови літ “а1”, що складається з приміщень: холодильна камера 1-8 площею 9, 5 кв.м., кладова 1-9 площею 5, 2 кв.м., гардероб 1-10 площею 4, 8 кв.м., коридор 1-11 площею 3, 5 кв.м., навіс літ “Б”, тераса літ “В”, каналізаційних ємкостей № 1-3, підпірної стіни № 4; огорожа № 5, ворота № 6, криниця № 7, які розташовані в АДРЕСА_2.
Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об”єкта від 21.02.2008 р. (а.с.154-157), затвердженого розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації від 29.02.2008 р. № 298 (а.с.153) стверджується прийняття в експлуатацію А - кафе, з прибудовою, терасою, ганком, каналізаційними ємкостями по АДРЕСА_2. В п.5 зазначеного вище акту вказано, що дозвіл на виконання будівельних робіт виданий і що роботи на об”єкті виконані згідно з державними будівельними нормами, створені безпечні умови для праці персоналу, перебування людей згідно з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, екологічних, санітарних норм. Вказаний акт державної комісії підписаний, в тому числі, Стрижавським сільським головою Яковенко В.І. (Стрижавська сільська рада позивач у даній справі і орендодавець за спірним договором оренди), начальником інспекції ДАБК району Шмагаловим Т.Б., начальником відділу Держуправління з охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області Чаплінським І.В.
Визнання в передбаченому законом порядку протиправними чи скасування розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 29.02.2008 р. № 298 і затвердженого ним акту від 21.08.2008 р. прокуром (позивачем) суду надано не було, відтак відсутні підстави для задоволення позову, поданого прокурором, оскільки докази подані останнім в обгрунтування позовних вимог спростовуються рішенням Ленінського районного суду, розпорядженням, актом про прийняття об”єкта в експлуатацію. Так Ленінський районний суд м.Вінниці приймаючи рішення від 02.12.2010 р. у справі № 2-8217/10, Вінницька районна держадміністрація розпорядження від 29.02.2009 р. №298, а державна комісія приймаючи згідно акту від 21.02.2008 р. в експлуатацію закінчений будівництвом об”єкт не могли б це зробити в разі недодержання відповідачкою архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки не за її цільовим призначенням.
Однак, рішенням Вінницького апеляційного суду скасовано рішення Ленінського районного суду від 02.12.2010 р. в частині визнання права власності на прибудовані приміщення.
Визнання права власності за ОСОБА_1 на реконструйовану будівлю кафе та прибудови до цього кафе, зазначено у рішенні апеляційнго суду, які не прийняті в установленому порядку до експлуатації та відповідно не зареєстровані як нерухоме майно в державному реєстрі, суперечить вимогам закону, оскільки реконструйована будівля кафе та прибудови є фактично новоствореним нерухомим майном, а тому, відповідно до вимог ст.331 ЦК України, право на нього виникає з моменту завершення будівництва, а за умови, що це нерухоме майно підлягає державній реєстрації, право власності на нього виникає з моменту державної реєстрації, відповідно до частини 2 вказаної статті.
До завершення будівництва (створення майна) це майно вважається матеріалами, обладнанням тощо, які використані в процесі цього будівництва.
Відповідно до змісту пп.1 п. «б» ч.І ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством, відноситься до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
ОСОБА_1 не позбавлена можливості в установленому законом порядку вирішити питання про прийняття в експлуатацію реконструйованої будівлі кафе та прибудов до нього, отримати відповідні правовстановлюючі документи на це нерухоме майно та зареєструвати його у державному реєстрі.
Визнання в передбаченому законом порядку протиправними чи скасування розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 29.02.2008 р. № 298 і затвердженого ним акту від 21.08.2008 р. прокурором (позивачем) суду надано не було, а відтак відсутні підстави для задоволення позову, поданого прокурором.
Перевірка правомірності прийняття розпорядження № 298 від 29.02.2008 р. та затвердженого ним акту від 21.02.2008 р. не відноситься до компетенції господарського суду, оскільки є діями органів владних повноважень і компетенцією окружного адміністративного суду.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, щодо розірвання договору оренди від 21.09.2005 р.
Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85, 115 ГПК України, -
В позові Вінницької міжрайонної природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі Стрижавської селищної ради Вінницького району до суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки, який укладений 21.09.2005 р. між Стрижавською селищною радою та суб"єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 загальною площею 0,8165 га, розташовану в межах селища Стрижавка - відмовити.
Суддя Балтак О.О.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 05 грудня 2011 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Ватутіна, 10, м. Вінниця 21000) в інтересах держави в особі Стрижавської селищної ради Вінницького району, Вінницької області (вул. 40-річчя Перемоги, 7, с. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область)