26 серпня 2008 р.
№ 02/198-56
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Мамонтової О.М.
суддів: Катеринчук Л.Й.
Коваленка В.М.
За участю представників сторін:
від позивача Гаврильченко О.П. (дов. від 11.07.08р.)
від відповідача не з'явилися
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Ківерцівський механічний завод" на ухвалу господарського суду Волинської області від 25.02.08р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.08р.
у справі № 02/198-56
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі, м. Ківерці
до Ківерцівського механічного заводу, м. Ківерці
про стягнення 11 017,55грн.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 25.02.08р. (суддя Костюк С.В.) задоволено заяву Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу для виконання; поновлено пропущений строк для пред'явлення наказу господарського суду Волинської області від 21.12.02р. у справі № 02/198-1 до виконання; наказ № 02/198-1 визнано таким, що втратив чинність; видано наказ про стягнення з ТОВ "Ківерцівський механічний завод" 4 017,55грн. заборгованості за рішенням господарського суду Волинської області від 10.12.02р. у справі № 02/198-56.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.08р. (головуючий - Мурська Х.В., судді Давид Л.Л., Краєвська М.В.) вказану ухвалу залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими судовими актами, ТОВ "Ківерцівський механічний завод" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу від 25.02.08р. та постанову від 07.05.08р. скасувати, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм процесуального права, зокрема, ч. 1 ст. 62, ст.ст. 80, 119 ГПК України.
Згідно розпорядження виконуючого обов'язки голови судової палати з розгляду справ про банкрутство від 20.08.08р. № 02-12/I/152 розгляд касаційної скарги здійснено колегією суддів у складі: головуючий суддя - Мамонтова О.М., судді -Катеринчук Л.Й. і Коваленко В.М.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.
Рішенням господарського суду Волинської області від 10.12.02р. у справі № 02/198-56 з Ківерцівського механічного заводу на користь Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі стягнуто 11 017,55грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
У виконання даного рішення 21.12.02р. судом видано наказ № 02/198-01, який був пред'явлений до виконання.
Постановою державного виконавця ВДВС Ківерцівського РУЮ від 20.06.07р. виконавче провадження було закінчено на підставі п. 7 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", в зв'язку з наказом регіонального відділення Фонду державного майна України № 71 від 23.04.07р. про припинення діяльності ДП "Ківерцівський механічний завод" і створення ліквідаційної комісії, виконавчий документ передано голові ліквідаційної комісії.
15.02.08р. Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі звернулося до господарського суду Волинської області із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу господарського суду Волинської області від 21.12.02р. у справі № 02/198-1 до виконання.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 25.02.08р. у даній справі, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.08р., заяву задоволено.
Згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.
Господарський суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 ГПК України.
Судами встановлено, що виконавче провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду від 21.12.02р. № 02/198-1 було закінчено у відповідності до п. 7 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". За приписами даної норми виконавче провадження підлягає закінченню у випадках, зокрема, передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банрутом.
Згідно ч. 2 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" у випадку ліквідації боржника - юридичної особи, в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ передається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законодавством порядку.
Судами не з'ясовано подальше виконання ліквідатором рішення у справі № 02/198-56, чи був включений залишок заборгованості в сумі 4 017,55гнр. до реєстру вимог кредиторів, чи не були ці вимоги визнано погашеними у відповідності до п. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не витребувано оригінал наказу від 21.12.02р., а також не враховано, що наказ пред'являвся стягувачем до виконання и виконавче провадження по ньому було закінчено.
За результатами розгляду заяви про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, господарський суд має право задовольнити заяву про відновлення строку або відмовити у задоволенні такої заяви. Відновлення процесуального строку означає лише, що суд надає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений.
Відповідно до ст. 117 ГПК України в наказі господарського суду має бути зазначено резолютивну частину рішення.
Відтак, на думку колегії, господарський суд Волинської області передчасно поновив строк для пред'явлення наказу від 21.12.02р. № 02/198-1 до виконання, безпідставно видав новий наказ на стягнення з іншої юридичної особи решти заборгованості по рішенню господарського суду від 10.12.02р. у справі № 02/198-56 та вийшовши за межі викладених в заяві Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі від 07.02.08р. вимог визнав таким, що втратив чинність наказ № 02/198-1, строк пред'явлення якого до виконання стягувач просив поновити.
Наведене свідчить про неповне з'ясування судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи, а також про порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувані судові акти, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду слід взяти до уваги вищевикладене та розглянути заяву згідно вимог чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу ТОВ "Ківерцівський механічний завод" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Волинської області від 25.02.08р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.08р. у справі № 02/198-56 скасувати повністю.
Справу № 02/198-56 передати на новий розгляд до господарського суду Волинської області.
Головуючий суддя О.М. Мамонтова
Судді: Л.Й. Катеринчук
В.М. Коваленко