73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
"23" жовтня 2006 р. Справа № 3/197-ПД-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Янковської І.Є. при секретарі Вецало М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Дочірнього підприємства "Атлантида" Приватного підприємства "Земля", с. Іванівка Високопільського району Херсонської області
до: Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Херсонської філії, м. Херсон
третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - мале підприємство "Консул", с. Іванівка Високопільського району
про визнання недійсним договору
за участю представників сторін:
від позивача - уповноважені Авер'янова С.Б., Бохон О.М. (дов. від 20.09.2006 р.)
від відповідача - спеціаліст І категорії Казанцев Г.М. (дов. ВСО № 229080 від 03.01.2006 р.)
від третьої особи - представник Хмілевська С.Г. (дов. від 10.10.2006 р.)
Справу прийнято до свого провадження за розпорядженням заступника голови господарського суду № 173 від 29.07.2006 р.
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним кредитного договору № 05-457 від 31.03.2005 р. згідно з ст. 203 ч.3, 5 та 233 ЦК України., посилаючись на укладення його ним під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах та відсутність наміру відповідача видавати кредити.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на досягнення сторонами домовленості за всіма істотними умовами договору, відповідність його чинному законодавству та добровільне визначення позивачем відсоткової ставки, відсутність обов'язку банку надавати кредит і недоведеність позивачем обставин, які могли б вплинути на його волевиявлення при укладанні договору або інших, що мають суттєве значення.
Ухвалами суду від 01.09.2006 р. і 22.09.2006 р. розгляд справи був відкладений згідно з ст. 77 ГПК України та залучено до участі в справі третю особу.
В засіданні за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення і доводи сторін та розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 233 ЦК України судом може бути визнаний недійсним правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, які обумовлювалися цим правочином.
31.03.2005 р. між сторонами укладений договір кредиту № 05-457, за яким відповідач як кредитор зобов'язується надати позивачу як позичальнику грошові кошти у тимчасове користування у сумі 800000 грн. зі сплатою 24 процентів річних, та кінцевим терміном повернення заборгованості до 01 листопада 2005 року, на умовах, визначених цим договором. Загальний ліміт за договором не може перевищувати 800000 грн., з урахуванням заборгованості за договором про надання відновлювальної, кредитної лінії № 05-161 від 29.06.2004 року, укладеним між відповідачем та третьою особою (а.с. 7-9, т.1).
Відповідно до п. 1.2 договору кредит надається позичальнику на наступні цілі: поповнення обігових коштів.
Договір засвідчений печатками сторін і підписаний повноважними представниками без будь-яких зауважень, в тому числі щодо визначеної в договорі процентної ставки.
Докази укладення цього договору під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах відсутні.
Згідно з ст. 346 ГК України для одержання банківського кредиту позичальник надає банкові такі документи: клопотання (заяву), в якому зазначаються характер кредитної угоди, мета використання кредиту, сума позички і строк користування нею;
техніко-економічне обгрунтування кредитного заходу та розрахунок економічного ефекту від його реалізації;
інші необхідні документи.
Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Про відсутність будь-якої тяжкої обставини для позивача на момент звернення до відповідача з заявою про надання кредиту свідчить наданий позивачем пакет документів, в тому числі на підтвердження свого фінансового стану (а.с. 78-88, т. 1), оцінка фінансового стану позичальника за балансом на 01.04.2005 р. (а.с. 103, т. 1) та довідка позивача про відсутність позабалансових зобов'язань по рахунках 042 - "Не передбачені зобов'язання" та 05 - "Надані гарантії й забезпечення" ( а.с. 95, т. 1).
Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Крім того, відповідно до ст. 1056 ЦК України позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивачем така відмова заявлена не була.
Клопотанням від 06.06.2005р. позивач просив перенести термін погашення заборгованості відсотків на серпень 2005р. у зв'язку з важким проведенням посівних робіт. При цьому ним було зазначено посівні площі - 400 га під соняшник та 275 га під кукурудзу, що свідчить про реальну можливість позивача здійснити розрахунки за договором кредиту (а.с. 93, т.1).
Не доведено позивачем і посилання на відсутність наміру відповідача видавати кредити.
Про виконання відповідачем договору № 05-457 свідчать розпорядження відповідача 29.04.2005 р. про надання позивачу кредиту в загальній сумі 676000 грн. та направлення цих коштів на оплату платіжних доручень № 1-3 від 21.04.2005 р. і № 4 від 29.04.2005 р., платіжні доручення про проведення відповідачем перерахування від імені позивача коштів третій особі за зерно пшениці згідно з укладеними між позивачем та третьою особою договорами № 20/04 від 20.04.2005 р. та 28/04 від 28.04.2005 р. на загальну суму 676000 грн., акт перевірки цільового використання позикових коштів по не відновлювальній кредитній лінії, наданій ДП "Атлантида" згідно кредитної угоди № 05-457 від 31.03.2005 р., отриманих за квітень 2005 р., за підписами та печаткою позивача та фінансовий звіт позивача станом на 1 липня 2005 р., в четвертій графі якого "Короткострокові кредити банків" на кінець звітного періоду зазначена сума 676,0 тис. грн. (а.с. 104-112, 117-118, т. 1; а.с. 31, т. 2).
Про визнання позивачем перерахування відповідачем вищезазначеної суми на виконання договору кредиту та відсутність заперечень проти укладеного договору свідчить і позиція позивача при розгляді справи № 7/426-05 за позовом відповідача до позивача як відповідача-1 та третьої особи як відповідача-2 про стягнення 763767 грн. 84коп. за рахунок заставленого майна, по якій рішенням від 19.01.2006 р. позов задоволений (а.с. 113-116, т.1).
Згідно з ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Що стосується посилання позивача на порушення відповідачем умов п. 2.1 договору кредиту, яким встановлена видача коштів шляхом перерахування на рахунок позичальника, то невиконання сторонами умов договору не є підставою для визнання його недійсним, до того ж, виконання або невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором не є предметом розгляду цієї справи.
Керуючись ст. 82-85 ГПК України,
1. В задоволенні позову відмовити.
Суддя І.Є. Янковська
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 26.10.2006 р.
5 прим