Справа № 2-а-6144/08
Іменем України
м. Харків 11 серпня 2008 року
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тацій Л. В.
при секретарі - Андрієць М.О.
за участю:
представника позивача - Горелкова В.М., діє на підставі доручення від 18.06.2008 року за № 0610-191/1395,
представника відповідача - Зміївський С.П., діє на підставі доручення від 01.07.2008 року,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Асоціації „Підприємства України молочної галузі промисловості” про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені санкцій,-
Позивач звернувся до Харківського оружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд стягнути з Асоціації „Підприємства України молочної галузі промисловості” на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції та пеню за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2007 році, у сумі 8513,34 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Згідно форми звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік, поданого відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу Асоціації „Підприємства України молочної галузі промисловості” у 2007 році становила 17 осіб. Відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» норматив для працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача складає 1 робоче місце. Відповідачем не виконано норматив 1 робоче місце по працевлаштуванню інвалідів. Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві відповідача за 2007 рік становить 8323,53 грн. Таким, чином, сума адміністративно-господарських санкцій за незаняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2007 році становить 8323,53 грн. На момент звернення до суду відповідачем адміністративно-фінансові санкції не сплачені. Пеня за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій станом на 15.04.2008 становить 189,81 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача становить 8513,34 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, до суду надав письмові заперечення (а.с. 16-18), в яких посилався на наступне. Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» оплату штрафних санкцій підприємства проводять у відповідності з законом за рахунок прибутку, який залишається у їх розпорядженні після сплати всіх податків та зборів. Відповідач не є організацією, що веде господарську діяльність, пов'язану з отриманням прибутку згідно Установчого договору (а.с. 31-38). Таким чином, у зв'язку з відсутністю прибутку, відсутні і правові підстави для сплати штрафних санкцій. Крім того, відповідачем щомісяця протягом 2007 року до Жовтневого РЦЗН подавалась звітність про наявність вакансій робочих місць для інвалідів, обов'язку відповідача самочинно здійснювати пошук та подальше працевлаштування інвалідів в Асоціації, жодним нормативно-правовим актом не передбачено. Відповідач вжив всіх необхідних заходів, що залежали від нього, з метою недопущення порушень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» з його боку.
Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідачем було подано до Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік, у якому було вказано адміністративно-господарську санкцію за незаняті робочі місця для інвалідів в розмірі 8323,53 грн.(а.с. 5).
Відповідно до звіту встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача становить 17 осіб, інваліди, працюючі на підприємстві відповідача у 2007 році відсутні, фонд оплати праці штатних працівників в 2007 році складав 141,5 тис. грн., середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача становила у 2007 році 8323,53 грн., позивачем розраховано адміністративно-господарську санкцію за невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2007 рік в сумі 8323,53 грн. (а.с. 4).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 року для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Таким чином, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить у відповідача 1 особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 року, яка діє на цей час в редакції Закону України від 06.10.2005 року № 2960-IV, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 року, положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
В судовому засіданні представник відповідача повідомив, що Асоціація „Підприємства України молочної галузі промисловості”не є організацією, що фінансується з державного або місцевого бюджету.
Посилання представника відповідача на відсутність у нього обов'язку зі сплати адміністративно-господарських санкцій за незаняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, у 2007 році у зв'язку з неприбутковістю організації не можуть бути взяті до уваги судом, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Згідно з ч. 5 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» у разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що Закон не ставить в залежність сплату санкцій від наявності чи відсутності прибутку, а визначає лише порядок сплати штрафних санкцій.
Вказана вище адміністративно господарська санкція застосовується за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Так, відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, для яких це місце роботи є основним.
Працевлаштування - це система організаційних, економічних і правових заходів, направлених на забезпечення трудової зайнятості населення.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що покладення на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, обов'язку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, створення для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечення інших соціально-економічних гарантій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.
Представник відповідача повідомив суду, що відповідачем подавалися дані до Жовтневого районного центру зайнятості про наявність вакантних робочих місць для інвалідів протягом 2007 року, що підтверджується копіями звітів (а.с. 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Судом встановлено, що відповідач подав данні до Жовтневого районного центру зайнятості про наявність вакансій для інвалідів протягом 2007 року (а.с. 19-29), однак відповідачем до суду не надано підтвердження, що центрами зайнятості інваліди для працевлаштування не направлялися, не надано відповідачем і доказів вжиття інших заходів з працевлаштування інвалідів, зокрема щодо виділення та створення спеціальних робочих місць для інвалідів, створення для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечення інших соціально-економічних гарантій, подання оголошень про наявність вакантних робочих місць для інвалідів та т.і.
Позивачем була нарахована пеня за несвоєчасно сплачені адміністравно-господарські санкції, яку необхідно сплатити відповідачеві, у розмірі 189,34 грн. (а.с. 4).
Вказана пеня до цього моменту залишається несплаченою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 року, Постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 31.01.07, ст. 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 71, 94, 110, 111, 112, 121, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Асоціації „Підприємства України молочної галузі промисловості” про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Асоціації „Підприємства України молочної галузі промисловості” (ідентифікаційний код 33289325, місце знаходження - вул. Калініна, 91, м. Харків, 61019) на користь Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 24134567, Держпром, 1 під'їзд, 1 поверх, м. Харків, 61022) адміністративно-господарські санкції та пеню за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2007 році у сумі 8513,34 (вісім тисяч п'ятсот тринадцять грн. 34 коп.) грн.
3. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 13 серпня 2008 року.
Суддя Л.В. Тацій