Справа № 2-906/2007 року
13 квітня 2007 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., при секретарі Брянській Т.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду міста Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1до виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, третіх осіб: комунального підприємства "Архітектурне бюро м. Лозова", Лозівської державної нотаріальної контори, Лозівського бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на домоволодіння з самочинно збудованими спорудами в порядку спадкування за законом, -
Встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, третіх осіб: комунального підприємства "Архітектурне бюро м. Лозова", Лозівської державної нотаріальної контори, Лозівського бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на домоволодіння з самочинно збудованими спорудами в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 якій на праві приватної власності належало домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСОЮ_1, згідно договору купівлі-продажу від 12 січня 1988 року. Після її смерті відкрилась спадщина на вказане майно. Спадкоємців першої черги крім нього не має ні по закону ні по заповіту. Він фактично спадок прийняв, мешкав разом з матір'ю, поховав її, розпорядився її особистими речами, користується та розпоряджається домоволодінням, але нотаріально спадок не оформив, оскільки за життя мати самочинно без затвердженого проекту та відповідного дозволу на території домоволодіння побудувала літню кухню, тамбур, гараж, чотири сараї та вбиральню. Просить визнати за ним право власності на вищевказане домоволодіння з самочинно збудованими господарчими спорудами.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник третьої особи Лозівської державної нотаріальної контори проти задоволення позову не заперечує, вважає можливим задовольнити його в повному обсязі.
Представники третіх осіб комунального підприємства "Архітектурне бюро м. Лозова" та Лозівського бюро технічної інвентаризації проти позову не заперечували, вважали можливим задовольнити його в повному обсязі.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК
2
України у разі визнання відповідачами позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, оскільки судом було встановлено, що після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилась спадщина на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 12 січня 1988 року, який зареєстрований в Лозівському бюро технічної інвентаризації за № 4894 від 27.01.1988 року. Спадкоємців першої черги крім позивача немає ні по закону ні по заповіту. ПозивачОСОБА_1 фактично спадок прийняв, розпоряджається та користується домоволодінням, поховав матір, розпорядився її особистими речами, проживав разом з спадкодавцем однією сім'єю, але оформити нотаріально спадок не має можливості в зв'язку з тим, що за життя мати самочинно побудувала літню кухню, тамбур, гараж, чотири сараї та вбиральню.
Згідно ст.. 376 ЦК України право власності виникає за підставами, які законом не заперечені. Право власності вважається таким, що виникло правомірно, якщо інше не випливає із закону чи незаконність виникнення права власності не встановлено судом.
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_2 належало домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12 січня 1988 року, вона за життя самочинно побудувала на території домоволодіння літню кухню, тамбур, гараж, чотири сараї та вбиральню не отримав згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дозвіл про це, та не зареєстрував самочинно побудовані споруди. Разом з тим, згідно висновку комунального підприємства «Архітектурне бюро м. Лозова» самовільно побудовані господарчі споруди, а саме: літню кухню, тамбур, гараж, чотири сараї та вбиральню на території домоволодіння АДРЕСА_1задовольняє будівельним, санітарним та протипожежним вимогам і можуть бути зареєстровані.
Згідно ст.. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно мешкав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадок, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про це відмову. За таких обставин суд вважає, що мешкаючи разом з спадкодавцем постійно, позивач фактично спадок прийняв, заяву про відмову не писав, тому за таких обставин за ним необхідно визнати право власності на відкрите після смерті спадкодавця майно.
Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,130,174,209,213-215,218 ЦПК України, ст.ст.376,1216, 1218,1222,1258,1261,1268,1270 ЦК України, суд,-
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1задовольнити.
Узаконити самочинно побудовані господарчі споруди на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
3
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем с. Новомечебилове, Лозівського району, Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 право власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з самочинно побудованими господарчими спорудами, а саме: літньою кухнею, тамбуром, гаражем, чотирма сараями та вбиральнею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.