Головуючий у I інстанції: Йосипчук О.С. Справа № 22-а-3105/08
Господарський суд Закарпатської області ряд. стат. звіту № 40
№ 5/295-А
Суддя-доповідач: Онишкевич Т.В.
17 червня 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого-судді - Онишкевича Т.В.,
суддів - Улицького В.З., Багрія В.М.,
при секретарі - Неміш О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області на постанову господарського суду Закарпатської області від 23 жовтня 2007 року у справі № 5/295-А за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фішер-Мукачево” до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю “Фішер-Мукачево” (далі - ТОВ “Фішер-Мукачево”) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області (далі - Мукачівська ОДПІ) № 0002132340/0 від 11.07.2007 року, яким товариству було зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2007 року на суму 11181 грн.
Оскаржуваною постановою господарського суду Закарпатської області від 23 жовтня 2007 року у справі № 5/295-А позов було задоволено повністю.
Відповідач Мукачівська ОДПІ у поданій апеляційній скарзі просить зазначену постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. У обґрунтування своїх вимог покликається на порушення судом норм матеріального права, яке проявилося у тому, що судом у порушення вимог пп. 7.7.2. п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” було ототожнено погашення податкового векселя за рахунок бюджетного відшкодування із сплатою платником зобов'язання по векселю грошовими коштами. Тому вважає, що залишок від'ємного значення ПДВ, що фактично не сплачений грошовими коштами у попередньому податковому періоді, не підлягає відшкодуванню і відображається у рядку 26 декларації з податку на додану вартість.
Представник апелянта у ході апеляційного розгляду вимоги, викладені у апеляційній скарзі, підтримав повністю, давши пояснення, аналогічні до викладеного у самій скарзі.
Представник ТОВ “Фішер-Мукачево” у судовому засіданні вимоги апелянта заперечив, просить залишити оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що оформлені векселями податкові зобов'язання по сплаті ПДВ при імпорті матеріальних цінностей на митну територію України позивач правомірно погашав за рахунок належних до відшкодування сум ПДВ, що обліковуються на картці особового обліку з ПДВ у податковій службі, як це передбачено ч. 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”. При цьому суд дійшов висновку, що оскільки подаючи декларацію за лютий з від'ємним результатом позивач фактично сплатив за всіма нарахованими зобов'язаннями, то у наступному податковому періоді він правомірно відніс оспорювану суму до податкового кредиту.
Із такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх правильними, виходячи з таких міркувань.
Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
На думку колегії суддів, з приписів наведеної норми не вбачається, що для бюджетного відшкодування така оплата повинна проводитися виключно грошовими коштами.
Пунктом 10.1. ст. 10 цього ж Закону передбачено, що особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є при наданні послуг нерезидентом - його постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.
Положеннями пп. 7.3.6. п. 7.3 ст. 7 названого Закону встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.
На підставі системного аналізу вказаних правових норм, колегія суддів приходить до переконання, що позивачем було правомірно здійснено погашення векселів за рахунок бюджетного відшкодування, яке рівнозначне відшкодуванню ПДВ з бюджету на розрахунковий рахунок платника і сплаті платником зобов'язань по векселю грошовими коштами, а отже зменшення оспорюваним податковим повідомленням-рішенням суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2007 року на суму 11181 грн. є безпідставним.
Відтак колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору було правильно встановлено фактичні обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Тому подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -
апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Закарпатської області від 23 жовтня 2007 року у справі № 5/295-А - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Т.В.Онишкевич
Судді В.З.Улицький
В.М.Багрій