Справа № 2-654/08
18 червня 2008 року Бородянський районний суд
Київської області в складі:
головуючого- судді Додатко В.Д. ,
при секретарі - Трухла С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Бородянка справу за позовом ОСОБА_1 до газети « Вперед», ОСОБА_2, про захист честі та гідності, стягнення моральної ( немайнової шкоди),
До суду з вказаною позовною заявою звернулася ОСОБА_1 мотивуючи її тим , що вона з 8 років була партизанка-підпільниця. Багато років вона зносить фізичні, моральні, матеріальні страждання через жорстокі знущання редакції газети « Вперед» над її здоров»ям, життям, бо на її сторінках друкується недостовірна інформація про неї та членів її сім»ї- партизана ОСОБА_3.
Редактор газети принизила її честь і гідність тим, що в квітні , серпні, вересні 2007 року не надрукувала в газеті написані неї статті: « Відкритий лист ОСОБА_4», « Відхрещувались від минулого- гідно нашого народу» , « Викликаю вогонь на себе « , « Подвиг і кара» чим порушила ст. 19,20 Закону України « Про звернення громадян».
На день партизан 22.09. 2007 року вона не прочитала свою статтю в газеті « Вперед» - « Подвиг і кара», а прочитала статтю ОСОБА_2 « Народні месники- проти ненависного ворога», яка містила в собі недостовірну інформацію. Так в п. 4 абзаці «а» написано, що «... хтось з нашого підпілля пустив між станціями Ірпінь та Білічі поїзд під укіс в грудні 1942 року»; « На початку 1943 року в підпілля наше проник німець ОСОБА_5 і видав підпілля» ; « Козинецькі підпільники напали на склад боєприпасів в Клавдієве в травні 1943 року, а зброю передали в з»єднання генерала Наумова», « В червні 1943 року підпільники ОСОБА_3 і ОСОБА_6 на станції Клавдієве підірвали Ломобіль. Під час опарації був захоплений у полон ОСОБА_3, а ОСОБА_6 відстрілювався до останнього патрона.
Газета відносно неї та ОСОБА_3 друкує наклепи і образи, чим завдала їй моральну шкоду.
А тому, позивачка просить суд підтвердити наявність фактів поширення недостовірних відомостей про підпілля її дідуся ОСОБА_7, його сина - ОСОБА_3, бо цим заподіяла редакція газети і автор статті моральну шкоду, посягнувши на пам»ять патріота- партизана- її дятька і на її честь, гідність, та за завдану моральну шкоду стягнути з газети 1000 гривень моральної шкоди, а з ОСОБА_2 500 гривень моральної шкоди.
Позивачка в судовому засіданні заявлений позов підтримала і викладене підтвердила, зазначивши, що вона погоджується з автором статті « Народні месники- проти ненависного ворога» ОСОБА_2, що він при написанні статті користувався архівом райкома партії та архівом районного музею, але в неї є свій архів і інші докази, що відрізняються від загальноприйнятих історичних фактів партизанського руху в період Великої Вітчизняної війни в Клавдієві, Пилиповича, Ворзелі та Ірпені Київської області. Позивачка вважає, що вона втратила душевний спокій через статтю ОСОБА_2 , так як 20.08.1943 року ОСОБА_3 був змушений сам виконувати завдання без ОСОБА_6 в артілі « Стандарт», виводячи з ладу локомобіль і генератори, бо ОСОБА_6 чомусь пішов на залізницю, де попав в засаду.Поранений в ногу заповз під веранду ОСОБА_8, де і застелив себе. ОСОБА_3 виконуючи бойове завдання в « Стандарті» чекав ОСОБА_6 в ОСОБА_9, батько якої вранці 21.08. 1943 року видав його фашистам.
Редактор газети « Вперед» Комар М.М. в суді позов не визнала, зазначивши, що редакція публікує матеріали, що надходять від читачів, фізичних та юридичних осіб на власний розсуд, з посиланням на джерело ( автора матеріалу ). В кожному примірнику газети зазначається, що редакція може не поділяти позицію автора публікації та за точність викладених фактів відповідальність не несе
Відповідач автор статті в газеті « Вперед» ОСОБА_2 заявлений позов не визнав, зазначивши, що при написанні статті посв»яченої дню партизана користувався архівами Бородянського райкому партії та архівами музею, він від себе нічого не добавляв і не перекручував історичні факти. ОСОБА_2 погодився з позивачкою, що дійсно існують білі плями в партизанському русі в Київській області в період Великої Вітчизняної війни.
Судом встановлено, що 73 випуску газети « Вперед» від 22.09. 2007 року П. ОСОБА_2 була надрукована стаття « Народні месники - проти ненависного ворога». В зазначеній статті ім.»я позивачки не згадувалося, а наводилися історичні факти про партизанський рух в Бородянському районі. В статті згадувалося, що в грудні 1942 року на дільниці між станціями Ірпінь та Біличі клавдієвські підпільники влаштували першу диверсію, замінували Ірницю в результаті чого поїзд пішов під укіс; на початку 1943 року в клавдієську організацію проник німець- перукар « ОСОБА_5», який видав підпільників. Частину членів органівїзації заарештували, а інші пішли в ліс і організували перший Бородянсьський партизанський загін; в червні 1943 року підпільники ОСОБА_3 і ОСОБА_6 на станції Клавдієве підривають локомобіль, Під час цієї операції був захоплений ОСОБА_3. ОСОБА_6 відстрілювалися до останнього патрона, щоб не здатися в полон фашистам вистрелив собі в обличчя.
З архівної хронологічної довідки від 17 серпня 1944 року ( за підписом директора державного архіву а.с. 8 ) «... при третьем нальоте на завод « Стандарт» партизан, син ОСОБА_7 ОСОБА_3 и ОСОБА_6 был убит немцами…».
Як вбачається з письмових свідчень ОСОБА_10 ( а.с.9-14 ) ОСОБА_10 описував, як саме загинув ОСОБА_3 та ОСОБА_6 отримавши невідомо де інформацію, та як він не був поруч з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в останні хвилини їх життя.
З архівної довідки ( а.с.16 ) ОСОБА_3 , 1925 року народження, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Клавдієе, а позивачка стверджує, що ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Згідно архівною довідкою ( а.с. 17 ) у червні 1943 року між станціями Клавдієво та Бородянкою групою підпільників, до якого входив ОСОБА_3, підірвані паровоз та 4 вагона. У збройній сутичці з німцями, що супроводжували ешелон, ОСОБА_3 було поранено та залишено на лікуванні у Клавдієво у ОСОБА_9, який видав ОСОБА_7 поліції.
Оцінюючи дослідженні докази, вислухавши сторони по справі, суд вважає, що позовна заява задоволенню не підлягає, так як відповідачі по справі не завдали позивачці моральної шкоди надрукувавши в газеті « Вперед» статтю « Народні месники- проти ненависного ворога» в якій не згадуються про восьмирічну партизанку- позивачку по справі та її дідуся ОСОБА_7, а згадані історичні факти не ображали пам»ять героїв партизан ОСОБА_3 та ОСОБА_6.
Керуючись ст.. 1167 ЦК України, 10, 11, 209, 211, 214-215, 218 ЦПК України, суд-
В позові ОСОБА_1 до редакції газети « Вперед, ОСОБА_2, про захист честі та гідності, стягнення моральної ( немайнової ) шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районнийй суд шляхом подачі в 10 -денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Головуючий-суддя В.Додатко