м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
09.06.2008 року Справа № 12/29
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Якушенко Р.Є.
суддів Іноземцевої Л.В.
Лазненко Л.Л.
Склад судової колегії призначено розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 20.05.2008.
при секретарі
судового засідання Шугайчук О.М.
за участю представників сторін
від позивача ОСОБА_2., дов. б/н від 28.02.2008
від відповідача не прибув
Розглянувши
апеляційну скаргу ОСОБА_1,
м. Луганськ
на ухвалу
господарського суду Луганської області
від 28.02.08
у справі № 12/29 (суддя -Палей О.С.)
за позовом ОСОБА_1,
м. Луганськ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства
«Луганськголовпостач», м. Луганськ
про відміну банкрутства та припинення ліквідації
ОСОБА_1 08.02.2008 звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до ВАТ «Луганськголовпостач» з наступними вимогами:
- визнати заяву ВАТ «Луганськголовпостач» від 26.07.2001 про порушення справи про банкрутство незаконним;
- скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 27.07.2001 про порушення провадження у справі про банкрутство №10/23б;
- скасувати банкрутство ВАТ «Луганськголовпостач»;
- припинити ліквідацію ВАТ «Луганськголовпостач»;
- повернути ВАТ «Луганськголовпостач» незаконно продане майно держави та акціонерів.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач цитує ухвалу господарського суду Луганської області від 27.07.2001 у справі №10/23б та зазначає, що не всі визнані судом кредитори були кредиторами ВАТ «Луганськголовпостач» на момент прийняття зазначеної ухвали. Посилаючись на рішення господарського суду Луганської області у справі №2/2пд від 09.12.2002 та рішення Ленінського районного суду м. Луганська у справі №2-408/2004 від 11.05.2004 вказує на те, що АТЗТ «Славянський торговец» та ОКП «Луганськводпром» фактично не були кредиторами відповідача у даній справі. Також не було кредитором ВАТ «Луганськголовпостач» і ВАТ «Краснолуцький машинобудівний завод».
Позивач робить висновок про протиправні дії керівництва відповідача, спрямовані на утворення штучної кредиторської заборгованості та фіктивність банкрутства і ліквідації відповідача у справі, ВАТ «Луганськголовпостач».
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, не скористався правом участі у судовому засіданні, призначеному на 28.02.2008.
Розглядаючи позов місцевий господарський суд, посилаючись на норми статті 167 Господарського кодексу України, статті 1, 12 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що даний спір не підвідомчий розгляду у господарських судах України, оскільки не містить ознак корпоративного спору. Позивачем не зазначено жодних обставин щодо порушення його прав, пов»язаних з реалізацією та захистом корпоративних прав, як акціонера ВАТ «Луганськголовпостач».
Виходячи з суб»єктного складу сторін у справі, де позивачем виступає фізична особа, суд ухвалою від 28.02.2008 припинив провадження у справі на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач не погодився з вказаною ухвалою місцевого господарського суду та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати її, як таку, що не відповідає нормам процесуального права та направити справу на розгляд до господарського суду.
На обгрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначив, що поданий ним позов є корпоративним, оскільки позивач, як акціонер ВАТ «Луганськголовпостач», має право на захист його прав, порушених умисним, фіктивним банкрутством ВАТ «Луганськголовпостач».
Відповідно до статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Законом України №483-V від 15.12.2006 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних відносин» до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. Даним законом також визначено поняття корпоративних відносин як відносин, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Відповідно до частини 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Як вірно зазначив місцевий господарський суд, підвідомчість справ загальним і господарський судам визначається процесуальним законодавством. У разі відсутності прямої вказівки у законі, застосовується принцип розмежування підвідомчості за суб»єктним складом.
Зокрема, на підставі статті 1 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи. При цьому справи, що виникають з корпоративних відносин, на підставі пункту 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України підвідомчі господарським судам незалежно від того, які особи -юридичні, чи фізичні -є учасниками корпоративних відносин, з яких виник спір.
Отже, якщо стороною у справі є фізична особа, вирішального значення при розмежуванні юрисдикції набуває питання, чи є дана справа такою, що виникає з корпоративних відносин.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що предмет даного позову не містить ознак корпоративного спору, оскільки вказані позивачем обставини не пов»язані з реалізацією корпоративних прав позивача, як акціонера ВАТ «Луганськголовпостач», що включають правомочності на участь його в управлінні товариством, отримання певної частки прибутку (дивідендів) та активів у разі ліквідації останнього.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.
За таких обставин, виходячи із суб»єктного складу сторін за позовом, де позивачем виступає фізична особа, відсутність ознак корпоративного спору, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що даний спір не підвідомчий господарському суду.
Відповідно до пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України -господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;
Отже, місцевий господарський суд цілком обгрунтовано припинив провадження у справі.
Доводи апеляційної скарги не спростовуються висновків господарського суду.
Враховуючи викладене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що місцевий господарський суд дав належну оцінку обставинам справи та прийняв ухвалу від 28.02.2008, яка відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись статтями 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Луганської області від 28.02.2008 у справі №12/29 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 28.02.2008 у справі №12/29 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний строк через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Р.Є. Якушенко
Суддя Л.В. Іноземцева
Суддя Л.Л. Лазненко