3-1162/2011
10.10.2011 року. Суддя Старобешівського районного суду Донецької області Сазонова М.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від територіальної державної інспекції праці у Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Свердловськ, громадянка України, працює приватним підприємцем, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
за ст. 41 ч. 1 КУпАП
До Старобешівського районного суду Донецької області надійшов адміністративний протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, за ст. 41 ч. 1 КУпАП, відповідно до якого в ході проведеної перевірки встановлено, що остання має право прийому, звільнення працівників та на підставі вимог ст. 21 КЗпП України виступає однією із сторін трудового договору і як роботодавець повинен забезпечити реалізацію трудових прав громадян. Однак, роботодавцем було порушено вимоги чинного трудового законодавства, а саме:
· перевіркою встановлено, що роботодавцем не ведеться спеціальний облік неповнолітніх працівників, у т.ч неповнолітньої ОСОБА_2, із зазначенням дати їх народження, для визначення пільг, своєчасно направлення неповнолітніх на медичні огляди, своєчасного надання відпусток, дотримання вимог, пов*язаних з охороною праці для такої категорії працівників , що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 189 КЗпП України.
· Неповнолітня ОСОБА_2, прийняла на роботу без попереднього медичного огляду та під час перевірки не надано, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 191 КЗпП України.
· Згідно трудових договорів, всі працівники працюють по 8 годин на день у режимі з 08-00 до 21-00, мають по годині перерви та по два вихідних дні. Згідно режиму роботи, магазин працює з 08-00 до 21-00, тобто по 13 годин на день, без перерви та вихідних днів. Під час перевірки табелів обліку робочого часу за 2011 рік, встановлено, що у святкові та неробочі дні, наприклад -24.08.2011 року, 28.06.2011 року, 1,2.9 травня 2011 року всі працівники відпочивали. Тобто, не зрозуміло хто працює у дні та часи, які не визначені трудовими договорами, у світкові та неробочі дні. Графіки змінності працівників розроблені, але святкові дні для працівників встановлено вихідними днями. Також, працівники не ознайомлені з графіками змінності. Вищевказане свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 57 КЗпП України та ч.2 ст. 30 ЗУ «Про оплату праці», т.я., саме роботодавець забезпечує достовірний облік виконуваної працівниками роботи і бухгалтерський облік на оплату праці.
· Індексація заробітної плати працівників за період з квітня по серпень 2011 року, не проведена, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог п.6.ст. 95 КЗпП України та ст. 3 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення».
· П.6 трудового договору передбачено надання працівникам щорічної відпустки тривалістю 24 календарних дні, а неповнолітній ОСОБА_2, - 31 календарний день. Конкретний термін надання щорічної відпустки у трудових договорах не встановлено. Графік щорічних відпусток працівників на 2011 рік не розроблений, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 79 КЗпП України та ст. 10 ЗУ «Про відпустки», т.я., щорічні основні та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи надаються працівникам після закінчення шестимісячного терміну безпреревної роботи у даного роботодавця, а неповнолітнім працівникам віком до 18 років щорічна відпустка повної тривалості у перший рік роботи надається за бажанням працівника до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у даного роботодавця.
· Вищевказане свідчить про те, що роботодавець порушує умови трудових договорів, які укладені з найманими працівниками, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 21 КЗпП України.
Представник правопорушника ОСОБА_3, у судовому засіданні факт вчинення адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ст. 41 ч. 1 КУпАП визнала у повному обсязі.
Вина ОСОБА_1, у скоєнні зазначеного вище адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії № 05-42-042/0064 від 15.09.2011 року, актом перевірки № 05-42-042/0057 від 08.09.2011 року доданого до матеріалів адміністративної справи.
Аналізуючи докази у їх сукупності, враховуючи той факт що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення порушення трудового законодавства не усунуті, суддя дійшла висновку про доведеність провини ОСОБА_1, у вчиненні правопорушення, тому обирає захід стягнення в межах санкції ст. 41 ч. 1 КУпАП й керується ст.ст. 23, 27 КУпАП.
Суддя вважає, що характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, дає підстави для обрання стягнення у вигляді штрафу, який адекватний до ступеня тяжкості вчиненого правопорушення, сприятиме досяганню мети стягнення як виховання особи й запобігання вчинення нових правопорушень.
Керуючись ст. ст. 23, 27, 41-2, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 41 ч.1, Кодексу України про адміністративні правопорушення й накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п*ятдесят) гривень.
Постанова на підставі ч. 2 ст. 294 КУпАП може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя