73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
12.08.2008 Справа № 8/280-АП-08
Господарський суд Херсонської області у складі судді Хом'якової В.В. при секретарі Шульженко Г. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватної житлово-експлуатаційної фірми "Реформа"
до Управління Пенсійного фонду України у Суворовському районі м.Херсона
про визнання нечинними рішень.
за участю представників сторін:
від позивача- гол. бухг. Бородавка З.М., дов. №323 від 06.12.06р., директор Деркач Н.Б., пасп. серії МО №284160 від 21.01.97р.
від відповідача - зав. юр. сектором Чумаченко К.О. дов. №227/07 від 17.01.07 р.
Приватна житлово-експлуатаційна фірма «Реформа» (позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання нечинними рішень управління Пенсійного фонду в Суворовському районі м. Херсона про застосування штрафних санкцій і нарахування пені : № 347 від 10 листопада 2004 року, № 109 від 1 березня 2005 року, № 111 від 1 березня 2005 року, № 217 від 5 липня 2006 року, № 531 від 28 грудня 2006 року, № 323, 324 від 18 жовтня 2007 року. В позові вказує, що є неприбутковою організацією, метою діяльності є утримання та експлуатацію житлового фонду за рахунок оплати власниками квартир жилих будинків. Послуги надаються мешканцям за розцінками, які встановлені міськвиконкомом для комунальних підприємств м. Херсона. Внаслідок того, що вартість житлових послуг для мешканців будинків не відповідала витратам на утримання будинків та при будинкової території позивач за 2000 - 2006 роки мав збитки, не мав можливості своєчасно платити заробітну плату, а отже, і страхові внески. Рішенням Херсонської міськради № 373 від 15 серпня 2006 року встановлені ціни на житлові послуги, які дали можливості позивачу своєчасно виплачувати зарплату та страхові внески. З вересня 2006 року внески сплачувались в повному обсязі, а також погашались борги попередніх років, Вважає незаконним стягнення пені, яка нарахована на неіснуючу заборгованість.
З 01.09.2005 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, статтею 3 якого встановлено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Пунктом 7 цієї статті визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову в даній справі є визнання недійсними рішень УПФУ у Суворовському районі Херсонської області про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій. Пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, встановлено, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків. Згідно з підпунктами 4, 6 пункту 2.2, підпункту 6 пункту 2.3 Положення про Управління Фонду останнє відповідно до покладених на нього завдань здійснює реєстрацію та веде облік платників страхових внесків, забезпечує надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду; контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій, застосовує фінансові санкції, передбачені законом. З наведеного випливає, що УПФУ при прийнятті рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій, діяло як орган державної влади при здійсненні ним владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень. Суб'єктний склад та характер правовідносин у цій справі свідчить про те, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з пунктом 1 частини 1 якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Відповідно до пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 06.10.2005 № 2953-ІV "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги.
Управління ПФУ в Суворовському районі м. Херсона (відповідач) заперечує проти вимог викладених заяві, посилаючись на те, що приватна житлово-експлуатаційна фірма «Реформа» є юридичною особою колективної форми власності, знаходиться на обліку управління ПФУ в Суворовському районі м. Херсона як платник страхових внесків. Спеціальним законом, який регулює правовідносини які виникають між суб'єктами загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що дії з 1 січня 2004 року, відповідно до ст.17 якого страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Сплата страхових внесків не залежить від фінансового стану платника, а за несплату та несвоєчасну сплату внесків передбачена відповідальність, зокрема відповідно до п.2 ч.9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, врахована за кожний день прострочення платежу . Розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. Рішення про нарахування пені виноситься одночасно з прийняттям рішення про застосування фінансових санкцій (п.10.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Рішення № 347 від 10 листопада 2004 року, № 109 від 1 березня 2005 року, № 111 від 01 березня 2005 року, № 217 від 5 липня 2006 року, № 531 від 28 грудня 2006 року прийняті за несвоєчасне та неповне перерахування позивачем страхових внесків. Рішенням № 323 від 18 жовтня 2007 року застосовані фінсанкції за заниження заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, що було виявлено актом перевірки № 118 від 25.06.07. Рішення № 324 від 18.10.07 було прийнято на підставі п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону за донарахування сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків. Відповідач звертає увагу суду на порушення позивачем десятиденного терміну, встановленого для оскарження рішень.
Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши надані сторонами матеріали, заслухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Відповідно до ч.6 ст.20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст.20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Положеннями, врегульованими ч.9 ст.106 Закону № 1058 встановлено, що за несплату /неперерахування/ або несвоєчасну сплату/ несвоєчасне перерахування/ страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
- 20 відсотків - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
- 50 відсотків - за затримку їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником.
Приватна житлово-експлуатаційна фірма «Реформа»є юридичною особою, та відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Суворовському районі м. Херсона. Матеріали справи свідчать, що позивач в установленому порядку та строки надавав управлінню ПФУ про нараховані та утримані із заробітної плати страхові внески, але не мав можливості сплатити їх у передбачені ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строки.
В зв'язку з цим управлінням ПФУ у Суворовському районі м. Херсона прийняті рішення № 347 від 10 листопада 2004 року про застосування до позивача 4937 грн. 03 коп. штрафу та нарахування 1297 грн. пені, № 109 від 1 березня 2005 року про застосування 2298 грн. 59 коп. штрафу, № 111 від 1 березня 2005 року про застосування 3018 грн. штрафу та 1064 грн. 58 коп. пені, № 217 від 5 липня 2006 року про застосування 16351 грн. 67 коп. штрафу та 11192 грн. 49 коп. пені, № 531 від 28 грудня 2006 року про застосування 18525 грн. 77 коп. штрафу та 17061 грн. 93 коп. пені, № 323 від 18 жовтня 2007 року про застосування 810 грн. 64 коп. штрафу за заниження заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, № 324 від 18 жовтня 2007 року про застосування 341 грн. 32 коп. фінсанкції.
Рішення № 347 від 10 листопада 2004 року, № 109 від 1 березня 2005 року , № 111 від 1 березня 2005 року були прийняті відповідачем на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач не заперечує тієї обставини, що до вересня 2006 року сплачував задекларовані самостійно страхові внески (збір) несвоєчасно та не в повному обсязі. Будь-яких підстав для визнання рішень № 347, 109, 111 нечинними позивач не навів. В судовому засіданні представники позивача не наполягають на позовних вимогах про визнання нечинними даних рішень ще й з тієї причини, що штрафні санкції за спірними рішеннями сплачені в повному обсязі. Суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.
Починаючи з вересня 2006 року позивач сплачував задекларовані страхові внески в повному обсязі, а також частково погашав існуючу недоїмку. Згідно ч. 5 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» якщо страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції та здійснює оплату поточних см страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Чинне законодавство не надає платникам страхових внесків права погашати заборгованість, яка виникла в більш пізніші терміни та накопичувати борг за період, що пройшов. Порядок перерозподілу сплачених поточних сум у рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій органі ПФУ здійснюють відповідно до пп. 10.11 п.10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою ПФУ від 19.12.2003 № 21-1, у порядку календарної черговості їх виникнення. При цьому протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, у якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 22 цієї Інструкції, яке надсилається (вручається) такому платнику. Корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду. Повідомлення вважається надісланим (врученим) платнику, якщо його передано посадовій особі юридичної особи або фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності, адвокату, приватному нотаріусу, під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Дата відправлення проставляється на корінці повідомлення. З цього слідує висновок про взаємопов'язаність права органу Пенсійного фонду на врахування поточних платежів в якості погашення заборгованості за попередні періоди з його обов'язком направлення повідомлення страхувальнику про такий розподіл. Відповідачем не надано суду зазначених повідомлень, позивач заперечує факт отримання ним повідомлень про перерозподіл, отже, підстав для застосування відповідальності за несвоєчасну сплату страхових внесків суд не вбачає.
Крім того, рішення № 323 від 18 жовтня 2007 року про застосування до позивача 810 грн. 64 коп. штрафу за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, було прийнято відповідачем за висновками перевірки № 118 від 25.06.07р. Акт перевірки не підписаний керівником та головним бухгалтером позивача, в акті відсутня відмітка про надання акту на ознайомлення позивачу та про відмову керівника та головного бухгалтера від підписання даного акту перевірки. Наданий додатково відповідачем акт від 04.07.07 про відмову від підписання акту № 118 складено головним спеціалістом Малік О.А. за участю понятої гол. спеціаліста управління Кудревської, в ньому також не зазначено, кому пред'являвся акт перевірки для ознайомлення і хто з керівництва позивача відмовився від його підписання.
Враховуючи викладене, суд визнає нечинними рішення УПФУ № 217 від 5 липня 2006 року, № 531 від 28 грудня 2006 року, № 323 від 18 жовтня 2007 року , № 324 від 18 жовтня 2007 року. Судові витрати відносяться на позивача.
Керуючись ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити частково. Визнати нечинними рішення управління Пенсійного фонду України у Суворовському районі м. Херсона № 217 від 5 липня 2006 року про застосування до приватної житлово-експлуатаційної фірми “Реформа» 16351 грн. 67 коп. штрафу та нарахування 11192 грн. 49 коп. пені, № 531 від 28 грудня 2006 року про застосування 18525 грн. 77 коп. штрафу та 17061 грн. 93 коп. пені, № 323 від 18 жовтня 2007 року про застосування 810 грн. 64 коп. штрафу, № 324 від 18 жовтня 2007 року про застосування 341 грн. 32 коп. фінсанкції.
2. В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Хом'якова
Постанову складено у повному обсязі
та підписано 18 серпня 2008 року.