Справа № 09/1813а
"25" липня 2008 р., 12 год. 45 хв. м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,
при секретарі - Мирошниченко Б.В.,
за участю представників сторін: позивача -Медькова М.Є., Вишник К.С., Шаповал О.В. за довіреностями, відповідача -Чала А.І., Левенець .М. за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скарлет-Дистриб'ют», м. Черкаси до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання недійсними податкових повідомлень -рішень, -
Подано адміністративний позов про визнання повністю недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача від 12 вересня 2007 року №№0005702301/00, 0005712301/0, від 23 листопада 2007 року №№0005702301/1, 0005712301/1, від 21 січня 2008 року №№0005702301/2, 0005712301/2, від 03 квітня 2008 року №№0005702301/3, 0005712301/3 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 59863,00 грн. (4150,00 грн. основний платіж та 55713,00 грн. штрафні (фінансові) санкції) та з податку на додану вартість в сумі 192 780,00 грн., з підстав невідповідності їх чинному законодавству.
Позовні вимоги мотивовані наступним:
- порушення та висновки, на які посилання в акті перевірки, необґрунтовані, зроблені на неправильному застосуванні норм законодавства щодо певних відносин;
- згідно умов договору купівлі-продажу від 04.05.2006 року №12/05-06СД на придбання товару у ТОВ «Сітілайн»на загальну суму 1 224 000,00 грн. (п.2.6) покупець ТОВ «Скарлет -Дистрибют»(позивач) має право скористатися товарним кредитом, який є похідним від договору на таких умовах: плата за послугу товарного кредиту нараховується у вигляді відсотків у розмірі 3% в день від суми не внесеної оплати, що нараховується з 11.05.2006 року від 31.05.2006 року;
- при виконанні цього Договору позивачем використано право отримання товарного кредиту, про що укладено додаткову угоду, згідно якої були нараховані відсотки за користування товарним кредитом, про що складений акт приймання-передачі послуг від 31.05.2006 року та видана податкова накладна від 31.05.2006 року №31/05-1;
- всі документи були надані при перевірці, але відповідачем дана невірна правова оцінка товарному кредиту, що потягло визначення додаткових податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій;
- висновок та оцінка товарному кредиту відповідача неправильний з наступних підстав:
1. Договір купівлі-продажу (п.2.7) встановлює, що вартість послуг по товарному кредиту не є штрафною санкцією, в договорі передбачені окремо штрафні санкції (п.5.1). Можливість продажу товару в кредит регламентована ст.ст.694, 695 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), крім того ст.6 п.3 ЦК України передбачено, що сторони мають право відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
2. Сутність штрафних санкцій -це відповідальність за певні порушення умов Договору .
3. Наведена в Договорі формула нарахування плати за користування товарним кредитом не відповідає встановленій законодавством формулі штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня). Зміст терміну штрафних санкцій, наведений в Акті перевірки, взятий зі ст.230 Господарського кодексу України (далі -ГК України), але ГК України не містить визначень неустойки, пені та штрафу. Визначення та формула цих санкцій встановлена ст..549 ЦК України.
4. Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено поняття товарний кредит, яке повністю відповідає визначенню товарному кредиту наведеному у Договорі та обставинам, що мали місце при його виконанні, тобто були обумовлені та виконані сторонами договору, тобто товарний кредит наданий позивачу відповідно до умов Договору є товарним кредитом в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;
5. В рамках наведеної господарської операції позивачем було придбано товари, потім їх продано за ціною вищою ціни придбання (така діяльність повністю відповідає визначенню господарської діяльності), та використано послугу по відстроченню платежу по оплаті за товари придбані для здійснення господарської діяльності, тому не має підстав вважати, що ця послуга (товарний кредит) не пов'язана із здійсненням господарської діяльності позивача.
6. Оскільки вартість послуг по отриманню товарного кредиту по відстроченню оплати товару, є придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, то позивачем правомірно віднесено до суми податкового кредиту у травні 2006 року 128 520,00 грн., отже заниження податку на додану вартість (ПДВ) на цю суму відсутнє.
7. Висновок відповідача, що вказана господарська операція не пов'язана з господарською діяльністю, не відповідає фактичним обставинам вчинення господарської операції, від якої отриманий доход, окрім цього, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вона відбулась у відповідній послідовності дій та подій, які відображені у бухгалтерському обліку: Подія 1. Купівлі-продаж. Здійснений за 1 224 000,00 грн.; Подія 2. Продаж товару. Здійснений за 1 225 152,00 грн. -одержаний дохід 1 152,00 грн.; Подія 3. Не отримання оплати від покупця товару у вигляді надходження коштів на розрахунковий рахунок, що спричинило неможливість проведення розрахунку з постачальником та необхідність у використанні права на послугу по відстроченню платежу -товарному кредиту; Подія 4. Використані права на послугу по товарному кредиту згідно договору. Термін нарахування відсотків, а так само і термін кредитування обмежений самим договором -21 день. Всього 63%, а не 1095 відсотків річних, як про це зазначено ДПА Черкаської області у рішенні про результати розгляду повторної скарги; Подія 5. Проведення покупцем розрахунків за отриманий товар векселем номіналом 7 400 000,00 грн., придатним до здійснення ним розрахунків, тоді як заборгованість по оплаті за товари складала 1 225 152,00 грн.; Подія 6. Розрахунок з постачальником за придбаний товар та відсотки за користування товарним кредитом векселем отриманим від покупця товару та грошовими коштами в сумі 128520,00 грн., при чому вексель отриманий за 1 225 152,00 грн. був переданий в погашення заборгованості в сумі 1 866 600,00 грн.; Подія 7. Одержання прибутку від операцій з цінними паперами в сумі 641 448,00 грн.
Додатковими письмовими поясненнями від 24 липня 2008 року позивач обґрунтував вплив спірної господарської операції на результати перевірки та спірні рішення, у яких подав розрахунок податку на прибуток при відновленні та включенні до скоригованих валових витрат оскаржуваних позивачем валових витрат в сумі 642 600,00 грн., також подав додаткові пояснення стосовно оподаткування операцій з цінними паперами (векселем) згідно Договору купівлі-продажу від 04.05.2006 року.
Відповідач у письмових запереченнях позовні вимоги не визнав повністю, посилаючись на те, що в порушення п. 5.1, п.п. 5.3.5 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивач неправомірно включив до складу валових витрат штрафні санкції за неналежне виконання господарських зобов'язань у сумі 642600 грн. та в порушення п.п. 7.4.1., 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»включив до складу податкового кредиту за травень 2006 р. ПДВ в сумі 128520 грн. Аналіз спірних господарських операцій дає підстави зробити висновок, що вказані господарські операції здійснені не для власної господарської діяльності та без мети отримання прибутку. Також зазначив, що дана позиція підтримана судовою практикою, що додається до письмових заперечень.
У судовому засіданні:
- представники позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити;
- представники відповідача позов не визнали з підстав, викладених у запереченнях, акті перевірки та рішеннях про результати розгляду скарг позивача, також посилались на правові позиції Вищого адміністративного суду України у спорах з аналогічних обставин, просили у позові відмовити повністю.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідачем проведена виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2007 року, за результатами якої складений акт від 31.08.2007 року №1662/23-2/30284612 (далі -акт перевірки).
Перевіркою встановлено наступні порушення, які оспорює позивач:
1. п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР, зі змінами і доповненнями (далі вживається скорочено -ЗУ «Про ПДВ»), в результаті чого занижено ПДВ за травень 2006 року на 128 520,00 грн.
2. п.4.1 ст.4 та п.5.1, п.п.5.3.5 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року №283/97-ВР із змінами і доповненнями (далі вживається скорочено -ЗУ «Про оподаткування прибутку»), в результаті чого встановлено несвоєчасну сплату податку на прибуток за 1 півріччя 2006 року на 111 426 грн., за ІІІ квартал 2006 року 81 617 грн. та недоплату податку на прибуток за 2006 рік в сумі 4 150 грн.
Визначення податкових зобов'язань відповідач здійснив за рахунок зміни об'єкту оподаткування внаслідок перевірки правильності визначення валового доходу (п.3.1.1 акту перевірки) та валових витрат (п.3.1.2 акту перевірки).
У акті перевірки зазначено:
- в порушення п.4.1 ст.4 ЗУ «Про оподаткування прибутку»підприємство помилково зависило валовий дохід за 2006 рік на 986 грн. (таблиця 1 аркуш 18-19 акту перевірки).
- у перевіреному періоді товариство не включило до складу валових витрат понесені витрати на загальну суму 625 014,00 грн. у тому числі по періодах:
ІІ квартал 2006 року -196 896 грн.;
ІІ квартал 2006 року -119 233 грн.;
ІУ квартал 2006 року -308 885 грн. (таблиці №3, №4 аркуші 19- 22 акту перевірки).
Позивач не оспорює скоригований валовий дохід. Коригування валових витрат позивач оспорює лише з господарської операції придбання та продажі ядра грецького горіха (господарські операції та підстави визначення податкових зобов'язань описані в акті перевірки на аркушах 18-26), інші коригування валових витрат позивач не оспорює.
Зі змісту спірних господарських операцій вбачається наступне.
ТОВ «Скарлет-Дистриб'ют»(позивач) на підставі договору купівлі-продажу від 04.05.2006 року №12/05-06 СД, згідно накладної від 05.05.2006 року №5/05-01 отримало від ТОВ «Сітілайн»товар (ядро грецького горіха) на загальну суму 1 224 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 204 000,00 грн. Договором купівлі-продажу передбачено, що покупець (ТОВ «Скарлет-Дистриб'ют») зобов'язується оплатити придбаний товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок до 10.05.2006 року; покупець має право скористатися товарним кредитом; плата за користування послугою нараховується у вигляді відсотків, починаючи з 11.05.2006 року у розмірі 3%; остаточний розрахунок 31.05.2006 року.
Згідно додаткової угоди від 31.05.2006 року №1 до договору купівлі-продажу №12/05-06 СД, у зв'язку з тим, що покупець 10.05.2006 року не здійснив оплату за товар, нараховуються відсотки за період з 11.05.2006 року по 31.05.2006 року в сумі 771 120,00 грн. у тому числі ПДВ 128 520,00 грн. (1 224 000 х 3% х21 день) та видано податкову накладну від 31.05.2006 року №31/05-1 на загальну суму 771 120,00 грн., у тому числі ПДВ 128 520,00 грн. (відсотки за послуги по товарному кредиту), також складений акт №1 прийому-передачі наданих послуг по відстрочці платежу -товарному кредиту від 31.05.2006 року.
В цей же день по договору купівлі-продажу товару від 05.05.2006 року №КП 12-05/06, по акту приймання-передачі товару позивач цей же товар поставив ТОВ «Універсалсервіс-ЛТД», м. Рівне - 24 000 кг (24 тонни) ядро грецького горіха по ціні 42,54 на суму 1 225 152,00 грн. (у тому числі ПДВ 204 192,00 грн.).
В розрахунок ТОВ «Універсалсервіс-ЛТД»актом приймання-передачі векселя №1 від 31.05.2006 року передає простий вексель №3204561224 номінальною вартістю 7 400 000 грн., як оплата за поставлений товар. В свою чергу позивач в погашення кредиторської заборгованості в сумі 1 995 120 грн. за отриманий товар та послуги по товарному кредиту здійснює такі розрахунки:
- передає вищевказаний вексель № 3204561224 по акту приймання-передачі №2 від 31.05.2006 року та згідно додаткової угоди №2 від 31.05.2006 року до договору №12/05-06 СД від 04.05.2006 року з ТОВ «Сітілайн»;
- перераховує кошти в сумі 128 500 грн. -сума ПДВ (платіжне доручення 6813 від 07.06.2006 року, №6812 від 07.06.2006 року, №6836 від 14.06.2006 року).
В декларації з податку на прибуток за І півріччя 2006 року підприємство в рядку 01.4 «прибуток від операцій з цінними паперами»відобразило дохід в сумі 641 468,00 грн. (1 866 620 грн. -1 225 152 грн.) (акт перевірки, аркуші 12-13).
Простий вексель №3204561224, ксерокопію якого надав позивач, (оригінал відсутній) на 7 400 000,00 грн., м. Київ від 23 березня 2005 року вказує на те, що АТП «Спецавтотранс», м.Київ, 23.03.2009 року заплатить проти цього векселя Відкритому акціонерному товариству «Промислово-будівельна компанія»в м. Київ, вул. Сосюри, 6 Дніпровська філія ВАТ «МКБ» 7 400 000 грн.
Нараховані та задекларовані позивачем витрати за користування товарним кредитом в сумі 642 600 грн., відповідач визнав такими, які не можуть бути товарним кредитом в розумінні ЗУ «Про оподаткування прибутку», зокрема, п.п.1.11.2, п.1.11. ст.1 цього Закону, оцінив їх як штрафні санкції за неналежне виконання господарських зобов'язань, та посилаючись на п.5.1, п.п.5.3.5 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку», виключив 642 600 грн. ( 771 120,00 грн. - 128 520,00 грн. ПДВ) зі складу валових витрат.
Згідно з підпунктами «б», підпункту 4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі -ЗУ №2181), згідно п.4.1 ст.4, п.5.1 п.п.5.3.5 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку», п.п.7.4.1, 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР, зі змінами і доповненнями (далі -ЗУ «Про ПДВ»), на підставі акту перевірки та відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 ЗУ №2181 відповідач прийняв податкові повідомлення рішення від 12 вересня 2007 року:
- №0005702301/00, за яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств усього 59 863 грн., у тому числі: основний платіж -4 150 грн., штрафні (фінансові) санкції -55 713 грн. (далі -перше спірне рішення);
- №0005712301/0, за яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) усього 192 780 грн. у тому числі: основний платіж -128 520 грн., штрафні (фінансові) санкції -64 260 грн. (далі -друге спірне рішення).
Позивач скористався правом, передбаченим п.5.2 ст.5 ЗУ №2181, та оскаржував спірні рішення до контролюючих органів. За результатами розгляду скарг позивача контролюючими органами прийняті рішення: ДПІ у місті Черкаси від 21.11.2007 року №25065/25-009; ДПА в Черкаській області від 05.12.2007 року №21449/25-010; ДПА України від 16.03.2008 року №2727/6/25-0115. Податкові повідомлення-рішення ДПІ у місті Черкаси залишені без змін.
Після розгляду первинної та повторних скарг позивача, відповідач приймав аналогічні податкові повідомлення-рішення, а саме: від 23 листопада 2007 року №0005702301/1, 0005712301/1; від 21 січня 2008 року №0005702301/2, 0005712301/2; від 03 квітня 2008 року №0005702301/3, 0005712301/3, які позивач також просить скасувати з тих же підстав.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.
Норми податкового законодавства, на порушення яких вказує відповідач та які регулюють спірні податкові правовідносини, в редакції на час здійснення позивачем спірних господарських операцій, встановлювали наступне:
- Пункт 4.1 ст.4 ЗУ «Про оподаткування прибутку»- «Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами».
Скоригований відповідачем валовий доход позивач не оспорює.
- Пункт 5.1 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку»- «Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності».
- Пункт 5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку»визначає витрати, які не включаються до складу валових витрат, зокрема, п.п. 5.3.5 п.5.3 ст.5 цього Закону встановлює, що не включаються до складу валових витрат витрати на «сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду».
Стаття 3 ЗУ «Про оподаткування прибутку»встановлює, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3 ЗУ «Про оподаткування прибутку»на: суму валових витрат платника податку, визначених ст.5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
- Підпункт 7.4.1. п.7.4 ст.7 ЗУ «Про ПДВ»- «Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Відповідно до п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 ЗУ «Про ПДВ»якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно до пп. 7.5.5. п. 7.7. ст. 7 ЗУ «Про ПДВ»суми ПДВ зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування ПДВ згідно з цим Законом.
Отже, чинним податковим законодавством передбачено, що обов'язковими підставами для включення витрат платника податків до складу валових витрат є дійсна наявність придбання товарів (робіт, послуг), належне підтвердження витрат платника податку, подальше використання товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності; на визначення об'єкту оподаткування впливає сума валових витрат платника податку; для виникнення права покупця товару на податковий кредит, необхідні реєстрація суб'єктів господарювання платниками ПДВ, наявність виписаної продавцем товару відповідно до ЗУ «Про ПДВ»податкової накладної та сплата сум ПДВ у ціні товару.
Господарська операція купівлі-продажу із нарахуванням товарного кредиту відбулась у податкових періодах ІІ кварталу 2006 року (податку на прибуток) та травня 2006 року (ПДВ). У декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя позивачем задекларовані податкові зобов'язання в сумі 13 980 грн., валовий дохід -21 133, 329, валові витрати - 21 044,912. У декларації з ПДВ за травень 2006 року -обсяги поставки 4 863 316 грн., усього податкових зобов'язань 971 856 грн., податковий кредит -972 155 грн.
Контрагент позивача, продавець товару -ТОВ «Сітілайн», який знаходиться у Київській області, м. Вишгород, по накладній на відвантаження від 05.05.2006року №5/05-1 відвантажив позивачу 24 000 кг (24 тонни) ядро грецького горіха по ціні 42,50 на суму 1 224 000,00 грн. (у тому числі ПДВ 204 000,00 грн.) В цей же день по договору купівлі-продажу товару від 05.05.2006 року №КП 12-05/06, по акту приймання-передачі товару позивач цей же товар поставив ТОВ «Універсалсервіс-ЛТД», м. Рівне - 24 000 кг (24 тонни) ядро грецького горіха по ціні 42,54 на суму 1 225 152,00 грн. (у тому числі ПДВ 204 192,00 грн.). У акті приймання-передачі товару від 05.05.2006 року зазначено, що товар прийнятий у м. Рівне. Від вказаної господарської операції позивач мав збиток в сумі 641 660 грн. ((1 225 152 грн. -204 192 грн. ПДВ) -(1 224 000 грн. -204 000 грн. ПДВ + 771 120 -128 500 грн.)).
Документи, які б свідчили про походження товару, його формування у такій великій кількості, наявність тари (упаковки) та переміщення (перевезення, доставку, передачу на склад) від виробника (заготівельника) до покупця (позивача) та в подальшому від продавця (позивача) до покупців, зокрема: товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару, місце та порядок отримання із горіхів грецьких їх ядра, позивачем не надані. Наявність по вказаних господарських операціях лише товарних, податкових накладних та акту приймання-передачі товару, недостатньо для того, щоб встановити дійсне придбання товару та витрати платника податку.
Таким чином, можна зробити висновок, що дані господарські операції здійснені не для власної господарської діяльності та без мети отримання прибутку, що суперечить п.5.1 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку». Отже, доводи відповідача про те, що по своїй правовій природі та суті, проценти, нараховані позивачу за користування товарним кредитом, є не товарним кредитом, а штрафними санкціями за неналежне виконання зобов'язань по договору купівлі-продажу, суд вважає обґрунтованими.
За таких обставин, висновок відповідача про завищення позивачем з вказаних господарських операцій валових витрат в І-му півріччі 2006 року в розмірі 642 600 грн., відповідає п.п. 5.3.5 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку»та фактичним обставинам справи.
Оскільки витрати зі сплати відсотків в сумі 771 120,00 грн. (у тому числі ПДВ 128 520,00 грн.) нараховані у зв'язку з відстрочкою платежу, не призначені для їх подальшого використання в господарській діяльності товариства, у тому числі і в оподатковуваних ПДВ операціях, то відповідно до п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 ЗУ «Про ПДВ» сума ПДВ 128 520,00 грн. обґрунтовано виключена відповідачем зі до складу податкового кредиту цього звітного періоду.
Окрім цього, позивач не підтвердив оплату по векселю, виданому в погашення кредиторської заборгованості.
Відповідно до п. 4.8 ст. 4 ЗУ «Про ПДВ»в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, у разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.
У разі коли платник податку здійснює за згодою векселедержателя зустрічну поставку товарів (послуг) замість грошового погашення суми боргу, зазначеного у векселі, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.
Для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.
Відповідно до п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про ПДВ»у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
У п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 ЗУ «Про ПДВ»зазначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Враховуючи, що розрахунок по спірних господарських операціях за придбаний товар здійснювався векселем №3204561224, строк погашення якого лише 23.03.2009 року, то позивач не мав права відносити до податкового кредиту суми ПДВ по зазначених вище господарських операціях.
Таким чином, висновки відповідача стосовно визначення податкових зобов'язань з основних платежів податку на прибуток та ПДВ обґрунтовані. У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 п.4.2 ст.4 ЗУ №2181, відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 цього Закону, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50 відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості періодів, що минули. Отже за спірними рішеннями позивачу обґрунтовано нарахований штраф за недоплату податків відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 ЗУ №2181.
З огляду на викладене, суд вважає, що при прийнятті спірних рішень відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішень; своєчасно, тобто протягом розумного строку, тому відсутні правові підстави для визнання спірних рішень недійсним.
Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -
Відмовити повністю у адміністративному позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Скарлет-Дистриб'ют», м. Черкаси до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання недійсними податкових повідомлень -рішень Державної податкової інспекції у м. Черкаси від 12 вересня 2007 року № 0005702301/00, № 0005712301/0, від 23 листопада 2007 року № 0005702301/1, № 0005712301/1, від 21 січня 2008 року № 0005702301/2, № 0005712301/2, від 03 квітня 2008 року № 0005702301/3, № 0005712301/3.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ Н.М.Курченко
Постанова складена у повному обсязі 06 серпня 2008 року.