79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
17.06.08 Справа № 15/30
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Процика Т.С.
суддів Городечної М.І.
Кузя В.Л.
при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Полістар» від 28.03.2008р. № 27
на рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2008р.
у справі № 15/30
за позовом Прокурора Буського району Львівської області і інтересах держави в особі Ожидівської сільської ради, с. Ожидів Буського району Львівської області
до відповідача ТзОВ «Полістар», м. Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області, м. Львів
про звільнення та повернення самовільно зайнятої ділянки, приведення її у придатний для цільового використання стан та стягнення заподіяної шкоди в розмірі 3449,75 грн.
за участю представників:
прокурор - не з'явився;
від позивача -не з'явився;
від відповідача 1 -Білей М.В. -представник;
від відповідача 2 -Санницький М.М. -головний спеціаліст юридичного сектору.
Присутнім представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.03.2008р., суддя Т. Костів, позов задоволено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями норм ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст.ст.116, 125, 126, 161, 212 Земельного кодексу України (далі ЗК України), а також зокрема тим, що:
- з постанови про накладення адміністративного стягнення від 27.11.2007р. вбачається, що на самовільно зайнятій суміжній земельній ділянці відповідач самовільно спорудив трансформаторну підстанцію, не привів земельну ділянку у стан придатний для використання за цільовим призначенням (сінокосіння); актом обстеження земельної ділянки від 28.11.2007р. підтверджується знищення ґрунтового покриву на земельній ділянці площею 0,2505 га, що спростовує заперечення відповідача;
- факт вчинення адміністративного правопорушення відповідачем не заперечувався, постанови не оскаржувались.;
- та обставина, що рішенням № 203 від 20.09.2007р. Ожидівської сільської ради “Про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки ТзОВ “Полістар» відповідачу було надано дозвіл збирати матеріали погодження місця розташування земельної ділянки для обслуговування допоміжних будівель і споруд, не звільняє відповідача від обов'язку звільнити належну позивачу земельну ділянку та не використовувати її не отримавши документів, передбачених у ст. ст. 125, 126 ЗК України.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Полістар», відповідач у справі, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2008р. у цій справі та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Скаржник посилається зокрема на те, що судом при прийнятті оскарженого рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи і порушено норми матеріального та норми процесуального права. Також скаржник посилається на те, що розміщення буртів з ґрунтом, підсобними матеріалами тощо, розміщення переносних приміщень та техніки на зазначеній земельній ділянці було ним проведено на підставі листа -дозволу виконавчого комітету Ожидівської сільської ради; заперечив факт знесення родючого шару ґрунту та повідомив, що на підставі рішення № 203 від 20.09.2007р. Ожидівської сільської ради, відповідачу надано дозвіл на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки. Посилається на лист Держкомзему №14-17-4/6045 від 16.08.2006 р., відповідно до якого таке зайняття земельної ділянки не може вважатись самовільним.
Присутні представники учасників судового процесу у судовому засіданні підтримали свої вимоги, доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі, а також у поясненнях, наданих у судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу у судовому засіданні, суд встановив наступне.
Прокурор Буського району Львівської області в інтересах держави в особі Ожидівської сільської ради звернувся до господарського суду з позовом до ТзОВ «Полістар»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області про звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю “Полістар» самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,2505 га в с.Ожидів Буського району Львівської області, яка прилягає до території земельної ділянки, належної Товариству з обмеженою відповідальністю «Поліс тар»для будівництва та обслуговування АЗС і розміщення автостоянки; повернення даної земельної ділянки територіальній громаді села Ожидів, зобов'язання привести земельну ділянку у придатний для використання за цільовим призначенням стан та стягнення 3449,75 грн. шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та зняття ґрунтового покриву.
Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, відповідачу належить земельна ділянка площею 0,4 га в с. Ожидів, придбана відповідачем для будівництва та обслуговування автозаправочного комплексу, що підтверджується державним актом від 06.10.2000 р. серія ЛВ №031155 на право власності на землю (а.с.а.с.8-9).
Листом від 21.03.2007р. №19/1 відповідач звернувся до голови Ожидівської сільської ради із проханням дозволити тимчасово розмістити бурти з ґрунтом, піском, щебенем, підсобними матеріалами, переносними приміщеннями, технікою та іншими будівельними матеріалами у зв'язку із проведенням будівельних робіт на належній відповідачу земельній ділянці, на суміжній земельній ділянці площею до 0,3 га. Відповідач гарантував після закінчення робіт повністю відновити ушкоджені землі (а.с.57). Листом Ожідівської сільської ради від 26.03.2007р. № 58 сільський голова інформував відповідача про надання виконавчим комітетом Ожидівської сільської ради згоди на тимчасове розміщення буртів з відповідними матеріалами на площі 0,3 га, зобов'язавши після закінчення будівельних робіт в найкоротші терміни відновити ушкодження землі. Зазначені документи свідчать про усвідомлення сторонами тієї обставини, що розміщення техніки, будівельних матеріалів тощо на суміжній земельній ділянці об'єктивно призводить до ушкодження землі та вимагає виконання робіт по відновленню.
Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, відповідач фактично використав суміжну земельну ділянку площею 0,2505 га з метою, вказаною у його листі №19/1 від 21.03.2007р., і ця обставина не заперечувалась учасниками судового процесу у як у суді першої, так і в суді апеляційної інстанцій.
З матеріалів справи вбачається, що завершивши роботи з будівництва на належній відповідачу земельній ділянці, останній не звільнив суміжну земельну ділянку від розміщеного на ній майна, у зв'язку із чим керівник відповідача неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, що підтверджується, зокрема, актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, приписами, постановами про накладення адміністративного стягнення. Зокрема, з постанови про накладення адміністративного стягнення від 27.11.2007р. (а.с.16) вбачається, що на самовільно зайнятій суміжній земельній ділянці відповідач самовільно спорудив трансформаторну підстанцію, не привів земельну ділянку у стан придатний для використання за цільовим призначенням (сінокосіння). Актом обстеження земельної ділянки від 28.11.2007р. (а.с.22) підтверджується знищення ґрунтового покриву на земельній ділянці площею 0,2505 га, що спростовує заперечення відповідача.
Факт вчинення адміністративного правопорушення відповідачем не спростований, постанови не оскаржувались.
За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції в тому, що посилання відповідача на ту обставину, що рішенням Ожидівської сільської ради від 20.09.2007р. № 203 «Про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки ТзОВ «Полістар»відповідачу було надано дозвіл збирати матеріали погодження місця розташування земельної ділянки для обслуговування допоміжних будівель і споруд, не звільняє його від обов'язку звільнити належну позивачу земельну ділянку та не використовувати її не отримавши документів, передбачених у ст. ст. 125, 126 ЗК України.
Як правильно відзначив місцевий господарський суд, безпідставним є також посилання відповідача на лист Держкомзему № 14-17-4/6045 від 16.08.2006 р. «Щодо застосування терміна «самовільне зайняття земельної ділянки», оскільки такий лист не стосується суті спору та кваліфікує не як самовільне зайняття земельної ділянки, а як використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів лише дії тих осіб, яким земельні ділянки були надані у власність чи користування рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, але які приступили до їх використання до виникнення права власності чи права користування ними (до оформлення правовстановлюючих документів). Однак, у даному випадку рішення про надання у власність чи користування відповідачу земельної ділянки не приймалось, відповідачу лише було надано дозвіл на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки. Більше того, вищезгадане рішення Ожидівської сільської ради було прийняте 20.09.2007р., після настання факту самовільного зайняття земельної ділянки внаслідок її вчасного незвільнення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно із ч. 3 ст. 125 ЗК України приступати до використання земельної ділянки до встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації забороняється.
Відповідно до ч.1,ч.2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно із ч.1, ч.2 ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Згідно із ч.1 ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Оскільки спірна земельна ділянка є власністю територіальної громади, то відповідно до вимог ст.12 ЗК України повноваження по розпорядженню цією земельною ділянкою належить територіальній громаді с. Ожидів Буського району Львівської області в особі Ожидівської сільської ради.
Відповідно до ч.1 ст. 161 ЗК України рішення відповідних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів місцевого самоврядування вступає в силу з моменту його прийняття.
З матеріалів справи вбачається та відповідачем не спростовано, що обов'язок повернути земельну ділянку після завершення будівельних робіт відповідач не виконав.
З матеріалів справи вбачається, що самовільним зайняттям земельної ділянки відповідач заподіяв шкоду в сумі 385,14 грн., а пошкодженням земельної ділянки -3064,61 грн., усього 3449,75 грн., що обчислено у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 р.
Доказів які б спростовували вищезгадані факти відповідач суду першої, і суду апеляційної інстанцій не подав та не довів наявність передбачених законом підстав для звільнення від відповідальності.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи положення норм ст.ст.43, 32, 33, 34 ГПК України скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність і безпідставність рішення суду першої інстанції про задоволення позову.
Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:
1. Залишити рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2008 року у справі № 15/30 без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Полістар»- без задоволення.
2. Судові витрати покласти на скаржника.
Ця постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Постанова оформлена і підписана 12.08.2008р.
Головуючий суддя Процик Т.С.
Суддя Городечна М.І.
Суддя Кузь В.Л.