79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
05.08.08 Справа № 4/236
Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:
головуючий суддя Бонк Т. Б.
судді Бойко С. М.
Марко Р. І.
при секретарі Гунька О. П.
за участю представників сторін:
від позивача -Тітко В. М. -директор
від відповідача (скаржника) -Зінчук П. Ф. -представник
розглянув апеляційну скаргу ДП «Лужанський експериментальний завод»Кнцерну «Укрспирт», смт. Лужани Кіцманського району Чернівецької області № 139 від 19.03.2008 р.
на рішення господарського суду Чернівецької області від 11.03.2008 р.
у справі № 4/236
за позовом Івано-Франківського дочірнього підприємства «Промавтоматика»№ 440 ЗАТ «Променергоавтоматика», м. Івано-Франківськ
до відповідача ДП «Лужанський експериментальний завод»Концерну «Укрспирт», смт. Лужани Кіцманського району Чернівецької області
про стягнення 17 068 грн.
рішенням господарського суду Чернівецької області від 11.03.2008 р. у справі № 4/236 задоволено позов Івано-Франківського ДП «Промавтоматика»№ 440 ЗАТ «Променергоавтоматика», м. Івано-Франківськ, з ДП Лужанський експериментальний завод»Концерну «Укрспирт», смт. Лужани Кіцманського району Чернівецької області стягнуто заборгованість в сумі 17 068 грн. за контрактом № 56-Д від 12.01.2000 р., 170, 68 грн. державного мита та 69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення повністю скасувати та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що за даними бухгалтерського обліку заводу, спірна сума заборгованості не обліковується, а борг, якщо він існував на момент подання позову (03.04.2002 р.), згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України, вважається погашеним. Апелянт зазначає, що оголошення в офіційному друкованому виданні (газета «Голос України»№ 75) про порушення справи про банкрутство ДП «Лужанський експериментальний завод»Концерну «Укрспирт»було розміщено 20.04.2002 р. і позивач, як конкурсний кредитор, отримавши відповідь на претензію від 12.02.2001 р. № 84 і беручи до уваги акт звірки за січень 2002 р., мав можливість звернутися до суду в межах справи про банкрутство.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення господарського суду Чернівецької області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи свої вимоги тим, що оголошення про порушення справи про банкрутство відповідача було опубліковано 20.04.2002 р., тобто після порушення провадження у даній справі. Позивач вважає, що факт невиконання відповідачем зобов'язань на суму позову підтверджується доказами, які місяться у матеріалах справи.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представника позивача у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 12.01.2000 р. між ДП «Лужанський експериментальний завод»(замовник) та Івано-Франківським ДП «Промавтоматика»№ 440 (підрядчик) укладено контракт № 56-Д на виконання електромонтажних робіт виробничих цехів, відповідно до п. 1 якого підрядчик зобов'язується в обумовлений цим контрактом термін, з дотриманням вимог проектної документації виконати електромонтажні роботи виробничих цехів. Термін виконання робіт становить з січня по грудень 2000 р. (п. 4).
Вартість робіт і послуг за контрактом становить 50 000 грн. (п. 3).
Згідно п. 5 даного контракту, замовник щомісячно сплачує підрядчику вартість виконаних робіт за актом.
Відповідно до ст. 4 ЦК Української РСР, який діяв на час спірних правовідносин, цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 161 ЦК Української РСР, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Із матеріалів справи вбачається, що 24.01.2001 р. Івано-Франківське ДП «Промавтоматика»№ 440 звернулося до директора ДП «Лужанський експериментальний завод»з претензією № 14 (а. с. 10), в якій повідомляє про наявність заборгованості в сумі 25 031 грн. на підставі акту звірки взаєморозрахунків від 09.01.2001 р. і пропонує сплатити її в місячний термін.
Замовником -ДП «Лужанський експериментальний завод»на вказану претензію надано відповідь від 12.02.2001 р. № 84, де він визнає суму заборгованості повністю і пропонує здійснити розрахунок газованими безалкогольними напоями на давальницьких умовах.
27.08.2001 р. Івано-Франківське ДП «Промавтоматика»№ 440 повторно звернулося до директора ДП «Лужанський експериментальний завод»з претензією № 148 (а. с. 9), в якій просить в місячний термін сплатити борг в розмірі 19 113 грн. Однак, дана претензія залишена замовником без розгляду.
Актом звірки взаємних розрахунків, підписаним обома сторонами, також підтверджується заборгованість ДП «Лужанський експериментальний завод»перед Івано-Франківським ДП «Промавтоматика»№ 440 в сумі 17 068 грн. станом на січень 2002 року (а. с. 8).
З даних претензій та акту звірки вбачається, що відповідач частково погашав наявну заборгованість, в результаті чого сума зменшилась до 17 068 грн., яку він визнав, підписавши вищезазначений акт.
Факт виконання робіт підрядчиком підтверджується також довідками про вартість виконаних робіт та витрат за січень -квітень 2000 року, скріпленими печатками обох сторін, копії яких містяться у матеріалах справи.
Посилання апелянта на те, що позивач мав можливість звернутися до суду про стягнення спірної суми як конкурсний кредитор в межах справи про банкрутство не приймаються судом до уваги, оскільки оголошення в офіційному друкованому виданні про порушення справи про банкрутство підприємства відповідача було розміщено 20.04.2002 р., а позов підрядником подано 03.04.2002 р.
Згідно ст. 212 ЦК Української РСР, норми якої кореспондуються з нормами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
З огляду на дану норму закону, посилання скаржника на те, що підприємство перебуває в процесі санації і задоволення вимог позивача призведе до порушення прав конкурсних кредиторів, не приймається до уваги судом.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 89, 91, 99, 101 -105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 11.03.2008 р. у справі № 4/236 залишити без змін, апеляційну скаргу ДП «Лужанський експериментальний завод»Кнцерну «Укрспирт», смт. Лужани Кіцманського району Чернівецької області -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи повернути на адресу місцевого господарського суду;
Головуючий суддя Бонк Т. Б.
Суддя Бойко С. М.
Суддя Марко Р. І.