Кіровоградської області
"22" липня 2008 р.
Справа № 3/171
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 3/171
за позовом: Прокурора Долинського району в інтересах держави в особі якої виступає Новогригорівська 1 сільська рада;
до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "Надія";
про стягнення 30 000 грн.
Представники:
прокурора - не з'явився;
позивача - Орленко А.М., довіреність № 156 від 21.07.08;
відповідача - голова підприємства Корущак Н.М.
Прокурор Долинського району звернувся до господарського суду в інтересах держави з позовною заявою, в якій просить стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Надія" (далі по тексту - ПСП "Надія" на користь Новогригорівської 1 сільської ради (далі по тексту - сільська рада) незаконно отримані кошти в сумі 30 000 грн.
Прокурор Долинського району не виконав вимоги, викладені в ухвалі від 20.06.08, отриманої ним 25.06.08, щодо надання у строк до 17.07.08 письмового зазначення норм законодавства, на підставі яких подана вимога про стягнення з відповідача 30 000 грн.; документів, на підставі яких із районного бюджету виділялася субвенція у сумі 30 000 грн. для придбання шкільного автобуса; письмового викладення встановленого законом порядку обліку позивачем шкільного автобуса, вартість якого ним у повному обсязі продавцеві не сплачувалася.; прокурор або його представник у засідання не з'явився. Про наявність поважних причин, за яких неможливо подати витребуване та з'явитися у засідання Прокурор Долинського району господарський суд не повідомив. Заяви і клопотання від такого прокурора не надходило.
Відповідач вимоги заявника не визнає, посилаючись у відзиві на позов на те, що ПСП "Надія" з дня створення господарства з 1996 р. до 2004 р. займалося перевезенням дітей до Новогригорівської 1 середньої школи власним автобусом за власний кошт, однак у жовтні 2004 р. старий автобус КАВЗ вийшов з ладу і не підлягав ремонту, тому негайно був потрібний новий автобус;
Голова Долинської райдержадміністрації та голова сільської ради звернулися до керівника ПСП "Надія" про надання допомоги у придбанні нового автобуса, тому що виділених державою коштів було замало для придбання автобуса для перевезення 60 дітей;
22.10.04 ПСП "Надія Перерахувало кошти АТ "Автоінвестстрой-Кіровоград" за новий автобус";
23.10.04 був складений договір про спільне володіння автобусом в процентному відношенні;
кошти, які обіцяли представники держави надішли 27.10.04 у сумі 30 000 грн. як дольова участь у придбанні шкільного автобуса;
з жовтня 2004 р. автобус ПАЗ 32053 по 01.09.07 використовувався лише для перевезення дітей до школи, однак новообраний сільський голова 01.09.06 без розірвання договору відмовився від автобуса з мотивів дорогого обслуговування автобуса ПАЗ, який працює на бензині та того, що він знайшов дешевший в обслуговуванні автобус;
за три роки використання автобуса ПСП "Надія" потратило кошти на обслуговування в сумі 43 000 грн., при цьому всі кошториси щодо перевезення дітей до школи та акти виконаних робіт за кожен навчальний рік надсилалися сільській раді.
При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін господарський суд встановив наступне.
На підставі рахунка № 793 від 20.10.04 підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю "Автоінвестстрой-Кіровоград" ПСП "Надія" 22.10.04 сплатила вартість автомобіля ПАЗ 32053 у сумі 82 540 грн. (в т. ч. 13 756 грн. 67 коп. ПДВ).
23.10.04 сільська рада та ПСП "Надія" уклали договір щодо спільного володіння автобусом ПАЗ, придбаним за кошти ПСП "Надія" (52 000 грн.) та сільської ради (30 тис. грн.), виконуючи програму "Шкільний автобус". ПСП "Надія" за таким договором зобов'язалося використовувати автобус виключно для перевезення дітей до шкоди, взяло на себе відповідальність за збереження та обслуговування автобуса. Сільська рада надала дозвіл на реєстрацію автобуса за ПСП "Надія" з-за відсутності матеріальної бази по обслуговуванню автобуса як спільної власності та надавати фінансову допомогу на придбання пального для автобуса, виходячи з можливостей сільської ради.
Оригінал договору із підписами осіб, які його укладали, та з печатками на ньому юридичних осіб наданий представником відповідача для огляду господарському суду у засіданні.
26.10.04 з бюджету Долинського району місцевому бюджету сільської ради виділено субвенцію у сумі 30 000 грн. для придбання шкільного автобуса на виконання програми "Шкільний автобус".
Платіжним дорученням № 450 від 26.10.04 сільська рада перерахувала ПСП "Надія" 30 000 грн. в рахунок дольової участі у придбанні шкільного автобуса.
Прокурор Долинського району, посилаючись на те, що на баланс сільської ради транспортний засіб не поставлений і з жовтня 2004 р. перебуває на балансі ПСП "Надія" і на даний час перевезення дітей до школи не здійснює, а також на визнання постановою Долинського районного суду від 08.05.08 Журавльова П.І. (сільського голови станом на жовтень 2004 р.) винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України, звільненим від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 цього Кодексу, вважає, що ПСП "Надія кошти у сумі 30 000 грн. отримало незаконно і просить господарський суд прийняти рішення про стягнення такої суми.
Позов прокурора Долинського району не містить посилання на норми законодавства, на підставі яких ґрунтується твердження про одержання відповідачем суми 30 000 грн. незаконно та вимога про стягнення з нього такої суми. Фактично заявником позову не виконана вимога п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд прийшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість позову.
Кошти у сумі 30 000 грн. використані сільською радою за цільовим призначенням - для придбання автобуса на виконання програми "Шкільний автобус".
За ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах. що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Автобус ПАЗ, куплений за кошти ПСП "Надія" та сільської ради належить їм на праві спільної власності. Право спільної власності, як то встановлено ч. 3 ст. 355 Цивільного кодексу України, виникає з підстав, не заборонених законом.
Прокурор Долинського району не вказав та не довів наявність заборони, встановленої законом, на підтвердження того, що прав спільної власності на спірний автобус не могло виникнути.
Враховуючи те, що сільською радою та ПСП "Надія" укладений договір від 23.10.04, в якому визначені частки кожної з його сторін у спільній власності, то фактично автобус , згідно ч. 1 ст. 356 Цивільного кодексу України, є спільною частковою власністю сторін такого договору. За ч. 2 ст. 356 Цивільного кодексу України суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Тобто сільська рада, яка відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування України" здійснює представництво територіальної громади, в тому числі і як юридична особа, може бути суб'єктом права спільної часткової власності.
Дії сільської ради та ПСП "Надія" при придбанні автобуса є правочином, визначення якого містить ст. 202 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України. правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Докази визнання судом недійсним правочину, за яким ПСП "Надія" перерахувало кошти за автобус, а сільська рада платіжним дорученням сплатило часткову вартість такого автобуса, та сторони набули права спільної часткової власності на майно, відсутні.
Посилання на закон, яким прямо встановлена недійсність правочину, позовна заява не містить.
Те, що відносно Журавльова П.І. за фактом перерахування 30 000 грн. ПСП "Надія" в. о. прокурора Кіровоградської області була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України, а також постанова Долинського районного суду від 08.05.08, якою Журавльова визнано винним у скоєнні такого злочину, не є підставою вважати наявним обов'язку ПСП "Надія" повернути сільській раді 30 000 грн.
Господарський суд відмовляє прокурору Долинського району у задоволенні позову.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене в межах такого терміну до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Засвідчені належним чином примірники рішення направити прокурору Долинського району, сторонам, прокуратурі Кіровоградської області (до відома).
Суддя Н. В. Болгар
24.07.08