Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 10-392/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Шаєнко
Категорія - Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Кадегроб А. І.
25.10.2011
колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючого -судді Медведенка Ю.С.,
суддів: Кадегроб А.І., Олексієнко І.С.,
з участю прокурора Савенка О.П.,
захисника-адвоката ОСОБА_2,
скаржниці ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді матеріалів судом першої інстанції, на постанову Петрівського районного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2011 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_3 та скасовано постанову про порушення кримінальної справи щодо неї за ст.ст.364 ч.2, 366 ч.2 КК України від 11.08.2011 року, а також відмовлено в порушенні кримінальної справи.
Слідчим прокуратури Петрівського району Кіровоградської області 11.08.2011 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.364 ч.2, 366 ч.2 КК України.
Не погоджуючись із висновками слідчого ОСОБА_3. оскаржила вказану постанову до Петрівського районного суду Кіровоградської області, оскільки вважає, що прокурором не встановлено достатніх підстав для порушення кримінальної справи.
Задовольняючи скаргу суд першої інстанції вказав, що чинним законодавством не передбачено обов'язок начальника відділу земельних ресурсів ініціювати перегляд договорів оренди землі в частині орендної плати, оскільки це право Петрівської РДА, як сторони в договорі оренди. Крім цього, ОСОБА_3 неодноразово повідомляла останню про необхідність зміни розміру орендної плати, що підтверджується матеріалами перевірки, проте остаточне рішення повинна прийняти Петрівська РДА. В постанові слідчого не вказано достатні дані про наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ст.366 ч.2 КК України.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді матеріалів судом першої інстанції, просить скасувати постанову суду першої інстанції, а матеріали повернути на новий судовий розгляд. Свої вимоги обґрунтовує тим, що висновки суду є передчасними, оскільки начальник відділу земельних ресурсів, згідно чинного законодавства, вносить пропозиції щодо справляння плати за землю. Судом порушено вимоги ст.236-8 КПК України, оскільки надано оцінку доказів, що на даній стадії не допускається.
Заслухавши доповідача, у дебатах прокурора, який підтримав апеляцію, скаржницю ОСОБА_3 та захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах останньої, які висловились про залишення постанови суду без зміни, перевіривши матеріали, зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції -змінити, виходячи з таких підстав.
Відповідно ст.98 КПК України, при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання зобов'язанні винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави для порушення справи, статтю кримінального кодексу, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.
Стаття 94 КПК України надає перелік підстав для порушення кримінальної справи, а також чітко вказує на те, що порушення кримінальної справи можливе тільки у випадку, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Згідно ст.236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
З матеріалів дослідчої перевірки вбачається, що приводом до порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину.
Щодо підстав до порушення кримінальної справи, то в ході дослідчої перевірки прокуратурою встановлено, що начальник відділу Держкомзему в Петрівському районі ОСОБА_3 погодила документацію із землеустрою ТОВ «Ланс», ТОВ «Восток-Руда»та Жовтоводському управлінню експлуатації газового господарства ВАТ «Дніпропетровськгаз»та незважаючи на той факт, що вказані ділянки використовують, як землі рекреаційного призначення, в порушення норм чинного законодавства, встановлено цільове призначення земель -землі промисловості. Як наслідок, при укладенні договорів оренди землі орендну плату встановлено, зважаючи на не проведення грошової оцінки, як для земель промисловості. В подальшому ОСОБА_3 не ініціювала питання про перегляд орендної плати, оскільки розуміла, що землі рекреаційного призначення використовуються, як землі промисловості, а місцевим бюджетом не отримано кошти в сумі 217,54 тис. грн.
Викладені обставини, на думку слідчого, свідчать про наявність в діях начальнику відділу Держкомзему в Петрівському районі ОСОБА_3 ознак злочинів, передбачених ст.ст.364 ч.2, 366 ч.2 КК України.
Проте, аналіз матеріалів дослідчої перевірки свідчить, що ні Положення про Петрівський районний відділ земельних ресурсів, ні Положення про відділ Держкомзему в Петрівському районі, а також норм чинного земельного законодавства, не містять вказівки, що начальник відділу земельних ресурсів зобов'язаний ініціювати питання і вживати заходів до перегляду умов договорів оренди землі в частині орендної плати, оскільки остання є суттєвою умовою договору, яка переглядається, в разі необхідності, лише сторонами договору, однак відділ не є стороною договору оренди землі. Начальник відділу земельних ресурсів, згідно вказаних вище Положень, лише має право вносити на розгляд місцевої державної адміністрації пропозиції щодо справляння плати за землю. Матеріали перевірки містять листи ОСОБА_3 до Петрівської РДА про необхідність зміни орендної плати (а.с.4-7, 10-11). Викладене правильно відмічено судом у оскаржуваній постанові та залишено поза увагою слідчого, який порушував кримінальну справу.
Крім цього, роблячи висновок про наявність в діях ОСОБА_3, як начальника відділ Держкомзему в Петрівському районі, ознак злочину, передбаченого ст.366 ч.2 КК України, слідчим у постанові не описано у чому полягає службове підроблення, зокрема до якого офіційного документу та які саме неправдиві відомості внесено, а тому незрозуміло, які саме достатні дані, що вказують про наявність ознак злочину, було встановлено слідчим. Викладене свідчить про необґрунтованість постанови, а відповідно її безпідставність.
Також, необхідно відзначити, що матеріали дослідчої перевірки не містять жодного офіційного документу, яким визначено суму збитків заподіяних діями ОСОБА_3 Наявний у матеріалах лист №1223\02\12-11 від 11.03.2011 року Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області (а.с.63) свідчить, що орієнтовний обсяг коштів недоотриманих бюджетом за оренду вказаних земельних ділянок у період з 2004 по 2010 роки складає 282,32 тис. грн., проте в постанові слідчого вказано, що за період з 2008 по 2010 роки збитки складають 217,54 тис. грн. Викладене свідчить, що на момент порушення кримінальної справи слідчим не встановлено суму збитків, а відповідно кваліфікувати дії ОСОБА_3 за ст.364 ч.2 КК України, кваліфікуючою ознакою якої є тяжкі наслідки -не було підстав. На момент винесення оскарженої постанови про порушення кримінальної справи, а саме 11.08.2011 року, набрали чинності зміни до кримінального закону щодо відповідальності за злочини у сфері службової діяльності, якими значно збільшено суми збитків, необхідних для порушення кримінальних справ даної категорії, що слідчим залишено поза увагою.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про відсутність достатніх підстав до порушення кримінальної справи в даному випадку є обґрунтованими та відповідають матеріалам дослідчої перевірки.
Доводи апеляції прокурора про наявність обґрунтованість порушення кримінальної справи та надання судом оцінки доказів є необґрунтованими, оскільки судом не надавалась оцінка доказів, а проаналізовано матеріали дослідчої перевірки, які свідчать, що висновки слідчого прокуратури про порушення кримінальної справи є передчасними та необґрунтованими, оскільки достатні підстави для цього -відсутні.
Розглянувши скаргу судом першої інстанції відмовлено в порушенні кримінальної справи, що суперечить рішенню Конституційного Суду України №16рп-2009 від 30.06.2009 року, а саме пункту 1, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст.236-8 ч.16 п.2 КПК України щодо винесення судом першої інстанції постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.
Таким чином, зважаючи на недоліки, які допущено судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляцію прокурора необхідно задовольнити частково, постанову суду першої інстанції -змінити, скасувати постанову в частині відмови у порушенні кримінальної справи, а в решті постанову залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів,
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді матеріалів судом першої інстанції - задовольнити частково.
Постанову Петрівського районного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2011 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_3 та скасовано постанову про порушення кримінальної справи щодо неї за ст.ст.364 ч.2, 366 ч.2 КК України від 11.08.2011 року -змінити, скасувавши постанову в частині відмови у порушенні кримінальної справи.
В решті постанову залишити без зміни.
Судді:
Медведенко Ю.С. Кадегроб А.І. Олексієнко І.С.