Справа № 2-а-501/11
іменем України
"26" серпня 2011 р.Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Кравець Д.І.,
при секретарі Костюковій М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про визнання рішення недійсним та зобов'язання призначити і нарахувати пенсію за віком на пільгових умовах, -
В грудні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, згідно якого просив:
-визнати недійсним Рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах працівникам підприємств та організацій, які ліквідовані без визначення правонаступника, від 25 травня 2010 року № 49 в частині відмови підтвердження пільгового стажу роботи ОСОБА_1 на посаді газоелектрозварювальника в TOB «АВАНТІ ГРУП»з 01 жовтня 2001 року по 01 вересня 2005 року, що дає право на призначення пільгової пенсії за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваних Кабінетом Міністрів України;
-зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Шевченківському районі м. Києва призначити та нарахувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах у зв'язку із досягненням 55 років, за наявності загального стажу 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців стажу на роботах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваних Кабінетом Міністрів України, з дати досягнення ним 55 річного віку, а саме з 29 грудня 2009 року.
Позов мотивовано тим, що на час досягнення позивачем 55 років його загальний трудовий стаж становив 36 років 7 місяців 9 днів, у тому числі 22 роки 0 місяців 1 день -пільгового стажу роботи на посаді газозварника (електрогазозварника, газоелектрозварювальника), визначений відповідним Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України. У зв'язку з зазначеним та відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Для призначення та нарахування пенсії на пільгових умовах позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва. Листом від 04 травня 2010 року № Д-157/1/09 йому було відмовлено у такому призначенні і було вказано звернутися із встановленим переліком документів до управління ПФУ за місцем проживання (реєстрації), тобто до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва.
Такі документи були надані позивачем, а справу було передано до Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах працівникам підприємств та організацій, які ліквідовані без визначення правонаступника (надалі -Комісія).
Рішенням Комісії від 25 травня 2010 року № 49 пільговий стаж позивача було підтверджено частково з 02 грудня 1985 року по 21 серпня 1992 року.
Вказане Рішення позивач вважає необґрунтованим, незаконним та таким, що порушує його право на пенсію на пільгових умовах з тих підстав, що Комісією не було розглянуто питання і не було здійснено жодних висновків щодо встановлення пільгового трудового стажу роботи газозварником в Державній організації медичного автотранспорту м. Києва «Київмедавтотранс»з 23 червня 1982 року по 27 листопада 1985 року та періоду роботи у цій же організації електрогазозварником з 26 квітня 1999 року по 01 червня 2000 року.
При цьому, Комісією необґрунтовано не було включено до періоду пільгового трудового стажу позивача період роботи в ВАТ «Київське АТП-13067»з 21 серпня 1992 року по 22 квітня 1999 року. Жодних посилань на норми законодавства, або ж висновків щодо неможливості зарахування вказаного періоду до пільгового трудового стажу Комісією не було зроблено.
Також, позивач зазначає, що Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва було проігноровано та не взято до уваги розмір пільгового стажу позивача з 01 жовтня 2001 року по 01 вересня 2005 року, а тому пенсію лише у 56 років було призначено з розрахунку пільгового стажу у розмірі 11 років 4 місяці на підставі абзацу 9 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 позов підтримали та просили задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідачі своїх представників у судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки представників суд не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), у разі неприбуття відповідача -суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин судом постановлено ухвалу про розгляд справи за відсутності представників відповідачів.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено наступне.
Відповідно до п. «б»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, -за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки -після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно Списків № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383.
Згідно пп. 3 цього Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що згідно з п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (надалі -Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (надалі -атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Зазначена постанова набула чинності з 21 серпня 1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 р., відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Якщо атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Так, у судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивачу виповнилось 55 років, що підтверджується даними паспорта громадянина України (а.с. 6).
На день досягнення 55 річного віку загальний розмір трудового стажу позивача становив понад 36 років, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 8-14).
При цьому, з 23 червня 1982 року по 27 листопада 1985 року, тобто 3 роки 5 місяців 05 днів, позивач працював на посаді газозварника, а з 26 квітня 1999 року по 01 червня 2000 року, тобто 1 рік 1 місяць 05 днів, на посаді електрогазозварника Державної організації медичного автотранспорту м. Києва «Київмедавтотранс», що підтверджується відповідними довідками (а.с. 18).
Вказані посади включені до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР № 591 від 9 серпня 1991 року.
Крім того, згідно рішення Комісії від 25 травня 2010 року № 49 (а.с. 17) встановлено, що позивач з 02 грудня 1985 року по 22 квітня 1999 року працював на посадах газозварника та електрогазозварника ВАТ «Київське АТП-13067», які також відносяться до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР № 591 від 9 серпня 1991 року.
Проте, як вбачається, з урахуванням Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, та Порядку проведення атестації робочих місць, Комісією підтверджено стаж роботи позивача за професією «газозварник»лише з 02 грудня 1085 року по 21 серпня 1992 року, тобто 6 років 8 місяців 2 дні.
Разом з тим, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Частиною 2 п. 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відтак, у разі зарахування Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва усього стажу роботи на посадах газозварника та електрогазозварника ВАТ «Київське АТП-13067»з 02 грудня 1985 року по 22 квітня 1999 року, стаж позивача за Списком № 2 на день досягнення ним 55 річного віку становив би понад 12 років і 6 місяців.
Відповідно до ч.ч 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач -Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своєї бездіяльності щодо не призначення позивачу на пільгових умовах пенсії з 29 грудня 2009 року відповідно до п. «б»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, суд прийшов до висновку, що бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва щодо не призначення позивачу на пільгових умовах пенсії з 29 грудня 2009 року відповідно до п. «б»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»слід визнати протиправною та зобов'язати вказаного відповідача призначити вказану пенсію та провести її виплату з 29 грудня 2009 року.
В іншій частині позов не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку щодо необхідності стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 3 гривні 40 коп. сплаченого судового збору.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 3, 19, 46, 64, 152 Конституції України, ст.ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69-71, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва щодо не призначення позивачу на пільгових умовах пенсії з 29 грудня 2009 року відповідно до п. «б»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»-протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва призначити та здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»з 29 грудня 2009 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 (три) гривні 40 коп. сплаченого судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення вищезазначених строків, або після перегляду справи в апеляційному порядку, якщо постанову суду не скасовано.
Суддя: