Справа № 2-5847/11
іменем України
"24" листопада 2011 р.Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
судді Антипової Л.О.
при секретарі П'ятаченко Г. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на нежитлову будівлю, суд -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просить суд визнати договір про спільну діяльність від 21.01.2010 року недійсним, посилаючись на те, що 21 січня 2010 року між відповідачем та позивачем було укладено договір про спільну діяльність, предметом якого було визначено організацію спільної діяльності в сфері господарської діяльності, пов'язаною з реконструкцією та будівництвом об'єкта нерухомості -нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, введення в експлуатацію і реєстрація права власності на нежитлову будівлю, організація діяльності кафе в нежитловій будівлі за вищевказаною адресою. Згідно умов договору сторони зобов'язуються діяти спільно, шляхом об'єднання майна і зусиль. Відповідач взяв на себе зобов'язання, з моменту підписання договору, за власні кошти здійснювати проведення робіт по реконструкції, будівництву нежитлової будівлі, а позивач взяв на себе зобов'язання з моменту підписання Договору отримати відповідну дозвільну документацію на проведення реконструкції та будівництва вищевказаної нежитлової будівлі та після завершення відповідачем робіт по реконструкції та будівництву нежитлової будівлі, ввести дану будівлю в експлуатацію та зареєструвати право власності на ім'я відповідача. Позивач посилається на те, що під час підписання спірного договору відповідачем не було роз'яснено про те, які фінансові затрати та проблеми можуть виникнути під час виконання взятих на себе зобов'язань, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом та просить визнати договір про спільну діяльність від 21.01.2010 року недійсним.
Представник відповідача звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, про визнання права власності на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1., посилаючись на те, що 21 січня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про спільну діяльність. Предметом даного Договору було визначено організацію спільної діяльності в сфері господарської діяльності пов'язаною з реконструкцією, будівництвом об'єкта нерухомості -нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1, введення в експлуатацію і реєстрація права власності на нежитлову будівлю та організація діяльності кафе в нежитловій будівлі за адресою АДРЕСА_1. Згідно умов Договору Сторони зобов'язуються діяти спільно, шляхом об'єднання майна і зусиль.
Позивач за зустрічним позовом взяв на себе зобов'язання з моменту підписання Договору за власні кошти здійснювати проведення робіт по реконструкції, будівництву нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1. Тим самим відповідач за зустрічним позовом взяв на себе зобов'язання з моменту підписання Договору отримати відповідну дозвільну документацію на проведення реконструкції, будівництва нежитлової будівлі АДРЕСА_1, та після завершення позивачем робіт по реконструкції, будівництву нежитлової будівлі, ввести в експлуатацію нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та зареєструвати право власності на нежитлову будівлю на ім'я позивача.
З метою належного виконання умов Договору про спільну діяльність від 21 січня 2010 року позивач за зустрічним позовом уклав Договір на будівельні роботи № 1/2010 від 03 березня 2010 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «СТБ-ПАРТНЕР», предметом якого підрядник зобов'язується в передбачений даним Договором термін, своїми силами і (або) з залученням інших осіб, що мають відповідні дозвільні документи, на проведення даних робіт, виконати будівельні роботи нежитлової будівлі по АДРЕСА_1, м. Київ загальною площею 116,8 кв.м та передати об'єкт виконання робіт замовнику, а замовник зобов'язується сплатити обумовлену договірну ціну на виконання робіт, в яку включити повний об'єм робіт та прийняття об'єкту виконаних робіт. ТОВ «СТБ-ПАРТНЕР»було здійснено в повному обсязі будівництво нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 в м. Києві, а позивачем було в повному обсязі профінансовано будівництво та покритті витрат підрядника.
В 2011 році Позивач звернувся до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, щодо замовлення та отримання технічного паспорту на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, але дізнався, що на зазначений об'єкт нерухомості не зареєстровано права власності та не було введено його в експлуатацію, тобто відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, щодо реєстрації права власності на ім'я позивача та введення в експлуатацію об'єкту нерухомості.
З метою приведення документації на нежиле приміщення, у відповідність до вимог чинного законодавства України, позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичне бюро незалежних будівельних експертиз та технічного нагляду»та замовив проведення технічного обстеження на відповідність будівельних конструкцій. За результатами проведення обстеження було надано Звіт про проведення технічного обстеження, на відповідність будівельних конструкцій, та інженерних мереж нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Відповідно до вказаного Звіту, -
· Конструкції будівлі відповідають державним стандартам, будівельним нормам і правилам.
· Можлива подальша експлуатація будівель відповідно до їх функціонального призначення та за корисними навантаженнями, що не перевищують передбачені нормами для будівель даного типу.
· Конструкцій та елементів, які знаходяться в аварійному стані не виявлено.
· Усі інженерні (мережі та комунікації) будівлі на момент обстеження були змонтовані та працювали. Їх стан задовільний для подальшої експлуатації.
Проведений аналіз виконаних будівельно-монтажних та проектних рішень нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 дає підстави для ствердження, що нежитлова будівля відповідає державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству, що діяли на момент закінчення будівництва, згідно ДБН 360-92** «Планировка и настройка городских и сельских поселений». Загальний технічний стан нежилих будівель оцінюється, як добрий та придатний для введення в експлуатацію. Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо реєстрації права власності за Позивачем на нежитлову будівлю загальною площею 116,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, позивач не може повною мірою реалізовувати своє право власності на нежитлову будівлю.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 317 Цивільного кодексу України деталізовано конституційний принцип, встановлений ст. 41 Конституції України, згідно якого права володіння, користування та розпоряджання своїм майном належать власникові. Право власності є абсолютним, необмеженим та гарантованим державою і вчинення будь-яких перешкод власнику у володінні, користуванні та розпорядженні належним йому майном як з боку органів держави, так і з боку третіх осіб є незаконним.
Отже, позивач, як власник нежилого приміщення має всі повноваження щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном і вчинення будь-яких перешкод у здійсненні експлуатації за призначенням з боку відповідача, третіх осіб або державних органів є незаконним, оскільки держава гарантує захист права власності (ст. 386 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.
Згідно із пунктом 5 статті 12 ЦК України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.
У відповідності до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом надав заяву про залишення справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним без розгляду, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії та визнання права власності визнав в повному обсязі, щодо його задоволення не заперечував.
Представник відповідача проти задоволення вимог первісного позову заперечував, уточнив позовні вимоги зустрічного позову та просив визнати за ОСОБА_3 право власності на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Заслухавши представника позивача, представника відповідача вивчивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов підлягає залишенню без розгляду, а зустрічний позов задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що 21 січня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про спільну діяльність. Предметом даного Договору було визначено організацію спільної діяльності в сфері господарської діяльності, пов'язаною з реконструкцією, будівництвом об'єкта нерухомості -нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1, введення в експлуатацію і реєстрація права власності на нежитлову будівлю та організація діяльності у вищезазначеній будівлі. Згідно умов Договору Сторони зобов'язуються діяти спільно, шляхом об'єднання майна і зусиль.
Позивач взяв на себе зобов'язання з моменту підписання Договору за власні кошти здійснювати, проведення робіт по реконструкції, будівництву нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1. Тим самим відповідач взяв на себе зобов'язання, з моменту підписання Договору, отримати відповідну дозвільну документацію на проведення реконструкції, будівництва нежитлової будівлі АДРЕСА_1 та після завершення позивачем робіт по реконструкції, будівництву нежитлової будівлі, ввести її в експлуатацію на ім'я позивача.
З метою належного виконання умов Договору про спільну діяльність від 21 січня 2010 року, позивач уклав Договір на будівельні роботи № 1/2010 від 03 березня 2010 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «СТБ-ПАРТНЕР». Предметом зазначеного договору Підрядник зобов'язується в передбачений даним Договором термін, своїми силами і (або) з залученням інших осіб, що мають відповідні дозвільні документи на проведення даних робіт, виконати будівельні роботи нежитлової будівлі по АДРЕСА_1, м. Київ загальною площею 116,8 кв.м та передати Об'єкт виконання робіт Замовнику, а Замовник зобов'язується сплатити обумовлену Договірну ціну на виконання робіт, в яку включений повний об'єм робіт та прийняття Об'єкту виконаних робіт. ТОВ «СТБ-ПАРТНЕР»було здійснено в повному обсязі будівництво нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 в м. Києві, а Позивачем було в повному обсязі профінансовано будівництво та покриті витрати Підрядника.
В 2011 році Позивач звернувся до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, щодо замовлення та отримання технічного паспорту на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, але дізналася, що на зазначений об'єкт нерухомості не зареєстровано права власності та не було введено його в експлуатацію.
Тобто, Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, щодо реєстрації права власності на ім'я Позивача та введення в експлуатацію об'єкту нерухомості.
З метою приведення документації на нежиле приміщення у відповідність до вимог чинного законодавства України, Позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичне бюро незалежних будівельних експертиз та технічного нагляду»та замовив проведення технічного обстеження на відповідність будівельних конструкцій. За результатами проведення обстеження було надано Звіт про проведення технічного обстеження на відповідність будівельних конструкцій та інженерних мереж нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Відповідно до вказаного Звіту, -
· Конструкції будівлі відповідають державним стандартам, будівельним нормам і правилам.
· Можлива подальша експлуатація будівель відповідно до їх функціонального призначення та за корисними навантаженнями, що не перевищують передбачені нормами для будівель даного типу.
· Конструкцій та елементів, які знаходяться в аварійному стані не виявлено.
· Усі інженерні (мережі та комунікації) будівлі на момент обстеження були змонтовані та працювали. Їх стан задовільний для подальшої експлуатації.
Проведений аналіз виконаних будівельно-монтажних та проектних рішень нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 дає підставу для ствердження, що нежитлова будівля відповідає державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству, що діяли на момент закінчення будівництва, згідно ДБН 360-92** «Планировка и настройка городских и сельских поселений». Загальний технічний стан нежилих будівель оцінюється, як добрий та придатний для введення в експлуатацію.
Таким чином, у зв'язку з невиконанням Відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо реєстрації права власності за Позивачем на нежитлову будівлю загальною площею 116,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, позивач не може повною мірою реалізовувати своє право власності на нежитлову будівлю.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 317 Цивільного кодексу України деталізовано конституційний принцип, встановлений ст. 41 Конституції України, згідно якого права володіння, користування та розпоряджання своїм майном належать власникові. Право власності є абсолютним, необмеженим та гарантованим державою і вчинення будь-яких перешкод власнику у володінні, користуванні та розпорядженні належним йому майном як з боку органів держави, так і з боку третіх осіб є незаконним.
Отже, позивач, як власник нежилого приміщення має всі повноваження щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном і вчинення будь-яких перешкод у здійсненні експлуатації за призначенням, з боку відповідача, третіх осіб або державних органів є незаконним, оскільки держава гарантує захист права власності (ст. 386 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Згідно із пунктом 5 статті 12 ЦК України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.
У відповідності до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення зустрічного позову в повному обсязі.
Керуючись ст..41 Конституції України, ст.ст. 10, 58 174, 208, 209, 213, 215, 218, 294 ЦПК України, ст.ст. 316-319, 328, 376, 392, ЦК України суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним - залишити без розгляду.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на нежитлову будівлю - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на нежитлову будівлю - площею 116,8 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: