22 листопада 2011 року Справа № 2а/2370/8104/2011
22.11.11
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Руденко А.В.,
при секретарі -Чемерин І.В.,
за участю:
представника відповідача - ОСОБА_1 (довіреність від 09.12.2010р. № 384/01 - 13),
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шполянському районі про стягнення коштів у сумі 99582 грн. 64 коп., -
11.11.2011р. управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області звернулось до суду з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шполянському районі про стягнення щомісячної державної адресної допомоги у сумі 99582 грн. 64 коп.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем в порушення вимог ст. 21 Закону України від 23.09.1999 № 1105 -XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 не прийнято до заліку для відшкодування на централізованому рівні пенсію по інвалідності, щомісячну державну адресну допомогу та витрати на її доставку на загальну суму 99582 грн. 64 коп.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак надав до суду клопотання від 21.11.2011р. № 12294/07 про розгляд справи без його участі.
Відповідач позов не визнав, в запереченнях на адміністративний позов зазначив, що відшкодування позивачу виплаченої ним щомісячної державної адресної допомоги та витрат на її доставку Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 04.03.2003р. №5-4 та постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 16.05.2003р. №4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 № 376/7697 не передбачено. Крім того, вказані виплати підлягають відшкодуванню лише на централізованому рівні.
В задоволенні адміністративного позову просив відмовити.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Згідно з актами звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а.с. 11, 14, 17, 20) позивач поніс грошові витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у червні 2011р. -29567 грн. 33 коп., у липні 2011р. - 28803 грн. 33 коп., у серпні 2011р. -31243 грн. 20 коп., у вересні 2011р. -29567 грн. 33 коп.
Всього позивачем понесено витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання 119181 грн. 19 коп.
Відповідачем прийнято до відшкодування витрати, понесені позивачем у червні 2011р. - 4854 грн. 88 коп., у липні 2011р. -4704 грн. 88 коп., у серпні 2011р. -5183 грн. 91 коп. у вересні 2011р. -4854 грн. 88 коп., всього 19598 грн. 55 коп.
При цьому відповідач не прийняв до заліку для відшкодування витрати на виплату державної адресної допомоги та витрати на її доставку, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»(в подальшому -Постанова № 265), у червні 2011р. -24712 грн. 45 коп., у липні 201р. -24098 грн. 45 коп., у серпні 2011р. -26059 грн. 29 коп., та у вересні 2011р. -24712 грн. 45 коп., всього 99582 грн. 64 коп.
Оцінюючи встановлені фактичні обставини суд зазначає наступне.
Ст. 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998р. № 16/98-ВР (у подальшому -Основи) передбачає, що залежно від страхового випадку видами загальнообов'язкового державного соціального страхування є: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Ст. 25 Основ передбачає види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Так, згідно ч. 1 вказаної статті за пенсійним страхуванням надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:
пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті;
медичні профілактично-реабілітаційні заходи;
допомога на поховання пенсіонерів.
Згідно ч. 4 вказаної статті видами соціальних послуг та матеріального забезпечення при страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання є:
профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;
відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;
допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків;
пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відносини, що виникають за зазначеними видами загальнообов'язкового соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ.
Ст. 4 Основ передбачає, що відносини, які виникають за зазначеними видами загальнообов'язкового соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ.
Умови та порядок загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999р. № 1105-Х1V (у подальшому -Закон № 1105).
Відповідно до ст. 21 вказаного Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування витрат на поховання.
Приписами ст. 25 Закону № 1105 обов'язок по проведенню зазначених страхових виплат покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Відповідно до ч. 16 ст. 34 Закону № 1105 виплата пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення крім випадків, передбачених пунктом 2 статті 8 та статтею 9 цього Закону.
Відповідно до ст. 14 Основ страхові фонди є органами, які, зокрема, забезпечують фінансування витрат на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 26 Основ страховики у своїй діяльності співпрацюють у проведенні заходів пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, і вправі спільно, у кожному конкретному випадку, приймати рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Фінансування заходів, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням особам з числа інвалідів можуть здійснювати декілька страховиків. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулась застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Аналогічні приписи містить ст. 24 Закону № 1105.
Проаналізувавши вказані приписи, суд приходить до висновку, що діючим законодавством обов'язок призначати та виплачувати застрахованим особам пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладено на органи Пенсійного фонду, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний приймати участь у фінансуванні витрат на виплату зазначених пенсій та відшкодовувати Пенсійному фонду понесені ним зазначені витрати.
Розрахунки між Фондами здійснюються відповідно до Порядку відшкодування витрат, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4 (у подальшому -Порядок відшкодування).
П. 4 Порядку відшкодування передбачає, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалась пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Щомісячна цільова грошова допомога на прожиття призначається пенсіонерам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 544 від 15.04.2003р. «Про підвищення мінімальних розмірів пенсій»(у подальшому -Постанова № 544), відповідно до п. 2 якої у разі, коли місячний розмір пенсії непрацездатних громадян (з урахуванням надбавок, підвищень та додаткової пенсії), призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»(крім соціальних пенсій, призначених відповідно до абзацу третього частини першої статті 93 цього Закону), не досягає 91 гривні 81 копійок, таким громадянам установлюється цільова грошова допомога на прожиття в розмірі до 41 гривні 80 копійок на кожного одержувача пенсії, а для одержувачів соціальних пенсій, призначених відповідно до абзацу третього частини першої статті 93 Закону України «Про пенсійне забезпечення»- у розмірі 16 гривень 70 копійок, для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, які одержують пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», у розмірі до 64 гривень 90 копійок за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія.
Натомість постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008р. «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян»(у подальшому -Постанова № 265) передбачено призначення щомісячної державної адресної допомоги у сумі, що не вистачає до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до п. 2 Постанови № 265 державна адресна допомога призначається за умови, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
Тобто, щомісячна адресна допомога призначається понад суму пенсійних виплат, до складу яких входить цільова грошова допомога.
Зі змісту норм п. 2 Постанови № 544 та п. 2 Постанови № 265 випливає, що цільова грошова допомога на прожиття та адресна допомога є різними видами виплат, при цьому адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відтак, щомісячна адресна допомога не передбачена ні ст. 21 Закону №1105, ні переліком виплат, які підлягають відшкодуванню, який міститься у п. 4 Порядку відшкодування та відшкодуванню не підлягає.
Посилання позивача на п. 4 Постанови № 265, який передбачає, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, суд вважає необґрунтованим з таких міркувань.
Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів. Відповідно до ст. 46 Закону №1105 кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.
Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.
З огляду на вищезазначене суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 94, 128, 159, 162, 163 КАС України,
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у порядку письмового провадження - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.В. Руденко