Справа № 2-0805-1193/2011
іменем України
18.11.2011 м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі
головуючого судді Мануйлової Н.Ю.,
при секретарі Тарасовій О.М.,
за участю представників позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу в сумі 2136,00 грн. за договором позики, зазначивши, що 08.12.2008 відповідачка придбала у неї для реалізації одяг б/в на суму 2136,00 грн. з відстрочкою платежу, про що дала розписку. Згідно розписки ОСОБА_3 зобов'язалась повернути гроші до 08.01.2009. До теперішнього часу відповідачка гроші не повернула, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму та судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила задовольнити його в повному обсязі.
Відповідач був попереджений судом належним чином про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового рекомендованого відправлення, отриманого нею особисто 25.10.2011 (а.с. 13), але в судове засідання не з'явивлася. Про причини неявки суд не повідомила.
У надісланій до суду заяві просить суд припинити дії ОСОБА_2 проти неї щодо стягнення боргу 2008 року, який вона віддала йому в цьому ж році і забула.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено такі факти та відповідні правовідносини.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою фізичних або юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами й іншими особами, що беруть участь у справі.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
08 грудня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, відповідно до якого відповідачка придбала у позивача одяг б/в під реалізацію на суму 2136 грн., що підтверджується наданою розпискою (а.с. 4), оригінал якої було оглянуто в судовому засіданні, а ОСОБА_3 зобов'язалася повернути вищезазначену грошову суму до 08.01.2009.
В порушення договору позики відповідач в установлений термін заборговану суму не повернув.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а ст. 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.
За ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до вимог ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, на підтвердження вимог вказаної норми права відповідач видав позивачеві розписку, яка ніким не оспорюється. Така форма надана договору за бажанням сторін.
За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, також ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, встановленому договором.
Доказів на підтвердження своїх заперечень про повернення суми боргу відповідачем надано не було.
Таким чином, з відповідача належить стягнути суму боргу в розмірі 2136,00 грн.
Крім того, згідно вимог ст. 88 ЦК України підлягають стягненню з відповідача судові витрати: судовий збір -51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 629, 1046, 1047 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11,15, 58, 59, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України,
Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 2 136,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 51 грн. 00 коп. (п'ятдесят одна гривня 00 коп.), а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень 00 коп. (сто двадцять гривень 00 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н.Ю.Мануйлова
позово задоволено
18.11.2011