79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
23 листопада 2011 р. № 2а-6689/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Костів М.В.
при секретарі судового засідання Билень Н.С.
з участю представників:
від позивача : Танцюра В.А.;
від відповідача : Мощинська О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом акціонерного товариства відкритого типу “Галичфарм” до Державної екологічної інспекції в Львівській області про визнання незаконними дій Державної екологічної інспекції в Львівській області в частині включення до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства б/н від 11-12.05.2011 р., як порушень, висновків щодо невиконання АТ “Галичфарм” п. 4 припису від 17.09.2010 р, експлуатації водозабору прісних підземних вод без наявності спеціального дозволу на користування надрами та відсутності ведення державної статистичної звітності за формою 7-гр (підземні води), а також не ведення контролю за якістю води; визнання незаконними та скасування п. п. 3, 4, 5, 6 припису Державної екологічної інспекції в Львівській області №б/н від 11-12.05.2011 р. щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства,
встановив:
Адміністративний позов заявлено акціонерним товариством відкритого типу “Галичфарм”, м. Львів, до Державної екологічної інспекції в Львівській області, м. Львів, про визнання незаконними дій Державної екологічної інспекції в Львівській області в частині включення до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства б/н від 11-12.05.2011 р., як порушень, висновків щодо невиконання АТ “Галичфарм” п. 4 припису від 17.09.2010 р, експлуатації водозабору прісних підземних вод без наявності спеціального дозволу на користування надрами та відсутності ведення державної статистичної звітності за формою 7-гр (підземні води), а також не ведення контролю за якістю води; визнання незаконними та скасування п. п. 3, 4, 5, 6 припису Державної екологічної інспекції в Львівській області №б/н від 11-12.05.2011 р. щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 13.06.2011 р. відкрито провадження у справі. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.
В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що позивач не допускав стверджуваних в акті порушень законодавства та вимог припису, а вимоги відповідача суперечать законодавству. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача заперечив за безпідставністю, з мотивів, зазначених у запереченні. Ствердив, зокрема, що оскільки договір оренди земельної ділянки позивача втратив чинність, він не вважається землекористувачем, а відтак у даному випадку повинен отримати дозвіл на спеціальне водокористування. Просить у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками перевірки позивача відповідачем був складений Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 11-12.05.2011 р., яким були констатовані факти порушення позивачем вимог природохоронного законодавства. У зв'язку із цим позивачу було скеровано припис Державної екологічної інспекції в Львівській області від 11-12.05.2011 р. «Щодо дотримання природоохоронного законодавства», вихідний № 06/02-2451 від 20.05.2011 р.
Зазначеним приписом, зокрема, позивача зобов'язано отримати спеціальний дозвіл на користування надрами до 12.11.2011 р. (ст. ст. 16, 19, 21 КУпН) (п. 3), вести Держстандарт звітності 7-гр. (підземні води) до 12.06.2011 р. (ст. ст. 25,44, 110 ВК України) (п. 4), налагодити ведення контролю якості води до 12.06.2011 р. (ст. ст.44, 60 ВК України) (п. 5), ліквідувати порушення земельного законодавства до 12.09.2011 р. (ст. ст. 125, 126 ЗК України) (п. 6). Інші вимоги припису позивач не оскаржує.
Зі змісту акту перевірки випливає, що порушення, зазначене в п. 3 припису відповідач вбачає в тому, що позивач експлуатує водозабір прісних підземних вод у складі джерела підземних вод, яке знаходиться в південно-західній частині території підприємства біля ремонтно-механічного цеху. Водозабір, відповідно до дозволу на спецводокористування, здійснюється з метою забезпечення виробничих систем, охолодження ампульного цеху та для потреб ХВО котельні підприємства. Джерелом питного водопостачання є міський водопровід (договір за №300029/13/2/41 на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод до каналізаційної мережі від 16.12.2008 р., укладений з ЛМКП «Львіводоканал»з лімітом водопостачання 20422 м3/міс). Спеціальний дозвіл на користування надрами відсутній, що є порушенням ст. 16, 19, 21 КУпН, а забір води здійснюється на основі дозволу на спецводокористування за №УКР - 2013-10/Льв, виданий 14.07.2010 р. терміном дії до 14.07.2013 р. з дозволеним лімітом забору води із джерела 70,08 тис м3/рік, 192,0 м3/доб. Порушення, зазначене в п. 4 припису, відповідач вбачає в тому, що позивач не веде та не подає держстатзвітність за формою 7-гр. (підземні води), що на його думку не відповідає ст. ст. 44, 110 ВК України, ст. 53 КУпН. Порушення, зазначене в п. 5 припису відповідач вбачає в тому, що у позивача наявний хімічний аналіз води у паспорті (підземного джерела) станом на 23.03.2010 р., розроблений ВАТ «Геотехнічний інститут», але позивач не представив хімічні аналізи води за 2011р. Порушення, зазначене в п. 6 припису, відповідач вбачає в тому, що позивач використовує земельну ділянку у м. Львові, по вул. Опришківській 6/8, загальною площею 71693 м. кв., але договір оренди земельної ділянки, площею 71693 м. кв., від 15.11.2002 р. був укладений з терміном дії до 27.04.2010 р. Тому позивач користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
Згідно із ст. 21 КУпН надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях. Відповідно до ч. 1 ст. 23 КУпН землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф, загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
З урахуванням наведеного, враховуючи наявний у позивача спеціальний дозвіл на водокористування від 14.07.2010 р. №УКР-2013-10/Льв, виданий управлінням природних ресурсів у Львівській області, зазначене посилання в акті та, відповідно, у приписі, суперечить законодавству. Посилання відповідача на ту обставину, що позивач не має правовстановлюючих документів на земельну ділянку, передбачених ст. ст. 125, 126 ЗК України, а відтак не вважається таким землекористувачем, який вправі без спеціального дозволу видобувати підземні води, не відповідає змісту зазначених норм. Окрім того, як вбачається зі Свідоцтва про право власності на будівлі та споруди майнового комплексу №ЛР0053 від 22.06.2000 р., Свідоцтва про право власності на блок складських та допоміжних приміщень (літ. “С-3, С'-1”) №ЛР0389 від 11.04.2005 р., Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.04.2005 р., на вказаній земельній ділянці розташоване належне позивачеві нерухоме майно, а тому позивач фактично її використовує. Згідно із ч. 1 ст. 120 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення відповідних відносин, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. Позивач сплачує у встановленому порядку плату за землю.
Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 44 ВК України водокористувачі зобов'язані здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим кодексом та іншими законодавчими актами. Актом і приписом вказано на необхідність позивачу вести облік за формою Держстандарту звітності 7-гр. (підземні води).
Форму державної статистичної звітності № 7-гр /підземні води/ (річна) "Звітний баланс використання підземних вод за 199_ рік" та Інструкцію щодо її заповнення було затверджено наказом Державного комітету статистики України від 28.04.1998р. №144 «Про затвердження форми державної статистичної звітності №7-гр/ підземні води/ (річна) для Держкомгеології України». Однак, зазначений наказ був скасований наказом Державного комітету статистики України від 02.01.2008р. №2 «Про скасування наказів щодо затвердження форм державної статистичної звітності з питань обліку геологорозвідувальних робіт та видобутку корисних копалин»та не діяв на час існування спірних відносин. На необхідність ведення обліку та звітності за іншою формою відповідач не посилався. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивач подає до державного органу водного господарства звіт по формі № 2-ТП (водгосп), в якому вказується кількість використаної води з підземного джерела водопостачання. Належних доказів обов'язку позивача подавати звітність за формою №7-гр суду не надано. При цьому, не надано доказів наявності у позивача обов'язку подавати хімічні аналізи води за 2011 р., що не тотожне поняттю ведення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах.
Згідно із п. 1.4. наказу № 116 від 15.12.1994 р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України "Про затвердження Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами" контрольні створи (КС) або пункти - ті місця, де мають дотримуватись встановлені норми якості води. Під час скиду зворотних вод або проведення інших видів господарської діяльності, що впливають на стан водних об'єктів, які використовуються для господарсько-питних і комунально-побутових потреб, норми якості води або (у випадках природного перевищення цих норм) її природний склад і властивості мають дотримуватись на відповідних ділянках. Згідно із п. 4.1. контроль за дотриманням встановлених обмежень на скид зворотних вод, які вказані у затверджених документах, що визначають ГДС, ТПС речовин і плани водоохоронних заходів, здійснюється органами Мінприроди України на підставі даних, що представляються водокористувачами, контрольних замірів і обстежень. Однак, належних доказів порушення позивачем зазначених положень суду не надано.
Таким чином, у зазначених частинах позовні вимоги є обґрунтованими.
Водночас, відповідачем звернуто увагу на використання позивачем земельної ділянки у м. Львові, вул. Опришківська, 6/8 без правовстановлюючих документів, що є порушенням ст.ст. 125, 126 ЗК України. З матеріалів справи вбачається, що договір оренди земельної ділянки від 15.11.2002 р. втратив чинність 27.04.2010 р. та не був продовжений. Та обставина, що позивач вживає заходів до оформлення права землекористування, не спростовує факту вчинення зазначеного порушення. Не враховується також посилання позивача на тривалість процедури такого оформлення права землекористування, оскільки строк такої процедури обумовлений законодавством.
Згідно із ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У той же час, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням наведеного, в цій частині у позові слід відмовити. На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 6-12, 69 -71, 86, 137, 158, 159-163, 167 КАС України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати незаконними дії Державної екологічної інспекції в Львівській області в частині включення до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства б/н від 11-12.05.2011 р., як порушень, висновків щодо експлуатації водозабору прісних підземних вод без наявності спеціального дозволу на користування надрами та відсутності ведення державної статистичної звітності за формою 7-гр (підземні води), а також не ведення контролю за якістю води.
3. Визнати незаконними та скасувати п. п. 3, 4, 5 припису Державної екологічної інспекції в Львівській області №б/н від 11-12.05.2011 р. щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.
4. В частині решти вимог у позові відмовити.
5. Стягнути з Державного бюджету України на користь акціонерного товариства відкритого типу “Галичфарм” (79024, м. Львів, вул. Опришківська 6/8;код ЄДРПОУ 05800293) 1,70 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 28.11.2011 року.
Суддя Костів М.В.
З оригіналом згідно
Суддя Костів М.В.