Україна
10 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/17821/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10 год. 00 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді < Довідник >
при секретарі Могілевському А.А.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Савченко С.В.
при секретарі судового засідання Могілевському А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Новатор»
до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька
про визнання протиправним та частково скасування податкового повідомлення -рішення
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1 за дов., ОСОБА_2 за дов.
від відповідача: ОСОБА_3 за дов.
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Новатор» звернулось до Донецького окружного адміністративного суд з позовом до державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання протиправним та частково скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.10.2011 року 0000812342 про збільшення податкового зобов'язання з ПДВ та застосування штрафних санкцій на загальну суму 88 334,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що ним було перераховано оплату на розрахунковий рахунок ТОВ «Будівельний прогрес 2006» на виконання договору підряду від 10.09.2010 року № 10/09, за наслідками перерахування якої ТОВ «Будівельний прогрес 2006» склад податкову накладну від 21.09.2010 року № 21-09. Та обставина, що Позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ суми за вказаною податковою накладною у березні 2011 року, не позбавляє права Позивача на формування податкового кредиту, оскільки строк 365 днів з моменту виписки податкової накладної не сплив.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, оскільки вважає правомірним прийняття податкового повідомлення - рішення з огляду на несвоєчасність включення податкової накладної від 21 вересня 2010 року до складу податкового кредиту березня 2011 року. Вважає, що позивачем не надано доказів отримання податкової накладної у березні 2011 року, а тому позивачем безпідставно сформовано податковий кредит у березні 2011 року по зазначеній податковій накладній.
У судовому засіданні представник відповідача просив відмоити у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Новатор» є юридичною особою, включене до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за номером 19374755, знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Петровському районі . Донецька, є платником податку на додану вартість - свідоцтво від 24.07.1997 року № 08282524.
Відповідачем, Державною податковою інспекцією у Петровському районі м. Донецька була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року, про що складено акт перевірки від 16 вересня 2011 року № 1007/23/19374755 (далі - акт перевірки).
За наслідками проведення перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 4 жовтня.2011 року № 0000812342 про нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 241807 грн., яке частково оскаржується позивачем у межах цієї адміністративної справи у розмірі 88334,00 грн. по взаємовідносинам Позивача з ТОВ «Будівельний прогрес 2006»
Правовою підставою для визначення податкових зобов'язань з ПДВ податковий орган визначив п. 1.7 статті 1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (до 01.01.2011 року) та п. 198.3, п. 198.6 статті 198 та ст.. 201 Податкового Кодексу України (з 01.01.2011 року).
Судом встановлено, що між Позивачем та ТОВ «Будівельний прогрес 2006» було укладено договір підряду від 10.09.2010 року № 10/09, на виконання умов якого Позивачем 21 вересня 2010 року було перераховано передплату у розмірі 530000,00 грн. ТОВ «Будівельний прогрес 2006». За фактом здійсненої передплати підрядником було виписано Позивачу податкову накладну від 21.09.2010 року № 21-09.
Позивачем суми до податкового кредиту з ПДВ за вказаною податковою накладною були включені у березні 2011 року. Дії по включенню сум до податкового кредиту у березні 2011 року позивач обґрунтовує приписами норми статті 198.6 Податкового Кодексу України в частині наявності у нього права на включення до складу податкового кредиту сум на протязі 365 днів з дня виписки податкової накладної.
Не є спірним між сторонами виконання договору підряду між Позивачем та ТОВ «Будівельний прогрес 2006».
Спірність у даних правовідносинах полягає у наявності чи відсутності обставин, які надають право Позивачу на включення сум до податкового кредиту з ПДВ у березні 2011 році (в період дії Податкового Кодексу України) на підставі податкової накладної, виписаної у вересні 2010 році (в період дії Закону України «Про податок на додану вартість»).
Щодо нарахування податкового зобов'язання з ПДВ внаслідок неправомірного включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній, яка була виписана в іншому, ніж звітний період суд зазначає наступне.
Пунктом 3.2.2 акту перевірки встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ у загальному розмірі 88 334,00грн. у зв'язку з включенням у березні 2011 року до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній, яка була виписана у вересні 2010 року, яка отримана від ТОВ «Будівельний прогрес 2006».
Оскільки податкова накладна була виписана у 2010 році та право у позивача на формування податкового кредиту з ПДВ виникло у вересні 2010 році, судом застосовуються норми, які визначали дії платника податків по формуванню податкового кредиту, які діяли у той період.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Включення сум до податкового кредиту у березні 2011 року за податковою накладною, виданою у вересні 2010 році позивач обґрунтовує отриманням вказаної податкової накладної пізніше дати їх виписки, а саме у березні 2011 року. Однак жодних доказів отримання ним вказаної податкової накладної саме у березні 2011 року позивач не надає. При цьому, дати виписки вказаної податкової накладної є вересень 2010 року.
Не приймається судом посилання позивача на п. 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, який є аналогічним пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині того, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 статті 7 Закону № 168 у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією. Докази подання скарги до декларації з ПДВ у зв'язку з відмовою постачальника надати податкову накладну позивачем не надано.
Таким чином, у підпункті пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», є чітке посилання на пп. 7.2.6 п. 7.2 статті 7 цього Закону, додержання вимог якого Позивач не надав, а саме при поданні декларації з ПДВ за відповідний період 2010 року позивачем не було подано скаргу на постачальника, який не надав відповідну податкову накладну як документ, який підтверджує право на формування податкового кредиту звітного періоду.
З наведених норм випливає, що складання та надання податкової накладної є обов'язком продавця. Адже ці норми за характером є імперативними, тобто такими, що не передбачають альтернативної поведінки.
У разі, якщо такий обов'язок добровільно продавцем не виконується, ч.1 пп. 7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону “Про ПДВ” передбачає повноваження покупця (отримувача) вимагати податкові накладні.
При відмові з боку продавця надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення платник податку у відповідності до ч.2 пп 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону “Про ПДВ” має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Таким чином, Законом встановлений спосіб захисту можливості платника реалізувати право на податковий кредит у тому періоді, у якому він виникає за приписами пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону “Про ПДВ”.
Разом з тим, відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яий діяв до 2011 року, позивач не був позбавлений права на подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань за відповідний період (2010 рік) при виявленні, як зазначає позивач, права на податковий кредит, який не підтверджений податковими накладними.
Також судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо наявності у нього права на включення сум до податкового кредиту за податковими накладними на протязі 365 днів з дня виписки податкової накладної, оскільки таке право у платників податків виникло з 1 січня 2011 року з прийняттям Податкового Кодексу України, а податкова накладна, за якою позивач включив суми до податкового кредиту, виписана у 2010 році в період дії Закону України «Про податок на додану вартість», в якому була відсутня аналогічна норма.
Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Податкова накладна виписана Позивачу 21 вересня 2010 року, доказів отримання цієї податкової накладної у березні 2011 року матеріали справи не містять. Також Позивачем не надано доказів подання скарги на постачальника, який, на думку Позивача, своєчасно не виписав податкову накладну.
Таким чином, Позивач не довів неможливість подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за вересень 2010 року, а також отримання вказаної податкової накладної саме у березні 2011 року, як і видачу зазначеної податкової накладної у березні 2011 року, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю.
Керуючись статтями 2-15, 69-71, 79, 104-107, 151-154, 162, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Новатор» до державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання протиправним та частково скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.10.2011 року 0000812342 про збільшення податкового зобов'язання з ПДВ та застосування штрафних санкцій на загальну суму 88 334,00 грн. . - відмовити.
Повний текст постанови прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено у повному обсязі 10 листопада 2011 року в присутності представників сторін.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Савченко С. В.