Україна
22 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/21172/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Давиденко Т.В.
при секретарі Павленко М.С.
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
при секретарі судового засідання Павленко М.С.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 - договір від 20.10.2011 року
від відповідача - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1
до відповідача Відділу реєстрації актів цивільного стану Старобешівського районного управління юстиції Донецької області
про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу реєстрації актів цивільного стану Старобешівського районного управління юстиції Донецької області про визнання неправомірними дій щодо відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану від 27.08.1994 року № 73 про укладення шлюбу та актового запису цивільного стану від 14.07.1995 року № 91 про народження, зобов'язання внести зміни до актового запису цивільного стану від 27.08.1994 року № 73 про укладення шлюбу та актового запису цивільного стану від 14.07.1995 року № 91 про народження, а саме, змінити написання по-батькові з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1», стягнення моральної шкоди в сумі 3000 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що при оформлені свідоцтва від 27.08.1994 року № 73 про укладення шлюбу та свідоцтва від 14.07.1995 року про народження Відділом реєстрації актів цивільного стану Старобешівського районного управління юстиції Донецької області невірно зазначене по-батькові ОСОБА_1, а саме, замість «ОСОБА_1» вказано «ОСОБА_1».
Враховуючи викладене, позивач просить внести зміни до відповідних актових записів та замінити по-батькові «ОСОБА_1» на по-батькові «ОСОБА_1» та стягнути моральну шкоду.
Представник позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без участі його представника.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представника позивача, суд встановив.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1, виданий Старобешівським РВ УМВС України в Донецькій області 13.02.2001 року (а.с. 7).
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1, наданого до матеріалів справи, ім'я батька позивача - ОСОБА_6 (а.с. 8).
27.08.1994 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_4, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Старобешівського районного управління юстиції Донецької області видане свідоцтво від 27.08.1994 року № 73 про укладення шлюбу.
Відділом реєстрації актів цивільного стану Старобешівського районного управління юстиції Донецької області видане свідоцтво від 14.07.1995 року № 91 про народження сина ОСОБА_5
В липні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу реєстрації актів цивільного стану Старобешівського районного управління юстиції Донецької області з заявою про внесення змін до свідоцтва від 14.07.1995 року № 91 про народження сина ОСОБА_5 та свідоцтва від 27.08.1994 року № 73 про укладення шлюбу щодо правильності написання по-батькові ОСОБА_1, оскільки в зазначених документах вказане по-батькові «ОСОБА_1».
За результатами звернення ОСОБА_1 Відділом реєстрації актів цивільного стану Старобешівського районного управління юстиції Донецької області складений висновок, яким відмовлено у внесенні змін до відповідних актів цивільного стану у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів та відсутності у словнику - довідці м. Київ Наукова думка ім'я ОСОБА_6 (а.с. 11).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить внести зміни до зазначених актів цивільного стану та стягнути моральну шкоду.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, які склалися між сторонами регулюються Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану, відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану визначає Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Згідно п. 2 ст. 4 зазначеного Закону органами державної реєстрації актів цивільного стану є відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану);
Частиною 1 статті 6 цього Закону визначені повноваження відділів державної реєстрації актів цивільного стану, відповідно до якої відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» діяльність органів державної реєстрації актів цивільного стану ґрунтується на принципах додержання законності, захисту прав і законних інтересів громадян та держави, додержання таємниці державної реєстрації актів цивільного стану, належного документального оформлення проведеної державної реєстрації.
Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством у сфері проведення державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт або паспортний документ заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.
Як вбачається з паспорту позивача, по-батькові в документі зазначено «ОСОБА_1», згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1, наданого до матеріалів справи, ім'я батька позивача - ОСОБА_6, в актах цивільного стану, які оскаржуються, зазначено «ОСОБА_1» (а.с. 7, 8, 9).
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану, складених органами реєстрації актів цивільного стану України, врегульований Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5 «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану їх поновлення та анулювання».
Згідно п. «т» ч. 4 Правил зміни, доповнення та виправлення вносяться у записи актів громадянського стану якщо під час реєстрації актів громадянського стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей або окремих слів) або вказані неправильні відомості - у записи актів громадянського стану, в яких були допущені ці помилки.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою, зокрема, особи, щодо якої складено актовий запис.
Згідно ч. 3 зазначеної норми Закону заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.
Відповідно до абз. 1 ч. 5 Правил заява про внесення змін, доповнень, виправлень у записи актів громадянського стану за затвердженою формою подається у відділ реєстрації актів громадянського стану за місцем проживання заявника.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, у липні 2011 року позивач звернувся до відповідача з заявою про внесення змін до актового запису про шлюб та в актовий запис про народження.
Частиною 1 статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
Згідно ч. 14 Правил внесення змін, доповнень та виправлень у записи актів громадянського стану провадиться відділом реєстрації актів громадянського стану за місцем знаходження первинного (поновленого) запису. При цьому виписується нове свідоцтво про реєстрацію акта громадянського стану, яке видається заявнику або надсилається у відділ реєстрації актів громадянського стану за місцем проживання заявника для вручення йому.
Таким чином, нормами чинного законодавства на відповідача у справі покладений обов'язок у разі, якщо під час реєстрації актів громадянського стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей або окремих слів) або вказані неправильні відомості на підставі наданих документів внести зміни до актового запису.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем відмовлено позивачу у внесені змін до актового запису цивільного стану.
Абзацем 3 частини 1 статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» встановлено, що у разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Згідно ч. 13 Правил відмова відділу реєстрації актів громадянського стану у зміні, доповненні, виправленні записів актів громадянського стану може бути оскаржена в суді за місцем проживання заявника.
Враховуючи наведене та те, що в актах цивільного стану, а саме, в свідоцтві про шлюб та в свідоцтві про народження дитини відповідачем невірно зазначене по-батькові позивача, що підтверджене паспортними даними громадянина, суд вважає неправомірними дії відділу реєстрації актів цивільного стану щодо відмови у внесені змін в актові записи.
Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» дії або бездіяльність працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зовнішніх зносин України та/або до суду.
Оскільки під час розгляду справи судом встановлений факт того, що під час реєстрації актів громадянського стану, які оскаржуються, відповідачем були допущені помилки або вказані неправильні відомості, суд вважає позовну заяву в частині зобов'язання відділ реєстрації актів цивільного стану внести зміни в актові записи, а саме, замість по-батькові позивача «ОСОБА_1» вказати «ОСОБА_1» такою, що підлягає задоволенню.
Щодо стягнення моральної шкоди, суд враховує наступне.
Постановою Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року N 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Позивачем не надано суду доказів наявності шкоди, або наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, фактів заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовної заяви в частині стягнення моральної шкоди.
Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. 2, ст. 7-11 ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94 ст. 122 - 154, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу реєстрації актів цивільного стану Старобешівського районного управління юстиції Донецької області про визнання неправомірними дій щодо відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану від 27.08.1994 року № 73 про укладення шлюбу та актового запису цивільного стану від 14.07.1995 року № 91 про народження, зобов'язання внести зміни до актового запису цивільного стану від 27.08.1994 року № 73 про шлюб та актового запису цивільного стану від 14.07.1995 року № 91 про народження, а саме, змінити написання по-батькові з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1», стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати дії Відділу реєстрації актів цивільного стану Старобешівського районного управління юстиції Донецької області щодо відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану від 27.08.1994 року № 73 про укладення шлюбу та актового запису цивільного стану від 14.07.1995 року № 91 про народження - неправомірними.
Зобов'язати Відділ реєстрації актів цивільного стану Старобешівського районного управління юстиції Донецької області внести зміни до актового запису цивільного стану від 27.08.1994 року № 73 про укладення шлюбу, а саме, змінити написання по-батькові громадянина ОСОБА_1 з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1».
Зобов'язати Відділ реєстрації актів цивільного стану Старобешівського районного управління юстиції Донецької області внести зміни до актового запису цивільного стану від 14.07.1995 року № 91 про народження, а саме, змінити написання по-батькові батька - ОСОБА_1 з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1».
В задоволенні іншої частини позовної заяви - відмовити.
Присудити з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У судовому засіданні 22.11.2011 року проголошений повний текст постанови.
Суддя Давиденко Т.В.