Україна
10 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/17676/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Грищенка Є.І.
при секретарі Ломиног А.М.
за участю представників сторін:
від позивача - Лебедєва Г.Г.
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Прокурора м. Дебальцеве Донецької області в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків у сумі 1761,30 грн.,-
Позивач - Прокурор м. Дебальцеве Донецької області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків у сумі 1761,30 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що у порушення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач станом на 1 квітня 2011 року має прострочену заборгованість по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1761 грн.30 коп. Оскільки відповідач суму страхових внесків не сплачує, просив у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве заборгованість по сплаті страхових внесків у зазначеному вище розмірі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, але конверт повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
На підставі ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована Виконавчим комітетом Дебальцевської міської ради Донецької області 03.04.1998 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1.
Відповідно до п. 2.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідач знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області за № 05-12-11-0528.
Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Невиконання цього обов'язку платниками страхових внесків приводить до неповного формування коштів Пенсійного фонду України, і як наслідок, до несвоєчасних виплат пенсій пенсіонерам, що є порушенням ст. 46 Конституції України.
Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.
Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення «Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Як вбачається зі звіту, поданого ОСОБА_2 встановлений розмір страхових внесків складав (а.с. 5):
у січні 2010 року - 3,50 грн., з них сплачено - 3,50 грн.;
у лютому 2010 року - 3,50 грн., з них сплачено - 3,50 грн.;
у березні 2010 року - 3,50 грн., з них сплачено - 3,50 грн.;
у квітні 2010 року - 3,50 грн., з них сплачено - 3,50 грн.;
у травні 2010 року - 3,50 грн., з них сплачено - 3,50 грн.;
у червні 2010 року - 3,50 грн., з них сплачено - 3,50 грн.;
у липні 2010 року - 294,82 грн., з них сплачено - 3,50 грн.;
у серпні 2010 року - 294,82 грн., з них сплачено - 3,50 грн.;
у вересні 2010 року - 294,82 грн., з них сплачено - 3,50 грн.;
у жовтні 2010 року - 301,12 грн., з них сплачено - 3,50 грн.;
у листопаді 2011 року - 301,12 грн., з них сплачено - 3,50 грн.;
у грудні 2011 року - 306,10 грн., з них сплачено - 3,50 грн.
У зв'язку із наявною переплатою, що вбачається із карки особового рахунку відповідача, сума заборгованості ОСОБА_2 по сплаті страхових внесків складає 1761,30 грн.
Відповідно до п.п 2.1.3. п. 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року (далі - Інструкція), платниками страхових внесків є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).
Згідно з п.п. 5.3.4. Інструкції страхові внески платниками податків, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачується ними за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, до 20 числа поточного місяця за попередній у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Як вбачається з картки особового рахунку заборгованість відповідача перед УПФУ становить у загальному розмірі 1761,30 грн.
Вказана сума заборгованості станом на момент розгляду справи відповідачем у добровільному порядку сплачена не була.
За таких обставин, оскільки відповідач своєчасно не сплатив страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, то відповідно до ч. 1 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з нього підлягає стягненню у рахунок погашення заборгованості сума у розмірі 1761,30 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Прокурора м. Дебальцеве Донецької області в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків у сумі 1761,30 грн., - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1761 (одна тисяча сімсот шістдесят одну ) гривню 30 копійок
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 10 листопада 2011 року.
Повний текст постанови складено 15 листопада 2011 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Грищенко Є.І.