Україна
21 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/19537/2011
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17
час прийняття постанови: 09 годин 05 хвилин.
Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Зекунова Е.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Сніжному до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 відповідно до довідки перебуває на обліку у Державної податкової інспекції в м. Сніжному з 30.11.2005 року. Відповідно до акту №43 від 05.10.2011 року вказаний підприємець з 4 кварталу 2008 року не надає до податкового органу податкову звітність, пов'язану з нарахуванням та сплатою податків у встановлені терміни.
На підставі: пункту 16.1.3 ст. 16 Податкового кодексу України, яким передбачено, що платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до ч. 6 ст. 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання ліквідується, у тому числі, у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.
Статтею 238 Господарського кодексу України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Частиною 1 статті 239 цього Кодексу віднесено скасування державної реєстрації та ліквідацію суб'єкта господарювання до видів адміністративно-господарських санкцій.
Частиною 2 статті 247 Господарського кодексу України визначено, що скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу.
Згідно із ст. 20.1.12 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право, зокрема, у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Статтею 67.2 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є:
визнання фізичної особи - підприємця банкрутом;
провадження нею підприємницької діяльності, що заборонена законом;
неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;
наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність фізичної особи - підприємця за зазначеним місцем проживання.
Керуючись ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Сніжному до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1).
Відповідач зобов'язаний виконати указану постанову негайно.
Копію постанови у день набрання нею законної сили направити державному реєстратору за місцезнаходженням фізичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності-підприємця.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Зекунов Е. В.