Україна
08 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/16544/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: об 11 год. 15 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кочанової П.В.
при секретарі Дікусяк Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Селидівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 6317, 21 грн., -
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 за дов. № б/н від 17.08.2011 р.
від відповідача: не з'явився
Селидівський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 6317, 21 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 10.09.2009 р. ОСОБА_1 звернулась до Селидівського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні на роботу. У своїй заяві про надання статусу безробітного відповідач зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, та у разі подання до центру зайнятості неправдивих документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь - якого доходу в період знаходження на обліку в службі зайнятості, зобов'язується добровільно повернути зайве виплачене йому матеріальне забезпечення.
17.09.2009 року ОСОБА_1 був наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю. У період з 17.09.2009 р. по 11.08.2010 р. ОСОБА_1 була нарахована та виплачена допомога по безробіттю.
У зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю відповідно до абз. 14 пп. 1 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних було знято з обліку Донецького міського центру зайнятості та з 19.08.2010 р. припинена допомога по безробіттю.
За період перебування на обліку у службі зайнятості безробітному ОСОБА_1 була нарахована та сплачена допомога по безробіттю у розмірі 6317, 21 грн.
Згідно з вимогами п. 2 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Центром зайнятості одержано інформацію від Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що гр. ОСОБА_1 з грудня 2003 р. перебуває на обліку в реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Тому позивач просить стягнути з відповідача незаконно отриману суму допомоги по безробіттю у розмірі 6317, 21 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що є відомості в матеріалах справи.
Причини неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності відповідач суду не надав. Заяву про визнання позовних вимог або заперечення проти них суду не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
Представник позивача не заперечувала проти проведення судового засідання по справі за відсутності представника відповідача.
За таких обставин, враховуючи те, що представник позивача не заперечувала проти проведення судового засідання по справі за відсутності представника відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
Відповідно до заяви від 10.09.2009 р. відповідач ОСОБА_1 звернулась до Донецького міського центру зайнятості з проханням вирішити питання про працевлаштування, в якій зазначила, що в якості фізичної особи-підприємця не зареєстрована.
17.09.2009 року ОСОБА_1 згідно наказу Селидівського міського центру зайнятості № НТ 090917 був наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю.
Відповідно до Наказу № НТ 090917 від 17.09.2009 р. ОСОБА_1 розпочато виплату допомоги по безробіттю.
Згідно наказу № НТ 100819 від 19.08.2009 р. припинена виплата допомоги по безробіттю ОСОБА_1 та знято останню з обліку у зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю відповідно до абз. 14 пп. 1 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних.
Згідно з Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 р. за № 60/62 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 р. за № 232/16248, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» здійснено обмін даними з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Центром зайнятості одержано інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що гр. ОСОБА_1 з 10 грудня 2003 р. перебувала на обліку в реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується листом Виконавчого комітету Селидівської міської ради № 02 вх. 1942-21е/1 від 13.09.2010 р.
20.08.2010 р. Наказом № НТ 100820 Селидівського міського центру зайнятості прийнято рішення повернути незаконно отримані кошти з відповідача за період з 17.09.2009 р. по 19.08.2010 р. у розмірі 6317, 21 грн.
Листом № 04-1646 від 25.08.2010 року Селидівським центром зайнятості було повідомлено ОСОБА_1 про необхідність відшкодувати центру зайнятості кошти у розмірі 6317,21 грн., але до теперішнього часу підтвердження відшкодування заборгованості на розрахунковий рахунок центру зайнятості не надходило.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” державна реєстрація - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного реєстру.
Частиною 3 ст. 46 зазначеного вище Закону передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Правові фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України «Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування на випадок безробіття».
Відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», тобто позивач у справі орган владних повноважень, в якому чинним законодавством надані владні управлінські функції.
Згідно ч. 3 ст. 1 Закону України “Про зайнятість населення” до зайнятого населення, належать громадяни, самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.
Отже, на момент знаходження на обліку в службі зайнятості ОСОБА_1 належала до зайнятого населення, що унеможливлювало надання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю, але вона в порушення вимог чинного законодавства про зайнятість населення, не повідомила про здійснення підприємницької діяльності.
Пунктом 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 31 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю.
Згідно з п.п. 2, 3 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” зі змінами та доповненнями, застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, сума отриманої допомоги відповідачем складає 6317, 21 грн.
Відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 року № 307, якщо час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови виплати, у тому числі встановлені час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. У разі, коли кошти не повернено в установлений строк, питання щодо повернення вирішується у судовому порядку відповідно до законодавства.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 6317, 21 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно з п. 34 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито” від сплати державного мита (судового збору) звільнений.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Селидівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 6317, 21 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Селидівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття грошову суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 6317 (шість тисяч триста сімнадцять) грн. 21 коп. на р/р № 37171304900070 в УДК Донецької області, МФО 834016, ЄДРПОУ 22039540.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті, проголошена її вступна та резолютивна частини 08 листопада 2011 року.
Повний текст постанови складений 11 листопада 2011 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Кочанова П.В.