Україна
10 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/18061/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бойка М.І.
при секретарі Бабло В.Е.
за участі
представників позивача Касицького Ю.М., Кобильської О.В.,
представника третьої особи Казанцевої Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства «Механік» до Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міського управління юстиції в Донецькій області, третя особа Державне підприємство «Шахтарськантрацит», про скасування постанови, -
Мале приватне підприємство «Механік» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міського управління юстиції в Донецькій області, третя особа Державне підприємство «Шахтарськантрацит», про скасування постанови від 31.01.2011 року про зупинення зведеного виконавчого провадження № 8059732.
Ухвалою суду від 10.11.2011 р. позивачу поновлений строк звернення до адміністративного суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Шахтарського районного управління юстиції.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 1 березня 2004 року постановами відділу державної виконавчої служби Шахтарського міське управління юстиції були відкриті виконавчі провадження № 2952/10-203/04 та № 2953/10-204/04 на підставі пред'явлених позивачем (стягувачем) до примусового виконання виконавчих документів:
- наказу господарського суду Донецької області від 10.02.2004 року про примусове виконання судового рішення від 29.01.2004 року по справі № 8/507 шляхом стягнення з державного підприємства «Шахтарськантрацит» на користь малого приватного підприємства «Механік» заборгованості в сумі 141693,00 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 1416,93 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.;
- наказу господарського суду Донецької області від 10.02.2004 року про примусове виконання судового рішення від 29.01.2004 року по справі № 8/508 шляхом стягнення з державного підприємства «Шахтарськантрацит» на користь малого приватного підприємства «Механік» заборгованості в сумі 65090,33 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 650,90 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
9 березня 2004 року зазначені виконавчі провадження були приєднані до зведеного виконавчого провадження по виконанню судових рішень про стягнення з ДП «Шахтарськантрацит» заборгованостей, про що ВДВС Шахтарського МУЮ виніс відповідні постанови.
Позивач зазначив, що восени 2004 року на рахунок МПП «Механік» перераховувались грошові кошти в сумі 100000,00 грн., якими частково була погашена заборгованість ДП «Шахтарськантрацит» за наказом господарського суду Донецької області від 10.02.2004 року про примусове виконання судового рішення від 29.01.2004 року по справі № 8/507. Інші виконавчі дій на користь МПП «Механік» не вчинялись.
В липні 2011 року директор МПП «Механік» звернувся до ВДВС Шахтарського МУЮ з метою з'ясування руху по зведеному виконавчому провадженню.
Відповідач своїм листом від 22 липня 2011 року вих. № 4-471/11/23026 повідомив, що виконавчі дії щодо ДП «Шахтарськантрацит», яке включене до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України № 2711 -IV, не провадяться, оскільки постановою ВДВС Шахтарського МУЮ від 31 січня 2011 року зведене виконавче провадження № 8059732 від 1999 року «про стягнення заборгованості з ДП «Шахтарськантрацит» на користь громадян, юридичних осіб, держави та відділу ДВС» у відповідності з положеннями Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про, заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 13.01.2011 року № 2940-УГ зупинено строком до 01.01.2013 року.
Ознайомившись з листом відповідача та долученою до нього постановою від 31 січня 2011 року, позивач вдруге звернувся до ВДВС Шахтарського МУЮ із заявою щодо скасування постанови про зупинення виконавчого провадження № 8059732 в частині виконання в примусовому порядку наказів господарського суду Донецької області по справам № 8/507 та № 8/508 та просив поновити примусове виконавче провадження щодо стягнення з ДП «Шахтарськантрацит» на користь МПП «Механік» заборгованості в сумі 43 227,93 грн. та 65 859,23 грн., оскільки зазначений борг не відноситься до боргу у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або до податкового боргу.
Листом від 26 серпня 2011 року ВДВС Шахтарського МУЮ відмовило МПП «Механік» у скасуванні постанови від 31 січня 2011 року. Лист відповідача від 26.08.2011 року отримано позивачем тільки 07.10.2011 року.
Позивач вважає, що постанова ВДВС Шахтарського МУЮ від 31 січня 2011 року суперечить положенням чинного законодавства та порушує його права.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі з наведених в ньому підстав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надали заяву про розгляд справи без його участі.
Представник третьої особи в судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутністю представника відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що в провадженні Відділу державної виконавчої служби Шахтарського районного управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження по стягненню заборгованості з Державного підприємства «Шахтарськантрацит».
Постановами державного виконавця ВДВС Шахтарського РУЮ від 01.03.2004 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказів Господарського суду Донецької області № 8/507 та 8/508, про стягнення заборгованості з ДП «Шахтарськантрацит» на користь позивача.
Постановою від 31.01.2011 року державним виконавцем зупинено зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості з ДП «Шахтарськантрацит» на підставі Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Зі змісту оскарженої постанови від 31.01.2011 р. про зупинення виконавчого провадження випливає, що ДП «Шахтарськантрацит» бере участь у процедурі погашення заборгованості згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Належні докази зазначеного факту надані третьою особою до суду. Представником позивача зазначений факт не заперечується. Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Відповідно до преамбули Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 року № 2711-IV (надалі за текстом Закон № 2711-IV), цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.
Згідно абзацу шостому пункту 3.7 статті 3 Закону № 2711-IV в редакції, яка набрала чинності на час прийняття оскарженої постанови, на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів.
Зазначеній нормі кореспондує п. 15 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (надалі за текстом Закон № 606-XIV) в редакції, яка діяла на час прийняття оскарженої постанови від 31.01.2011 р., де вказано, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Згідно частині третій статті 34 Закону № 606-XIV виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 15 частини першої цієї статті, не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону № 606-XIV державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених у статтях 34 і 35 цього Закону, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 34 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Частина 2 зазначеної статті передбачала, що виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених пунктом 15 статті 34, - до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Отже, перелічені норми Закону № 606-XIV для державного виконавця носять імперативний характер і за змістом цього Закону обов'язкові для виконання.
Обов'язки і права державних виконавців були визначені статтею 5 Закону № 606-XIV, в колишній редакції, з якої випливає, що на державного виконавця не покладено обов'язку та повноважень самостійно вирішувати питання про те, чи підпадає заборгованість за виконавчими документами, ознакам заборгованості в розумінні Закону № 2711-IV, чи підлягає застосуванню цей Закон до сторін виконавчого провадження.
З огляду на зміст ч. 3 ст. 2 КАС України, державний виконавець діяв в межах наданих йому повноважень, у відповідності з прямими приписами п. 15 частини першої та частини третьої статті 34 та статті 36 спеціального Закону № 606-XIV у відповідній редакції.
Водночас, враховуючи предмет заявлених позовних вимог про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження, суд враховує особливості правового регулювання правовідносин, що склалися між учасниками виконавчого провадження у системному зв'язку відповідних правових норм.
Рішеннями Господарського суду Донецької області від 29.01.2004 року по справам № 8/507 та № 8/508 стягнуто з ДП «Шахтарськантрацит» на користь МПП «Механік», заборгованість за господарськими договорами на виконання будівельно-монтажних робіт. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно приписам статті 1 Закону № 2711-IV у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1.2. Погашення заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених цим Законом.
1.3. Учасники розрахунків - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.
1.4. Заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка:
1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;
2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;
3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;
4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;
5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Відповідно до ст. 2. Закону № 2711-IV цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
Учасниками судового розгляду не заперечується, що МПП «Механік» не є підприємством паливно-енергетичного комплексу, не є учасником розрахунків щодо заборгованості, яка виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії. Згідно ч. 3. ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Таким чином, з прямої норми ст. 2 Закону № 2711-IV випливає, що дія цього Закону не може поширюватися на позивача, який не є підприємством паливно-енергетичного комплексу.
Враховуючи зміст виконавчих документів та рішень Господарського суду, що знаходяться на виконанні у відповідача, вказаний висновок підтверджується і визначенням термінів у ст. 1 Закону № 2711-IV, в розумінні якого позивач не є учасником розрахунків, а погашення боргу за виконані будівельно-монтажні роботи не стосується розрахунків щодо заборгованості, яка виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
З урахуванням зазначеного спеціального розуміння заборгованості у Законі № 2711-IV, яка не стосується стягнення заборгованості, не передбаченої вказаним Законом, суд дійшов висновку про необхідність обмеженого застосування приписів абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону № 2711-IV щодо необхідності на цей час зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання рішень із стягнення заборгованості, яка не підпадає під визначення терміну «заборгованість» в розумінні Закону № 2711-IV.
Тобто, за загальним змістом Закону № 2711-IV, вказана норма абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 цього Закону не може розповсюджувати свою дію на виконавче провадження та заходи примусового виконання рішень про стягнення іншої заборгованості, ніж визначена п. 1.4. ст. 1 вказаного Закону.
Отже, з урахуванням відсутності дії абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону № 2711-IV на відносини зі стягнення заборгованості ДП «Шахтарськантрацит» перед МПП «Механік», при вирішенні питання щодо зупинення виконавчого провадження за такою заборгованістю слід керуватися лише нормами спеціального Закону № 606-XIV, нова редакція якого набрала чинності 08.03.2011 р. згідно Закону України від 04.11.2010 р.
Як зазначено вище, в редакції на час прийняття оскарженої постанови, Закон № 606-XIV зобов'язував державного виконавця зупинити виконавче провадження до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Але водночас, частина 3 ст. 36 Закону № 606-XIV передбачала, що строки зупинення виконавчого провадження можуть бути скорочені судом.
Частина 3 ст. 39 Закону № 606-XIV в діючий редакції також встановлює, що постанова про зупинення виконавчого провадження може бути оскаржена у десятиденний строк в порядку, встановленому цим Законом. Строки зупинення виконавчого провадження можуть бути скорочені судом. При цьому зазначена норма не містить жодних спеціальних умов такого скорочення.
Отже, строки зупинення виконавчого провадження, визначені Законом № 606-XIV, які для державного виконавця є імперативними, для суду не носять обов'язкового характеру, оскільки прямими приписами закону закріплена наявність у суду повноважень щодо скорочення строків зупинення виконавчого провадження, незалежно від підстав такого зупинення.
Стаття 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
За таких обставин, незважаючи на те, що позивач не обґрунтовував заявлені позовні вимоги скороченням строку зупинення виконавчого провадження, суд вважає за можливе використати повноваження, надані частиною 3 ст. 39 Закону № 606-XIV, що необхідно для повного захисту прав та інтересів позивача.
Розглядаючи підстави для скорочення строку зупинення виконавчого провадження, суд виходить із закріплених у статтях 7, 9, 14 КАС України принципів законності та обов'язковості судових рішень та враховує, що оскарженою постановою державного виконавця від 31.01.2011 р. зупинено виконавче провадження за виконавчими документами, виданим Господарським судом Донецької області судом на виконання рішень, які набрали законної сили.
Згідно ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
За таких умов, враховуючи відсутність дії Закону № 2711-IV на відносини щодо стягнення заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи, зазначений Закон не може змінювати конституційний принцип обов'язковості виконання на всій території України судових рішень, які не стосуються процедури погашення спеціальної заборгованості, передбаченої Законом № 2711-IV.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Тому судом враховується, що згідно п. 1.6 ст. 1 Закону № 2711-IV Реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості - автоматизована комп'ютерна база даних, яка ведеться оптовим постачальником електричної енергії та призначена для накопичення, систематизації і зберігання відомостей про підприємства паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості. Згідно п. 3.1 ст. 3 Закону № 2711-IV для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Виписка із зазначеного Реєстру, третій особі видана адміністратором Реєстру розрахунковим центром ДП «Енергоринок». Водночас, рішення суду, яке набрало чинності, має силу закону.
За таких умов не відповідає принципу законності, яким керується суд при вирішенні справи, унеможливлення виконання рішення суду про стягнення боргу через включення боржника до комп'ютерної бази даних, якою є Реєстр, за рішенням іншого суб'єкта підприємницької діяльності адміністратора Реєстру, відповідно до підзаконних нормативних актів Кабінету Міністрів України.
Тому, враховуючи, що виконавчі документи за рішеннями, що набрали законної сили, на користь позивача протягом тривалого строку не виконується, суд дійшов висновку про необхідність скорочення строку зупинення виконавчого провадження про стягнення боргу на користь позивача.
При цьому суд враховує, що поновлення виконавчого провадження в частині стягнення з третьої особи заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи не перешкоджає участі боржника у процедурі погашення заборгованості, оскільки Закон № 2711-IV у п. 1.9 ст. 1 передбачає наявність поточних рахунків із спеціальним режимом використання учасників розрахунків, відкритих в установах уповноваженого банку та призначених виключно для проведення грошових розрахунків для погашення заборгованості при застосуванні механізмів взаєморозрахунків та реструктуризації, на умовах, визначених цим Законом, операції на яких не можуть бути призупинені та на кошти яких не може бути звернено стягнення відповідно до Закону Україну «Про виконавче провадження».
Суд зазначає, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень відбувається з дати набрання постановою суду законної сили. Оскільки на час судового розгляду справи зупинення виконавчого провадження вже триває у часі, скорочення строку такого зупинення згідно частині 3 ст. 39 Закону № 606-XIV можливе шляхом задоволення позовних вимог про скасування постанови державного виконавця. Тому суд скорочує строк зупинення виконавчого провадження не до настання певної календарної дати, а шляхом скасування постанови державного виконавця, тобто до дати набрання законної сили постановою суду, що не суперечить вимогам частини 3 ст. 39 Закону № 606-XIV, через що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Малого приватного підприємства «Механік» до Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міського управління юстиції в Донецькій області, третя особа Державне підприємство «Шахтарськантрацит», про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову по виконавчому провадженню № 8059732 від 31.01.2011 року про зупинення зведеного виконавчого провадження в частині виконання в примусовому порядку наказів Господарського суду Донецької області від 10 лютого 2004 року по справам № 8/507 та № 8/508 щодо стягнення з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» на користь Малого приватного підприємства «Механік» заборгованості в сумі 43227,93 грн., та 65859,23 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства «Механік» судові витрати у вигляді державного мита в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 10 жовтня 2011 року.
Повний текст постанови складений 15 листопада 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Бойко М.І.