Україна
07 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/15699/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12-20
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Соколової О.А.
при секретарі Федорової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до сектора у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого районного відділу Маріупольського управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, Маріупольського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до сектора у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого районного відділу Маріупольського управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, Маріупольського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області про зобов'язання зареєструвати його в будинку № 42 б по вулиці Азовській у місті Маріуполь.
Позов вмотивовано тим, що згідно договору купівлі - продажу від 02.07.08, позивач придбав дім № 42 б по вулиці Азовській у громадянина ОСОБА_2 Для надання угоді правового характеру ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Жовтневого міського суду м. Маріуполя про визнання договору купівлі - продажу дійсним. Рішенням суду від 06.05.11 договір був визнан дійсним. Після набрання законної сили рішення суду позивач звернувся до паспортного відділу с проханням зареєструвати його в цьому домі, оскільки проживає в цьому домі с моменту його купівлі. Паспортний відділ відмовив позивачу в реєстрації.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Через відділ діловодства та документообігу суду надав клопотання в якому просив суд розглянути справу за його відсутністю.
Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Через відділ діловодства та документообігу суду надав заяву в який просив суд розглянути справу за відсутністю представника відповідача та відмовити у задоволені позовних вимог з наступних підстав.
Позивачем будинок придбаний, без оформлення документів через нотаріальну контору, договір купівлі-продажу завірений головою квартального комітету. Заявнику було запропоновано зареєструвати рішення суду в бюро технічної інвентаризації та отримати право власності на придбаний будинок.
Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності відповідач суду не надавав.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідачі - Маріупольське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, до складу якого входить Жовтневий районний відділ в структурі якого є сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.
Статтею 1 Закону України «Про міліцію» визначено, що міліція - це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 10 цього Закону одним з основних завдань органів внутрішніх справ є контроль додержання громадянами та службовими особами встановлених законодавством правил паспортної системи, в'їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію іноземних громадян та осіб без громадянства.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В статті 71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Абзацом 7 частини 1 статті 3 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Згідно ст.11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання та місця перебування особи здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації (далі - орган реєстрації) в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» для реєстрації особа подає: письмову заяву; паспорт; квитанцію про сплату державного мита, або документ про звільнення від сплати; два примірника талона зняття з реєстрації.
Заява особи про реєстрацію місця проживання є єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи (частина 4 вищевказаної статті).
Зразки заяви та інших документів, необхідних для реєстрації місця проживання особи, затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина 5 вищевказаної статті).
Постановою Кабінету Міністрів України № 985 від 28.07.04 «Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні» затверджені форми зразків заяв, зокрема, заяви про реєстрацію місця проживання. В заяві про реєстрацію місця проживання, заявник зазначає підставу для проведення реєстрації за зазначеною адресою.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 06.05.11 договір купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_1, укладений 2 липня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, оформлений у вигляді домашньої угоди, визнано дійсним (а.с.6).
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Частиною 3 ст. 640 ЦК України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Крім того, відповідно ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Статтями 3, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» № 1952 від 01.07.04 визначено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом. Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Згідно п.1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за №57/6445 з наступними змінами, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Комунальним підприємствам Бюро технічної інвентаризації державою делеговані повноваження щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновками відповідача 1 щодо неможливості зареєструвати позивача в будинку 42 б по вул. Азовська міста Маріуполь, оскільки позивач не дотримався умови щодо державної реєстрації права власності зазначеного будинку в Бюро технічної інвентаризації.
Таким чином, враховуючи вищенаведені правові норми та досліджені обставин в їх сукупності, суд вважає, що позов заявлено безпідставно, а тому в задоволені позову слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені позову ОСОБА_1 до сектора у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого районного відділу Маріупольського управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, Маріупольського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 7 листопада 2011 року.
Постанова виготовлена в повному обсязі 11 листопада 2011 року.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення через Донецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Соколова О. А.