01 листопада 2011 р. Справа № 2а/0270/4569/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,
при секретарі судового засідання Захаріяш Ользі Олександрівні,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Вінницяагроспецтостач" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
06 вересня 2011 року Приватне акціонерне товариство "Вінницяагроспецтостач" (ПрАТ "Вінницяагроспецтостач", Товариство) звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (ДПІ у м. Вінниці) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 вересня 2011 року №0003732330.
Зазначили, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з питань правомірності обчислення сум податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінергія - А» (ТОВ «Сінергія - А») за червень 2011 року ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення - рішення про завищення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.
Такі дії податкового органу обумовлені викладеними в акті перевірки висновками щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Сінергія - А» у зв'язку із не встановленням їх місцезнаходження та імітуванням вказаним Товариством усіх господарських операцій у червні 2011 року, тобто фактично неможливості ними здійснити продаж товарних матеріальних цінностей за договором поставки нафтопродуктів від 30 травня 2011 року.
Однак такі висновки ДПІ у м. Вінниці щодо порушення контрагентом вимог податкового законодавства по ланцюгу постачання не можуть позбавляти їх права на формування податкового кредиту.
Дійсно між ПрАТ «Вінницяагроспецпостач» та ТОВ «Сінергія - А» укладено договір поставки нафтопродуктів від 30 травня 2011 року, відповідно до якого постачальник поставив відповідну продукцію, а замовник розрахувався за поставлений товар, що підтверджено належною первинною документацією. На момент укладання та строку дії вказаного договору сторони перебували платниками податку на додану вартість та повною мірою виконали взяті на себе зобов'язання. Транспортування товару згідно з договором здійснювалось постачальником, а ціна включена до ціни товару.
Посилаючись на те, що чинним податковим законодавством питання щодо встановлення від'ємного значення суми податку на додану вартість поширюється тільки на окремо взятого платника податків (заявника бюджетного відшкодування) і цей факт не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб (контрагентів) та їх адміністративно-фінансового стану, а також посилаючись на те, що розглядуваний договір постачання не визнаний недійсним, й більше того, факт сплати ціни отриманих нафтопродуктів з урахуванням податку на додану вартість та наявність у них й належність необхідної первинної документації відповідачем не заперечується, - ПрАТ «Вінницяагроспецпостач» просило податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Вінниці визнати протиправним і скасувати.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2011 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 (довіреність на а.с. 47) вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та надані у справу письмові докази.
Представник відповідача - головний державний податковий інспектор юридичного управління ДПІ у м. Вінниці ОСОБА_2 (довіреність на а.с. 56) позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях. Усно пояснив, що оскільки дані Єдиного державного реєстру не відповідають фактичним даним місцезнаходження TOB «Сінергія-А», можна дійти висновку про те, що посадовими особами TOB «Сінергія-А» до офіційних документів щодо підтвердження відомостей про юридичну особу, які подаються Державному реєстратору, а відтак і до податкової звітності вносяться завідомо неправдиві (недостовірні) дані щодо місцезнаходження підприємства. Це свідчить про порушення TOB «Сінергія-А» пункту 3 статті 48 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (ПК України) та, в свою чергу, призводить до порушення ПрАТ "Вінницяагроспецпостач" пункту 6 статті 198 ПК України.
Аналіз декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року свідчить, що до складу податкового кредиту TOB «Сінергія-А» включено суми по взаємовідносинам з: Товариством з обмеженою відповідальністю «Український центр екології» (ТОВ «Український центр екології»), свідоцтво платника податку на додану вартість якого у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням анульовано 27 травня 2011 року; та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім паперу та картону» (ТОВ «Торговий дім паперу та картону») свідоцтво платника податку на додану вартість якого також у зв'язку з відсутністю підтвердження відомостей про юридичну особу анульовано 29 березня 2011 року.
Таким чином, оскільки дані контрагенти TOB «Сінергія-А» на момент здійснення господарських операцій не були платниками податку на додану вартість, даний кредит сформовано незаконно. Відтак, можна дійти висновку, що поставка товарно матеріальних цінностей на адресу TOB «Сінергія-А» у червні місяці фактично взагалі не відбувалась, а TOB «Сінергія-А» імітувало господарські операції та штучно створило податковий кредит.
З огляду на викладене ТОВ «Сінергія-А» не могло здійснити продаж товарно матеріальних цінностей на ПрАТ "Вінницяагроспецпостач", а тому податковий кредит за червень 2011 року в сумі 115383 грн позивачем створений штучно всупереч чинному законодавству.
Таким чином, ДПІ У м. Вінниці, проводячи перевірку та приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяла згідно із нормами чинного законодавства, на підставі встановлених обставин, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України.
Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши надані у справу докази на підтвердження й спростування позовних вимог в цілому та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію №142959, ПрАТ "Вінницяагроспецпостач" зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 12 лютого 1992 року та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою №474526 від 18 травня 2011 року (а.с. 12).
На підставі протоколу чергових загальних зборів акціонерів №1 від 18 квітня 2011 року змінено тип товариства з Відкритого акціонерного товариства по матеріально - технічному забезпеченню «Вінницяагроспецпостач» на ПрАТ «Вінницяагроспецпостач», про що викладено Статут в новій редакції (а.с. 9-11).
Товариство взято на податковий облік ДПІ у м. Вінниці 29 червня 1995 року за №1/1101. У періоді, за який проводилась перевірка, позивача відповідно до свідоцтва від 22 липня 1997 року №1756395 зареєстровано платником податку на додану вартість (а.с. 13).
30 травня 2011 року ПрАТ «Вінницяагроспецпостач» уклало з ТОВ «Сінергія - А» договір поставки нафтопродуктів №01/01/ДТ, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти у відповідності з умовами договору. Поставка товару проводиться окремими партіями. Обсяги, асортимент, строки поставки та умови транспортування визначаються відповідними рахунками - фактурами, видатковими накладними або є додатковими домовленостями до цього договору.
Пунктами 5.4, 5.6 договору передбачено, що вид транспорту, яким проводиться відвантаження товару, визначається постачальником з урахуванням наявності технічних можливостей. Відвантаження товару, зокрема, автомобільним транспортом здійснюється лише при надані постачальнику оригіналу належним чином оформленої довіреності на отримання товару (форма «м-2) та інших необхідних документів. Послуги по відвантаженню та доставці товару до станцій (пунктів) призначення, вказаних покупцем в заявці, надаються третіми особами - вантажовідправниками, вантажоперевізниками та ін.(а.с. 39-42).
Відповідно до заявки від 30 травня 2011 року №1, ВАТ МТЗ «Вінницяагроспецпостач» замовлено 70 тонн дизпалива (а.с. 44). В свою чергу, ТОВ «Сінергія - А» 30 травня 2011 року сформовано рахунок №30/05 із визначеною вартістю товару з урахуванням податку на додану вартість 692300 грн (а.с. 43).
01 червня 2011 року сторонами виписані видаткова накладна №1/8 (а.с. 45) та податкова накладна №8ТТН1/8 (а.с. 48), згідно платіжних доручень №271 (а.с. 49) та №273 (а.с. 93) перераховано кошти в загальній сумі 692300 грн, на підставі договору ТОВ «Сінергія - А» із Товариством з обмеженою відповідальністю «Петроль - РЗС» на перевозку нафтопродуктів автомобільним транспортом від 30 травня 2011 року №244/11 ТР та товарно - транспортних накладних від 01 червня 2011 року №1/8 відвантажено та доставлено дизпаливо в загальній кількості 70 тон (а.с. 46, 47).
Відповідно, ПрАТ "Вінницяагроспецпостач" 20 липня 2011 року за №180438 до ДПІ у м. Вінниці подало податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року, в розділі І «Податкові зобов'язання» рядок 1 колонка А «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків " якої відображено обсяги придбання (без податкув на додану вартітсь) в сумі 503772 грн, сума податку на додану вартість (рядок 1 колонка Б) - 100754 грн. Усього податкового зобов'язання (рядок 9 колонка Б) - 100754 грн, в розділі II „Податковий кредит" рядок 10.1 колонка А „Придбання і виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою" відображено обсяги придбання (без податку н додану вартість) в сумі 585241 грн, сума податку на додану вартість (рядок 1 колонка Б) - 137048 грн. Усього податкового кредиту (рядок 17 колонка Б) - 137048 грн.
Відповідно до додатку №5 до декларації по податку на додану вартість за червень 2011 року «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» в розділі II «Податковий кредит", ПрАТ "Вінницяагроспецпостач" відобразило обсяг придбання в сумі 576916 грн 67 коп., суму податку н додану вартість 115383 грн 33 коп. сформованому по постачальнику ТОВ «Сінергія-А».
Таким чином, головним державним податковим ревізором - інспектором сектору ризикових операцій відділу контролю за відшкодуванням податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Вінниці Майстром Юрієм Миколайовичем на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України відповідно до пункту 200.11 статті 200 ПК України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПрАТ «Вінницяагроспецпостач» з питань правильності обчислення сум податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Сінергія-А» за червень 2011 р.
Направлення №3212/23 від 13 вересня 2011 року на перевірку пред'явлене, а копію наказу №4254/23 від 13 вересня 2011 року ДПІ у м. Вінниці вручено 13 вересня 2011 року під розписку голові правління ПрАТ «Вінницяагроспецпостач» Цюрі Василю Олексійовичу.
Під час перевірки ДПІ у м. Вінниці встановлено, що згідно акту №203/152/36429482 від 09 вересня 2011 року Харківської об'єднаної податкової інспекції (Харківська ОДПІ) про результати перевірки ТОВ «Сінергія-А» щодо підтвердження господарських відносин з платниками, зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, про що свідчить довідка відділення податкової міліції Харківської ОДПІ про не встановлення місцезнаходження платника за податковою адресою від 17 серпня 2011 року за №928/26-020.
При цьому в ході організації проведення зустрічної звірки з метою забезпечення підтвердження господарських відносин вжито такі заходи.
ТОВ «Сінергія-А» як суб'єкт господарювання зареєстроване Харківською районною державною адмінстрацією Харківської області 23 березня 2009 року.
Згідно з реєстраційними документами (протокол загальних зборів учасників товариства від 18.03.2009 №1) засновником став ОСОБА_5, який відповідно до паспортних даних зареєстрований за адресою по АДРЕСА_2
ТОВ «Сінергія-А» перебуває на обліку в Харківській ОДПІ з 25 березня 2009 року. Як платник податку на додану вартість товариство зареєстроване 15 травня 2009 року. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100226702 отримано за довіреністю громадянкою ОСОБА_6
На підставі протоколу загальних зборів товариства №4 від 15 квітня 2011 року за договором від 15 квітня 2011 року, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_7, корпоративні права на ТОВ «Сінергія-А» придбані громадянином ОСОБА_8, який зареєстрований за адресою по АДРЕСА_1.
Опитаний 30 травня 2011 року ОСОБА_5 підтвердив первинну реєстрацію ТОВ «Сінергія-А» за адресою власного місця проживання та подальший продаж корпоративних прав ОСОБА_8. Разом з цим ОСОБА_5 повідомив, що підпис напроти його даних в протоколі загальних зборів товариства №4 від 15 квітня 2011 року йому не належить. В поясненнях від 30 травня 2011 року ОСОБА_5 зазначив про те, що з 15 квітня 2011 року він не має жодного відношення до діяльності ТОВ «Сінергія-А». Підприємство, його керівні органи чи повноважні особи, первинні документи з часу передачі корпоративних прав ОСОБА_8 за адресою по АДРЕСА_2 не знаходяться.
Відсутність ТОВ «Сінергія-А» за адресою по АДРЕСА_2 підтверджується актом перевірки місцезнаходження від 17 серпня 2011 року, складеним відділом податкової міліції Харківської ОДПІ спільно з представником Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області, та довідками відділу податкової міліції Харківської ОДПІ від 17 серпня 2011 року №928/26-020, від 18 серпня 2011 року №936/26-020.
30 травня 2011 року громадянка ОСОБА_10, що мешкає за адресою по АДРЕСА_2 разом з чоловіком ОСОБА_11 та сином ОСОБА_5, надала пояснення щодо відсутності за даною адресою ТОВ «Сінергія-А» та відсутність будь-яких договірних відносин з вказаним підприємством.
22 червня 2011 року Харківською ОДПІ прийнято рішення №124/29-37 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Сінергія-А» в зв'язку з наявністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність юридичної особи за адресою. Декларація з податку на додану вартість за червень 2011 року подана 12 липня 2011 року та не визнана "як податкова звітність" у зв'язку з втратою особою статусу платника податку на додану вартість.
Згідно з листом Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» від 01 вересня 2011 року №980 на будівлю за адресою по АДРЕСА_2 відсутні матеріали технічної інвентаризації.
Згідно з висновком спеціаліста НДЕКЦ ГУ МВСК України в Харківській області від 05 вересня 2011 року №292 підписи в графах «директор» та «головний бухгалтер» в документах податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Сінергія-А» за квітень-червень 2011 року виконані ОСОБА_8.
В поясненнях від 20 травня 2011 року ОСОБА_8 повідомив, що ТОВ «Сінергія-А» не має основних засобів, нерухомого майна, складських приміщень, транспортних засобів. З цих пояснень також вбачається, що з обставинами здійснення господарської діяльності TOB «Сінергія-А» він обізнаний лише в загальних рисах. Крім того, в поясненнях містяться відомості про оренду офісу в адміністративному приміщенні за адресою по АДРЕСА_2 та знаходження там печатки, що свідчить про необізнаність останнього з обставинами діяльності підприємства, оскільки за даною адресою знаходиться житловий будинок.
В поясненнях від 20 червня 2011 року ОСОБА_8 повідомив, що він дійсно є засновником та одноосібним керівником TOB «Сінергія-А», яке не має найманих працівників та складських приміщень, однак конкретних обставин здійснення господарської діяльності пояснити не зміг (виду товару, яким здійснюється торгівля, постачальників та покупців). Крім того, в поясненнях від 20 червня 2011 року ОСОБА_8 зазначив, що TOB «Сінергія-А» зареєстроване та здійснює діяльність за адресою по вул. Леніна, будинок 55, корпус «2» в с. Коротич Харківського району Харківської області, що не відповідає ні реєстраційним, ні фактичним даним.
31 серпня 2011 року до Харківської ОДПІ надійшли в електронному вигляді відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про внесення змін до реєстраційних документів, а саме змінено адресу реєстрації на м. Харків, вул. Плеханівська 81 та змінено засновника та керівника підприємства - на громадянина ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, що зареєстрований за адресою в АДРЕСА_3. В результаті перевірки достовірності відомостей внесених до Єдиного державного реєстру здійснено виїзд на нову адресу реєстрації та встановлено, що за даною адресою об'єкти нерухомості відсутні.
Оскільки дані Єдиного державного реєстру не відповідають фактичним даним місцезнаходження TOB «Сінергія-А», податковий орган дійшов висновку про те, що посадовими особами TOB «Сінергія-А» до офіційних документів щодо підтвердження відомостей про юридичну особу, які подаються Державному реєстратору, а від так і до податкової звітності вносяться завідомо неправдиві (недостовірні) дані щодо місцезнаходження підприємства, що свідчить про порушення TOB «Сінергія-А» пункту 3 статті 48 ПК України та порушення ПрАТ "Вінницяагроспецпостач" пункту 6 статті 198 ПК України.
Аналіз декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року свідчить, що до складу податкового кредиту TOB «Сінергія-А» включено суми по взаємовідносинам з: TOB «Український центр екології» (код 36627363, ДПІ у Московському р-ні. м. Харкова) на суму податку на додану вартість 3724051 грн - свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 27 травня 2011 року, підстава - запис про відсутність за місцезнаходженням; та TOB «Торговий дім паперу та картону» (код 36371417, ДПІ в Орджонікідзевському р-ні. м. Харкова) на суму податку на додану вартість 3945595 грн 07 коп. - свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 29 березня 2011 року, підстава - запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
З наведеного аналізу податковим органом встановлено, що даний кредит сформовано незаконно, оскільки дані контрагенти TOB «Сінергія-А» на момент здійснення господарських операцій не були платниками податку на додану вартість. Відтак, поставка товарно матеріальних цінностей на адресу TOB «Сінергія-А» у червні місяці фактично взагалі не відбувалась, а TOB «Сінергія-А» імітувало господарські операції у червні 2011 року та штучно створило податковий кредит.
Крім того, ДПІ у м. Вінниці під час перевірки здійснено посилання на те, що згідно з статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з пунктом 1 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з пунктом 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пунктом 2 статті 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік господарських операцій будується на принципі превалювання сутності над формою - операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Згідно з пунктом 2.15 та пунктом 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.
Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством; фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку Відповідно до пунктів 1, 5 статті 9 цього Закону передбачено, що господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
З огляду на викладене ТОВ «Сінергія-А» не могла здійснити продаж товарно матеріальних цінностей на ПрАТ "Вінницяагроспецпостач". А відтак, податковий кредит за червень 2011 року в сумі 115383 грн, створений штучно всупереч чинному законодавству.
Таким чином, на підставі складеного за результатами перевірки акту від 14 вересня 2011 року №3691/2330/00913154, ДПІ у м. Вінниці встановлено порушення позивачем пункту 198.6 статі 198 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за червень 2011 року на 115383 грн; пунктів 200.3, 200.4 статі 200 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення за червень 2011 року на 36294 грн; та наказу Державної податкової адміністрації України «Про порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25 січня 2011 року №41 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за №197/18935, внаслідок чого завищено суму від'ємного значення рядка 22 декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року на 79089 грн (а.с. 14-22).
Не погоджуючись із результатами перевірки голова правління ПрАТ «Вінницяагроспецпостач» відмовився підписувати акт перевірки та на останній сторінці акту зазначив свої пояснення. Після цього позивачем подано заперечення на акт перевірки від 16 вересня 2011 року №104 (а.с. 24-27).
За результатами розгляду заперечення відповідачем акт перевірки від 14 вересня 2011 року залишено без змін, а заперечення без задоволення (а.с. 28-32). Відповідно, податким органом складено податкове повідомлення - рішення від 27 вересня 2011 року №0003732330 про завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 36294 грн (а.с. 23).
Не погоджуючи із такою позицією ДПІ у м. Вінниці, Товариство звернулось до суду.
Суд, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих у справу доказів, виходить з того, що предметом розгляду у даній адміністративній справі є оцінка правомірності винесеного за результатами перевірки податкового повідомлення - рішення.
Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Конституції України, ПК України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. При цьому, юридична відповідальність особи, згідно із статтею 61 Конституції України, має індивідуальний характер.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно із пунктом 198.3 статті 198 П України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Стаття 198 ПК України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
У відповідності до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.3 статті 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4 ст. 200 ПК України).
Викладені вище правові положення свідчать про те, що законодавство не пов'язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. До того ж сплачений покупцем в ціні придбання товару податок на додану вартість не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього. Остаточна ж сума податкових зобов'язань, в тому числі наявність таких на кінець звітного податкового періоду, визначається продавцем за правилами ПК України.
Тобто, ПК України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.
Крім того, Верховний Суд України в постанові від 13 січня 2009 року у справі №21-1578во08 зазначив, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.
У постанові від 11 грудня 2007 року по справі №21-1376во06 Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
В подальшому така позиція підтримана Верховним Судом України у постанові від 29 жовтня 2010 року у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції, а також, в листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10.
Крім того, зазначена позиція узгоджується і з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Матеріали справи свідчать, що позивач включив до складу податкового кредиту по декларації за червень 2011 року суми податку на додану вартість на підставі податкової накладної, яку Товариство отримало під час проведення господарських операцій з контрагентом - ТОВ «Сінергія - А». Тобто, судом встановлено, що ПрАТ «Вінницяагроспецпостач» сформовано податковий кредит на підставі отриманої від контрагента податкової накладної, при цьому, як досліджено в судовому засіданні, ця накладна оформлена відповідно до вимог чинного законодавства. Жодних зауважень до даного документу ні під час перевірки, ні під час судового розгляду у відповідача не було.
Таким чином, суд не може погодитись з обґрунтуваннями податкової інспекції, викладеними як в письмових запереченнях, так і усних поясненнях представника в судовому засіданні, що оскаржуване рішення ДПІ у м. Вінниці є правомірним.
Крім того, слід зазначити і ряд інших обставин. Так, як під час укладення договору на поставку нафтопродуктів від 30 травня 2011 року так і строку його дії, виписки податкової накладної, отримання товару, перерахування за нього коштів ТОВ «Сінергія - А» було зареєстроване як юридична особа та перебувало на обліку як платник податку на додану вартість. Свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість анульовано рішенням податкового органу лише 22 червня 2011 року. При цьому, сам по собі факт анулювання свідоцтва в подальшому не може слугувати підставою для визнання імітованими усіх попередніх господарських операцій такого товариства.
Також, складаючи акт перевірки, ДПІ у м. Вінниці не здійснила жодних посилань на нікчемність договору між розглядуваними сторони. Натомість податковою інспекцією здійснено посилання на імітування господарської операції контрагентом позивача - ТОВ «Сінергія - А». ДПІ у м. Вінниці, як зазначалось вище, на підставі акту перевірки Харківською ОДПІ ТОВ «Сінергія - А» зробила висновки по його контрагентах - ТОВ «Український центр екології» та ТОВ «Торговий дім паперу та картону». З наведеного вбачається дослідження ланцюга господарських операцій та застосування відповідачем наслідків до ПрАТ «Вінницяагроспецпостач», що не може визнатись судом як правомірне.
За наведеного, судом враховано, що в межах іншої позапланової виїзної документальної перевірки ПрАТ «Вінницяагроспецпостач» з питань достовірності нарахування суми податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Український центр екології» за період з 01 травня 2011 року по 31 травня 2011 року, складено акт від 30 серпня 2011 року №3595/23/00913154, яким зафіксовано нікчемність здійснюваних операцій.
Однак, на підставі заперечення позивача до акту перевірки, ДПІ у м. Вінниці дійшла висновку, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати перевірку відповідності законодавству господарської діяльності іншого учасника господарських правовідносин та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості.
Необхідною умовою для визнання угоди недійсною внаслідок її укладення з метою завідомо суперечливою інтересам держави і суспільства є з'ясування, у чому конкретно полягала така мета та наявність умислу хоча б однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Акт перевірки не містить жодного доказу укладення договору між ПрАТ «Вінницяагроспецпостач» та ТОВ «Український центр екології» з порушенням публічного порядку і спрямованості саме на це їх умислу. Відтак, ДПІ у м. Вінниці заперечення позивача задоволено.
Вказані обставини та долучені до матеріалів справи докази додатково підтверджують протилежність позицій ДПІ у м. Вінниці.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що ПрАТ «Вінницяагроспецпостач» на перевірку надавалось ряд первинної документації, підтверджуючої їх взаємовідносини із контрагентом ТОВ «Сінергія - А» та товарність операції, переміщення нафтопродуктів. Ці документи досліджувались податковим інспектором та визначені ними суми підтверджені повністю. Будь-якої іншої документації під час перевірки не витребовувалось, інших висновків не робилось. При цьому саме порушення позивача податковим органом обґрунтовано виключно висновкам акту перевірки контрагента - ТОВ «Сінергія - А».
Судом досліджені надані і до справи такі первинні документи, як доказ, в першу чергу можливості доведення позивачем реальності операцій, так підтвердження її фактично. В свою чергу підхід ДПІ у м. Вінниці, на думку суду, є формальним, адже висновки щодо порушення платником податків чинного законодавства можуть базуватись лише на перевірці його порядку ведення податкового обліку та формування його первинної документації. Власне й в судовому засіданні представником відповідача вказано, що жодних зауважень до первинної документації Товариства у них немає. Єдине, що ще слід зазначити, при дослідженні документації судом встановлено зміну позивачем типу товариства, а відтак відмінність зазначення їх назви у документах.
Більше того, до матеріалів справи позивачем надано докази і подальшої реалізації придбаного у ТОВ «Сінергія - А» товару, що додатково підтверджує заявлену ними позицію. Зокрема, договір купівлі - продажу між Товариством та СВК «Сокирянське» від 26 червня 2011 року №7-4/П-01126 (а.с. 82), видаткова накладна від 04 липня 2011 року №РП-3699 (а.с. 83), податкова накладна від 04 липня 2011 року №30 (а.с. 84).
Об'єктивною підставою в межах розглядуваних правовідносин може виступати і те, що контрагентом позивача - ТОВ «Синергія - А» 17 липня 2011 року подано декларацію з податку на додану вартість з відображенням даних по розглядуваній операції, однак така звітність податковим органом не прийнята через анулювання їх свідоцтва платника цього податку.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що ПрАТ «Вінницяагроспецпостач» як під час перевірки, так і під час розгляду даної справи по суті підтверджено факт реальності господарських операцій первинними документами, які відповідають вимогам законодавства, в той час, коли відповідачем також фактично підтверджено господарську операцію Товариства, однак зроблено висновок про імітування операції виключно на підставі акту перевірки ТОВ «Сінергія - А», - у ДПІ у м. Вінниці були відсутні об'єктивні підстави для висновку про безпідставність формування податкового кредиту.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Також, суд відмічає, що відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення, в той час, коли мотивація та докази, надані позивачем, дають суду підстави для постановлення висновків, які спростовують доводи відповідача, та встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача покладену в основу оскаржуваного рішення.
Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 94 КАС України у зв'язку із задоволення позову підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 27 вересня 2011 року №0003732330 про завищення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 36294 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Вінницяагроспецтостач" судові витрати (судовий збір) в розмірі 03 грн 40 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Чудак Олеся Миколаївна