25 жовтня 2011 р. м. Вінниця Справа № 2а/0270/3734/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни, при секретарі судового засідання: Захаріяш Ользі Олександрівні, за участю представника позивача: ОСОБА_1, у відсутність відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків,
08 серпня 2011 року Управління Пенсійного фонду України у Мурованокурилецькому районі Вінницької області (УПФ України у Мурованокурилецькому районі, позивач) звернулось в суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ФОП ОСОБА_2, відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1251 грн.
Позов мотивовано тим, що внаслідок несплати коштів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період липень-грудень 2010 року за відповідачем рахується заборгованість перед УПФ України у Мурованокурилецькому в сумі 1251 грн. Вжиті органом пенсійного фонду заходи щодо її погашення, шляхом направлення вимоги, результатів не дали.
Оскільки, заборгованість в добровільному порядку так і не погашена, УПФ України у Мурованокурилецькому районі звернулось до суду з позовом про стягнення коштів.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду в порядку скороченого провадження.
Однак, враховуючи тривале ненадходження на адресу суду повідомлення про вручення відповідачу копії ухвали із повідомленням про встановлений строк для подачі заперечень проти позову, судом ухвалою від 13 жовтня 2011 року справу призначено до розгляду в зальному порядку.
Відповідач в судове засідання 25 жовтня 2011 року не з'явився, повноважного представника не направив, хоча про час, дату й місце повідомлявся завчасно й належним чином, про що свідчить супровідний лист про направлення ухвали про призначення справи до розгляду в загальному порядку та витяг із пошуку поштових відправлень.
Крім того, суд враховує, що поштові відправлення, направленні позивачем ФОП ОСОБА_2, отриманні останнім, що підтверджується матеріалами справи.
При цьому, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця адреса проживання ОСОБА_2 співпадає та відображена позивачем у позовній заяві.
Відповідно до статті 33 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами.
У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям -за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Таким чином, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату й місце розгляду даної справи, та надав фізичній особі-підприємцю можливість реалізувати право на судовий захист, але він ним не скористався.
Більше того, письмових заперечень на позовну заяву, відповідно до ухвал суду від 10 серпня 2011 року, 13 жовтня 2011 року, інших доказів по справі, будь-яких заяв чи клопотань відповідач не надсилав, що свідчить про відсутність у нього інтересу до розгляду справи.
Отже, судом ухвалено провести судове засідання у відсутність відповідача.
Представник позивача ОСОБА_1 (довіреність в матеріалах справи) в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та надані справу докази.
Суд заслухав представника позивача, дослідив матеріали справи та надав їм юридичну оцінку, виходячи з такого.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09 липня 2003 року (Закон №1058-IV), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Згідно із положеннями частини другої статті 5 Закону №1058-IV, виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
ФОП ОСОБА_2 зареєстрований в УПФ України у Мурованокурилецькому районі за №0213032292 і є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування до 01.01.2010 року. Відтак, у відповідності до частини другої статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язаний подавати, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08 липня 2010 року №2461-VI, який набрав чинності з 17 липня 2010 року, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, мінімальний страховий внесок у липні - вересні для осіб, які обрали спрощену систему оподаткування становить 294 грн. 82 коп., у жовтні - листопаді - 301 грн. 12 коп. та у грудні - 306 грн. 10 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з розрахунку ціни позову (а.с. 9) за відповідачем рахується заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період липень - грудень 2010 року в загальній сумі 1251 грн.
Відповідно до пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
УПФ України у Мурованокуриловецькому районі до відповідача не застосовувались фінансові санкції та не нараховувалась пеня на недоїмку.
Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується (ч. 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Частиною третьою статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені Управлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про сплату боргу (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
На виконання вказаних положень Закону УПФ України у Мурованокуриловецькому районі ФОП ОСОБА_2 виставлено вимогу про сплату боргу від 05 травня 2011 року №Ф-130 на суму 1251 грн., отримана ним 07 травня 2011 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 13).
Відповідно до положень частини третьої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Відповідачем не подано суду доказів дотримання вказаного вище порядку узгодження суми недоїмки з УПФ України у Мурованокуриловецькому районі чи оскарження її в судовому порядку.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Докази погашення боргу відповідачем суду не представлені.
В силу частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги УПФ України у Мурованокуриловецькому районі є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ НОМЕР_1) на рахунок Управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області (23400, смт. Муровані Курилівці, вул. Леніна, 135, р/р 25602323630103 в ВАТ "Держощадбанк України", код ЄДРПОУ 24901713, МФО 302076) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період липень-грудень 2010 року в сумі 1251 грн. (одна тисяча двісті п'ятдесят одна гривня).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Чудак Олеся Миколаївна