06 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0270/4159/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Захаріяш Ользі Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1,
відповідача : Вінограй Ірени Володимирівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ресолсервіс"
до: Державного реєстратора відділу державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Вінограй Ірени Володимирівни
про: визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії
12 вересня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Ресолсервіс» (ТОВ ВКФ «Ресолсервіс», Товариства) звернулося в суд з позовом до Державного реєстратора відділу державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Вінограй Ірени Володимирівни (Вінограй І.В.) про
1) визнання незаконною бездіяльності по неподанню Державній податковій інспекції у м. Вінниці (ДПІ у м. Вінниці) повідомлення та відомостей з реєстраційної картки про вчинення реєстраційних дій, а саме внесення змін по місцезнаходженню Товариства;
2) зобов'язання вчинити реєстраційну дію - виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРЮОФОП, Єдиний державний реєстр) запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу - ТОВ ВКФ «Ресолсервіс».
Зазначили, що в березні 2011 року змінили місцезнаходження, подавши відповідні документи до відділу державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради.
17 березня 2011 року державним реєстратором відділу проведено реєстраційні дії по зміні їх місцезнаходження, про що видано нове свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, однак в порушення статті 68 Податкового кодексу України (ПК України) та статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV, повідомлення та відомості з реєстраційної картки по даній дії реєстратором до ДПІ у м. Вінниці не передано.
Натомість, отримавши від ДПІ у м. Вінниці повідомлення про відсутність Товариства за місцезнаходженням - за останньою адресою вул. 600-річчя, 17, м. Вінниця, державним реєстратором знову відомості із реєстрації картки до ДПІ у м Вінниці не направлено, хоча самим же повідомлення про підтвердження відомостей ТОВ ВКФ «Ресолсервіс» направлено за новою адресою - вул. Ленінських подій, 46, м. Вінниця.
При цьому, запит Винограй І.В. директор Товариства не отримувала, через що й не змогла подати підтвердження своїх відомостей вчасно.
Таким чином, посилаючись на те, що наведені дії державного реєстратора потягли внесення до Єдиного державного реєстру неправильного запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу - ТОВ ВКФ «Ресолсервіс» та як наслідок анулювання ДПІ у м. Вінниці реєстрації Товариства платником податку на додану вартість, - просили бездіяльність державного реєстратора Вінограй І.В. визнати незаконною та зобов'язати її виключити до реєстру запис про відсутність підтвердження відомостей про Товариство.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 (довіреність на а.с. 6) заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та надані у справу докази. Додатково пояснив, що Товариство фактично не працює, в штаті рахується лише один директор О.А.Вержіковська, яка жодної поштової кореспонденції від державного реєстратора не отримувала.
Державний реєстратор відділу державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Вінограй І.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. При цьому пояснила, що здійснюючи реєстраційну дію по зміні ТОВ ВКФ «Ресолсервіс» місцезнаходження, діяла згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки в електронному вигляді передала до ДПІ у м. Вінниці необхідні відомості. Крім того, отримавши від податкового органу повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення направила Товариству повідомлення за новою адресою, внесеною до реєстру. Після отримання повідомлення з підтвердженням його вручення, з урахуванням місячного строку, наданого ТОВ ВКФ «Ресолсервіс» для підтвердження відомостей, враховуючи їх неподання, внесла до Єдиного державного реєстру запис про відсутність таких відомостей.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення відповідача, дослідивши надані у справу докази на підтвердження й спростування позовних вимог, надавши їм юридичну оцінку, встановив наступне.
У зв'язку із зміною місцезнаходження ТОВ ВКФ «Ресолсервіс» у березні 2011 року звернулось до відділу державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради. Державним реєстратором відділу проведено відповідні реєстраційні зміни і до ЄДРЮОФОП внесені відомості про нову адресу - вул. Ленінських подій, 46, м. Вінниця, про що свідчить витяг з Реєстру, довідка та нове свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 17 березня 2011 року (а.с. 4, 5,16-19).
У зв'язку з надходженням 23 березня 2011 року на адресу відповідача повідомлення ДПІ у м. Вінниці про відсутність ТОВ ВКФ «Ресолсервіс» за місцезнаходженням від 15 березня 2011 року №802 (стара адреса - вул. 600-річчя, 17, м. Вінниця), державним реєстратором Товариству в електронному вигляді сформовано повідомлення про необхідність підтвердження своїх відомостей і згідно реєстру відправленої кореспонденції Вінницької міської ради, 28 березня 2011 року рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на нову адресу направлено позивачу.
Як вбачається із рекомендованого повідомлення, поштове відправлення отримано Товариством 30 березня 2011 року, проте до реєстратора відомостей не подано. Таким чином, реєстратором 05 травня 2011 року за спливом встановленого місячного строку для подання відомостей сформовано опис документів та до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність підтвердження юридичною особою відомостей.
На підставі цього запису ДПІ у м. Вінниці прийнято рішення про анулювання реєстрації ТОВ ВКФ «Ресолсервіс» платником податку на додану вартість.
Не погодившись із діями державного реєстратора, які потягли прийняття податковим органом вказаного рішення, Товариство звернулось до суду.
Суд, визначаючись щодо позовних вимог, виходить з того, що відповідно до частини 68.1 статті 68 ПК України, орган державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації такої особи, державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, внесення будь-яких інших записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повинен передати відповідному органу державної податкової служби повідомлення та відомості з реєстраційної картки про вчинення реєстраційних дій, передбачених законом.
Згідно із статтею 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці передає органам державної статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України повідомлення та відомості з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, у тому числі щодо створення або ліквідації відокремлених підрозділів юридичних осіб.
Тобто, з наведених правових положень суд знаходить обґрунтованими посилання позивача на необхідність при внесенні державним реєстратором змін про юридичну особу до Єдиного державного реєстру повідомляти органи державної податкової служби.
При цьому, судом враховано, що відповідно до частини другої статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», Єдиний державний реєстр ведеться на електронних носіях відповідно до державних стандартів, що забезпечують його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що складають інформаційний ресурс держави.
Тобто, порядок взаємовідносин Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету статистики України, Пенсійного фонду України щодо обміну інформацією, регламентується Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету статистики України від 14 лютого 2011 року №16/91/31, постановою правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011 року №5-2, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2011 року за №220/18958.
Так, відповідно до пунктів 1.5, 2.2 цього Порядку, інформаційний обмін здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронному вигляді.
При здійсненні інформаційного обміну Держкомпідприємництво протягом дня, але не пізніше 10 год. наступного робочого дня, передає з бази даних Єдиного державного реєстру суб'єктам інформаційного обміну повідомлення та відомості з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій та підтвердження відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця, що надходять до цієї бази від державних реєстраторів.
Як вбачається із матеріалів справи, 17 березня 2011 року державним реєстратором дані про зміну місцезнаходження ТОВ ВКФ «Ресолсервіс» внесено до Єдиного державного реєстру та одразу про проведені зміни в електронному вигляді повідомлено суб'єктів інформаційного обміну.
На виконання ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2011 року, ДПІ у м. Вінниці надано відомості із Реєстру, які відображаються у них. Відтак, судом встановлено, що саме 18 березня 2011 року відомості отримані із Реєстру та імпортовані до АІС «РПП» ДПІ у м. Вінниці.
За таких обставин, доводи позивача щодо бездіяльності відповідача по неподанню повідомлення та відомостей є безпідставними та необґрунтованими.
Що стосується вимоги Товариства про зобов'язання державного реєстратора виключити з ЄДРЮОФОП запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу - ТОВ ВКФ «Ресолсервіс», то слід зазначити наступне.
Відповідно до частин дванадцятої, чотирнадцятої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.
У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вказаної норми, при отриманні від ДПІ у м. Вінниці повідомлення встановленого зразка про відсутність ТОВ ВКФ «Ресолсервіс» за місцезнаходженням, державним реєстратором сформовано повідомлення про необхідність підтвердження своїх відомостей та направлено на нову адресу Товариства.
Що стосується тверджень позивача про неотримання ним вказаного повідомлення державного реєстратора, то суд виходить з того, що відповідно до порядку ведення Єдиного державного реєстру, формування інформаційної електронної системи, таке повідомлення може бути сформовано лише один раз. Відповідно, воно ж і направляється юридичній особі. Порядком ведення документообігу, будь-якими іншими нормативними документами не передбачено обов'язку робити чи зберігати копії такого повідомлення. В зв'язку з чим надати його для огляду і дослідження в судовому засіданні реєстратор Вінограй І.В. не змогла.
Однак, при вирішенні заявленої Товариством підстави, судом враховано, що відповідно до наведених положень Закону, поштове відправлення здійснюється рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, тобто обов'язку реєстратора у підтвердження що саме направляється, направляти пошту цінним листом з описом вкладеного чинним законодавством не передбачено.
При цьому, згідно реєстру вихідної, вихідної кореспонденції Вінницької міської ради, через яку і здійснюється реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції до державних реєстраторів, лист на адресу ТОВ ВКФ «Ресолсервіс» направлено 28 березня 2011 року та відповідно отримано 05 травня 2011 року, що підтверджує факт надсилання пошти до позивача.
Крім того, як повідомлено в судовому засіданні відповідачем, Товариством подавався до Вінницького окружного адміністративного суду позов до ДПІ у м. Вінниці про скасування рішення про анулювання реєстрації їх як платника податку на додану вартість. В межах тієї справи надано копію повідомлення. Яким чином повідомлення потрапило до матеріалів справи, представник позивача в даному судовому засіданні пояснити не зміг, однак ця обставина додатково підтверджує факт його існування взагалі.
Також, судом враховано, що в судовому засіданні надаючи пояснення по суті заявленого позову Вінограй І.В. зазначила, що позивачем в порушення частини одинадцятої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно якої юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу, - щорічну картку протягом тривалого часу взагалі не подавало, що свідчить про недобросовісне ставлення ними до своїх обов'язків.
Більше того, станом на час розгляду справи до державного реєстратора Товариством жодних документів так і не подавалось, що позбавляє фактичної чи юридичної можливості здійснити реєстратором будь-які дії, тим більше виключити такий запис.
В силу частини першої статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з частиною третьою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні не встановлено бездіяльності відповідача, а навпаки встановлено відповідність критеріям правомірності вчинених посадовою особою суб'єкта владних повноважень в контексті статті 2 КАС України дій, та відсутність необхідності до вчинення певних дій, що свідчить про не доведеність позивачем обставин в обґрунтування своїх вимог.
Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 94 КАС України у зв'язку із відмовою в позові відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Чудак Олеся Миколаївна