Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого
Кравченка К.Т.,
суддів
Пошви Б.М. і Шевченко Т.В.,
за участю прокурора
Сухарєва О.М.
розглянула в судовому засіданні 3 квітня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_2. на постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 2 жовтня та 20 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 8 лютого 2007 року,
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 2 жовтня 2006 року провадження в кримінальній справі за обвинуваченням
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця с. Скаліва Новоархангельського району Кіровоградської області, такого, що немає судимості,
за ст. 128 КК України закрито та його звільнено від кримінальної відповідальності з передачею на поруки трудового колективу ЗАТ “Хлібзавод “Салівський» на підставі ст. 47 КК України.
ОСОБА_1. обвинувачувався у тому, що 23 червня 2006 року, приблизно о 6 годині, перебуваючи біля центру “Епоха» по вул. Морозова в м. Харкові, під час конфлікту з ОСОБА_2, на ґрунті неприязних стосунків останній розпилив ОСОБА_1. сльозоточивий газ. Після чого ОСОБА_1. став махати ногами в сторону ОСОБА_2. та з необережності завдав йому удар ногою по кісті лівої руки, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2006 року відмовлено у відновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови цього ж суду від 2 жовтня 2006 року.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 8 лютого 2007 року постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2006 року залишено без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить судові рішення скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись при цьому на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, а саме, що справу було розглянуто у його відсутність, оскільки не було повідомлено про розгляд справи у суді першої інстанції. Крім того, вказує на безпідставну відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що пропустив строк на апеляційне оскарження постанови з поважних причин.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який просив задовольнити касаційну скаргу потерпілого частково, перевіривши матеріали справи та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Ст. 299 КПК України визначає обсяг доказів, що підлягають дослідженню. Цей обсяг визначається необхідністю всебічно, повно, об'єктивно дослідити обставини справи. Відповідно до ч. 2 ст. 299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і це є право, а не обов'язок суду.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, органами досудового слідства ОСОБА_1. було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, а саме в тому, що він завдав потерпілому ОСОБА_2удар ногою по кісті лівої руки, спричинивши останньому тілесне ушкодження середньої тяжкості.
При попередньому розгляду справи постановою суду справу щодо ОСОБА_1. було призначено до розгляду на 27 вересня 2006 року, та постановлено визвати у судове засідання обвинуваченого, потерпілого та свідків.
З протоколу судового засідання від 27.09.2006р. вбачається, що справа щодо ОСОБА_1. слухалась у відсутності потерпілого, якому, як підтверджується матеріалами справи повідомлення про день і час розгляду справи не було направлено. Справа слухалася без дослідження доказів, відповідно до вимог ст. 299 КПК України, оскільки засудженим не оспорювалися фактичні обставини справи. Проте, у скарзі потерпілого обґрунтовано зазначено, що суд першої інстанції не мав права розглядати справу у його відсутності без дослідження доказів, а зобов'язаний був їх дослідити в повному обсязі.
Відповідно до роз'яснень, даних у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 2.07.2004р. №13 “Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» суди зобов'язані вжити всіх можливих заходів до забезпечення участі потерпілого в судовому засіданні. У разі, коли потерпілий не з'явився за викликом, суд відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України вирішує питання про розгляд справи або його відкладення залежно від того, чи можливо за відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини справи і захистити його права та законні інтереси.
Таким чином, доводи скарги у цій частині є обґрунтованими, а тому колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає скасуванню, справа направленню на новий судовий розгляд, який належить провести з дотриманням вимог закону.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України
касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_2. задовольнити частково, постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 2 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.
Кравченко К.Т. Пошва Б.М. Шевченко Т.В.